Оцінка російської наступальної кампанії – 23 червня

Переклад – ISW Українською

1. 23 червня північнокавказьке відділення «Ісламської держави» – «Вілаят Кавказ» – імовірно, здійснило комплексну та скоординовану атаку на церкви, синагоги та правоохоронні структури в республіці дагестан.

мвс дагестану повідомило, що приблизно о 18:00 за місцевим часом невідомі особи відкрили в дербенті вогонь по російській православній церкві та синагозі, а потім протягом години з’явилося повідомлення, що інша група невідомих відкрила вогонь по посту ДАІ у махачкалі (120 кілометрів на північ від дербента). Також поступили повідомлення про пожежу у синагозі в махачкалі, хоча російські офіційні джерела не підтверджують атаку на другу синагогу. У дагестані було оголошено «режим антитерористичної операції», російські правоохоронці вбили п'ятьох нападників і ще шістьох поранили. На кадрах у соціальних мережах видно, як правоохоронці затримують на громадському пляжі в махачкалі двох підозрюваних, які нібито втекли з місця стрілянини. російські ЗМІ повідомляють, що унаслідок нападів загинули семеро правоохоронців, священик і охоронець церкви, ще 25 осіб отримали поранення. Після загибелі двох нападників російський антитерористичний комітет оголосив про завершення антитерористичної операції в дербенті, але станом на 23:00 за місцевим часом 23 червня в махачкалі тривали перестрілки зі стрілецької зброї.

Телеграм-канал «Baza» заявив, що двоє махачкалинських нападників, ідентифіковані як осман і аділь омарови (обидва убиті російськими правоохоронцями), були синами глави сергокалінського району магомеда омарова. російські телеграм-канали поширюють кадри атаки на синагогу в махачкалі, нібито зняті османом омаровим. «Baza» повідомила, що російські правоохоронці затримали магомеда омарова і проводять обшук у нього вдома. Інформаційне агентство «Інтерфакс» заявило, що племінник омарова також брав участь у нападі і був вбитий російськими правоохоронцями.

Після нападу 23 червня російське відділення медіа-мережі «ІД-Хорасан» «Al-Azaim» опублікувало заяву, у якій підносило «своїх братів з Кавказу», які продемонстрували, на що вони здатні. «Al-Azaim» не покладає ні на кого відповідальність за атаку, але його відсилка до Кавказу переконливо свідчить про те, що її влаштувало «Вілаят Кавказ». Регіональна антитерористична структура Шанхайської організації співробітництва окремо попереджала, що після нападу «ІД-Х» на «Крокус сіті хол» 22 березня «Вілаят Кавказ» активізувався та з квітня 2024 року посилив вербувальницькі заклики на Північному Кавказі.

Із березня 2024 року російська влада проводить на Північному Кавказі мляву антитерористичну операцію з метою боротьби зі зростаючим впливом «ІД» та «Вілаят Кавказ», але її відповідь на атаку в «Крокус сіті хол» була переважно зосереджена на безпідставному звинуваченні України та НАТО. Деякі російські чиновники вже абсурдно заявили, що до атаки 23 червня теж причетні Україна і НАТО. Це підкреслює те, що поточний підхід росії до боротьби з тероризмом залишається пов’язаним із риторикою проти України та Заходу, а не з виявленням та нейтралізацією загроз «ІД». Дедалі більш напружені стосунки росії з мусульманською меншиною, особливо на Кавказі можуть і надалі забезпечувати «Вілаят Казказ» та інші екстремістські групи цінною базою для вербування.

2. 23 червня міністерство оборони росії звинуватило ЗСУ у нанесенні удару ATACMS по окупованому Севастополю.

23 червня міноборони росії заявило, що українські сили випустили по Севастополю п’ять ракет ATACMS, озброєних касетними боєприпасами, з яких російська армія перехопила чотири. У результаті дій з перехоплення, стверджує міністерство, одна ракета відхилилася від траєкторії польоту та здетонувала. Пізніше міноборони росії звинуватило у жертвах серед цивільного населення в Севастополі Сполучені Штати (адже ATACMS є системою, наданою США), незважаючи на те, що воно само визнало, що відхилення ракети від траєкторії польоту та детонація спричинені діями російського ППО.

Один російський мілблогер, який пише про Крим, у ніч на 23 червня опублікував кадри, на яких нібито видно вибухи біля Євпаторії та Вітиного, а також заявив, що вибухи були і поблизу Чорноморського та Міжводного. Українське медіа «Суспільне Крим» написало, що його джерела теж повідомили про вибухи в Євпаторії. На кадрах, опублікованих 23 червня, видно нібито мирних жителів на пляжі в Севастополі під час і після удару унаслідок відхилення ракети. російські джерела заявили, що касетні боєприпаси уразили мирних жителів біля пляжу у парку Учуївка на півночі Севастополя. Окупаційний губернатор Севастополя міхаіл развожаєв зазначив, що в результаті удару загинуло четверо людей і 151 особа отримала поранення.

Українські військові не підтвердили і не спростували нанесення ударів по Севастополю. Радник мера Маріуполя Петро Андрющенко заявив, що Україна має отримувати від західних партнерів спеціальний дозвіл на використання ATACMS з касетними боєприпасами, та підкреслив, що у жертвах серед цивільного населення винен російський окупаційний уряд, який не попередив цивільних про роботу ППО та збиття ракет над їхніми головами.

ISW не може незалежно перевірити, чи застосовували ЗСУ ракети ATACMS, озброєні касетними боєприпасами. Звинувачення Міноборони Росії убік США щодо жертв серед цивільного населення є спробою утримати Сполучені Штати від надання подальшої безпекової допомоги Україні.

3. російські мілблогери широко розкритикували міноборони та російську окупаційну владу в Криму, які не змогли запобігти удару та недостатньо захищають цивільне населення.

російські джерела накинулися на російську владу за те, що вона не застосувала сирени повітряної тривоги, які б попередили цивільних осіб про необхідність шукали сховище. Декілька мілблогерів закинули владі те, що вона не виявила і не знищила усі ракети, перш ніж вони підлетіли до Севастополя, а також те, що вона не спромоглася побудувати посилені укриття у декількох хвилинах ходьби від пляжу, порівнявши, зокрема, укриття в Севастополі з укриттями у білгородській області поблизу міжнародного кордону з Україною.

Кадри і світлини свідчать про те, що російська армія від початку повномасштабного вторгнення в Україну розміщує в Криму свою техніку у цивільних районах. російська влада безвідповідально заохочує туризм до окупованого Криму під час війни, у той час як російські військові продовжують використовувати окупований півострів як свій тиловий район. Можливо, російська армія цілеспрямовано розміщує законні військові цілі поблизу цивільних районів, щоб стримати українські удари. Так само було зафіксовано спроби росіян використовувати Запорізьку атомну електростанцію та школи на окупованій материковій частині України для прикриття російської військової техніки. росія може порушувати норми міжнародного гуманітарного права, згідно з якими «військове командування має уникати розміщення військових об’єктів у густонаселених районах або поблизу них».

4. ЗСУ завдали удару по командному пункту російського мотострілецького полку в нехотєївці (білгородська область).

23 червня Генштаб України повідомив, що структури ВПС України та інші українські підрозділи нанесли удар (імовірно, нещодавно) та спричинили вторинні вибухи на місці цілі. 23 червня українські військові журналісти поширили кадри удару. нехотєївка знаходиться безпосередньо на російсько-українському кордоні, приблизно у 15 кілометрах від поточної лінії фронту на півночі Харківської області. Імовірно, цей командний пункт якоюсь мірою брав участь у координації російських наступальних операцій у північній Харківщині.

5. Нещодавні кадри, зроблені дроном, які показують, як російський солдат страчує пораненого соратника, є прикладом жорстокої культури, поширеної в російській армії.

На кадрах видно, як один російський солдат був поранений від удару FPV-дрону, а інший, замість того, щоб оглянути поранення, надати первинну допомогу, забрати ідентифікаційні бирки чи спробувати його евакуювати, вбиває його в упор. Навмисне вбивство товариша по службі є непрофесійним. ISW спостерігав у російській армії випадки фрагінгу (навмисне вбивство непопулярних командирів) та інші ситуації, які демонструють, що росія протягом усієї війни безсердечно ігнорує життя власних солдатів – як на полі бою, так і в тилових районах. Даний випадок свідчить про надзвичайно низьку військову дисципліну, розрив між командирами тактичного рівня та їхніми підлеглими, а також відверту зневагу до людського життя.

22 червня один російський мілблогер повідомив, що командири різних підрозділів «ДНР» жорстоко поводяться зі своїми пораненими, та заявив, що 1-ша слов'янська бригада «ДНР» (1-й армійський корпус «ДНР»), замість надання своїм пораненим необхідного лікування, утримує їх у Донецьку в умовах, схожих на тюремні. І інцидент з вбивством, і розповідь мілблогера про командування «ДНР» свідчать про дуже погану культуру в російській армії, зокрема ігнорування підлеглих та загальний низький рівень дисципліни.

6. Після нещодавньої інтенсифікації російсько-північнокорейської співпраці Південна Корея зайняла тверду позицію проти росії. Це свідчить про те, що спроби росії погрожувати Сеулу та схилити його до відмови Україні в допомозі провалилися.

23 червня директор з національної безпеки Південної Кореї Чан Ходжін повторив, що тип військової підтримки, яку Південна Корея надасть Україні, залежить від глибини та розвитку російської військової співпраці з Північною Кореєю. 20 червня Чан заявив, що угода про стратегічне партнерство між росією та Північною Кореєю від 19 червня спонукала Південну Корею змінити свою давню політику щодо заборони передачі зброї Україні. 21 червня південнокорейське інформаційне агентство «Yonhap» повідомило, що Південна Корея розглядає можливість відправки в Україну 155-міліметрових артилерійських снарядів та невказаних систем ППО.

20 червня президент росії владімір путін вдався до погроз Південній Кореї: він сказав, що Сеул зробить «дуже велику помилку», якщо вирішить постачати зброю Україні. російські дипломати, реагуючи на заяву про допомогу Україні, заявили, що Сеул «шантажує» росію.

22 червня «The  Washington Post», посилаючись на дані аналітичного центру США Center for Advanced Defense Studies, повідомила, між серпнем 2023 року та січнем 2024-го що Північна Корея поставила на росію понад 74 тисячі метричних тонн вибухівки, що еквівалентно приблизно 1,6 мільйонам артилерійських снарядів. Видання пише, що вантажі з Північної Кореї прибули до 16 місць на росії, 12 з яких знаходилися поблизу відомих складів зберігання боєприпасів.

7. Напередодні річниці заколоту групи «вагнер» федеральна служба безпеки росії затримала двох колишніх високопоставлених співробітників пов’язаного з нею медіахолдингу «Патріот».

російські ЗМІ та інсайдерські джерела повідомили, що 21-22 червня фсб затримала колишнього керівника медіахолдингу «Патріот» іллю горбунова, а 19 червня – головного редактора петербурзького інтернет-видання «Konkretno.ru» кирила метелєва. Інсайдерські джерела написали, що горбунов раніше очолював «фабрику тролів» померлого хазяїна «вагнера» євгенія пригожина, а 23 і 24 червня 2023 року відповідав за просування інформації про заколот «вагнера» в інтернеті. метелєв, за повідомленнями, був підрядником медіа-холдингу «Патріот» і відповідав за розміщення в інтернеті наклепницьких заяв, зокрема, з нападками на відкритого ворога пригожина – губернатора санкт-петербурга алєксандра бєглова.

Державні ЗМІ росії намагалися зобразити, що ці арешти ніяк не пов’язані з річницею заколоту «вагнера». Кероване кремлем ЗМІ «Известия» послалося на неназване джерело в російських спецслужбах, яке заявило, що ці арешти «не мають жодного відношення до пригожина». Місцеве петербурзьке видання «Фонтанка» повідомило, що горбунова і метелєва затримали за звинуваченням у вимаганні грошей у колишнього генерального директора петербурзького телеканалу алєксандра малькевича.

Нагадаємо, 30 червня 2023 року пригожин ліквідував медіахолдинг «Патріот».

✅Ключові події

◾️23 червня північнокавказьке відділення «Ісламської держави» – «Вілаят Кавказ» – імовірно, здійснило комплексну та скоординовану атаку на церкви, синагоги та правоохоронні структури в республіці дагестан.

◾️23 червня міністерство оборони росії звинуватило ЗСУ у нанесенні удару ATACMS по окупованому Севастополю. російські мілблогери широко розкритикували міноборони та російську окупаційну владу в Криму, які не змогли запобігти удару та недостатньо захищають цивільне населення.

◾️ЗСУ завдали удару по командному пункту російського мотострілецького полку в нехотєївці (білгородська область).

◾️Нещодавні кадри, зроблені дроном, які показують, як російський солдат страчує пораненого соратника, є прикладом жорстокої культури, поширеної в російській армії.

◾️Після нещодавньої інтенсифікації російсько-північнокорейської співпраці Південна Корея зайняла тверду позицію проти росії. Це свідчить про те, що спроби росії погрожувати Сеулу та схилити його до відмови Україні в допомозі провалилися.

◾️Напередодні річниці заколоту групи «вагнер» федеральна служба безпеки росії затримала двох колишніх високопоставлених співробітників пов’язаного з нею медіахолдингу «Патріот».

◾️російські війська нещодавно захопили Шуми та просунулися в районі Донецька та Роботиного.

◾️22 червня президент росії владімір путін підписав закон про офіційну передачу козачого кадетського корпусу та військово-морського кадетського корпусу у підпорядкування міністерства оборони росії.

Оригінал

Натисніть тут, щоб переглянути інтерактивну карту російського вторгнення в Україну від ISW. Ця карта оновлюється щодня разом зі статичними картами, представленими в цьому звіті.

Натисніть тут, щоб переглянути топографічну карту рельєфу України від ISW. Цей інструмент містить багато даних, тож користуватися ним не рекомендується з мобільних пристроїв, лише зі стаціонарних комп’ютерів.

Натисніть тут, щоб отримати доступ до архіву інтерактивних карт ISW щодо російського вторгнення в Україну. Вони доповнюють статичні карти, які ISW створює щодня, та показують динамічну лінію фронту. Архів оновлюється щомісяця.

Примітка: Цей звіт включає дані станом на 13:35 за східним часом 23 червня. Інформацію, що поступила пізніше, ISW охопить у наступному звіті серії «Оцінка російської наступальної кампанії» – 24 червня.

Популярні дописи з цього блогу

Оцінка російської наступальної кампанії – 6 серпня

Оцінка російської наступальної кампанії – 28 серпня

Оцінка російської наступальної кампанії – 26 червня