Оцінка російської наступальної кампанії – 17 квітня
1. У ніч з 16 на 17 квітня українські сили вдарили по російському військовому аеродрому в окупованому Джанкої (Крим).
На геолокованих кадрах, опублікованих 16 квітня, видно вибухи на аеродромі в Джанкої, де базується російський 39-й окремий вертолітний полк (27-а зведена авіаційна дивізія, 4-та повітряна армія й армія протиповітряної оборони, південний військовий округ). Кримський партизанський рух «Атеш» повідомив, що його агенти підтвердили, що ударом було знищено ракетну систему С-400, яка перебувала на аеродромі, декілька інших неконкретизованих транспортних засобів серйозно пошкоджено. Українські джерела опублікували зображення, на якому видно три знищені ударом пускові установки С-400.
російська армія розгорнула на авіабазі Джанкой вертольоти Мі-8, Мі-25М, Мі-28 і Ка-52. ISW поки що не бачив візуальних доказів будь-яких пошкоджень гелікоптерів унаслідок удару 16 квітня.
Відомий мілблогер, пов’язаний з кремлем, заявив, що для удару по аеродрому українські сили задіяли близько 12 ракет MGM-140 ATACMS. Наразі ISW не може незалежно підтвердити ні тип боєприпасів, ні масштаб завданої ударом шкоди. Водночас речниця Оперативного командування «Південь» ЗСУ полковник Наталія Гуменюк непрямо визнала удар, зазначивши, що військовий аеродром і пов’язані з ним авіаційні активи є законними військовими цілями.
Бойові і транспортні вертольоти забезпечують російській армії явну перевагу у наступальних та оборонних операціях, особливо на півдні України. Вони є законними військовими цілями. У 2023 році українські сили били ATACMS по російських військових вертольотах на авіабазах у Бердянську (Запорізька область) та місті Луганськ.
2. 17 квітня Головне управління розвідки України обстріляло російські авіаційні об’єкти в самарській області, республіках мордовія і татарстан.
17 квітня українське медіа «Суспільне» з посиланням на джерела у ГУР повідомило, що агенти ГУР поцілили у загоризонтний радіолокатор 29Б6 «Контейнер», що знаходився на базі 590-ї окремої радіотехнічної частини у місті ковилькіно (мордовія). Яким чином ГУР здійснила удар і чи пошкодив він РЛС, не уточнюється. Радіолокатор «Контейнер» має дальність виявлення у 3000 кілометрів, висоту виявлення – 100 кілометрів. Він знаходиться на відстані понад 680 кілометрів від українського кордону. Міністерство оборони росії заявило, що російська ППО знищила над мордовією український дрон; якщо це правда, то це могло б пояснити відсутність кадрів наслідків удару в ковилкині.
17 квітня джерела у спецслужбах також повідомили українському виданню «РБК-Україна» про ще одну ціль ГУР – авіаційний завод імені горбунова у казані (республіка татарстан). Геолоковані кадри показують, що російська ППО, імовірно, збила щонайменше один український дрон біля заводу з виробництва «Shahed»-ів-136/131 поблизу єлабуги (татарстан).
Цього ж дня ГУР загадково заявила, що невстановлені особи знищили російський гелікоптер Мі-8 на аеродромі «крязь» у самарській області, та опублікувала кадри пожежі на аеродромі; це дає підстави припустити, що управління може бути дотичним до цього удару.
Українські удари по російських активах в окупованому Криму та на росії, схоже, є частиною скоординованої та широкомасштабної серії атак саме на ворожу авіацію, протиповітряну оборону та засоби радіолокаційного виявлення.
3. 17 квітня речник кремля дмітрій пєсков офіційно підтвердив, що російські миротворчі сили почали плановий вихід із Нагірного Карабаху. У тому, що Азербайджан захопив Нагірний Карабах, російські джерела здебільшого звинувачують керівництво Вірменії. Останнім часом Вірменія стабільно прагне дистанціюватися від політичних і безпекових відносин з росією.
17 квітня керівник зовнішньополітичного відомства адміністрації президента Азербайджану Хікмет Гаджиєв заявив, що вище керівництво росії та Азербайджану прийняло рішення про дострокове виведення російських миротворців з Нагірного Карабаху. У листопаді 2020 року, через півтора місяці бойових дій між Вірменією та Азербайджаном у Нагірному Карабасі та прилеглих районах, за посередництва росії було припинено вогонь. Передбачалося, що російські миротворці будуть розміщені у Нагірному Карабасі до 2025 року. Контингент складався зі 1960 миротворців, серед яких підрозділи 15-ї мотострілецької миротворчої бригади (2-г загальновійськова армія, центральний військовий округ), 31-ї десантно-штурмової бригади та 45-ї бригади спецназу. На кадрах, опублікованих 17 квітня, нібито видно, як колона російської бронетехніки залишає Нагірний Карабах; російські джерела не уточнюють, куди саме вона рухається. Якщо російське військове командування вирішить розгорнути ці війська в Україні, то через малу кількість живої сили та матеріальних засобів вони не матимуть істотного впливу на бойові дії.
Більшість російських мілблогерів відреагували на повідомлення про виведення миротворців тим, що захищали російські сили, які виявилися нездатними підтримати Вірменію під час кризи в Нагірному Карабасі восени 2023 року, та звинувачували вірменське керівництво в мнимій слабкості. Один мілблогер заявив, що неспроможність вірменського керівництва та де-факто вірменської влади Нагірного Карабаху дати військову відповідь на кризу 2023 року свідчить про те, що вірмени заслуговують на «відчуження своїх земель». Далі він пише, що виведення російських миротворців з регіону дозволить Азербайджану контролювати всі внутрішні та зовнішні справи Вірменії. Критика вірменського керівництва з боку російських мілблогерів узгоджується з критикою, що лунає убік прем’єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна, який обмежує співпрацю з росією у сфері безпеки.
4. 17 квітня парламент Грузії схвалив у першому читанні законопроєкт, схожий на російський закон про «іноземних агентів». Державні ЗМІ росії використали цей інформаційний привід, щоб посилити кремлівські наративи про політичні розбіжності у західних та колишніх радянських країнах.
Законопроєкт вимагає від неурядових організацій, які отримують понад 20% свого фінансування з іноземних джерел, реєструватися як «організації, що переслідують інтереси іноземної держави».
Прозахідна президентка Грузії Саломе Зурабішвілі відреагувала на голосування та заявила, що накладе вето на законопроєкт, назвавши його «російською стратегією дестабілізації». Європейський Союз заявив, що цей законопроєкт може негативно вплинути на вступ Грузії до ЄС, бо не відповідає його основним нормам і цінностям.
Прем’єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе, член правлячої партії «Грузинська мрія», заявив, що Грузія прийме законопроєкт, незважаючи на критику Заходу. кремлівська стрічка новин «ТАСС» широко висвітлювала прийняття законопроєкту та протести, які проводилися проти нього. Подібний законопроєкт парламент Грузії прийняв у 2023 році, але пізніше відкликав його через широке громадське невдоволення. Речник кремля дмітрій пєсков заперечує, що росія має відношення до створення та ухвалення цього документу. При цьому він та заступник голови ради безпеки росії дмітрій мєдвєдєв натякнули, що Захід якимось чином причетний до протестів проти законопроєкту.
кремль регулярно намагається зобразити політику України та інших пострадянських країн як хаотичну, намагаючись дестабілізувати ці держави та зробити їх більш вразливими до російського впливу чи прямого нападу.
5. Президент США Джо Байден заявив, що росія та її партнери стають все більш загрозливими для НАТО, та наголосив, що подолати цю загрозу допоможе американська безпекова допомога Україні.
У коментарі, опублікованому в «The Wall Street Journal» 17 квітня, Байден сказав, що росія отримує військову та нелетальну матеріальну підтримку від Китаю, Ірану та Північної Кореї та посилює свою війну проти України. Він закликав Палату представників США терміново схвалити безпекову допомогу Україні, оскільки ЗСУ продовжують стикатися з нестачею боєприпасів і перспективою втрати нових територій. Якщо росія досягне своєї мети захопити та підпорядкувати собі Україну, заявив Байден, то її армія наблизиться до кордонів НАТО. Він підкреслив, що підтримка України може зупинити росію від зазіхань на союзників по НАТО та запобігти втягненню США у можливу конвенційну війну між росією та НАТО.
ISW оцінює, що перемога росії в Україні мала б руйнівні наслідки для оборони НАТО. Натомість у разі перемоги України успішний напад росії на Польщу чи країни Балтії буде набагато важчим і ризикованішим.
6. 17 квітня Палата представників Конгресу США подала законопроєкт про додаткові асигнування, що передбачає надання допомоги Україні у розмірі приблизно в $60 мільярдів; повідомляється, що голосування за нього відбудеться 20 квітня.
Законопроєкт про додаткові асигнування багато в чому нагадує попередній законопроєкт, прийнятий Сенатом США. Він пропонує виділити Україні $48,3 мільярда безпекової допомоги: $23,2 мільярда на поповнення озброєння та обладнання зі складів Міністерства оборони США; $13,8 мільярда на закупівлю зброї та боєприпасів для України у американських виробників і $11,3 мільярда на підтримку України через поточні військові операції США в регіоні. Якщо законопроєкт буде прийнято, то переважна більшість допомоги Україні надійде американським компаніям, збройним силам США та їх союзників.
✅Ключові події
◾️ У ніч з 16 на 17 квітня українські сили вдарили по російському військовому аеродрому в окупованому Джанкої (Крим).
◾️17 квітня Головне управління розвідки України обстріляло російські авіаційні об’єкти в самарській області, республіках мордовія і татарстан.
◾️17 квітня речник кремля дмітрій пєсков офіційно підтвердив, що російські миротворчі сили почали плановий вихід із Нагірного Карабаху. У тому, що Азербайджан захопив Нагірний Карабах, російські джерела здебільшого звинувачують керівництво Вірменії. Останнім часом Вірменія стабільно прагне дистанціюватися від політичних і безпекових відносин з росією.
◾️17 квітня парламент Грузії схвалив у першому читанні законопроєкт, схожий на російський закон про «іноземних агентів». Державні ЗМІ росії використали цей інформаційний привід, щоб посилити кремлівські наративи про політичні розбіжності у західних та колишніх радянських країнах.
◾️Президент США Джо Байден заявив, що росія та її партнери стають все більш загрозливими для НАТО, та наголосив, що подолати цю загрозу допоможе американська безпекова допомога Україні.
◾️17 квітня Палата представників Конгресу США подала законопроєкт про додаткові асигнування, що передбачає надання допомоги Україні у розмірі приблизно в $60 мільярдів; повідомляється, що голосування за нього відбудеться 20 квітня.
◾️російська армія має підтверджене просування поблизу Авдіївки та Донецька.
◾️Підконтрольна кремлю російська православна церква готує спеціальний курс підготовки для священнослужителів, які відправляються в зону бойових дій в Україні.
Натисніть тут, щоб переглянути інтерактивну карту російського вторгнення в Україну від ISW. Ця карта оновлюється щодня разом зі статичними картами, представленими в цьому звіті.
Натисніть тут, щоб переглянути топографічну карту рельєфу України від ISW. Цей інструмент містить багато даних, тож користуватися ним не рекомендується з мобільних пристроїв, лише зі стаціонарних комп’ютерів.
Натисніть тут, щоб отримати доступ до архіву інтерактивних карт ISW щодо російського вторгнення в Україну. Вони доповнюють статичні карти, які ISW створює щодня, та показують динамічну лінію фронту. Архів оновлюється щомісяця.
Примітка: Цей звіт включає дані станом на 12:30 за східним часом 17 квітня. Інформацію, що поступила пізніше, ISW охопить у наступному звіті серії «Оцінка російської наступальної кампанії» – 18 квітня.
