Оцінка російської наступальної кампанії – 11 квітня
1. У ніч з 10 на 11 квітня російська армія здійснила чергову великомасштабну серію ракетно-дронових ударів по Україні, що завдали значної та, імовірно, довгострокової шкоди енергетичній інфраструктурі України.
Військово-повітряні сили України повідомили, що у ніч з 10 на 11 квітня російська армія випустила по Україні 82 повітряні снаряди: 20 крилатих ракет Х-101/555 з саратовської області, шість аеробалістичних ракет «Киднжал» з тамбовської області, 12 зенітних ракет С-300 з білгородської області, чотири крилаті ракети Х-59 з окупованої Запорізької області і 40 безпілотників «Shahed»-136/131 з приморсько-ахтарська краснодарського краю та мису Чауда (окупований Крим). Українські сили збили 57 повітряних цілей, у тому числі 16 ракет Х-101/555, дві ракети Х-59 та 39 дронів «Shahed».
Український державний оператор електроенергії «Укренерго» заявив, що дана серія ударів стала третьою у 2024 році масштабною російською атакою на об’єкти генерації електроенергії (маються на увазі також удари 22 і 28 березня, які завдали шкоди українським тепловим і гідроелектростанціям). Українська енергетична компанія «Центренерго» повідомила, що російський удар зруйнував Трипільську ТЕС (Київська область) – це найбільший постачальник електроенергії у Київську, Черкаську та Житомирську області.
Голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синегубов заявив, що російська армія завдала щонайменше 10 ударів по об’єктах критичної інфраструктури у місті Харкові та області. Голова Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький повідомив, що росіяни обстріляли дронами і ракетами неуточнених типів газорозподільний об’єкт та електропідстанцію в області. Оперативне командування «Південь» ЗСУ зазначило, що росіяни пошкодили енергетичний об’єкт у Запорізькій області ракетами неуточненого типу, а уламки збитого безпілотника спричинили пожежу на енергетичному об’єкті в Одеській області. Також російська армія намагалася вдарити по Одесі протирадіолокаційною ракетою Х-31, але та вийшла з ладу над Чорним морем.
Також українська влада повідомила, що росіяни протягом дня 11 квітня вдарили балістичними ракетами по місту Миколаєву та поцілили керованими плануючими бомбами в електростанцію у місті Суми.
11 квітня «The Wall Street Journal» повідомила, що російські удари, якщо не враховувати серію 10-11 квітня, вивели з ладу 80% генеруючих потужностей «ДТЕК» – найбільшої приватної енергетичної компанії України, яка постачає близько 20% електроенергії. Видання з посиланням на генерального директора «ДТЕК» Максима Тимченка пише, що протягом першого року війни компанія витратила $110 мільйонів на усунення збитків, а відновлення після нещодавніх руйнувань, спричинених російськими ударами, коштуватиме більш ніж удвічі дорожче.
2. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що Україні потрібно більше батарей ППО «Patriot» для захисту як населених пунктів, так і прифронтових територій.
10 квітня «The Washington Post» написала, що Кулеба нині спрямовує усі зусилля на те, щоб якнайшвидше отримати сім батарей «Patriot» з інших країн для захисту найбільших міст України. Він заявляє, що хоча б одну з цих батарей буде розміщено ближче до лінії фронту. Нещодавно Кулеба наголосив, що Україна особливо потребує систем «Patriot» для захисту від російських балістичних ракет на кшталт «Кинджалів», адже її системи протиповітряної оборони радянських часів не здатні перехопити ці ракети.
російські удари змушують Україну приймати важкі рішення й обирати, забезпечувати протиповітряною обороною великі тилові міста чи місця активних дій на лінії фронту. Схоже, росія використовує виснаження парасольки протиповітряної оборони України й намагається зруйнувати її енергетичну мережу, щоб стримати оборонно-промисловий потенціал, а сухопутні сили користуються тим, що можуть наносити авіаудари по українських фронтових позиціях і таким чином досягати повільних, але постійних успіхів. ISW продовжує оцінювати, що малочисельне та непостійне прикриття ППО на фронті могло сприяти тому, що росія посилила удари керованими і некерованими плануючими бомбами, що допомогло їй досягти тактичного ефекту під час захоплення Авдіївки у середині лютого 2024 року. Схоже, російська армія використовує ту саму тактику під час поточних наступальних операцій під Часовим Яром.
3. 11 квітня Верховна Рада України прийняла Закон про мобілізацію; це – значний крок у вирішенні кадрових проблем України на фоні зростаючої нестачі людей в українських фронтових підрозділах.
Генштаб України повідомив, що новий закон про мобілізацію набуде чинності після його підписання президентом України Володимиром Зеленським у травні.
Перед голосуванням у Верховній Раді виступив командувач Об’єднаних сил України та угруповання військ «Хортиця» генерал-лейтенант Юрій Содоль. Він вкотре наголосив, що однією з головних проблем України нині є кадрова. Він сказав, що деякі українські підрозділи мають серйозну нестачу особового складу, а частина загонів настільки недоукомплектована, що вони можуть захищати лише приблизно 20 із 100 метрів, що їх могли б захищати у повній комплектації. Содоль припустив, що ЗСУ зараз розгортають три частково укомплектовані бригади, щоб покрити територію, яку в умовах повної комплектації може захистити одна бригада, і це що змушує Україну виділяти для оборонних дій підрозділи, які в іншому випадку могли б відпочивати у тилових районах або готуватися до майбутніх контрнаступальних дій.
ISW продовжує оцінювати, що здатність України захищатися від російських наступальних операцій та зрештою повернути ініціативу у театрі бойових дій значною мірою залежить від надання військової допомоги США, продовження підтримки з боку інших країн, а також зусиль України з відновлення та комплектації існуючих підрозділів і створення нових.
4. Командувач Європейського командування США (EUCOM) та верховний головнокомандувач об’єднаних збройних сил НАТО в Європі (SACEUR) генерал Крістофер Каволі повідомив, що EUCOM і НАТО зміцнюють свою здатність реагувати на «хронічну загрозу», яку росія становить для глобальної стабільності та європейської безпеки, і сподіваються стримати можливу російську агресію проти НАТО.
Під час брифінгу в комітеті з питань збройних сил палати представників Конгресу США 10 квітня Каволі заявив, що росія становить «хронічну загрозу» для світу. Він попередив, що президент рф владімір путін не має наміру обмежувати або припиняти свою агресію на кордонах України.
Каволі повідомив, що EUCOM реагує на російську загрозу, посилюючи свою позицію стримування по всій Європі, у тому числі зміцнює східний фланг шляхом ротаційного розгортання сил, розширення попередньо розміщених ресурсів та модернізації інфраструктури для забезпечення швидкого прийому посилення. Він зазначив, що EUCOM і НАТО активно тренуються, щоб показати свою здатність захищатися від майбутньої російської агресії проти НАТО та стримувати її.
За словами Каволі, Китай, Іран, Північна Корея та росія формують «взаємопов’язані стратегічні партнерства», що суперечать інтересам національної безпеки США та мають на меті кинути виклик існуючій системі глобальної безпеки. кремлівські чиновники, зокрема путін, дедалі більше контекстуалізують війну в Україні як частину геополітичного протистояння між росією та Заходом, щоб виправдати свою тривалу військову діяльність в Україні та майбутню агресію проти інших європейських країн.
5. 11 квітня Україна та Латвія підписали двосторонню безпекову угоду, яка передбачає довгострокову допомогу та безпекові зобов'язання Латвії перед Україною.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що угода передбачатиме щорічну допомогу Україні у розмірі 0,25 відсотка ВВП Латвії з 2024 по 2026 роки та підтверджує 10-річне зобов’язання Латвії допомагати Україні у відбудові й захисті критичної інфраструктури, розмінуванні, безпілотних технологіях та кібербезпеці. У 2024 році Латвія надасть Україні військову допомогу на суму близько €112 мільйонів (близько $120 мільйонів).
6. 11 квітня російська влада провела антитерористичну операцію в кабардино-балкарській республіці та вбила двох підозрюваних у тероризмі осіб.
Національний антитерористичний комітет росії заявив, що було оголошено режим антитерористичної операції у нальчицькому та черекському районах кабардино-балкарії та вбито двох бойовиків, які, за повідомленнями, планували диверсії та теракти у кабардино-балкарії. 31 березня комітет проводив аналогічну антитерористичну операцію у республіці дагестан та затримав трьох бойовиків. Можливо, сили безпеки активізують антитерористичні операції на росії, особливо на Північному Кавказі, де протягом багатьох років діяло угруповання «Ісламська держава-Кавказ» та інші джихадистські організації, через підвищений страх тероризму після атаки на «Крокус сіті хол» 22 березня. Продовження цих операцій та посилення заходів проти мігрантів із Центральної Азії є ще одним доказом того, що російська влада насправді вважає, що загрози виходять від центральноазіатських та мусульманських громад росії, а не від України, попри усі спроби прив’язати її до нападу на «Крокус сіті хол». ISW залишається впевненим, що напад здійснила «Ісламська держава», і досі не має незалежних даних чи доказів, які б свідчили про те, що відповідальність за атаку несе хтось інший.
✅Ключові події
◾️У ніч з 10 на 11 квітня російська армія здійснила чергову великомасштабну серію ракетно-дронових ударів по Україні, що завдали значної та, імовірно, довгострокової шкоди енергетичній інфраструктурі України.
◾️Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що Україні потрібно більше батарей ППО «Patriot» для захисту як населених пунктів, так і прифронтових територій.
◾️11 квітня Верховна Рада України прийняла Закон про мобілізацію; це – значний крок у вирішенні кадрових проблем України на фоні зростаючої нестачі людей в українських фронтових підрозділах.
◾️Командувач Європейського командування США (EUCOM) та верховний головнокомандувач об’єднаних збройних сил НАТО в Європі (SACEUR) генерал Крістофер Каволі повідомив, що EUCOM і НАТО зміцнюють свою здатність реагувати на «хронічну загрозу», яку росія становить для глобальної стабільності та європейської безпеки, і сподіваються стримати можливу російську агресію проти НАТО.
◾️11 квітня Україна та Латвія підписали двосторонню безпекову угоду, яка передбачає довгострокову допомогу та безпекові зобов'язання Латвії перед Україною.
◾️11 квітня російська влада провела антитерористичну операцію в кабардино-балкарській республіці та вбила двох підозрюваних у тероризмі осіб.
◾️російські війська мають підтверджене просування біля Кремінної, у напрямку Часового Яру на захід від Бахмута та в районі адмінкордону Донецької та Запорізької областей.
◾️російське видання у вигнанні «Новая газета-Европа» 11 квітня повідомило, що російські суди пом’якшили вироки у більш ніж половині всіх кримінальних справ проти ветеранів і строковиків, які служили в Україні.
Натисніть тут, щоб переглянути інтерактивну карту російського вторгнення в Україну від ISW. Ця карта оновлюється щодня разом зі статичними картами, представленими в цьому звіті.
Натисніть тут, щоб переглянути топографічну карту рельєфу України від ISW. Цей інструмент містить багато даних, тож користуватися ним не рекомендується з мобільних пристроїв, лише зі стаціонарних комп’ютерів.
Натисніть тут, щоб отримати доступ до архіву інтерактивних карт ISW щодо російського вторгнення в Україну. Вони доповнюють статичні карти, які ISW створює щодня, та показують динамічну лінію фронту. Архів оновлюється щомісяця.
Примітка: Цей звіт включає дані станом на 12:45 за східним часом 11 квітня. Інформацію, що поступила пізніше, ISW охопить у наступному звіті серії «Оцінка російської наступальної кампанії» – 12 квітня.
