Оцінка російської наступальної кампанії – 14 липня
1. російські чиновники та мілблогери відреагували на удар українського дрону 13 липня по нафтобазі поблизу цимлянська (ростовська область) черговою порцією скарг на поганий захист критичної інфраструктури у тилових районах росії.
13 і 14 липня російські джерела поширили кадри, на яких видно, як двоє охоронців, озброєні антидроновими рушницями, навіть не намагаючись збити дрон, спостерігають за його ударом по нафтобазі. Охоронців розкритикували за те, що вони не захищали нафтобазу. російські джерела заявили, що влада, намагаючись зняти з себе відповідальність за удари, наказує російським об’єктам наймати власну охорону. Вони дивуються, чому російський уряд не організовує мобільні вогневі групи, подібні до українських, які захищають від ударів російських безпілотників «Shahed»-136/131.
14 липня на критику мілблогерів відповів колишній голова російського космічного агентства й сенатор від окупованої Запорізької області дмітрій рогозін. Він заявив, що росгвардія (охоронна структура, завданням якої є захист режиму президента росії владіміра путіна від внутрішніх загроз, а також певної критичної інфраструктури) не має необхідних людських ресурсів для створення оборонних постів на кожному критичному об’єкті на росії. Для забезпечення технічної та збройної охорони об’єктів критичної енергетичної та транспортної інфраструктури він запропонував сформувати, навчити й оснастити спеціалізовані добровольчі підрозділи «барс» (бойовий резерв російської армії), а також закликав уряд росії та президента владіміра путіна розглянути цю його пропозицію. рогозін керує декількома підрозділами «барс», у тому числі батальйоном «барс-10» бригади «царські волки».
Раніше власники російських негулярних формувань використовували загрози території росії, для того, щоб пролобіювати переміщення своїх сил з прифронтових районів України на захист тилу й прикордонних районів росії. Мілблогери регулярно скаржаться на нездатність російського уряду відповісти та відбити на українські дронові удари по російській інфраструктурі.
2. Схоже, російське військове командування направляє в Україну недостатньо оснащені підрозділи, які мали б бути оперативними резервами для бойових дій – це може бути через обмеження оборонно-промислового комплексу або бажання посилити триваючі атаки.
13 липня український військовий оглядач Костянтин Машовець заявив, що російське військове командування має намір сформувати 27-му мотострілецьку дивізію (2-а загальновійськова армія, центральний військовий округ) як оперативний резерв центрального угруповання військ (це командування, яке зараз контролює наступальні дії рф на Авдіївському і Торецькому напрямках), які можуть бути введені в бій у разі розвитку українського контрнаступу на Авдіївському напрямку або наступу росії на Торецькому напрямку. Машовець пише, що при цьому росіяни перекинули 433-й мотострілецький полк 27-ї мотострілецької дивізії, укомплектований потрощеними залишками 21-ї мотострілецької бригади, у район на північний захід від Авдіївки до повного відновлення боєздатності. Він додає, що російське командування перекинуло 506-й і 589-й мотострілецькі полки цієї дивізії на Торецький напрямок до виходу на «заплановані» 87% доктринально необхідної кількості озброєння та техніки, і що воно також планувало до кінця весни або початку літа 2024 року перекинути 433-й, 506-й і 589-й мотострілецькі полки. ISW вперше зафіксував повідомлення про дії підрозділів 27-ї мотострілецької дивізії поблизу Авдіївки у квітні 2024 року, поблизу Торецька – на початку липня 2024 року.
Спостереження Машовця від 14 липня про те, що ці полки були розгорнуті для ведення бойових дій раніше запланованого, можуть свідчити про те, що російське військове командування відстало від наміченого графіка укомплектування та озброєння й не змогло укомплектувати ці частини до цільової позначки у 87%. Раніше ISW оцінював, що дії росії з формування збройних сил створюють дуже мало таких сил, які не направляються одразу на фронт як підкріплення і які росія може використовувати для поступового створення оперативних резервів, а також що російський ОПК навряд чи зможе повністю підтримувати такі резервні сили. Можливо також, що російське військове командування завчасно розгорнуло підрозділи, щоб посилити постійні виснажливі наступи на сході України.
3. Під час і після саміту НАТО 9-11 липня Україна підписала низку безпекових угод та отримала декілька пакетів допомоги.
10 липня країни-члени НАТО оприлюднили заяву, в якій оголосили про зобов’язання надати Україні довгострокову безпекову допомогу протягом наступного року у розмірі щонайменше €40 мільярдів (близько $43 мільярдів), на які буде закуплено військове обладнання для України, фінансувати зберігання, матеріально-технічне забезпечення і транспортування військової техніки, фінансувати військову підготовку українських сил, інвестувати в оборонно-промисловий комплекс України та постачати нелетальну допомогу Україні. Президент України Володимир Зеленський 11 липня оголосив, що підписав двосторонню безпекову угоду з президентом Румунії Клаусом Йоханнісом, який заявив, що Румунія передасть Україні систему протиповітряної оборони «Patriot». 10 липня Зеленський підписав з прем’єр-міністром Люксембургу Люком Фріденом підписали десятирічну двосторонню безпекову угоду, а з прем’єр-міністром Польщі Дональд Туском – безпекову угоду, яка передбачає, що Польща навчатиме українських добровольців і підрозділів Українського легіону й надасть підозділам західне обладнання. 14 липня Зеленський заявив, що Україна веде переговори про угоди з Чехією, Словенією та Ірландією.
13 липня Європейська Комісія оголосила, що 21 країна та Європейський Союз сформували Українську угоду, що заявляє про підтримку незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України. Угода підтримує оборонні потреби України, прискорює розвиток ЗСУ та дозволяє їм швидко реагувати на російську агресію проти України. Австралія взяла на себе зобов’язання сприяти підготовці українських військ і 11 липня виділила Україні військову допомогу на суму 250 мільйонів австралійських доларів (близько $170 мільйонів), яка включає ракети ППО, протитанкову зброю та артилерійські боєприпаси.
✅Ключові події
◾️російські чиновники та мілблогери відреагували на удар українського дрону 13 липня по нафтобазі поблизу цимлянська (ростовська область) черговою порцією скарг на поганий захист критичної інфраструктури у тилових районах росії.
◾️Схоже, російське військове командування направляє в Україну недостатньо оснащені підрозділи, які мали б бути оперативними резервами для бойових дій – це може бути через обмеження оборонно-промислового комплексу або бажання посилити триваючі атаки.
◾️Під час і після саміту НАТО 9-11 липня Україна підписала низку безпекових угод та отримала декілька пакетів допомоги.
◾️Нещодавно ЗСУ відновили втрачені позиції під Вовчанськом; російська армія нещодавно просунулася під Авдіївкою.
◾️14 липня голова комітету держдуми рф з оборони андрєй картаполов підтвердив, що міноборони росії не планує демобілізувати військовослужбовців, мобілізованих восени 2022 року, до закінчення війни.
Натисніть тут, щоб переглянути інтерактивну карту російського вторгнення в Україну від ISW. Ця карта оновлюється щодня разом зі статичними картами, представленими в цьому звіті.
Натисніть тут, щоб переглянути топографічну карту рельєфу України від ISW. Цей інструмент містить багато даних, тож користуватися ним не рекомендується з мобільних пристроїв, лише зі стаціонарних комп’ютерів.
Натисніть тут, щоб отримати доступ до архіву інтерактивних карт ISW щодо російського вторгнення в Україну. Вони доповнюють статичні карти, які ISW створює щодня, та показують динамічну лінію фронту. Архів оновлюється щомісяця.
Примітка: Цей звіт включає дані станом на 12:00 за східним часом 14 липня. Інформацію, що поступила пізніше, ISW охопить у наступному звіті серії «Оцінка російської наступальної кампанії» – 15 липня.
