Оцінка російської наступальної кампанії – 28 березня
1. Наразі Україна перешкоджає російським військам досягти значних тактичних успіхів по всій лінії фронту, але продовження затримок із наданням безпекової допомоги з боку США може посилити загрозу оперативного успіху росії, в тому числі нелінійним і, можливо, експоненційним способом.
Президент України Володимир Зеленський дав інтерв’ю «CBS News» (опублікованк 28 березня), у якому заявив, що українським силам вдалося стримати зимовий наступ росії 2023-2024 років та стабілізувати оперативну обстановку. ЗСУ уповільнили темп просування російської армії на захід від Авдіївки після захоплення населеного пункту 17 лютого, тому росіяни досягли лише поступових незначних тактичних успіхів в інших частинах України. Зеленський заявив, що українські сили не готові захиститися від чергового великого наступу росії, який очікується в травні або червні 2024 року.
Можливо, російська армія підтримуватиме поточний темп наступальних операцій до весни 2024 року, попри складні погодні та ландшафтні умови, щоб використати нестачу зброї у України до прибуття обмеженої безпекової допомоги Заходу. Також, імовірно, росіяни захочуть змусити Україну витратити засоби, які в інших умовах вона могла б накопичити для оборонних дій цього літа та можливих контрнаступальних операцій пізніше у 2024 чи 2025 роках. Нестача військових засобів може змусити Україну виділяти обмежені ресурси критичним секторам фронту, збільшуючи ризик російського прориву на інших, менш забезпечених секторах та роблячи лінію фронту більш крихкою, ніж здається, навіть незважаючи на відносно повільні темпи російського просування.
За оцінками ISW, від початку наступальних операцій у жовтні 2023 року російська армія захопила 505 квадратних кілометрів території, при чому із 1 січня по 28 березня 2024 року захоплено майже на 100 квадратних кілометрів більше, ніж за останні три місяці 2023 року (але така швидкість просування може бути зумовлена поєднанням браку техніки у України та більш сприятливих зимових погодних умов). Однак незначне збільшення швидкості просування не відображає загрози успіху російської операції на фоні триваючих затримок безпекової допомоги США. Брак військових засобів обмежує можливість ЗСУ проводити ефективні оборонні операції і водночас дає російським силам вибір у тому, як проводити наступ, що може відкрити для росії комплексні та нелінійні можливості для досягнення значних оперативних успіхів. Можливості для використання вразливостей України можуть розширитися, адже нестача зброї зберігається, і Україна продовжує вирішувати проблему живої сили.
Надходження достатньої і регулярної безпекової допомоги Заходу та вирішення Україною проблем, пов’язаних із живою силою, звузять можливості російської армії та забезпечать ЗСУ здатність зупиняти росіян навіть у незначних тактичних досягненнях, знизити російські наступальні можливості та підготуватися до майбутніх контрнаступальних операцій із звільнення української території.
2. Триваюче виснаження парасольки протиповітряної оборони України є одним із найочевидніших шляхів, якими російська армія може генерувати нелінійні оперативні удари.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що з 18 по 24 березня російська армія випустили по цілях в Україні 190 ракет різних типів, 140 безпілотних літальних апаратів «Shahed» та 700 плануючих бомб. Збільшення ракетно-дронових ударів, імовірно, має на меті тиск на Україну, щоб вона знову перерозподілила обмежені засоби протиповітряної оборони на захист населених пунктів, критичної інфраструктури та промислових об’єктів у тилу, а не на позиції на лінії фронту. Кулеба заявив, що широке використання плануючих бомб уздовж лінії фронту дає росії велику перевагу, і єдиний спосіб протистояти цій тактиці – збивати російські літаки, які завдають ці удари, для чого потрібна достатня кількість систем ППО на лінії фронту. Так, росіяни масовано використовували плануючі бомби для досягнення тактичного ефекту під час захоплення Авдіївки у середині лютого, і в 2024 році постійно збільшують використання керованих і некерованих плануючих бомб по тилових і передових українських позиціях.
Українські й західні посадовці дедалі частіше попереджають про критичну нестачу ракет протиповітряної оборони у найближчі місяці. Подальше виснаження парасольки ППО може не лише обмежити здатність України захищати критичні елементи її військово-промислового комплексу в тилу, а й, імовірно, дозволить російській авіації протягом довгого часу безпечно працювати на лінії фронту. Останнє може призвести до того, що російська армія значно збільшить масштаби ударів плануючими бомбами та, можливо, навіть проводитиме широкомасштабні руйнівні авіаційні операції проти тилових українських міст і логістичних центрів. Збільшення авіаційних операцій може дозволити росіянам суттєво звузити українські бойові можливості та ізолювати сектори поля бою для досягнення значних оперативних успіхів.
Безпекова допомога США, яка могла б створити ширшу і стабільнішу парасольку ППО для України, позбавить росію цих можливостей. 28 березня Зеленський заявив, що п’ять-сім додаткових ЗРК «Patriot» дозволять Україні захистити населені пункти, промислові об’єкти та своїх воїнів. Кулеба, у свою чергу, зазначив, що ЗРК «Patriot» необхідні для захисту України від посилених ударів балістичними ракетами, адже українські системи ППО радянських часів не здатні їх перехопити. Посилення української протиповітряної оборони на лінії фронту, додав Кулеба, не дасть ЗСУ втратити позиції та дозволить Україні змусити російську армію відступити, – імовірно, маються на увазі оперативні наслідки винищення флоту авіації.
3. Здатність росії проводити опортуністичні, але обмежені наступальні дії на міжнародному кордоні з Україною відкриває їй додаткові можливості для стримування українських воїнів та військових засобів, але продовження західної допомоги та вирішення Україною проблем із живою силою послабили б наслідки таких зусиль.
Зеленський розповів «CBS News», що ЗСУ будують укріплення та оборонні позиції поблизу міста Суми у відповідь на повідомлення про значне нарощування російських сил у сусідній брянській області та посилення ударів по українських населених пунктах у цьому районі.
Голова Сумської обласної військової адміністрації Володимир Артюк нещодавно попередив, що росія проводить інформаційну операцію з погрозами можливого нападу на Сумську область, але заявив, що українська влада не помітила жодних російських ударних угруповань біля кордонів області. ISW теж не спостерігає візуальних доказів того, що росіяни зосереджують сили у брянській області, готуючись до будь-якої значної військової операції.
Імовірно, російська армія у найближчі місяці зможе провести широкомасштабну наступальну операцію лише на одному напрямку. Малоймовірно, що росіяни раптово відкриють новий фронт в Україні й нададуть йому перевагу перед оперативними напрямками, на яких вони зосереджуються вже півтора роки. Теоретично вони можуть сформувати угруповання сил на додаток до існуючої лінії фронту в Україні у будь-якій точці уздовж російсько-українського та білорусько-українського кордонів протяжністю у понад три тисячі кілометрів, змусивши Україну відповісти на ці дії повторним розподіленням і без того обмежених ресурсів з інших, більш активних ділянок фронту. Схоже, Україна вже концентрує свої обмежені ресурси живої сили та техніки у критичних секторах фронту, і навіть невелике їх переміщення з активних зон може виявитися дестабілізуючим фактором.
Не факт, що російські наступальні операції у майбутньому будуть обмежуватися існуючими лініями фронту на сході та півдні України. Можливо російському військовому командуванню достатньо буде розгорнути обмежену кількість військ у будь-якому раніше неактивному секторі фронту, щоб змусити Україну передислокувати необхідну живу силу та техніку у цей район, потенційно створюючи вразливі місця, якими могла б скористатися російська армія.
Україна могла б подолати цю вразливість, якби вчасно отримала військову допомогу від США та вирішила проблеми з живою силою. Українські посадовці нещодавно повідомили, що українське військове командування надає пріоритет ротаціям і відпочинку для підрозділів на передовій та іншим зусиллям з оптимізації військової організаційної структури. Однак ротації – це лише частина проблем, з якими стикається Україна.
ISW продовжує оцінювати, що послідовне постачання західної військової допомоги у ключових системах, багато з яких можуть надати лише США, – швидке і у великих обсягах – відіграє вирішальну роль у визначенні перспектив росії у 2024 році, коли українські сили зможуть перехопити ініціативу і спробувати кинути виклик по всьому театру бойових дій. Хід війни протягом 2024 року значною мірою залежить від надання військової допомоги США та подальшої безпекової підтримки з боку неамериканських держав, а також від здатності України впоратися з проблемами живої сили.
Прогнозний конус – діапазон можливих результатів від найвигіднішого до найнебезпечнішого – дуже широкий і залишатиметься таким, доки не стане зрозуміло, чи відновлять США військову підтримку і як Україна вирішить свої кадрові проблеми. І США, і Україна зберігають значну свободу волі у визначенні перебігу війни – у цей і наступні роки. Безпосередні та довгострокові перспективи цієї війни значною мірою залежать від рішень, які ще мають бути прийняті у Вашингтоні, Києві, Брюсселі, Парижі, Берліні, москві та інших місцях, а також від виконання цих рішень в Україні.
4. Президент росії владімір путін продовжує робити сенсаційні заяви у межах триваючої російської кампанії рефлексивного контролю, що має на меті стримати подальшу західну військову допомогу Україні та відвернути увагу від збільшення кількості російських сил, спрямованих проти НАТО.
Під час візиту 27 березня до 344-го центру бойового застосування і перепідготовки пілотів армійської авіації путін повторив основні постулати і декілька шаблонних наративів, сформульованих у вигляді нерелевантних та набридлих вже погроз, спрямованих на те, щоб відвернути увагу західних політиків і змусити їх відстрочити важливі рішення, а також вплинути на постачання додаткової західної військової допомоги Україні й протидію російській загрозі НАТО. путін заявив, що росія «не має агресивних намірів» щодо країн НАТО і «нічого б не робила в Україні», якби не «державний переворот та подальші бойові дії на Донбасі». Таким чином, путін укотре ввів у новинний струмінь міжнародних ЗМІ брехливий наратив про те, що Захід і НАТО відповідальні за вторгнення росії в Україну. Ця кремлівська брехня, що звинувачує країни Заходу в організації «державного перевороту» в Україні в 2014 році, а саму Україну – в агресії проти російськомовних мешканців Донбасу, робиться для того, щоб відвести від себе відповідальність за війну в Україні та маніпулювати уявленнями Заходу про наміри і можливості росії.
путін відкинув заяви про те, що росія хоче напасти на інші країни, у тому числі Польщу, країни Балтії та Чехію, назвавши це «повною нісенітницею», та додав, що в Україні росія захищає людей, які проживають на її «історичних територіях». Те, як путін заперечує дедалі агресивнішу позицію росії проти східного флангу НАТО, нагадує кремлівську лінію поведінки наприкінці 2021 – початку 2022 року із заявами про те, що російська армія не вторгнеться в Україну – у тому числі безпосередньо перед повномасштабним вторгненням. Тоді ці заяви затримувати та стримувати будь-які приготування до протидії російській загрозі. Заперечення імперіалістичних прагнень росії, яке озвучує путін, суперечать його власному визначенню «рускава міра» – ідеологічної та географічної концепції, що включає всі колишні території Київської Русі, московського царства, російської імперії, радянського союзу та сучасної російської федерації. Концепція «рускава міра» дозволяє путіну розглядати будь-які території, які колись були під російським режимом або про які він заявляє, що вони були під російським режимом, як «історичні території» росії. А до таких територій належать Польща та країни Балтії. путін може вирішити у будь-який момент захотіти «захистити» на цих мнимих «історичних територіях» людей, яких кремль описує як російських «співвітчизників», під прикриттям наративів, що використовувалися перед вторгненням в Україну.
Також путін намагався відвернути країни НАТО від постачання Україні винищувачів F-16 та втримати Захід від подальших фінансових зобов’язань щодо безпеки НАТО і України. Він заявив, що росія знищить літаки F-16 в Україні так само, як знищила іншу західну військову техніку, та пригрозив, що, якщо Україна використає ці активи для атак по росії, то остання завдасть ударів по західним аеродромам.
По суті, дані заяви, попри всю свою «сенсаційність», транслюють очевидне. Звісно, що російські сили намагатимуться знищити українську військову техніку будь-якого типу; звісно, росія вважатиме бази, з яких українські сили проводять військові операції проти російської армії, як законні цілі. Це війна. Подібні заяви не заслуговують на увагу, але путін використовує їх для досягнення важливого інформаційного ефекту. Улітку 2023 року він та інші російські джерела навмисно перенасичували західний інформаційний простір кадрами знищеної західної військової техніки та повідомленнями про інші тактичні втрати України – щоб перешкодити своєчасній військовій підтримці та підірвати довіру до ЗСУ під час контрнаступу. Окрім цього, путін намагався влізти у внутрішньополітичну дискусію США щодо витрат на оборону зі своїми заявами про те, що росія витрачає на свій оборонний бюджет майже в десять разів менше, ніж Сполучені Штати. Ці слова не мають значення, враховуючи, що ВВП росії набагато менший, плюс США не зобов’язують власні бойові сили (які оплачуються з оборонного бюджету) брати участь у цій війні. Просто у такий спосіб путін, імовірно, намагався створити хибне уявлення того, що росія успішніша на полі бою. Але реальність така, що росія, щоб підтримувати свої військові зусилля, частково мобілізувала свою економіку і поставила свій народ у складне становище, тоді як економіки США та Заходу працюють на основі мирного часу.
5. Заяви путіна від 27 березня не є ані новими, ані несподіваними. Вони якнайкраще ілюструють кремлівську тактику перенасичення західного інформаційного простору не відвертою брехнею чи дезінформацією, а нерелевантними або відірваними від контексту фактами з метою сформувати глобальне сприйняття та просувати власні довгострокові цілі.
Дані заяви слід аналізувати не як окремі рефлексії, а у комплексі з постійними зверненнями кремля до одних і тих самих наративів. Перенасичення, заплутування, маніпулювання західним інформаційним простором і сприйняттям є частиною російської стратегії «рефлексивного контролю» – способу нав’язування опоненту підстав для прийняття рішень, щоб той самостійно прийшов до заздалегідь визначеного рішення. Заяви путіна спрямовані на те, щоб посіяти у США та Заходу уявлення про витрати, пріоритети, ризики та ціннісні орієнтири для досягнення бажаного результату – затримати надання західної військової допомоги Україні або перешкодити НАТО усвідомити і своєчасно відреагувати на потенційну російську загрозу. Ці заяви путіна та інші кремлівські інформаційні операції, як оцінює ISW, є частиною магістральних зусиль росії, щоб змусити США та Захід прийняти й обґрунтувати рішення в її інтересах.
6. Слідчий комітет росії несподівано заявив, що має докази про причетність України до атаки на «Крокус сіті хол» 22 березня; спроби кремля прив’язати до терористичної атаки Україну та Захід, щоб отримати ще більшу внутрішнью підтримки війни в Україні, тривають.
28 березня голова слідчого комітету росії алєксандр бастрикін заявив, що розслідування щодо нападу на «Крокус сіті хол» підтвердило, що зловмисники отримували з України «великі суми грошей і криптовалюту», які використовувалися для планування атаки. ISW продовжує оцінювати, що кремль хоче отримати профіт від страху і гніву всередині росії та сподівається, що віра у причетність України й Заходу до нападу на «Крокус сіті хол» посилять підтримку війни в Україні. Можливо, кремль і надалі проводитиме інформаційні операції, націлені на внутрішньоросійську та міжнародну аудиторію, стверджуючи, що існують докази про причетності до нападу України і Заходу. Ми впевнені, що атаку на «Крокус сіті хол» здійснила «Ісламська держава», і все ще не знайшли незалежних звітів або доказів, які б свідчили про те відповідальність за напад або сприяння йому несе хтось інший.
7. Президент росії владімір путін висловив стурбованість посиленням етнічної напруженості в російському суспільстві після атаки на «Крокус сіті хол»; можливо, з метою відвернення уваги від цього всередині росії він брехливо звинувачує Україну і Захід.
28 березня путін заявив, що стурбований заявами «патріотів» про те, що «росія – лише для [етнічних] росіян», – імовірно маються на увазі кадри від 24 березня, на яких російські ультранаціоналісти переслідують у московському метро жінку з республіки саха та кричать, що «росія лише для [етнічних] росіян». Те, що путін обрав для цитування цих випадкових і невідомих російських ультранаціоналістів, швидше за все, є свідомою спробою дати сигнал їм усім, у тому числі відомим мілблогерам, ЗМІ та політичним діячам, що час припинити розпалювати етнічну напругу. Можливо, путін хоче притупити ворожість проти етнічних меншин на росії, на яких і так непропорційно націлені заходи з формування збройних сил, та уникнути постійних закликів до антимігрантської політики. ISW продовжує оцінювати, що росія навряд чи запровадить будь-які обмеження, які б зменшили кількість існуючих мігрантів або обмежили в’їзд нових, враховуючи, що вона сильно розраховує на мігрантів з Центральної Азії для компенсації нестачі робочої сили та проведення прихованої мобілізації.
путін хоче брехливо покласти провину за напад на «Крокус сіті хол» на Україну та Захід, щоб створити внутрішню підтримку війни в Україні, але постійні спроби ультранаціоналістів звинуватити у нападі мігрантів та радикальних ісламістів підкреслюють реальність того, що напад був явним провалом російської розвідки та правоохоронних органів.
8. Повідомляється, що удари українських безпілотників по нафтопереробних заводах на росії змушують останню імпортувати бензин із білорусі.
27 березня агентство «Reuters» повідомило, що у березні, через позаплановий ремонт на нафтопереробних заводах після ударів українських дронів, росія значно збільшила імпорт бензину з білорусі. За даними «Reuters», у першій половині березня росія імпортувала з білорусі 3000 метричних тонн бензину; для порівняння – у лютому імпортовано 590 метричних тонн, у січні взагалі не було імпорту. На початку березня росія заборонила експорт бензину, щоб стабілізувати внутрішні ціни. Значне зростання білоруського імпорту свідчить про те, що діючі російські нафтопереробні заводи, можливо, не зможуть запобігти зростанню внутрішніх цін на бензин.
Удари українських дронів по нафтопереробних заводах суттєво підірвали нафтопереробні потужності росії та, імовірно, вплинуть на російський експорт дистилятів нафтопродуктів і внутрішні ціни на ці товари. Скорочення первинної переробки нафти в 2024 році, за словами російських чиновників, імовірно, призведе до збільшення експорту сирої нафти, адже росія не зможе переробляти звичні її обсяги.
9. Незалежне розслідування показало, що міжнародні інформаційні кампанії, пов’язані з померлим хазяїном групи «вагнер» євгенієм пригожиним, працюють попри те, що після смерті пригожина російський уряд закрив медіаактиви та організації, напряму пов’язані з ним.
28 березня американська компанія з кібербезпеки «Mandiant» повідомила, що декілька пов’язаних із пригожиним інформаційних операцій все ще активні – це Newsroom for American and European Based Citizens Campaign, Cyber Front Z та Panafrican Group for Commerce and Investment, що базується в Того. Усі ці кампанії продовжують діяти у США, Україні, росії та країнах Європи та Африки – регіонах, на які були націлені пов’язані з пригожиним інформаційні операції до його смерті. «Mandiant» не оцінює особи тих, хто керує цими операціями зараз. ISW бачив повідомлення про те, що перший заступник голови адміністрації президента росії сєргєй кірієнко контролює численні інформаційні операції, спрямовані на внутрішній інформаційний простір росії, України та Заходу. (NB: СЕО «Mandiant» Кевін Мандіа є членом правління ISW).
10. Високопоставлені російські чиновники нападають на керівництво Вірменії, яке продовжує дистанціюватися від безпекових відносин з росією після того, як кремль кинув Вірменію напризволяще і вона втратила Нагірний Карабах.
28 березня міністр закордонних справ росії сєргєй лавров заявив, що вірменське керівництво свідомо сприяє погіршенню російсько-вірменських відносин, вигадуючи надумані приводи та спотворюючи історію останніх трьох з половиною років. Він звинуватив керівництво Вірменії у наклепі на російських прикордонників та військових на 102-й військовій базі росії в Гюмрі, а також «взагалі» на очолювану росією організацію договору про колективну безпеку. Місія Європейського Союзу у Вірменії, заявив лавров, «перетворюється на місію НАТО». Дедалі більш критичні заяви лаврова свідчать про те, що кремль, імовірно, готує жорстку та узгоджену відповідь, адже Вірменія продовжує дистанціюватися від росії та сигналізує про зацікавленість у зміцненні відносин із Заходом.
✅Ключові події
◾️Наразі Україна перешкоджає російським військам досягти значних тактичних успіхів по всій лінії фронту, але продовження затримок із наданням безпекової допомоги з боку США може посилити загрозу оперативного успіху росії, в тому числі нелінійним і, можливо, експоненційним способом.
◾️Триваюче виснаження парасольки протиповітряної оборони України є одним із найочевидніших шляхів, якими російська армія може генерувати нелінійні оперативні удари.
◾️Здатність росії проводити опортуністичні, але обмежені наступальні дії на міжнародному кордоні з Україною відкриває їй додаткові можливості для стримування українських воїнів та військових засобів, але продовження західної допомоги та вирішення Україною проблем із живою силою послабили б наслідки таких зусиль.
◾️Президент росії владімір путін продовжує робити сенсаційні заяви у межах триваючої російської кампанії рефлексивного контролю, що має на меті стримати подальшу західну військову допомогу Україні та відвернути увагу від збільшення кількості російських сил, спрямованих проти НАТО.
◾️Заяви путіна від 27 березня не є ані новими, ані несподіваними. Вони якнайкраще ілюструють кремлівську тактику перенасичення західного інформаційного простору не відвертою брехнею чи дезінформацією, а нерелевантними або відірваними від контексту фактами з метою сформувати глобальне сприйняття та просувати власні довгострокові цілі.
◾️Слідчий комітет росії несподівано заявив, що має докази про причетність України до атаки на «Крокус сіті хол» 22 березня; спроби кремля прив’язати до терористичної атаки Україну та Захід, щоб отримати ще більшу внутрішнью підтримки війни в Україні, тривають.
◾️Президент росії владімір путін висловив стурбованість посиленням етнічної напруженості в російському суспільстві після атаки на «Крокус сіті хол»; можливо, з метою відвернення уваги від цього всередині росії він брехливо звинувачує Україну і Захід.
◾️Повідомляється, що удари українських безпілотників по нафтопереробних заводах на росії змушують останню імпортувати бензин із білорусі.
◾️Незалежне розслідування показало, що міжнародні інформаційні кампанії, пов’язані з померлим хазяїном групи «вагнер» євгенієм пригожиним, працюють попри те, що після смерті пригожина російський уряд закрив медіаактиви та організації, напряму пов’язані з ним.
◾️Високопоставлені російські чиновники нападають на керівництво Вірменії, яке продовжує дистанціюватися від безпекових відносин з росією після того, як кремль кинув Вірменію напризволяще і вона втратила Нагірний Карабах.
◾️російські війська підтвердили просування в районі Донецька.
◾️росія продовжує намагатися отримати балістичні ракети та іншу зброю з Північної Кореї для використання в Україні.
Натисніть тут, щоб переглянути інтерактивну карту російського вторгнення в Україну від ISW. Ця карта оновлюється щодня разом зі статичними картами, представленими в цьому звіті.
Натисніть тут, щоб переглянути топографічну карту рельєфу України від ISW. Цей інструмент містить багато даних, тож користуватися ним не рекомендується з мобільних пристроїв, лише зі стаціонарних комп’ютерів.
Натисніть тут, щоб отримати доступ до архіву інтерактивних карт ISW щодо російського вторгнення в Україну. Вони доповнюють статичні карти, які ISW створює щодня, та показують динамічну лінію фронту. Архів оновлюється щомісяця.
Примітка: Цей звіт включає дані станом на 13:15 за східним часом 28 березня. Інформацію, що поступила пізніше, ISW охопить у наступному звіті серії «Оцінка російської наступальної кампанії» – 29 березня.
