Оцінка російської наступальної кампанії – 26 серпня
26 серпня росія здійснила одну з найбільших на сьогодні серій комбінованих ударів із застосуванням безпілотників і ракет по критичній інфраструктурі України. Командувач Військово-повітряних сил України генерал-лейтенант Микола Олещук повідомив, що російська армія запустила три аеробалістичні ракети Х-47М2 «Кинджал» з рязанської та липецької областей; шість балістичних ракет «Іскандер-М» або північнокорейських КN-23 з курської та воронезької областей та окупованого Криму, 77 крилатих ракет Х-101 зі стратегічних бомбардувальників Ту-95МС з волгоградської області та Каспійського моря, 28 крилатих ракет «Калібр» з надводних і підводних ракетоносців у східній частині Чорного моря, три крилаті ракети Х-22 з воронезької області; 10 крилатих ракет Х-59/69 з невстановленої кількості винищувачів Су-57 та винищувачів-бомбардувальників Су-34 з повітряного простору над білгородською областю та окупованим Маріуполем, та 109 безпілотників «Shahed» з єйська й приморсько-ахтарська (краснодарський край), курської області та мису Чауда в окупованому Криму. Олещук зазначив, що ЗСУ збили один Х-47 «Кинджал», один «Іскандер-М», одну Х-22, загалом 99 Х-101/«Калібрів»/Х-59 та 99 «Shahed»-ів; якась кількість «Shahed»-ів були локаційно втрачені і розбилися у різних місцях України, ще два перетнули повітряний простір білорусі. Командувач збройних сил Польщі генерал-майор Мацей Кліш сказав, що під час цієї серії ударів як мінімум один дрон тимчасово залетів у повітряний простір Польщі.
Унаслідок масштабної російської ударної серії були пошкоджені об’єкти у 15 областях України, в основному критична інфраструктура; суттєвих збитків зазнала енергетична мережа України. Геолоковані кадри, опубліковані 26 серпня, показують можливі наслідки ракетного удару росії по дамбі Київської гідроелектростанції у Вишгороді (на північ від Києва), хоча голова Київської ОВА Руслан Кравченко зауважив, що удари по дамбі не завдають значної шкоди інфраструктурі Київської ГЕС. Українські посадовці повідомили, що унаслідок російських ударів пошкоджена критична інфраструктура та наявні збої в енергетиці у Львівській, Одеській, Волинській, Хмельницькій, Вінницькій, Житомирській та Запорізькій областях.
російські мілблогери переважно радіють ударам 26 серпня. Вони виставляють їх «помстою» росії за наступ України у курській області. При цьому один мілблогер зазначив, що для того, щоб досягти стратегічного та системного впливу на Україну, такі масові та руйнівні удари не мають бути разовими, та закликав російське військове командування проводити їх на регулярній основі; так само інший мілблогер закликав до постійних ударних серій після масштабних ударів по українській інфраструктурі. Можливо, росії не вистачає оборонно-промислового потенціалу, щоб регулярно проводити такі масштабні удари.
Українські посадовці сказали, що дана серія ударів свідчить про те, що Україна має гостру потребу в отриманні ще більшої кількості систем протиповітряної оборони від партнерів, і щоб партнери зняли обмеження на застосування Україною зброї, наданої Заходом, для нанесення дальніх ударів по росії. ISW нещодавно оцінив, що на росії існує щонайменше 250 військових і воєнізованих об’єктів у зоні дії наданих США ракет ATACMS, але політика США не дозволяє Україні використовувати їх для ударів по території росії.
Україна винесла білорусі попередження через нещодавнє нарощування білоруських військ у гомельській області, на кордоні з Україною. 25 серпня українська розвідка повідомила, що білорусь скупчила сили в гомельській області (межує з північною Україною) і розгорнула значну кількість особового складу, зокрема сил спеціальних операцій (імовірно, йдеться про підрозділи спецназу), зброю, військову техніку та колишніх бойовиків групи «вагнер». 25 серпня Міністерство закордонних справ України повідомило, що білоруські війська розгорнуті поблизу кордону з Україною під приводом військових навчань, і вони знаходяться дуже близько до Чорнобильської АЕС, що викликає занепокоєння щодо безпеки України.
25 серпня білоруський мілблогер заявив, що українські повідомлення правильні, і підтвердив, що білоруські війська скупчуються на кордоні. МЗС України закликало білорусь відвести війська від кордону та попередило, що будь-яке порушення державного кордону України змусить Україну вжити необхідних оборонних заходів відповідно до міжнародного права. МЗС також закликало білорусь не піддаватися тиску росії та не підтримувати її війну проти України. 26 серпня речник Держприкордонслужби України Андрій Демченко повідомив, що українські сили у відповідь укріплюють ділянку кордону з білоруссю.
Нарощування числа білоруських військ на українському кордоні може бути спрямоване на те, щоб відтягнути і розпорошити українські сили по ширшої лінії фронту. ISW продовжує оцінювати, що малоімовірно, що білоруська армія вторгнеться в Україну, бо існують обмеження, з якими стикається президент білорусі алєксандр лукашенко. Аналіз, проведений українською OSINT-організацією Frontelligence Insight та польською Rochan Consulting, свідчить про те, що білоруські бойові підрозділи зазвичай мають лише 30-40% від загальної чисельності особового складу та розраховують на поповнення штату завдяки мобілізації. Це вказує те, що серйозна підготовка до великої операції вторгнення в Україну з боку білорусі була б більш очевидною, якби білорусь оголосила загальну мобілізацію. Fronttelligence у своєму дослідженні заявили, що масштаб гіпотетичної атаки білорусі на Україну був би обмеженим, та припустили, що білоруські сили могли б проводити таку операцію, щоб відволікти ЗСУ від дій в інших місцях на лінії фронту і таким чином підтримати російську армію в її операціях на всій території України та у курської області.
26 серпня Андрій Демченко повідомив, що нинішньої чисельності російських військ у Білорусі недостатньо для великого скоординованого вторгнення в Україну з боку кордону у гомельській області.
Вторгнення білорусі в Україну чи навіть військова участь білорусі у війні погіршить здатність президента країни алєксандра лукашенка захищати свій режим (і буде дуже непопулярним усередині країни). ISW оцінює, що лукашенко навряд чи ризикне воювати з Україною, бо це може послабити його режим або різко збільшити невдоволення білоруських націоналістів. У білорусі наближаються президентські вибори, вони відбудуться в лютому 2025 року. Імовірно, лукашенко хоче зберегти контроль над громадською думкою, а також тримати під рукою своїх військових, щоб придушити будь-які протести, пов’язані з виборами, як він це зробив наприкінці 2020 року – він може хотіти використовувати армію проти протестантів, якщо масові заходи будуть порівняні з попередніми, що були проти нього на президентських виборах 2020 року. Втрата авторитету серед білоруських військових, що може виникнути у результаті бойових дій в Україні, знизить його здатність це зробити. Також лукашенко може хотіти не бути втягненим у війну росії з Україною, щоб уникнути втрати політичної ваги всередині країни, що може спричинити таке втягнення.
Можлива мобілізація, наслідками якої можуть бути втрати на полі бою, подальша міжнародна ізоляція білорусі та негативні економічні наслідки можуть посилити суспільне невдоволення та зведуть нанівець зусилля лукашенка відновити стабільність свого режиму, чим він займається з 2020 року. Одночасно лукашенко намагається зберегти певний рівень білоруської автономії та суверенітету по відношенню до росії, зображуючи білорусь як рівноправного партнера росії, та захистити свою владу від зростаючого бажання кремля підпорядкувати білорусь москві через союзну державу. Безпосереднє приєднання білорусі до війни росії означатиме, що москві вдалося ліквідувати лукашенків простір для маневру та встановити сюзеренітет над білоруссю.
Раніше, за спостереженнями ISW, білорусь подібним чином розгортала свій особовий склад на українському кордоні наприкінці 2022 – на початку 2023 року. Тоді ми оцінили, що метою цих зусиль було насамперед розтягування українських сил по театру бойових дій та зрив їхніх операцій, і, таким чином, підтримка операцій росії. Можливо, білорусь знову провадить таку діяльність, щоб зафіксувати певні українські сили біля міжнародного кордону з білоруссю, та підтримує план російської кампанії з розтягування українських військ по всьому театру бойових дій.
Те, що білорусь підтримує зусилля росії, є яскравим показником того, наскільки кремль з 2020 року консолідував свій контроль над цією країною.
Повідомляється, що уранці 26 серпня ЗСУ намагалися завдати дрнового удару по авіабазі «енгельс» у саратовській області та нафтопереробному заводу в ярославській області. 26 серпня міністерство оборони росії заявило, що у ніч з 25 на 26 число російська армія перехопила дев'ять дронів над саратовською областю, три – над курською, по два – над білгородською, брянською та тульською, по одному – над орловською і рязанською. На геолокованому відео, опублікованому 26 серпня, видно, як безпілотник врізається в будівлю у саратові. Губернатор саратовської області роман бусаргін заявив, що російська протиповітряна оборона знищила всі дрони поблизу саратова та енгельса (за Волгою, на південний схід від саратова), але падіння уламків пошкодило інфраструктуру в обох містах. Відоме джерело, пов’язане з кремлем, припустило, що українські сили намагалися завдати удару по авіабазі «енгельс», по якій вони били і раніше, востаннє – у березні та квітні 2024 року.
Губернатор ярославської області міхаіл євраєв 26 серпня заявив, що російська армія збила дрон, який намагався завдати удару по нафтопереробному заводу в місті ярославлі. Губернатор орловської області андрєй кличков сказав, що російська армія вранці 26 серпня знищила над областю три українські дрони. Губернатор волгоградської області андрєй бочаров заявив, що російська армія збила декілька безпілотників над єланським районом, падаючі уламки безпілотників пошкодили кілька будівель.
ISW не помітив, щоб офіційні українські джерела коментували ці удари.
26 серпня: ЗСУ продовжують наступальні дії у межах свого виступу в курській області; ні російські, ні українські війська не зробили жодних значних підтверджених або заявлених просувань. Міністерство оборони та інші російські джерела заявили, що російська армія відбила українські атаки поблизу Комарівки (на південний захід від Кореневого). Кілька російських джерел 26 серпня заявили, що тривають бої в Ольговці та Крем’яному (обидва – на схід від Кореневого), попри заяви 25 серпня про те, що російська армія відбила ці населені пункти. Одне російське джерело стверджує, що ЗСУ захопили Матвіївку (на схід від Кореневого), хоча ISW не помітив, щоб в останні кілька днів інші російські чи українські джерела зробили подібні заяви. Декілька російських мілблогерів написали, що тривають бої біля Малої Локні (на північ від Суджі), а одне російське джерело заявило, що ЗСУ просуваються у цьому районі. Геолоковані кадри, опубліковані 26 серпня, показують, що ЗСУ діють на захід від Нечаєва (на північний схід від Суджі); російські заяви про бої поблизу цього населеного пункту вказують на те саме. На геолокованих кадрах, опублікованих 25 серпня, видно, як українські сили діють у Борках (на південний схід від Суджі); російські джерела 26 серпня заявили, що поблизу населеного пункту тривають бої. Повідомляється, що підрозділи російської 155-ї бригади морської піхоти (тихоокеанський флот, східний військовий округ) та 11-ї повітряно-десантної бригади контратакують у районі Плехово-Борки-Спальне (на південь-південний схід від Суджі). Один мілблогер пише, що у курській області діють підрозділи російської 83-ї повітряно-десантної бригади, яку ISW нещодавно спостерігав на Харківському напрямку.
Можливо, кремль використовує адміністраторів пов’язаного з ним відомого телеграм-каналу «рибар» для посилення російського впливу в Іраку. 26 серпня канал «рибар» заявив, що члени його команди (імовірно включно із засновником міхаілом звінчуком) 25 серпня зустрілися в Багдаді з прем’єр-міністром Іраку Мохаммадом Шиа аль-Судані, що стало першою їх зустріччю з діючим лідером іншої країни. «рибар» повідомив, що аль-Судані наголосив на важливості дозволу іноземним журналістам робити репортажі з Іраку для підвищення іміджу країни в усьому світі. Канал оцінив, що іракські офіційні особи розуміють важливість телеграм у «сучасній інформаційній війні», бо вони запрошують на зустріч представників російських ЗМІ. Члени команди «рибаря» також 25 серпня заявили, що вони зустрілися з колишнім прем’єр-міністром Іраку Аядом Аллаві, на якій наголосили, росія має продовжувати співпрацю з Іраком та іншими країнами Близького Сходу і «Глобального Півдня».
Це перше спостережене ISW повідомлення про зустріч російського мілблогера з високопоставленим іноземним чиновником. Раніше проєкт ISW-CTP оцінював, що росія може готувати умови для заміни Сполучених Штатів як безпекового партнера Іраку в очікуванні можливого скорочення військової присутності США у країні. Наявність прокремлівських ЗМІ в Іраку може бути частиною зусиль росії поглибити відносини з Іраком, не пов’язаних з безпекою, адже росія, яка зближується з Іраном, може побоюватися складних ірано-іракських відносин. Так, росія продовжує свої спроби засудження підтримуваних іранських проксі в Іраку.
Повідомляється, що заступник голови адміністрації президента росії сєргєй кірієнко був головою кремлівського аналітичного центру, який постфактум намагався і так і не зміг сформулювати виправдання повномасштабного вторгнення росії в Україну. Риторичні провали кремля у перші місяці війни зайвий раз показують, що президент росії владімір путін віддає перевагу лояльності над компетентністю. 26 серпня російськомовне опозиційне видання «Meduza» повідомило, що у 2017 році кірієнко створив експертний інститут соціальних досліджень («ЕІСД») – аналітичний центр, який мав взяти на себе інформаційне обґрунтування кремлівських політичних рішень і сформулювати «образ майбутнього» росії. Він зібрав там провідних політтехнологів, але «ЕІСД» значною мірою провалив свою місію. «Meduza» оцінює, що замість виконання своєї місії «ЕІСД» усував суперників режиму путіна, стежив за нібито «стабільністю» на регіональних виборах та вихваляв путіна. Видання послалося на декілька джерел, пов’язаних з адміністрацією президента росії, та зазначило, що створення «ЕІСД» було «ідеєю» не кірієнка, а тодішніх перших заступників глави адміністрації президента владислава суркова і вячеслава володіна, кожен з яких мав окремий аналітичний центр, що відповідали за кремлівські «публічні та приватні» політичні «кроки».
«Meduza» зазначає, що «ЕІСД» не був попереджений про повномасштабне вторгнення росії в Україну у 2022 році, тому був змушений розробляти його інформаційне обґрунтування вже після того, як кремль зрозумів, що не зможе швидко завоювати Україну. Джерела видання кажуть, що росіяни не зрозуміли концепцію путіна про «денацифікацію» та «демілітаризацію». «Meduza» пише, що «ЕІСД» дійсно розробляв риторичні лінії для виправдання війни, зокрема зображуючи її як боротьбу росії проти Заходу і колоніалізму та заявляючи, що росія «приречена» очолити коаліцію декількох «дружніх» держав і стати «охоронцем» «правильної» європейської культури та цінностей. Але, за словами джерел видання, інститут зрозумів, що «неможливо» повністю виправдати війну, а тим більше – включити її у бачення «образу майбутнього» росії.
ISW не може підтвердити цю інформацію. Але якщо це правда, то цей збій кремлівської комунікації узгоджується з нашими спостереженнями щодо російських інформаційних операцій та некомпетентності кремля в інформаційному просторі протягом війни. У 2022 році та протягом більшої частини 2023 року кремль переважно не міг налагодити послідовну комунікацію війни в Україні, тому що путін наближав до себе діячів, як особисто віддані йому, а не компетентні. Окрім «ЕІСД», кірієнко відіграє помітну роль в інформаційних операціях кремля та контролює ті з них, що спрямовані на підрив підтримки України та НАТО. Цілком можливо, що після початку повномасштабного вторгнення він вважав ці операції важливішими за діяльність «ЕІСД».
✅Ключові події
◾️26 серпня росія здійснила одну з найбільших на сьогодні серій комбінованих ударів із застосуванням безпілотників і ракет по критичній інфраструктурі України.
◾️Україна винесла білорусі попередження через нещодавнє нарощування білоруських військ у гомельській області, на кордоні з Україною.
◾️Нарощування числа білоруських військ на українському кордоні може бути спрямоване на те, щоб відтягнути і розпорошити українські сили по ширшої лінії фронту. ISW продовжує оцінювати, що малоімовірно, що білоруська армія вторгнеться в Україну, бо існують обмеження, з якими стикається президент білорусі алєксандр лукашенко.
◾️Повідомляється, що уранці 26 серпня ЗСУ намагалися завдати дрнового удару по авіабазі «енгельс» у саратовській області та нафтопереробному заводу в ярославській області.
◾️26 серпня: ЗСУ продовжують наступальні дії у межах свого виступу в курській області; ні російські, ні українські війська не зробили жодних значних підтверджених або заявлених просувань.
◾️Можливо, кремль використовує адміністраторів пов’язаного з ним відомого телеграм-каналу «рибар» для посилення російського впливу в Іраку.
◾️Повідомляється, що заступник голови адміністрації президента росії сєргєй кірієнко був головою кремлівського аналітичного центру, який постфактум намагався і так і не зміг сформулювати виправдання повномасштабного вторгнення росії в Україну. Риторичні провали кремля у перші місяці війни зайвий раз показують, що президент росії владімір путін віддає перевагу лояльності над компетентністю.
◾️російські війська мають просування на північний схід від Харкова, на північ від Часового Яру, на південний схід від Покровська та на захід від Донецька.
◾️Міністерство оборони росії продовжує вербувати іноземців для служби у лавах російської армії.
Натисніть тут, щоб переглянути інтерактивну карту російського вторгнення в Україну від ISW. Ця карта оновлюється щодня разом зі статичними картами, представленими в цьому звіті.
Натисніть тут, щоб переглянути інтерактивну карту наступу України в курській області від ISW.
Натисніть тут, щоб переглянути топографічну карту рельєфу України від ISW. Цей інструмент містить багато даних, тож користуватися ним не рекомендується з мобільних пристроїв, лише зі стаціонарних комп’ютерів.
Натисніть тут, щоб отримати доступ до архіву інтерактивних карт ISW щодо російського вторгнення в Україну. Вони доповнюють статичні карти, які ISW створює щодня, та показують динамічну лінію фронту. Архів оновлюється щомісяця.
Примітка: Цей звіт включає дані станом на 12:45 за східним часом 25 серпня. Інформацію, що поступила пізніше, ISW охопить у наступному звіті серії «Оцінка російської наступальної кампанії» – 26 серпня.
