Оцінка російської наступальної кампанії – 8 квітня
1. Удари українських дронів по російських нафтопереробних заводах змушують росію імпортувати бензин з Казахстану.
8 квітня агентство «Reuters» опублікувало статтю, в якій із посиланням на три анонімних галузевих джерела повідомила про те, що росія попросила Казахстан сформувати «надзвичайний резерв» обсягом 100 тисяч метричних тонн бензину, який він міг би поставити на росію на випадок дефіциту, що посилюється ударами українських дронів та, як наслідок, зупинками нафтопереробних заводів. Одне з джерел заявило, що Казахстан і росія вже досягли угоди, яка дозволяє останній використовувати певні казахстанські запаси бензину.
Радник міністра енергетики Казахстану Шингіс Ільясов спростував інформацію про отримання подібних запитів від росії.
2 квітня «Reuters» із посиланням на власні джерела заявив, що постійні удари українських дронів призвели до зупинки близько 14% загальних нафтопереробних потужностей росії. 27 березня агенція повідомила, що після українських дронових атак росія значно збільшила імпорт бензину з білорусі й у першій половині березня імпортувала 3 тисячі метричних тонн (для порівняння – у лютому імпортовано 590 метричних тонн, у січні імпорт відсутній). Спроби росії імпортувати бензин з білорусі та Казахстану показують, що після ударів України по нафтопереробних заводах вона, імовірно, все більше непокоїться через збереження рівня внутрішніх поставок дистилятів нафтопродуктів.
2. Головне управління розвідки України натякнуло, що воно могло мати відношення до вибуху на базі російського вмс у балтійську (калінінградська область) 7 квітня, який вивів з ладу малий ракетоносець балтійського флоту росії.
8 квітня ГУР опублікувало кадри нібито детонації вибухівки 7 квітня у пункті управління корвету «Серпухов» (проєкт 21631 «Буян-М») балтійського флоту росії. У ГУР повідомили, що в результаті пожежі на «Серпухові» знищені системи автоматики та зв'язку, ремонтні роботи триватимуть довго. Деякі українські ЗМІ з посиланням на власні джерела в управлінні заявили, що це ГУР здійснило атаку на судно. ISW не бачив незалежного підтвердження пошкодження «Серпухова».
Нещодавно підрозділи балтійського флоту в калінінградській області провели низку навчань з радіоелектронної боротьби. Влада Естонії та Великої Британії пов’язала дії російських військ у калінінграді з декількома недавніми інцидентами зі зникненням сигналу GPS у Балтійському регіоні з грудня 2023 року, у тому числі один випадок, коли було заглушено супутниковий сигнал літака, на борту якого перебував міністр оборони Великої Британії Грант Шеппс.
3. Дискусії серед деяких мілблогерів висвітлюють суперечності між наративами у російському інформаційному просторі: з одного боку, вони намагаються зобразити російські війська більш боєздатними, ніж українські, а з іншого – критикують російську армію за недоліки, що призводять до великих втрат піхоти.
Нещодавно декілька мілблогерів обговорювали та критикували тактику, згідно з якою піхота доїжджає до передових позицій верхи на бронетехніці, а потім спішується і здійснює фронтальний штурм. Ця тактика – не нова ні для російських, ні для українських сил, але така, що наражає незахищену піхоту на загрози, – привернула велику увагу російських військових коментаторів. 8 квітня міністерство оборони росії опублікувало кадри, на яких видно, що підрозділи 98-ї гвардійської повітряно-десантної дивізії застосовують її на підступах до Часового Яру (на схід від Бахмута): бронетехніка привезла піхоту на передові позиції, піхота спішилася, бронетехніка швидко відійшла.
Один мілблогер прокоментував окреме відео, на якому на танку їдуть близько 25 російських солдатів, а потім танк або зазнає удару українських сил, або наїжджає на міну, через що особовий склад швидко спішується та тікає відкритою територією без будь-якого прикриття. Мілблогер назвав таку тактику «божевільною», але інший його колега відкинув цю характеристику й заявив, що ця практика свідчить більше про те, що у російській армії на певних ділянках фронту відсутня бронетехніка, аніж те, що це є основна тактика атак. Ще один мілблогер написав, що український вогонь значно скоротив кількість російської бронетехніки, особливо поблизу Авдіївки (Донецька область) та Кринок (Херсонська область), тому російські війська мають обходитися невеликою кількістю бронетехніки, що залишилась, та у такий спосіб компенсують її втрати бронетехніки й запобігають їм у майбутньому.
Ше один мілблогер риторично запитав, чому під час контрнаступу влітку 2023 року російські ЗМІ зосередилися на кадрах невдалих атак української бронетехніки, при тому що російська армія під час проведення подібних атак стикається тими самими тактичними проблемами, особливо через насиченість бойового простору безпілотниками. Він визнав, що реальність російської армії на території України кардинально відрізняється від картинки, що поширюється в інформаційному просторі, й підкреслив, що російські коментатори можуть «посміятися над контрнаступом [України] на Запорізькому напрямку, а потім втратити у рази більше [російських солдатів] на Авдіївському фронті». Він робить висновок, що росія бреше собі про втрати, яких вона зазнала у війні.
Дискурс між мілблогерами про використання бронетехніки та її живучість на полі бою, а також про тактику російських атак підкреслює, що багато мілблогерів продовжують мати свою думку щодо того, як ведеться війна, та сподіваються, що ці дискусії вплинуть на ширше розуміння війни.
4. Прокремлівська губернаторка проросійського молдовського автономного регіону Гагаузія Євгенія Гуцул натякнула, що уряд Молдови контролює румунська влада; ця спроба вкладається в останню кремлівську наративну серію з метою посіяти сумнів щодо суверенітету прозахідних європейських урядів.
8 квітня в інтерв’ю російському державному «Першому каналу» Гуцул заявила, що якщо Гагаузія почне процес відділення від Молдови, то реакція на ці дії буде не лише з боку молдовського уряду в Кишиневі, а й з боку Бухареста (Румунія) – вона стверджує, що Румунія «контролює» молдовську владу, та натякає, що Молдова не є суверенною. Гуцул сказала, що влада Молдови може відповісти на відокремлення Гагаузії «гучними погрозливими заявами» або розгорнути тут війська. За її словами, об’єднання Молдови і Румунії буде «смертю» Молдови та молдовської мови і культури. 5 квітня Гуцул заявила, що якщо Молдова об’єднається з Румунією, то Гагаузія «негайно» почне процес відділення від Молдови.
Інтерв’ю Гуцул російському державному телебаченню від 8 квітня може біти підготовкою інформаційного поля для виправдання можливої російської агресії проти Молдови, її ціль – російськомовні та проросійськи налаштовані аудиторії в Гагаузії, проросійській сепаратистській республіці «придністров’я», інших проросійських регіонах Європи й Центральної Азії, а також на самій росії.
Можливо, кремль розглядає свої дії в Молдові як частину ширшого екзистенційного геополітичного конфлікту із Заходом. Нещодавно міністерство закордонних справ росії та його чиновники натякали, що західні країни якимось чином керують політикою національної безпеки Вірменії, й заявляли, що Фінляндія після вступу до НАТО «втратила незалежність у прийнятті зовнішньополітичних рішень». Раніше кремль робив багато подібних брехливих заяв – наприклад, щоб підірвати український суверенітет та виправдати вторгнення в Україну, казав про те, що НАТО контролює Україну й використовує її, щоб погрожувати росії, Він може і далі заявляти, що різні держави, що є його ціллю, не є повністю суверенними, щоб встановити інформаційне підґрунтя для гібридних або військових операцій проти них. ISW продовжує оцінювати, що кремль може намагається використати проросійських діячів у Молдові, щоб дестабілізувати молдовську демократію та суспільство, запобігти вступу Молдови до Європейського Союзу або навіть виправдати майбутні гібридні чи військові операції проти неї.
✅Ключові події
◾️Удари українських дронів по російських нафтопереробних заводах змушують росію імпортувати бензин з Казахстану.
◾️Головне управління розвідки України натякнуло, що воно могло мати відношення до вибуху на базі російського вмс у балтійську (калінінградська область) 7 квітня, який вивів з ладу малий ракетоносець балтійського флоту росії.
◾️Дискусії серед деяких мілблогерів висвітлюють суперечності між наративами у російському інформаційному просторі: з одного боку, вони намагаються зобразити російські війська більш боєздатними, ніж українські, а з іншого – критикують російську армію за недоліки, що призводять до великих втрат піхоти.
◾️Прокремлівська губернаторка проросійського молдовського автономного регіону Гагаузія Євгенія Гуцул натякнула, що уряд Молдови контролює румунська влада; ця спроба вкладається в останню кремлівську наративну серію з метою посіяти сумнів щодо суверенітету прозахідних європейських урядів.
◾️російські війська мають підтверджені просування поблизу Кремінної, Бахмута, Авдіївки та Донецька.
◾️Президент росії владімір путін, у межах заходів з розширення російського оборонно-промислового комплексу та пом'якшення наслідків міжнародних санкцій, доручив кабінету міністрів рф та машинобудівному підприємству АТ «КОНАР» збільшити виробництво комплектуючих для верстатобудування.
Натисніть тут, щоб переглянути інтерактивну карту російського вторгнення в Україну від ISW. Ця карта оновлюється щодня разом зі статичними картами, представленими в цьому звіті.
Натисніть тут, щоб переглянути топографічну карту рельєфу України від ISW. Цей інструмент містить багато даних, тож користуватися ним не рекомендується з мобільних пристроїв, лише зі стаціонарних комп’ютерів.
Натисніть тут, щоб отримати доступ до архіву інтерактивних карт ISW щодо російського вторгнення в Україну. Вони доповнюють статичні карти, які ISW створює щодня, та показують динамічну лінію фронту. Архів оновлюється щомісяця.
Примітка: Цей звіт включає дані станом на 14:00 за східним часом 8 квітня. Інформацію, що поступила пізніше, ISW охопить у наступному звіті серії «Оцінка російської наступальної кампанії» – 9 квітня.
