Оцінка російської наступальної кампанії – 5 червня
1. Американські посадовці продовжують пояснювати політику США щодо можливості для України завдавати ударів з наданої США зброї по деяких військових цілях на території росії. Але ці публічні повідомлення залишаються незрозумілими.
Речник з питань національної безпеки США Джон Кірбі під час прес-конференції 4 червня заявив, що «обмежень на те, щоб українці збивали ворожі літаки, навіть якщо вони не перебувають в українському повітряному просторі, ніколи не було». Кірбі зробив цю заяву, відповідаючи на запитання, чи стосується нещодавнє часткове зняття обмежень на завдання ударів американською зброєю по цілях на території росії уражень російських літаків, що діють у російському повітряному просторі. Кірбі зазначив, що ЗСУ можуть збивати російські літаки в російському повітряному просторі, якщо ті «становлять безпосередню загрозу» для України, та заявив, що українці роблять це з початку війни. Залишається незрозумілим, якою є офіційна політика США щодо того, які саме російські літаки становлять «безпосередню загрозу» для України. Заяви Кірбі не пояснюють позицію адміністрації США з цього питання.
ISW продовжує оцінювати, що здатність України захищати себе від нищівних ударів плануючими бомбами значною мірою залежить від її спроможності збивати російські літаки у російському повітряному просторі за допомогою систем протиповітряної оборони, наданих США, – перш ніж російська авіація зможе завдавати ударів по українських містах, критичній інфраструктурі та фронтових позиціях. Через те, що немає ясності щодо того, якими саме є обмеження США на використання наданої ними зброї для ударів по військових об’єктах на території росії, можливість стримати росію від нанесення таких ударів регулярно втрачається. 5 червня російська армія знову здійснювала інтенсивні обстріли плануючими бомбами по території Україні – швидше за все, переважно з повітряного простору росії.|
Кірбі під час прес-конференції також заявив, що США не можуть підтвердити, чи застосовувала Україна американську зброю для ударів по території росії після 30 травня, відколи США частково послабили свої обмеження. Але Associated Press 5 червня повідомило з посиланням на анонімних американського сенатора і західного чиновника, що «останніми днями» Україна використала надану США зброю для удару по росії. ISW бачив геолоковані кадри від 1 або 2 червня, які показують можливий удар українських HIMARS по російській системі ППО С-300/400 у бєлгородській області.
2. Надані Заходом артилерійські боєприпаси почали надходити до фронтових підрозділів ЗСУ, але поки не в такому масштабі, щоб дозволити українцям повністю перебрати від російській армії перевагу в артилерії.Українські військові, які діють поблизу Вовчанська (на північний схід від Харкова), повідомили «The Telegraph» (стаття опублікована 5 червня), що західні боєприпаси почали надходити до їх сектора фронту, але російська армія тут все одно ще зберігає перевагу у боєприпасах. Один військовий сказав, що перевага росіян в артилерії складає 5:1.
Український воїн, який діє на одній з ділянок фронту, розповів естонському виданню «ERR», що західні боєприпаси почали «просочуватися» на лінію фронту, але їх поки що недостатньо. Він заявив, що російська армія все ще має «значну перевагу» у боєприпасах.
ISW продовжує оцінювати, що росія намагається досягти значних тактичних і оперативних успіхів до того, як американська військова допомога ЗСУ прибуде на фронт у великій кількості. Знадобиться деякий час, щоб початкове надходження озброєння, наданого Заходом, принесло тактичний і оперативний ефект на передовій.
3. російські ракетні та дронові удари завдали значної довгострокової шкоди енергетичній системі України. Повідомляють, що влітку 2024 року Україна зіткнеться із ще більшими енергетичними обмеженнями.
5 червня «The Financial Times» повідомила, що росія вивела з ладу або захопила більше половини українських енергогенеруючих потужностей, що скоротило виробництво електроенергії в Україні до рівня менше 20 гігават (імовірно, мається на увазі на рік); до початку повномасштабного вторгнення в 2022 році Україна виробляла 55 гігават/рік.
Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова розповіла FT, що з моменту відновлення широкомасштабних ракетних та дронових ударів по українській енергетичній інфраструктурі наприкінці березня 2024 року росія знищила 9,2 гігават/рік українських генеруючих потужностей. Один український чиновник сказав виданню, що тільки під час удару у ніч з 31 травня на 1 червня росіяни пошкодили генеруючих потужностей на 1,2 гігават/рік. Український державний оператор електроенергії «Укренерго» 5 червня заявив, що очікує, що найскладніший період для української енергосистеми настане у середині літа 2024 року, адже споживання енергії зростає через спеку.
Навесні 2024 року російська армія використала погіршення української парасольки ППО, щоб зруйнувати енергетичну мережу України та обмежити її оборонно-промисловий потенціал. Імовірно, росія і надалі здійснюватиме періодичні масштабні удари по енергетичній інфраструктурі, щоб завдати значної довгострокової шкоди, яка, з одного боку, погіршить бойові можливості України, а з іншого – створить умови для відчутного гуманітарного тиску взимку 2024-2025 років.
4. 4 червня українське видання «Ліга» з посиланням на джерело в Головному управлінні розвідки України повідомило, що на території окупованої України та поблизу міжнародного кордону зосереджено близько 550 тисяч російських військових та воєнізованих формувань.
Джерело в ГУР заявило, що в окупованій Україні діють близько 32 тисяч службовців «росгвардії», федеральної служби безпеки росії та інших правоохоронних органів, а також що на території Україні та навколо неї розташовано близько 520 тисяч російських військових. ISW не може незалежно підтвердити ці цифри. Імовірно, вони охоплюють як бойовий, так і небойовий військовий персонал, що виконує допоміжні функції та не є безпосередньо бойовою силою росії.
Командувач Сухопутних військ України генерал-лейтенант Олександр Павлюк заявив, що станом на 3 травня в Україні дислокується приблизно 510-515 тисяч російських військовослужбовців. Президент росії владімір путін у грудні 2023 року сказав, що у «зоні бойових дій» перебуває 617 тисяч російських військовослужбовців – імовірно, маючи на увазі всіх, хто орудує у зоні «спеціальної військової операції», а це включає і базування у прикордонних районах на території росії. Речник ГУР Андрій Юсов у січні 2024 року повідомив, що в окупованій Україні перебувають 35 тисяч «росгвардійців», і що російська влада розглядає можливість перекидання сюди більшої їх кількості.
5. 4 червня президент росії владімір путін заявив, що колишній міністр оборони, а нині секретар ради безпеки рф сєргєй шойгу, разом з колишнім губернатором тульської області, зараз помічником президента алєксєєм дюміним і заступником голови ради безпеки дмітрієм мєдвєдєвим, буде координувати заходи з нарощування російського оборонно-промислового потенціалу.
Речник кремля дмітрій пєсков заявив, що шойгу, дюмін і мєдвєдєв будуть контролювати кожен аспект (що мається на увазі – невідомо) зусиль зі збільшення російського оборонно-промислового потенціалу.
Приблизно рівні позиції шойгу, дюміна та мєдвєдєвим додатково вказують на те, що кремль таки понизив шойгу, усунувши його з посади міністра оборони, та дає підстави припускати, що він є другорядною фігурою у виконанні завдання новопризначеного міністра оборони андрєя бєлоусова зі значної мобілізації російської економіки та ОПК з акцентом на тривалу війну в Україні. путін регулярно змінює кремлівських посадовців залежно від свого особистого ставлення до них, щоб спонукати їх прагнути відновити його прихильність. Можливо, він доручив дюміну і шойгу працювати у сфері ОПК, щоб зберегти їх лояльність – шойгу понизили з посади, на якій він перебував багато років, а дюміна після заколоту групи «вагнер» в червні 2023 року критикували за амбіції стати міністром оборони. Зараз шойгу працює з комісією з військово-промислового комплексу адміністрації президента та федеральною службою співпраці з іноземними країнами. Можна припустити, що він бере участь у заходах кремля з посилення відносин з Іраном, Північною Кореєю, білоруссю та Китайською Народною Республікою, щоб допомогти росії закупати компоненти та матеріали, необхідні для збільшення виробництва ОПК. Нещодавно путін призначив дюміна членом правління державного оборонного конгломерату «ростех» та особисто дав йому завдання, щоб російська армія була забезпечена необхідною зброєю та обладнанням. Побачимо, наскільки шойгу, дюмін і мєдвєдєв будуть реально залучені до заходів щодо розширення російського ОПК, адже їх ролі можуть бути і суто номінальними.
6. Очевидне пониження в посаді колишнього першого заступника голови ради федерацій та секретаря «єдиної росії» андрєя турчака, про що стало відомо 4 червня, імовірно, є частиною постійних дій президента росії владіміра путіна з усування від влади політичних і військових діячів, які не виправдали його довіри у 2023 році.
4 червня путін призначив турчака губернатором республіки алтай, а 5 червня рада федерацій припинила його повноваження. Голова ради валентина матвієнко видала прощальне слово, у якому криво заявила, що турчак перетворить республіку алтай на «туристичну Мекку».
російські інсайдерські джерела та політичні блогери широко заявляють, що путін, швидше за все, усунув турчака через його нібито близькі стосунки із загиблим хазяїном групи «вагнер» євгенієм пригожиним, а також через конфлікт з міністерством оборони за контроль над окупованими українськими територіями. Дехто стверджує, що путін міг бути незадоволений тим, як турчак у ролі голови робочої групи російської держдуми «спеціальна військова операція» виконав завдання кремля із залучення російських ветеранів до участі у виборах – хоча деякі джерела зазначають, що ця невдача навряд чи могла стати підставою для вигнання турчака в один із найбільш економічно депресивних регіонів росії за 4000 кілометрів від кремля. Деякі російські джерела припустили, що турчака було понижено в посаді за його надмірну участь у політичному житті санкт-петербурга. Багато джерел відзначають схильність турчака втручатися в інтриги кремля, щоб підвищити свій власний політичний статус, – зокрема, він входив у колаборацію з колишнім міністром оборони росії сєргєєм шойгу.
7. Також може бути, що путін вигнав турчака з кремля, оскільки вважає його нелояльним до свого режиму.
ISW бачив повідомлення російських інсайдерів про те, що узимку 2023 року пригожин використовував турчака, щоб передавати путіну скарги групи «вагнер» на російські військові невдачі в надії, що ця інформація спонукає путіна повернути в армію командирів, пов’язаних з «вагнером». У лютому 2023 року турчак провів гострий брифінг про російські військові невдачі, але не переконав путіна ініціювати зміни військового командування – можливо путін сприйняв брифінг турчака як акт нелояльності. ISW продовжує оцінювати, що путін віддає перевагу лояльності над компетентністю, і раніше він інтерпретував скарги пригожина на дефіцит поставок і військові невдачі як акти нелояльності. Джерело, яке служило в російській розвідці, демонструвало, як путін почав дистанціюватися від «вагнера» після того, як пригожин вилаяв його у жовтні 2022 року.
Один російський політичний оглядач пов'язав пониження турчака з нещодавнім арештом колишнього командувача 58-ї загальновійськової армії генерал-майора івана попова. У липні 2023 року попов опублікував аудіозапис, де заявив, що його звільнили після того, як він висловився за необхідність ротації російських військ, які протидіяли українським контрнаступам улітку 2023 року. Депутат держдуми росії та екс-заступник командувача південного військового округу генерал-лейтенант андрєй гурульов оприлюднив аудіопослання попова, після чого турчак натякнув, що попов не причетний до його витоку. ISW оцінює, що попов міг навмисно записати це повідомлення, щоб попрохати кремль змінити командування російського генштабу. Це сталося менш ніж через місяць після заколоту «вагнера», і попов, очевидно, спробував прирівняти себе до лідера повстання. Виражена його підтримка з боку турчака могла переконати путіна в нелояльності останнього.
8. Нещодавнє засідання заснованої кремлем комісії з прав людини, присвячене міграційній політиці росії, відображає конкуруючі імперативи щодо залучення мігрантів: треба і компенсувати нестачу робочої сили, і задовольнити ультранаціоналістичні антимігрантські кола.
4 червня комісія провела засідання на тему «Забезпечення прав громадян росії при реалізації міграційної політики», під час якого були обговорені низка ініціатив щодо посилення федерального контролю над спільнотами мігрантів, які проживають на території росії. Серед питань, розглянутих комісією, – обов’язковість іспитів з російської мови для всіх дітей мігрантів, які хочуть вступити до шкіл і дитсадків, створення «центрів соціальної адаптації» для вивчення мігрантами російської мови, визнання дітей, які не володіють російською мовою на встановленому законом рівні, такими, що мають «особливі освітні потреби». Все це робиться для того, щоб полегшити інтеграцію мігрантів у російську соціальну сферу, і вимагатиме федерального контролю та фінансування.
Деякі учасники засідання запропонували значно жорсткіші зміни політики. Наприклад, міністр внутрішньої політики калузької області олег калугін закликав у першу чергу прийняти норму, яка забороняє трудовим мігрантам привозити свої сім’ї до росії, – він припускає, що вартість допомоги в інтеграції сім’ям мігрантів не вартує соціального тягаря для російського суспільства. Видання «Коммерсант» писало, що така політика націлена переважно на спільноти мігрантів з Вірменії та країн Центральної Азії – Таджикистану, Узбекистану та Киргизстану.
Те, що учасники зустрічі зосередилися на міграційній політиці як засобі захисту російських громадян (які здебільшого кажуть, що вони є етнічними росіянами або натуралізованими іноземними громадянами) риторично встановлює міцний клин між «росіянами» та «мігрантами» як протилежними таборами, а також окремо ідентифікує мігрантів з Центральної Азії як потенційну загрозу правам громадян росії. Внутрішня політика росії все більше намагається врівноважити сильну залежність від робочої сили мігрантів, особливо з Центральної Азії, для підтримки економіки для компенсації економічних вад, що виникли через війну в Україні, та позбавлення громад мігрантів громадянських прав, щоб задовольнити впливовий ультранаціоналістичний електорат. Комісії з прав людини так само доведеться балансувати підтримку політики, що заохочує та залучає мігрантів до переїзду на росію в надії отримати економічну вигоду, та заспокоювати антимігрантські та ксенофобські кола, які вважають, що міграційна політика – це загроза для етнічних росіян.
9. Голова «росгвардії» чеченської республіки та депутат держдуми рф адам делімханов звинуватив заступника голови держдуми та голову партії «Нові люди» владислава даванкова в порушенні конституції росії та спробі розколоти російське суспільство; у такий спосіб проявилася триваюча напруга між тяжінням чечні до автономії та зусиллями російської держави регулювати можливі ісламські екстремістські загрози з боку мігрантів та корінних мусульманських громад.
28 травня даванков вніс до держдуми законопроєкт, який дозволяє навчальним закладам і регіональним органам влади забороняти в муніципальних і громадських місцях релігійний одяг, який «частково або повністю приховує обличчя». делімханов відреагував на пропозицію даванкова заявою, що російська конституція гарантує релігійну свободу, і що хіджаб, носіння якого, за його словами, є релігійним обов'язком мусульманок, не закриває обличчя. При цьому, заявив делімханов, чеченці проти нікаба, який закриває обличчя. Він також сказав, що законопроєкт даванкова може викликати розкол в російському суспільстві, оскільки він піднімає «одну з найбільш чутливих тем» без її «належного розгляду». Також він зауважив, що російське православне християнство вимагає від жінок носити хустки на знак благочестя та смирення.
даванков відповів на критику делімханова, посилаючись на російську світську систему освіти. Він заявив, що батьки забороняли дітям відвідування шкіл, бо дітям-мігрантам «важко говорити російською, не кажучи вже про те, щоб носити релігійний одяг». Він також зазначив, що верховний суд росії підтвердив заборону на носіння релігійного одягу в школах республіки мордовія ще у 2015 році.
Критика делімханова на адресу даванкова підкреслює триваючу напругу між чеченською республікою та постійними зусиллями російського уряду підпорядкувати чечню. Останнє може посилитися у зв’язку з репресіями кремля проти корінних і мігрантських мусульманських громад після терористичної атаки на «Крокус сіті хол» 22 березня. Відновлення дебатів щодо обмежень на ісламський релігійний одяг можуть сприяти подальшому розколу за етнічними та релігійними ознаками, попри спроби кремля зобразити росію гармонійною, багатоетнічною та багатоконфесійною країною.
10. російська державна газова компанія «газпром» вважає, що їй навряд чи вдасться відновити обсяги продажів газу, які вона втратила після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Це – ілюстрація того, що західні санкції мають певний довгостроковий вплив на потоки доходів, які підтримують військові зусилля росії.
5 червня «The Financial Times» повідомила, що наприкінці 2023 року керівництво «газпрому» замовило звіт про довгострокові перспективи продажів газу. У ньому йдеться, що річний експорт «газпрому» до Європи до 2035 року становитиме в середньому 50-75 мільярдів кубометрів – це приблизно третина річного експорту до Європи до повномасштабного вторгнення. «Газпром» вважав, що компенсувати втрачений обсяг експорту до Європи має новий трубопровід до Китайської Народної Республіки, але його потужність дозволятиме транспортувати 50 мільярдів кубічних метрів газу на рік.
росія залежить від доходів з продажі нафти і газу для підтримки федеральних бюджетів, адже витрати на війну в Україні збільшуються, а довгострокові обмеження на експорт інших енергоносіїв, імовірно, прикрутять значну кількість джерел фінансування для кремля. Нафтові доходи дозволяють росії підтримувати рекордний рівень витрат на оборону в 2024 році, завдяки узгодженим зусиллям в обході обмеження G7 цін на російську нафту та нафтопродукти. Захід розширює санкції, щоб унеможливити ці спроби, і значні обмеження експорту нафти теж можуть мати суттєвий вплив на російські державні доходи.
11. 5 червня російське видання «The Insider» та молдовське видання «Little Country» опублікували розслідування про діяльність колишнього начальника генштабу Молдови Ігоря Горгана в якості агента головного управління розвідки генштабу росії.
Видання повідомили, що вони отримали доступ до телеграм-листування Горгана і його куратора з гру полковника алєксєя макарова, з якого видно, що Горган з 2019 року регулярно доносив про внутрішні справи Молдови та візити до країни представників Міністерства оборони України. «The Insider» пише, що анонімне джерело у військовій розвідці сказало, що активний контакт гру з Горганом почався, коли той служив у місії НАТО у 2004 році. Він обіймав посаду начальника генерального штабу Молдови у 2013 році, а з 2019 по 2021 рік давав гру інформацію про військовий потенціал і діяльність Молдови, запити від українського Міноборони та інформацію про внутрішню політику Молдови. Горган запевнив гру, що він все ще має контакти в міноборони Молдови, які продовжують надавати йому потрібну інформацію. Також він регулярно говорив макарову, що Молдова готова до введення російських військ, і що він тримає «всю ситуацію в армії під контролем» та допоможе росії «впоратися з [молдовськими] політиками». Реакція гру на викриття Горгана наразі незрозуміла.
кремль продовжує докладати зусиль для дестабілізації Молдови та запобігання її вступу Європейського Союзу. Відносини Горгана з гру ілюструють, як росія залучає до цих зусиль проросійських молдовських діячів і як вона може у майбутньому використовувати їх для проведення гібридних операцій або підтримки звичайної військової агресії проти Молдови.
✅Ключові події
◾️Американські посадовці продовжують пояснювати політику США щодо можливості для України завдавати ударів з наданої США зброї по деяких військових цілях на території росії. Але ці публічні повідомлення залишаються незрозумілими.
◾️Надані Заходом артилерійські боєприпаси почали надходити до фронтових підрозділів ЗСУ, але поки не в такому масштабі, щоб дозволити українцям повністю перебрати від російській армії перевагу в артилерії.
◾️російські ракетні та дронові удари завдали значної довгострокової шкоди енергетичній системі України. Повідомляють, що влітку 2024 року Україна зіткнеться із ще більшими енергетичними обмеженнями.
◾️4 червня українське видання «Ліга» з посиланням на джерело в Головному управлінні розвідки України повідомило, що на території окупованої України та поблизу міжнародного кордону зосереджено близько 550 тисяч російських військових та воєнізованих формувань.
◾️4 червня президент росії владімір путін заявив, що колишній міністр оборони, а нині секретар ради безпеки рф сєргєй шойгу, разом з колишнім губернатором тульської області, зараз помічником президента алєксєєм дюміним і заступником голови ради безпеки дмітрієм мєдвєдєвим, буде координувати заходи з нарощування російського оборонно-промислового потенціалу.
◾️Очевидне пониження в посаді колишнього першого заступника голови ради федерацій та секретаря «єдиної росії» андрєя турчака, про що стало відомо 4 червня, імовірно, є частиною постійних дій президента росії владіміра путіна з усування від влади політичних і військових діячів, які не виправдали його довіри у 2023 році.
◾️Нещодавнє засідання заснованої кремлем комісії з прав людини, присвячене міграційній політиці росії, відображає конкуруючі імперативи щодо залучення мігрантів: треба і компенсувати нестачу робочої сили, і задовольнити ультранаціоналістичні антимігрантські кола.
◾️Голова «росгвардії» чеченської республіки та депутат держдуми рф адам делімханов звинуватив заступника голови держдуми та голову партії «Нові люди» владислава даванкова в порушенні конституції росії та спробі розколоти російське суспільство; у такий спосіб проявилася триваюча напруга між тяжінням чечні до автономії та зусиллями російської держави регулювати можливі ісламські екстремістські загрози з боку мігрантів та корінних мусульманських громад.
◾️російська державна газова компанія «газпром» вважає, що їй навряд чи вдасться відновити обсяги продажів газу, які вона втратила після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Це – ілюстрація того, що західні санкції мають певний довгостроковий вплив на потоки доходів, які підтримують військові зусилля росії.
◾️5 червня російське видання «The Insider» та молдовське видання «Little Country» опублікували розслідування про діяльність колишнього начальника генштабу Молдови Ігоря Горгана в якості агента головного управління розвідки генштабу росії.
◾️російські війська мають просування на південний схід від Куп’янська, поблизу Часового Яру, на захід від Авдіївки та на південний захід від міста Донецьк.
◾️Можливо, кремль дозволив кримському відділенню створеного ним державного фонду «Захисники вітчизни» легально надавати бойовикам російських приватних військових компаній статус ветеранів, у межах поточних зусиль з централізації контролю над діючими нерегулярними формуваннями в Україні.
Натисніть тут, щоб переглянути інтерактивну карту російського вторгнення в Україну від ISW. Ця карта оновлюється щодня разом зі статичними картами, представленими в цьому звіті.
Натисніть тут, щоб переглянути топографічну карту рельєфу України від ISW. Цей інструмент містить багато даних, тож користуватися ним не рекомендується з мобільних пристроїв, лише зі стаціонарних комп’ютерів.
Натисніть тут, щоб отримати доступ до архіву інтерактивних карт ISW щодо російського вторгнення в Україну. Вони доповнюють статичні карти, які ISW створює щодня, та показують динамічну лінію фронту. Архів оновлюється щомісяця.
Примітка: Цей звіт включає дані станом на 14:15 за східним часом 5 червня. Інформацію, що поступила пізніше, ISW охопить у наступному звіті серії «Оцінка російської наступальної кампанії» – 6 червня.
