Оцінка російської наступальної кампанії – 10 липня
1. Перший заступник міністра оборони України генерал-лейтенант Іван Гаврилюк наголосив, що потужна безпекова допомога Заходу буде вирішальною для здатності України протистояти росії та перехопити ініціативу на полі бою. Він ставить під сумнів думку про те, що російська армія зможе нескінченно довго здійснювати повзуче просування, на якому базується теорія президента росії владіміра путіна про перемогу в Україні у війні на виснаження.
9 липня Гаврилюк опублікував [в NV] статтю під назвою «Які фактори дозволять Україні провести контрнаступ». У ній він стверджує, що Україна має повернути собі ініціативу та провести контрнаступ, щоб унеможливити спроби кремля затягнути війну та збільшити витрати ресурсів росії, які змусять її прийняти справедливий мир на умовах України.
Гаврилюк заявив, що Україна зможе повернути ініціативу, якщо вона посилить бойові бригади особовим складом, боєприпасами і технікою, а також – укомплектує та озброїть нові бригади. Він зазначив, що для України критично важливим є створення і послідовне поповнення резервів достатньо підготовленими новими кадрами. Він підкреслив, що безпекова допомога Заходу є критично важливою для визначення того, у якому масштабі Україна зможе досягти цих завдань, та закликав до передачі ще більшої кількості систем протиповітряної оборони, артилерійських снарядів і далекобійних боєприпасів для посилення боєздатності й оперативних можливостей України.
Україна вирішує свої проблеми з живою силою та вже формує кілька нових бригад. Але визначальним фактором для того, як, коли та у якому обсязі вона зможе залучити їх до підтримки потенційних контрнаступальних операцій, стане її здатність озброїти ці бригади. Наразі звіти свідчать про те, що без прибуття додаткової безпекової допомоги з Заходу Україна не зможе повністю оснастити всі нові бригади. Західна допомога, яка забезпечуватиме ЗСУ необхідним обладнанням і зброєю – так часто, так регулярно й у такій кількості, що будуть необхідні для операцій зі звільнення великих окупованих українських територій, – залишається єдиним вірогідним шляхом, щоб зменшити апетити путіна щодо знищення Української держави та ідентичності.
2. Сили оборони вже намагаються перехоплювати ініціативу на полі бою, проводячи обмежені й локалізовані контратаки на тактичному рівні. Це підкреслює те, що поточний стан позиційної війни на лінії фронту не є безкінечно стабільним.
Прибуття західної допомоги на фронт дозволило українським силам стабілізувати критичні ділянки фронту. І, починаючи з середини травня 2024 року, ЗСУ здійснюють тактично важливі та успішні локалізовані контратаки на півночі Харківської області та у напрямку Кремінної (район адміністративного кордону Донецької та Луганської областей).
Українські сили ще не проводять контратак у масштабі, необхідному для перехоплення ініціативи на полі бою, але навіть їх тактичні контратаки зменшують ресурси, на які розраховують російські сили, продовжуючи дотримуватись своєї жорсткої теорії повільного просування. Наприклад, українські контратаки на півночі Харківської області змусили росіян передислокувати окремі підрозділи подалі від місця, де гіпотетично мав би бути їх централізований командний пункт.
Також ISW помітив, що росія у середині червня перекинула частини 810-ї бригади морської піхоти (чорноморський флот) та батальйонно-тактичну групу 9-ї мотострілецької бригади (1-й армійський корпус «ДНР») на північ Харківської області, тоді як інші частини цих підрозділів залишаються, відповідно, під Кринками (Херсонська область) і Торецьком (Донецька область). Ще ми нещодавно бачили, що російське військове командування розділило та розгорнуло на різних ділянках лінії фронту частини одних і тих самих повітряно-десантних формувань – наприклад, за повідомленнями, підрозділи 137-го полку 106-ї повітряно-десантної дивізії частково воюють у Херсонській області, а частково – ведуть бої під Сіверськом (Донецька область). Розпорошення елементів одного великого формування є вагомим показником того, що російська армія починає відчувати тиск українських контратак. І це підкреслює, що ситуація на фронті не така однозначна, як її оцінює путін.
Проте здатність України здійснювати більш потужні та організовані контратаки все ще залежать від постійної військової підтримки Заходу.
3. Гаврилюк оцінює, що у середньо- та довгостроковій перспективі росія матиме проблеми з економікою і технікою, які перешкоджатимуть здатності її армії безкінечно зберігати ініціативу в театрі бойових дій, підтримувати поступовий наступальний тиск, що призводить до повзучого просування, та виграти війну на виснаження.
Гаврилюк пише, що російські сили все ще зберігають значну перевагу над ЗСУ в артилерії, бронетехніці та живій силі. За його словами, Україні не вистачає ефективних контрзаходів для деградації можливостей російської авіації, яка підтримує російське тактичне просування. Він заявив, що російська армія використовує ці переваги та ініціативу в театрі бойових дій, вона посилює й підтримує темп своїх наступальних операцій, щоб виснажити ЗСУ та не дати Україні накопичити живу силу і техніку, необхідні для повернення ініціативи. Гаврилюк оцінює, що у майбутньому росіяни не матимуть значних успіхів, але нинішня позиційна війна добре узгоджується зі спробами кремля затягнути війну та переконати Захід у тому, що перемога України неможлива.
Ця оцінка Гаврилюка консонує з висновками ISW про стратегічний розрахунок путіна, його бажання затягнути війну та його спроби переконати Захід припинити допомагати Україні. Можливо, путін та російське військове командування визначають збереження ініціативи стратегічним пріоритетом та оцінюють, що Україна не зможе проводити будь-які оперативно значущі контрнаступальні операції, доки росія продовжує повзуче просування.
Гаврилюк ставить під сумнів перспективи росії підтримувати наступальний тиск безкінечно. Він припускає, що росія досягла межі у мобілізації свого оборонно-промислового комплексу для підтримки воєнних дій. Імовірно, у середньостроковій перспективі вона зіткнеться з обмеженнями робочої сили та логістики. Це не дозволить кремлю продовжувати мобілізацію ОПК такими темпами, як раніше, і, якщо путін вважає подальшу економічну мобілізацію необхідною, то він постане перед складним політико-економічним вибором. Гаврилюк заявив, що росія виробляє недостатньо, щоб покрити поточні втрати військової техніки в Україні, вона все більше уповає на запаси переважно радянської техніки (які поступово скорочуються) і стає в цьому плані все більш залежною від іноземних партнерів. У постачанні на фронт оборонної продукції вона значною мірою розраховує на оновлену техніку радянських часів, тож чим менше буде доступного боєздатного обладнання, тим більше в середньо- та довгостроковій перспективі виникне проблем щодо підтримки російських операцій в Україні. Сили оборони, які накопичать особовий склад і техніку, необхідну для важливих з оперативної точки зору контрнаступальних операцій, можуть використати ці збої, спричинені навіть тимчасовими обмеженнями росіян в техніці, щоб перехопити ініціативу на полі бою.
Гаврилюк оцінює, що викликів щодо живої сили у російській армії менше. Але навіть нинішня здатність росії генерувати стільки нового особового складу, скільки вона несе втрат, призводить до кульмінаційних моментів – періодів тимчасового перегрупування й відновлення та нижчого темпу наступу. І це відкриває можливості для достатньо підготовлених сил ЗСУ змагатися за ініціативу на полі бою.
4. Сформульована путіним теорія повільної й ресурсовитратної перемоги в Україні базується, зокрема, на прийнятті постійно високих показників втрат, прикладом чого є російські повідомлення про втрати під час двох нещодавніх наступів.
Гаврилюк у своїй статті від 9 липня заявив, що російська армія лише в одному районі Часового Яру зазнала втрат у 5 тисяч осіб. Імовірно, мається на увазі мікрорайон Канал – єдиний район на сході міста, який зараз контролюють російські війська. Цей мікрорайон має розмір приблизно три на три квартали, тож втрата 5 тисяч людей на такому маленькому шматку території свідчить про те, що російські наступальні операції вкрай виснажливі.
10 липня начальник штабу ОСУВ «Харків» ЗСУ Віктор Солімчук повідомив, що у ході наступу на півночі Харківської області від початку травня 2024 року росіяни втратили – вбитими, пораненими або полоненими – 91% особового складу, залученого до бойових дій (за повідомленнями, він дорівнював чисельності особового складу дивізії). Солімчук зазначив, що наступальні зусилля росіян у Вовчанську (Харківська область), які проводить 138-ма мотострілецька бригада (6-та загальновійськова армія, ленінградський військовий округ), суттєво ослабли. Нещодавно українські та західні джерела повідомили, що 83-я повітряно-десантна бригада зазнала у Харківській області таких нищівних втрат, що втратила боєздатність.
ISW не може незалежно перевірити ні українські, ні західні оцінки російських втрат. Але зростання кількості повідомлень про те, що цілі російські підрозділи стають неефективними через втрати, яскраво демонструє тактику, що її використовує російська армія для реалізації путінської теорії повільної, поступової й ресурсовитратної перемоги в Україні.
5. На саміті НАТО, що пройшов 9 і 10 липня у Вашингтоні (округ Колумбія), союзники підтвердили свою непохитну підтримку України та оголосили про нові пакети безпекової допомоги.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що він очікує, що союзники по НАТО домовляться про великий пакет для України, який включає створення у Вайсбадені (Німеччина) командного центру НАТО для навчання українських військових та надання безпекової допомоги, створення нового спільного навчального центру в Бидгощі (Польща), довгострокові зобов’язання щодо подальшої підтримки України, нові оголошення про надання систем протиповітряної оборони та винищувачів F-16, а також двосторонні безпекові угоди між союзниками та Україною. Столтенберг зазначив, що ці зобов’язання стануть «міцним мостом» для майбутнього членства України в НАТО.
9 липня президент США Джо Байден, прем’єр-міністр Нідерландів Дік Шуф, канцлер Німеччини Олаф Шольц, прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні, президент Румунії Клаус Йоганніс та президент України Володимир Зеленський виступили зі спільною заявою, яка містить зобов’язання надати Україні п’ять додаткових систем протиповітряної оборони «Patriot». У заяві також йдеться про те, що США та їх партнери, у тому числі Канада, Норвегія, Іспанія та Велика Британія, мають намір в найближчі місяці передати Україні «десятки» тактичних систем ППО.
10 липня Байден, Шуф та прем’єр-міністр Данії Метте Фредріксен виступили зі спільною заявою, у якій зазначили, що Нідерланди і Данія передають Україні винищувачі F-16, які Україна почне експлуатувати улітку 2024 року. Прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Сторе 10 липня оголосив, що Норвегія, починаючи з 2024 року, передасть Україні шість F-16. Міністерство оборони Нідерландів 10 липня заявило, що країна виділяє додаткові €300 мільйонів (близько $325 мільйонів) на закупівлю боєприпасів для F-16.
Новий прем’єр-міністр Сполученого Королівства Кейр Стармер 9 липня підтвердив, що він продовжуватиме політику Великої Британії щодо дозволу українським силам завдавати ударів по військових об’єктах на території росії наданими Британією ракетами Storm Shadow.
6. Заступник голови ради безпеки росії дмітрій мєдвєдєв підтвердив, що росія не прийме і не підтримає жодних мирних домовленостей з Києвом, окрім капітуляції України, знищення всієї Української держави та повної окупації України.
10 липня мєдвєдєв заявив, що якби Київ і погодився на останні умови миру, висунуті президентом росії владіміром путіним (а саме – визнання територіальних претензій росії на схід і південь України, у тому числі територій, які наразі не перебувають в окупації, а також зобов’язання не приєднуватися до НАТО), та підписав документи, що призведуть до капітуляції України, то це не означатиме «припинення російської воєнної операції» в Україні. Він заявив, що навіть якщо Україна здасться, то росії все одно доведеться знищити українських «радикалів» і повернути «решту [українських] земель в лоно землі російської». Також мєдвєдєв зазначив, що російсько-українські переговори можуть відбутися лише після радикальних змін в українському уряді, а це, мовляв, станеться лише після того, як українське суспільство у відповідь на угоду про припинення вогню та готовність України відмовитися від перспектив вступу в НАТО влаштує революцію – «третій кривавий Майдан». Він натякнув, що кремль планує продовжити завоювання України і після укладення мирної угоди.
Аргументація мєдвєдєва вказує на те, що кремль вважає, що повне завоювання України буде легшим, якщо Київ прийме вкрай непопулярне рішення про припинення вогню та піде на поступки на нинішньому етапі війни. Він очікує, що українське суспільство вимагатиме зміни уряду, яка могла б бути йому вигідною. Проте кремль і раніше неправильно сприймав внутрішні українські настрої. Українські посадовці давно попереджають, що він запустив продуману інформаційну кампанію «Майдан-3» з метою повалення влади в Україні – імовірно, щоб спровокувати зміну уряду та встановити в Україні прокремлівську владу.
7. Повідомляється, що військовослужбовці російського мотострілецького полку, «відомого» розстрілом українських військовополонених наприкінці травня 2024 року, у червні 2024 року знову стратили двох українських військовополонених у тому ж районі на заході Запорізької області.
10 липня українські соцмережі поширили кадри, на яких показано розстріл російськими солдатами двох українських військовополонених на Запорізькому напрямку. Злочинці були упізнані як військовослужбовці російського 70-го мотострілецького полку (42-га мотострілецька дивізія, 58-ма загальновійськова армія, південний військовий округ). Генпрокурор України Андрій Костін 10 липня заявив, що на відео чітко видно, що українські воїни склали зброю та виконували накази росіян, та зазначив, що слідство встановило, що інцидент стався у червні 2024 року поблизу Роботиного.
Розстріл військовополонених є порушенням Женевської конвенції про військовополонених. Головне управління розвідки України раніше ідентифікувало чотирьох військовослужбовців російського 70-го мотострілецького полку, які наприкінці травня 2024 року розстріляли українських військовополонених поблизу Роботиного. 19 червня ISW оцінив, що російське військове командування практикує культуру вседозволеності щодо військових злочинів, скоєних російськими солдатами по всьому театру бойових дій в Україні, особливо у Донецькій та Запорізькій областях. Також ми оцінюємо – враховуючи поширеність і повторюваність цих злочинів у різних оперативних командуваннях, – що окремі командири тактичного рівня можуть дозволяти своїм підлеглим здійснювати такі звірства. Той факт, що та сама військова частина продовжує вчиняти ці злочини, свідчить про те, що російське вище командування не підтримує належну дисципліну і порядок у військах.
8. У відповідь на активізацію російських диверсій та гібридних операцій проти союзників по НАТО протягом останніх кількох місяців окремі військові бази США в Європі запровадили підвищений рівень бойової готовності.
9 липня CNN повідомила з посиланням на численні джерела, обізнані з ситуацією, що США нещодавно запровадили додаткові протоколи безпеки й підвищили стан бойової готовності на військових базах в Європі. Це сталося після отримання розвідувальних даних про те, що проросійські діячі можуть планувати диверсійні атаки на американські об’єкти та працівників. Джерела CNN заявили, що декілька американських військових баз у Європі підвищили боєготовність до рівня «Чарлі», що застосовується, «коли відбувається інцидент або від розвідки надходить інформація, що вказує на певну форму терористичних дій або можливі атаки на персонал чи об’єкти».
10 липня генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг підтвердив, що США підвищили рівень боєготовності на деяких базах у Європі. Він зазначив, що російські диверсійні операцїі та інші зловмисні дії проти союзників є частиною кампанії залякування країн НАТО, які підтримують Україну. Столтенберг заявив, що НАТО посилює свою обізнаність, обмін розвідданими та кіберзахист для боротьби зі зростаючими російськими гібридними загрозами.
10 липня «The Washington Post», посилаючись на кремлівські документи, отримані неназваною європейською розвідувальною службою, повідомила, що росія знаходить та вербує через соціальні мережі симпатиків для проведення диверсійних операцій у Європі. Документи показують, що у липні 2023 року кремлівські політтехнологи проаналізували профілі у Facebook понад 1200 людей, які, на їх думку, були працівниками двох великих німецьких заводів, та виділяли дописи, що демонструють антиурядову, антиміграційну та антиукраїнську позицію. Анонімні західні чиновники зауважили, що росія все частіше працює через довірених осіб, у тому числі інтернет-рекрутерів, що дозволяє їй зберігати певну недоторканість та максимізувати пул потенційних завербованих людей. Міністр закордонних справ Литви Габріеліус Ландсбергіс зазначив, що особи, залучені через інтернет для російських диверсійних операцій у країні НАТО, можуть не мати російського куратора.
✅Ключові події
◾️Перший заступник міністра оборони України генерал-лейтенант Іван Гаврилюк наголосив, що потужна безпекова допомога Заходу буде вирішальною для здатності України протистояти росії та перехопити ініціативу на полі бою. Він ставить під сумнів думку про те, що російська армія зможе нескінченно довго здійснювати повзуче просування, на якому базується теорія президента росії владіміра путіна про перемогу в Україні у війні на виснаження.
◾️Сили оборони вже намагаються перехоплювати ініціативу на полі бою, проводячи обмежені й локалізовані контратаки на тактичному рівні. Це підкреслює те, що поточний стан позиційної війни на лінії фронту не є безкінечно стабільним.
◾️ Гаврилюк оцінює, що у середньо- та довгостроковій перспективі росія матиме проблеми з економікою і технікою, які перешкоджатимуть здатності її армії безкінечно зберігати ініціативу в театрі бойових дій, підтримувати поступовий наступальний тиск, що призводить до повзучого просування, та виграти війну на виснаження.
◾️Сформульована путіним теорія повільної й ресурсовитратної перемоги в Україні базується, зокрема, на прийнятті постійно високих показників втрат, прикладом чого є російські повідомлення про втрати під час двох нещодавніх наступів.
◾️На саміті НАТО, що пройшов 9 і 10 липня у Вашингтоні (округ Колумбія), союзники підтвердили свою непохитну підтримку України та оголосили про нові пакети безпекової допомоги.
◾️Заступник голови ради безпеки росії дмітрій мєдвєдєв підтвердив, що росія не прийме і не підтримає жодних мирних домовленостей з Києвом, окрім капітуляції України, знищення всієї Української держави та повної окупації України.
◾️Повідомляється, що військовослужбовці російського мотострілецького полку, «відомого» розстрілом українських військовополонених наприкінці травня 2024 року, у червні 2024 року знову стратили двох українських військовополонених у тому ж районі на заході Запорізької області.
◾️У відповідь на активізацію російських диверсій та гібридних операцій проти союзників по НАТО протягом останніх кількох місяців окремі військові бази США в Європі запровадили підвищений рівень бойової готовності.
◾️російські війська нещодавно просунулися у Вовчанську, поблизу Кремінної та поблизу Торецька.
◾️10 липня міноборони росії заявило, що на полігоні «алабіно» в московській області російська армія підготувала перших інструкторів з боротьби з безпілотниками московського військового округу.
Натисніть тут, щоб переглянути інтерактивну карту російського вторгнення в Україну від ISW. Ця карта оновлюється щодня разом зі статичними картами, представленими в цьому звіті.
Натисніть тут, щоб переглянути топографічну карту рельєфу України від ISW. Цей інструмент містить багато даних, тож користуватися ним не рекомендується з мобільних пристроїв, лише зі стаціонарних комп’ютерів.
Натисніть тут, щоб отримати доступ до архіву інтерактивних карт ISW щодо російського вторгнення в Україну. Вони доповнюють статичні карти, які ISW створює щодня, та показують динамічну лінію фронту. Архів оновлюється щомісяця.
Примітка: Цей звіт включає дані станом на 13:30 за східним часом 10 липня. Інформацію, що поступила пізніше, ISW охопить у наступному звіті серії «Оцінка російської наступальної кампанії» – 11 липня.
