Оцінка російської наступальної кампанії – 3 березня
1. Китай і Туреччина продовжують педалювати власні переговорні платформи щодо врегулювання ситуації в Україні, а кремль використовує їх для інформаційних операцій, спрямованих на перешкоджання подальшій міжнародній підтримці України.
Заступник міністра закордонних справ росії міхаіл галузін та спеціальний представник Китаю з питань Євразії Лі Хуей зустрілися 2 березня у москві, щоб обговорити бажання Китаю сприяти мирним переговорам між росією та Україною. Два чиновники зазначили, що «неможливо» обговорювати врегулювання в Україні без участі росії та без «врахування її інтересів у сфері безпеки». Вони додали, що західні та українські «ультиматуми» і «формати діалогу» лише «шкодять перспективам врегулювання та не можуть бути його основою». Очікується, що після зустрічі в росії Лі відвідає Україну та інші країни ЄС.
3 березня міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан під час дипломатичного форуму в Анталії заявив, що Туреччина сподівається, що переговори про припинення вогню в Україні «почнуться найближчим часом», і що вона вважає, що «обидві сторони досягли межі» того, чого можна досягти військовими засобами. Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган нещодавно оголосив, що його країна готова надати ще один переговорний майданчик для росії та України, який міністр закордонних справ росії сєргєй лавров 1 березня публічно відхилив.
російські чиновники продовжують брехливо звинувачувати Україну та Захід у небажанні мирних переговорів між росією та Україною. При цьому існують численні публічні заяви росії, які натякають або прямо кажуть про те, що вона не зацікавлена у чесних мирних переговорах з Україною. 2 березня під час панелі на дипломатичному форумі в Анталії міністр закордонних справ росії сєргєй лавров заявив, що Україні не вистачає «доброї волі» для переговорів з росією, й натякнув, що відсутність предметних переговорів є провиною України, а не росії. Він зазначив, що люди, які неправильно розуміють, яка сторона винна, «не розуміють» реальності ситуації. 3 березня постійний представник росії в ООН васілій небензя в інтерв'ю російському телеканалу «росія 24» заявив, що росія ніколи не відмовлялася від переговорів, але Україна не хоче розмовляти з росією. Він заявив, що наразі немає переговорів з Україною – напряму або через посередників.
ISW продовжує оцінювати, що будь-які заяви росії про те, що та зацікавлена або завжди була зацікавлена у мирних переговорах, із високою імовірністю є спробами вдавати зацікавленість, щоб спонукати Захід піти на превентивні поступки щодо українського суверенітету та територіальної цілісності і покласти тягар переговорів на Україну та Захід.
2. Нещодавні значні втрати російської авіації, схоже, спонукають до суттєвого зниження її активності на сході України; як довго це триватиме – поки не ясно.
Командувач військово-повітряних сил України генерал-лейтенант Микола Олещук заявив, що 2 березня – після того, як українці збили ще два російські літаки Су-34, – близько 19:00 за місцевим часом російська авіація повністю припинила діяльність на сході України. Речник ВПС України полковник Юрій Ігнат сказав, що 3 березня зниження активності російської авіації тривало, а відновлення польотів літаків далекого радіолокаційного виявлення А-50 після збиття одного з них 23 лютого не відбувається. Українські посадовці повідомили, що від 17 лютого російська армія втратила 15 літаків; це не можна вважати незначною втратою, адже у росіян, імовірно, є близько 300 різних винищувачів Су. Попередні збиття літаків спонукали російську армію тимчасово знизити авіаційну активність по всій Україні на значні періоди часу; наразі незрозуміло, як довго триватиме теперішній період скорочення авіаційної діяльності.
Схоже, російська армія протягом останніх тижнів зосередилася на завдаванні ударів плануючими бомбами на підтримку наступальних операцій на сході України, через що її авіаційні втрати збільшилися. У майбутньому російське командування, у гонитві за тактичними здобутками, може вирішити піти на подальші втрати авіації.
3. Затримки західної безпекової допомоги можуть зробити енергетичну інфраструктуру України більш вразливою до російських ударів.
3 березня «The Financial Times» опублікувала інтерв’ю з виконавчим директором найбільшої в Україні приватної енергетичної компанії ДТЕК Максимом Тимченком, який попередив, що затримки з наданням безпекової допомоги послабили здатність України протистояти російським атакам на її енергетичну інфраструктуру. Тимченко сказав, що на початку зими 2023-2024 років Україна була готова захистити енергетичну інфраструктуру, але в останні тижні все більше російських дронів та ракет досягають своїх цілей. Він повідомив, що у 2024 році російська армія 160 разів обстріляла українську енергетичну інфраструктуру, від знеструмлення постраждали більше мільйона домогосподарств і підприємств. росіяни завдали декількох масштабних ударів по Україні у грудні 2023 року, а також у січні й лютому 2024 року, що, імовірно, змусило ЗСУ застосувати значну кількість перехоплювачів.
Українські чиновники підкреслюють, що Україна зіткнулася з «критичною нестачею» ракет протиповітряної оборони. Офіційні особи США оцінили, що без подальшої допомоги Україні ця нестача ставатиме все більш значною навесні та улітку 2024 року. Тимченко зазначив, що економіка України залежить від стабільності її енергетичної мережі, і серйозні збої можуть суттєво перешкодити діям України із розширення свого оборонно-промислового комплексу. Обмеження ефективності систем протиповітряної оборони, скорочення запасів ракет, продовження російських ракетно-дронових ударів – усе це може змусити Україну зробити важкий вибір щодо покриття ППО.
4. Схоже, російські частини, що діють навколо Авдіївки, адаптуються до проведення наземних наступальних операцій з підготовленими і непідготовленими військами.
2 березня «The Washington Post» опублікувала інтерв’ю з сімома українськими військовослужбовцями 3-ї десантно-штурмової бригади, які обговорювали потужні хвилі російських атак в Авдіївці у середині лютого, напередодні захоплення міста росією.
Декілька українських воїнів описали російські війська, залучені до прямих штурмів українських позицій, як добре підготовлені. Один військовий розповів, що приблизно три чверті російських солдатів, з яким його підрозділ бився поблизу Авдіївки, мали «пристойну» військову підготовку, решта були «просто дезорієнтовані». Ще один український воїн зазначив, що для проникнення на його позиції група добре навчених російських солдатів використовувала реактивні гранатомети. Інший повідомив, що після того, як він ліквідував вісьмох недосвідчених російських солдатів, інші уникали атак на його позицію. Український боєць зазначив, що російська армія щоранку, вдень і ввечері відправляла у хвильові атаки біля Авдіївки недосвідчених солдатів на вигляд 40-50 років без захисних жилетів і шоломів. Інший український воїн зауважив, що рівень навичок росіян не був «дійсно послідовним», і що деякі з них мали більш досконалу зброю, тоді як інші були озброєні лише базовими гвинтівками.
Різні повідомлення про характер російських атак та якість особового складу вказують на те, що російська армія може проводити поетапні наземні атаки, чергуючи групи навчених і непідготовлених сил, які, імовірно, складаються з мобіків або підрозділів «шторм-z», куди вербують засуджених. Командир 2-го десантно-штурмового батальйону 3-ї бригади Микола Зінкевич так само сказав в інтерв’ю українському виданню, що росіяни використовували для атаки на одну позицію 20-30 осіб – набагато більше, ніж у подібних атаках під час операції із захоплення Бахмута. Імовірно, російська армія використовує погано навчених солдатів для здійснення масових щоденних атак на українські позиції, а добре навчених і з кращою зброєю – для штурму конкретних позицій після виснаження українських сил. Схоже, росіяни намагаються адаптувати наземні атаки з особовим складом різного рівня підготовки, щоб підтримувати високий темп наступальних операцій поблизу Авдіївки та запобігти швидкому виснаженню краще підготовлених частин і з’єднань.
5. Німецькі чиновники підтвердили, що кремль проводить інформаційну операцію, спрямовану на те, щоб стримати західні держави, зокрема Німеччину, від надання додаткової військової допомоги Україні.
3 березня міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що витік запису німецьких військових, які обговорюють теоретичну передачу Україні ракет Taurus, є частиною «інформаційної війни», яку президент росії владімір путін веде проти Заходу. Пісторіус заявив, що кремль проводить «гібридну атаку, спрямовану на дезінформацію, розкол [і] підрив рішучості [та] єдності [Заходу]».
1 березня кремлівська стрічка новин «ТАСС» і ветеранша російської пропаганди й головна редакторка «RT» маргарита симоньян поширили аудіозапис, на якому німецькі військові обговорюють, який обсяг навчання і підготовки потрібно буде забезпечити, якщо Німеччина вирішить постачати Україні ракети Taurus, і що буде, якщо Україна вирішить завдати складного далекобійного високоточного удару по російських цілях, таких як керченський міст. кремлівські чиновники та мілблогери вхопилися за аудіо, щоб звинуватити Німеччину у плануванні удару по керченському мосту та звинуватити НАТО в ескалаційних діях. Заступник голови ради безпеки росії дмітрій мєдвєдєв звинуватив Німеччину у «підготовці війни з росією» та заявив, що будь-які спроби представити аудіо як невинну «гру в ракети і танки» «не пройдуть». Раніше російські чиновники неодноразово активізовувалися, коли Захід обговорював надання Україні певних західних систем, представляючи це як значну ескалацію.
6. 3 березня російський антитерористичний комітет повідомив, що федеральна служба безпеки росії провела локальну антитерористичну операцію в карабулаку (інгушетія).
кремлівська стрічка новин «ТАСС» повідомила, що співробітники фсб провели антитерористичну операцію на чотирьох вулицях карабулака та знищили шістьох бойовиків, які нібито входили до «Ісламської держави», раніше коїли злочини та перебували у федеральному розшуку. російські правоохоронні органи регулярно приписують терористичні операції на Північному Кавказі «Ісламській державі», або ж кажуть, що бойовики можуть бути пов’язані з «Ісламською державою» чи іншою терористичною організацією. Мілблогери стверджують, що бойовики поранили декількох російських правоохоронців, а одне російське видання написало, що у перестрілці був убитий перехожий чоловік.
✅Ключові події
◾️Китай і Туреччина продовжують педалювати власні переговорні платформи щодо врегулювання ситуації в Україні, а кремль використовує їх для інформаційних операцій, спрямованих на перешкоджання подальшій міжнародній підтримці України.
◾️Нещодавні значні втрати російської авіації, схоже, спонукають до суттєвого зниження її активності на сході України; як довго це триватиме – поки не ясно.
◾️Затримки західної безпекової допомоги можуть зробити енергетичну інфраструктуру України більш вразливою до російських ударів.
◾️Схоже, російські частини, що діють навколо Авдіївки, адаптуються до проведення наземних наступальних операцій з підготовленими і непідготовленими військами.
◾️Німецькі чиновники підтвердили, що кремль проводить інформаційну операцію, спрямовану на те, щоб стримати західні держави, зокрема Німеччину, від надання додаткової військової допомоги Україні.
◾️3 березня російський антитерористичний комітет повідомив, що федеральна служба безпеки росії провела локальну антитерористичну операцію в карабулаку (інгушетія).
◾️3 березня по всьому театру тривали позиційні бойові дії.
◾️російські регіональні адміністрації намагаються розширити коло поточних зусиль з прихованої мобілізації.
Натисніть тут, щоб переглянути інтерактивну карту російського вторгнення в Україну від ISW. Ця карта оновлюється щодня разом зі статичними картами, представленими в цьому звіті.
Натисніть тут, щоб переглянути топографічну карту рельєфу України від ISW. Цей інструмент містить багато даних, тож користуватися ним не рекомендується з мобільних пристроїв, лише зі стаціонарних комп’ютерів.
Натисніть тут, щоб отримати доступ до архіву інтерактивних карт ISW щодо російського вторгнення в Україну. Вони доповнюють статичні карти, які ISW створює щодня, та показують динамічну лінію фронту. Архів оновлюється щомісяця.
Примітка: Цей звіт включає дані станом на 12:30 за східним часом 3 березня. Інформацію, що поступила пізніше, ISW охопить у наступному звіті серії «Оцінка російської наступальної кампанії» – 4 березня.
