Оцінка російської наступальної кампанії – 26 червня
1. Терористичні атаки 23 червня у республіці дагестан, вчинені, імовірно, пов’язаною з «Ісламською державою» організацією «Вілаят Кавказ», посилили у російському інформаційному просторі побоювання щодо подальших нападів та нестабільності на Північному Кавказі.
Джерела на росії, у тому числі відомі прокремлівські мілблогери та опозиційні ЗМІ, поширили повідомлення про те, що 25 червня увечері двоє озброєних чоловіків відкрили стрілянину по поліцейських у махачкалі; також вони поширили можливі кадри цих людей та стрілянини. кремлівська стрічка новин «ТАСС» повідомила, що у центр махачкали прибула поліція й оточила окремі райони.
Пізніше мвс дагестану заявило, що план «перехоплення» для затримання можливих озброєних нападників не вводився. Відомство повідомило, що 25 червня в поліцію надійшла інформація про озброєного чоловіка у центрі махачкали, але вона не підтвердилася, і порушень громадського порядку в місті не було. Через це багато російських джерел внесли виправили свої попередні новини: вони назвали стрілянину фейковою та заявили, що це кадри терактів 23 червня, а не вечора 25 червня.
Очевидне масове спотворення інформації про стрілянину та відносно неповоротка реакція поліції на брехливі повідомлення свідчать про посилення страху та очікувань у російському інформаційному просторі щодо подальших терактів на Північному Кавказі.
Реагуючи на теракт у дагестані, кремль намагається вдати, ніби все стабільно і нормально, та розповідає, що про багатонаціональність і мультиконфесійну єдність росії. Але, схоже, йому поки не вдається запевнити громадськість, що подальших нападів не буде. Терористична атака у березні 2024 року на «Крокус сіті хол» у москві та почастішання антитерористичних операцій росії на Північному Кавказі викликають напругу у російському інформаційному просторі. Її загострюють заклики посилити контроль над міграцією до росії, апелювання до багатонаціональної та багаторелігійної росії, а також відверта ксенофобія і расизм. кремль намагається балансувати своє загравання з ультранаціоналістами, налаштованими проти мігрантів, та свою залежність від мігрантів, бо їх вербують на війну в Україні та вони потрібні для вирішення проблеми нестачі робочої сили. Підвищений страх релігійного екстремізму ще більше ускладнює цей баланс.
Реагуючи на атаки у дагестані, одне російське інсайдерське джерело прямо вказало не цей зв’язок та заявило, що дії дагестану з вербування рекрутів до армії змусили прихожан мечеті, близькій до уряду, ходити у більш радикальну мечеть, яка, мовляв, має зв’язки з ваххабітами. ISW оцінює, що дії росії з формування збройних сил та ультранаціоналістична риторика відвертають громади меншин та мусульманські громади й породжують ворожнечу, яку салафітсько-джихадистські групи можуть використати для пошуку прибічників.
2. Терористичні атаки у дагестані 23 червня спонукали главу чеченської республіки рамзана кадирова посилити свій імідж безжального диктатора, здатного захистити Північний Кавказ від релігійного екстремізму.
25 червня кадиров провів нараду з правоохоронними органами чечні через теракти у дагестані. Він закликав чеченців бути особливо пильними й не піддаватися релізійному екстремизму самим і не дати піддатися своїм рідним. «Кавказ Реалії» – північнокавказька служба Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода – повідомила, що кадиров чеченською мовою заявив, що чеченська влада оголошує «кровну помсту» і вбиватиме родичів тих, кого підозрюватиме у ваххабізмі. Він постійно погрожує членам сімей тих, кого він вважає загрозою своєму контролю над чечнею.
Схоже, кадиров реагує на загострення російського страху подальших нападів та видає з себе уважного і безкомпромісного лідера, який може запобігти нестабільності на Північному Кавказі. Він згадав чеченські війни 1990-х і 2000-х років та заявив, що його батько ахмад і президент росії владімір путін виступали проти «міжнародних» спроб використати чечню для знищення росії. ахмад кадиров підтримував російські війська у Другій чеченській війні (1999–2002), під час якої росіяни приборкали чеченський сепаратизм надмірною силою, майже повністю знищивши її столицю грозний. Довгий час кадиров експлуатував образ батька – сильної людини, лояльної до кремля, на яку останній може покластися для забезпечення стабільності в регіоні. Він постійно впелює до путіна та, імовірно, усвідомлює, що якщо терористична діяльність на Північному Кавказі продовжиться, то це може загрожувати його авторитету в кремлі. Також кадиров заявив, що коріння релігійного екстремізму – у Європі, иа припустив, що дагестанським нападникам допомагали зовнішні діячі; так він підтримав спроби кремля пов’язати ці атаки з війною в Україні та применшити загрозу ендогенного релігійного екстремізму на Північному Кавказі.
3. Повідомляють, що Північна Корея вже у липні 2024 року відправить військово-будівельні та інженерні сили для участі у «відбудові» окупованої Донецької області.
21 червня південнокорейська телевізійна мережа «TV Chosun» процитувала слова представника уряду Південної Кореї, який розповів про очікування того, що Північна Корея вже у липні 2024 року направить в окуповану Донецьку область велику кількість інженерних сил, які допоможуть відновити інфраструктуру на окупованій Донеччині. За повідомленнями, у північнокорейській армії 10 інженерних бригад. «TV Chosun» підрахував, що якщо вона надішле три або чотири з них в окуповану Україну, то зможе щороку вона заробляти на росії до 115 мільйонів (валюта на вказана).
Речник Пентагону генерал-майор Пет Райдер 25 червня заявив, що США «стежать» за розвитком подій та припустив, що Північна Корея має «переглянути» своє рішення направити в Україну свої сили, бо вони стануть «гарматним м’ясом» у протиправних діях росії.
19 червня росія та Північна Корея підписали угоду про всеосяжне стратегічне партнерство. Пізніше президент росії владімір путін зробив спробу применшити важливість угоди та поставив під сумнів можливість перебування північнокорейських військ в Україні. ISW оцінює, що росія, схоже, прагне створити коаліцію дружніх держав, які мають історично теплі зв’язки з радянським союзом (у тому числі Північна Корея і В’єтнам), щоб сформувати основу альтернативного світового порядку. ISW ще не бачив повідомлень, що свідчили б про те, що армія Північної Кореї братиме участь у бойових діях в Україні, але безпосередня інженерна підтримка може вивільнити російських солдатів для операцій на лінії фронту й допомогти росії розширити військову інфраструктуру та оборонні укріплення в окупованій Україні.
4. Міністр закордонних справ росії сєргєй лавров знову заявив, що росія не зацікавлена у будь-яких переговорах, результатами яких не будуть територіальні поступки України за межами території, яку вже окупували російські війська.
Виступаючи на міжнародному політичному та економічному форумі «примаковські читання» 26 червня, лавров заявив, що росія відкрита до діалогу з Європою лише «на основі визнання територіальних реалій, закріплених у конституції [росії]». Він відкинув заклик Заходу, щоб війна була закінчена відновленням усієї законної суверенної території України. лавров посилається на ті положення конституції, які вважають територією росії Херсонську, Запорізьку, Донецьку та Луганську області в їх адміністративних кордонах. Коментуючи ці положення, він підкреслює, що кремль вважає будь-які переговори на умовах України неконституційними та несумісними з російським законодавством.
Такий підхід «все або нічого» перегукується з вимогами президента росії владіміра путіна: 14 червня він сказав, що Україна має «повністю вийти» з Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей – у тому числі з районів кожної області, які нині не окуповані росією, – і тільки після цього росія почне розглядати будь-які «мирні переговори». І лавров, і путін чітко сказали, що єдиним закінченням війни, можливим для кремля, є територіальна капітуляція України. Вони активно підкреслюють той факт, що росія не зацікавлена у чесних переговорах з Україною, а лише натякає на концепцію «мирних планів» і «переговорів», щоб ще до їх початку переконати партнерів спонукати Україну піти на превентивні поступки щодо свого народу та міжнародно визнаної території. Явна згадка лаврова про переговори з «Європою», а не з Україною, теж підкреслює постійний брехливий кремлівський наратив про те, що в Україні відсутня легітимна влада, з якою росія може вести переговори, щоб ще більше підірвати статус України як суверенної країни з власними кордонами у контексті територіальних поступок.
5. Новий міністр оборони росії андрєй бєлоусов 26 червня провів свою першу телефонну розмову з міністром оборони США Ллойдом Остіном та використав її, щоб повторити стандартні російські погрози, мета яких – змусити Сполучені Штати відмовитися від підтримки України. Це частина широкої російської кампанії рефлексивного управління, спрямованої на те, щоб вплинути прийняття рішень на Заході.
Міністерство оборони росії заявило, що бєлоусов наголосив на «небезпеці ескалації у майбутньому», якщо США продовжать постачати зброю в Україну. Своєю чергою, міністерство оборони США зазначило, що Остін підкреслював важливість підтримки відкритого спілкування між США та росією.
російські чиновники постійно вдаються до розпливчастих погроз ескалації проти США та інших партнерів України з метою перешкодити подальшій західній військовій підтримці. Заяви бєлоусова Остіну – з тієї ж категорії, що й незліченна кількість інших російських спроб інформаційного та дипломатичного примусу. 4 квітня попередник бєлоусова сєргєй шойгу так само у телефонній розмові погрожував міністру оборони Франції Себастьєну Лекорню й попереджав, що можливе розміщення французьких військ в Україні «створить проблеми для самої Франції». У жовтні 2022 року шойгу погрожував ядерною катастрофою кільком міністрам оборони НАТО, якщо члени Альянсу продовжуватимуть підтримувати Україну. бєлоусов аналогічним чином використовує у спілкуванні зі своїми західними колегами псевдодипломатичну взаємодію та просуває той самий наратив, намагаючись через рефлексивне управління вплинути на прийняття рішень на Заході. Прпи цьому у відповідь на будь-яке надання Україні зброї з боку США чи Заходу росія не вдається до військової ескалації.
6. 25 червня росія та Україна здійснили обмін військовополоненими, під час якого обміняли по 90 осіб. ООН оприлюднила звіт про те, що росія жорстоко поводиться з військовополоненими.
25 червня уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що у результаті 53-го за час війни обміну в Україну повернулися 90 військовополонених. Міністерство оборони росії теж повідомило про повернення 90 військовополонених та заявило, що ті, знаходячись під вартою в Україні, перебували у «смертельній небезпеці». Посередником в обміні виступили Об’єднані Арабські Емірати.
26 червня речник управління верховного комісара ООН з прав людини Кшиштоф Яновський заявив, що з 2022 року управління опитало понад 600 звільнених українських військовополонених і цивільних осіб. Усі вони повідомили, що зазнавали або спостерігали тортури, жорстокі побиття, натравлювання собак і тривалий вплив стресу. Військовополонені сказали, що російські охоронці піддавали їх психологічним тортурам та змушували щодня співати російські патріотичні пісні. Вони повідомили, що протягом тривалого часу відчували постійний голод, медичне обслуговування було поганим. Також управління повідомило про тортури в «перехідних» таборах для військовополонених в окупованій Україні, але, за словами військовополонених, в «офіційних» таборах для інтернованих російські охоронці не катували їх.
ISW широко повідомляв про кадри та повідомлення, які фіксують жорстоке поводження росіян з українськими військовополоненими та їх страту. Ми оцінюємо, що всі ці військові злочини відбуваються в Україні за попустительства російського військового командування.
7. 26 червня росія та Іран підписали меморандум про постачання до Ірану російського газу; напередодні з’явилися повідомлення про розбіжності між росією та Китайською народною республікою щодо постачання російського газу до КНР.
Глава російської державної енергетичної компанії «газпром» алєксєй міллер підписав меморандум з національною іранською газовою компанією. У церемонії взяв участь виконуючий обов'язки президента Ірану Мохаммад Мохбер. Також міллер зустрівся з міністром нафти Ірану Джавадом Овджі, вони говорили про реалізацію цього меморандуму та інші сфери енергетичної співпраці. Ні росія, ні Іран не повідомили подробиць нового меморандуму, але у жовтні 2023 року «газпром» і національна іранська газова компанія вели переговори про якісь угоди на суму близько $40 мільярдів.
Візит міллера до Ірану та угода з національною іранською газовою компанією відбулися на фоні повідомлення «The Financial Times» про те, що росія та КНР мають розбіжності по економічних питаннях, зокрема щодо газопроводу «Сила Сибіру 2». Через це міллер не поїхав із президентом росії владіміром путіним до Пекіна у травні 2024 року – можливо, щоб, з огляду на недавнє економічне падіння «газпрому» та перевагу КНР в енергетичній сфері, не зробити поступок від імені росії. Іран від цієї нової угоди з росією може отримати вигоду: він зменшить свою залежність від існуючих газових угод з Азербайджаном і Туркменістаном з метою пом’якшення літнього дефіциту електроенергії, які можуть розпалити внутрішні заворушення.
8. Масова нестача в Україні надважливих ракет протиповітряної оборони перешкоджає її здатності захистити критичну інфраструктуру від російських ударів.
26 червня виконавчий директор приватного українського енергетичного підприємства ДТЕК Дмитро Сахарук заявив «Kyiv Post», що на кожну ракету-перехоплювач, що її має Україна для захисту енергосистеми від російських ударів, росія має п’ять-шість ракет. Він зазначив, що якби росія запустила 10 ракет по будь-якій цілі в Україні, то українські сили для адекватного захисту від атаки мали б відповісти щонайменше 12 ракетами ППО. Різка різниця у необхідному та фактичному співвідношенні ППО України з атакуючими російськими ракетами, підкреслив Сахарук, означає, що дефіцит ракет-перехоплювачів унеможливлює покриття об’єктів енергомережі, які Україна відремонтувала або ремонтує.
російська кампанія повітряних ударів по українській енергосистемі вже наклала серйозні обмеження на генеруючі потужності України. Протягом 2024 року російська армія змогла використати дефіцит протиповітряної оборони, викликаний відсутністю поставок з Заходу, щоб завдати максимальної шкоди українській енергетичній системі.
✅Ключові події
◾️Терористичні атаки 23 червня у республіці дагестан, вчинені, імовірно, пов’язаною з «Ісламською державою» організацією «Вілаят Кавказ», посилили у російському інформаційному просторі побоювання щодо подальших нападів та нестабільності на Північному Кавказі.
◾️Терористичні атаки у дагестані 23 червня спонукали главу чеченської республіки рамзана кадирова посилити свій імідж безжального диктатора, здатного захистити Північний Кавказ від релігійного екстремізму.
◾️Повідомляють, що Північна Корея вже у липні 2024 року відправить військово-будівельні та інженерні сили для участі у «відбудові» окупованої Донецької області.
◾️Міністр закордонних справ росії сєргєй лавров знову заявив, що росія не зацікавлена у будь-яких переговорах, результатами яких не будуть територіальні поступки України за межами території, яку вже окупували російські війська.
◾️Новий міністр оборони росії андрєй бєлоусов 26 червня провів свою першу телефонну розмову з міністром оборони США Ллойдом Остіном та використав її, щоб повторити стандартні російські погрози, мета яких – змусити Сполучені Штати відмовитися від підтримки України. Це частина широкої російської кампанії рефлексивного управління, спрямованої на те, щоб вплинути прийняття рішень на Заході.
◾️25 червня росія та Україна здійснили обмін військовополоненими, під час якого обміняли по 90 осіб; ООН повідомляє про те, що росія жорстоко поводиться з військовополоненими.
◾️26 червня росія та Іран підписали меморандум про постачання до Ірану російського газу; напередодні з’явилися повідомлення про розбіжності між росією та Китайською народною республікою щодо постачання російського газу до КНР.
◾️Масова нестача в Україні критично важливих ракет протиповітряної оборони перешкоджає її здатності захистити критичну інфраструктуру від російських ударів.
◾️російські війська незначно просунулися поблизу Куп’янська.
◾️26 червня Королівський інститут об’єднаних служб (RUSI) опублікував звіт, у якому детально описано значне збільшення виробництва російської військової техніки та озброєнь у 2023 році.
Натисніть тут, щоб переглянути інтерактивну карту російського вторгнення в Україну від ISW. Ця карта оновлюється щодня разом зі статичними картами, представленими в цьому звіті.
Натисніть тут, щоб переглянути топографічну карту рельєфу України від ISW. Цей інструмент містить багато даних, тож користуватися ним не рекомендується з мобільних пристроїв, лише зі стаціонарних комп’ютерів.
Натисніть тут, щоб отримати доступ до архіву інтерактивних карт ISW щодо російського вторгнення в Україну. Вони доповнюють статичні карти, які ISW створює щодня, та показують динамічну лінію фронту. Архів оновлюється щомісяця.
Примітка: Цей звіт включає дані станом на 12:30 за східним часом 26 червня. Інформацію, що поступила пізніше, ISW охопить у наступному звіті серії «Оцінка російської наступальної кампанії» – 27 червня.
