Оцінка російської наступальної кампанії – 26 березня
1. Президент білорусі алєксандр лукашенко заявив, що нападники з «Крокус сіті хол» спочатку утікали убік білорусі, а не в Україну, що прямо підриває наратив кремля про причетність України; можливо, він сказав це, щоб уникнути питань про те, що бойовики взагалі-то прямували до білорусі.
Під час візиту 26 березня на північний захід білорусі, до ошмянського району, лукашенко повідомив, що нападники «Крокус сіті хол», можливо, планували втекти з брянської області росії до білорусі, але його країна запровадила посилений режим безпеки, який змусив зловмисників змінити курс і прямувати на російсько-український кордон. Бойовики «не змогли потрапити в Білорусь», заявив лукашенко й відзначив високий рівень взаємодії російських та білоруських спецслужб, у результаті якого нападники були затримані.
Слова лукашенка про те, що до того, як білоруські та російські спецслужби змусили нападників змінити напрямок, вони направлялися убік білорусі, категорично суперечить заяві президента росії владіміра путіна щодо спланованості їх втечі. Після теракту в «Крокус сіті холі» 22 березня путін 23 березня звернувся до російської федерації й заявив, що у нападників були «контакти», які підготували «вікно» для їхньої ексфільтрації через кордон в Україну. Цьому твердженню немає жодних доказів, але воно стало центральним у безпідставних звинуваченнях кремля в тому, що Україна причетна або винна у нападі.
На геолокованому відео від 23 березня видно, як російські військові захоплюють чотирьох нападників у лісовій зоні на траси E101 у близько 20 кілометрах на південний схід від міста брянськ. Геолоковане місце зйомки знаходиться приблизно у 95 кілометрах від найближчої точки українського кордону та у 130 кілометрах від місця, де E101 заходить в Україну. Одночасно ця точка знаходиться приблизно у 124 кілометрах від білоруського кордону та приблизно у 25 кілометрах від траси А-240, яка веде до гомеля. Заява лукашенка про участь у затриманні білоруських сил натякає на сценарій, за яким зловмисники спочатку їхали по трасі А-240 у бік білорусі, але побачили блокпости чи інші стримуючі об’єкти та змінили курс і поїхали лісовими дорогами на схід, до траси E101.
У лукашенка дуже мало очевидних приводів брехати. Припущення, що нападники прямували до білорусі, щоб, імовірно, знайти там притулок, могло мати згубні політичні наслідки для нього та його режиму, адже це викликало б запитання про те, чому вони вважали, що у білорусі їм буде безпечніше, і хто міг би їх там прийняти. Тож, можливо, сказавши про те, що білоруські сили відіграли важливу роль в арешті зловмисників, лукашенко хотів уникнути дискусій про гіпотетичні зв’язки нападників з білоруссю. Незважаючи на те, що заява лукашенка підриває кремлівський наратив, вона зменшує його вразливість до спроб кремля тиснути на нього в майбутньому через непублічну інформацію про початкові плани нападників.
2. Схоже, президент росії владімір путін та інші кремлівські високопосадовці не цілковито дотримуються послідовної риторичної лінії щодо нападу на «Крокус сіті хол». Це вказує на те, що кремль не до кінця розуміє, як узгодити свої інформаційні операції з реальним провалом своєї розвідки та правоохоронних органів.
путін та інші чиновники не повністю об’єдналися навколо брехливого наративу про те, що Україна якимось чином організувала напад на концертний зал «Крокус сіті хол» 22 березня, відповідальність за який взяла на себе «Ісламська держава». 23 березня у своєму зверненні після нападу путін чітко припустив, що нападники були пов’язані з Україною. 26 березня на колегії генпрокуратури росії, говорячи про напад на «Крокус», він закликав генпрокуратуру встановити всі факти справи, але звинувачувати прямо чи опосередковано Україну не став. Лише один раз путін згадав український уряд – у непов’язаній з нападом частині виступу про повернення «втраченого» майна росії за кордоном. Це помітна зміна риторики у порівнянні з його зверненням 25 березня, коли він стверджував, що Україна була «замовником» атаки, та закидом від 23 березня, що нападники тікали в Україну.
Речник кремля дмітрій пєсков 26 березня, відповідаючи на запитання ЗМІ про те, як відреагує росія, якщо «підтвердиться» нібито причетність України до атаки на «Крокус», теж відмовився від прямого підтвердження того, що напад організувала Україна. Коливання путіна між відвертим звинуваченням України в один день та уникненням цього питання вже наступного дня свідчить про те, що кремль ще не визначив шаблонної лінії поведінки щодо того, як позиціонувати атаку, – імовірно, частково через шок, який відчуває після неї російська еліта.
При цьому інші високопоставлені посадовці підсилили безпідставний кремлівський наратив, який звинувачує в атаці Україну, хоча й визнали, що наразі російська влада не має багато інформації про атаку, – і це, здається, суперечить їх власним заявам і заявам, зробленим іншими офіційними особами кремля. Так, голова федеральної служби безпеки росії алєксандр бортніков звинуватив у здійсненні атаки Службу безпеки України за участі Сполучених Штатів і Великої Британії з метою посіяти паніку в російському суспільстві – це давнішній наратив кремля про те, що війна в Україні є екзистенційною війною проти колективного Заходу, – але потім заявив, що росія досі не ідентифікувала замовника нападу. Також бортніков підкреслив, що російські спецслужби вжили усіх можливих заходів, щоб не допустити зловмисників на територію України, – це узгоджується зі словами путіна від 23 березня, але суперечить заявам лукашенка від 26 березня. Секретар ради безпеки росії ніколвй патрушев 26 березня на запитання ЗМІ про те, хто здійснив атаку – «Ісламська держава» чи Україна, – відповів: «Звісно, Україна». Пізніше він підсилив цю історію на російському державному телеканалі «росія-1», заявивши, що «на причетність України вказує багато речей» та припустивши, що російські спецслужби й правоохоронні органи врешті-решт дійдуть такого висновку.
3. російські чиновники пропонують гучні, але непрактичні рішення, роблячи емоційні заклики до помсти у відповідь на напад на «Крокус сіті хол».
Лідер партії «справедлива росія» сєргєй міронов закликав росію скасувати безвізовий режим з країнами Центральної Азії з метою регулювання міграції та протидії терористичним атакам. Депутат держдуми рф від окупованого Криму міхаіл шеремет та заступник голови держдуми і нещодавній кандидат у президенти від партії «Нові люди» владислав даванков у відповідь на напад на «Крокус сіті хол» запропонували посилити заходи проти мігрантів. Активізувалися заклики російських ультранаціоналістів до антимігрантських заходів, хоча відомий прокремлівський мілблогер розкритикував пропозицію міронова та заявив, що візовий режим з країнами Центральної Азії зашкодить відносинам росії з цими державами та із «співвітчизниками», які проживають там.
Голова «лдпр» леонід слуцькой закликав росію скасувати мораторій на смертну кару. Депутат держдуми від «єдиної росії» алєксандр спиридонов заявив, що росії варто розглянути питання про скасування мораторію щодо звинувачень у тероризмі. міронов зазначив, що росія може скасувати мораторій на смертну кару шляхом федерального референдуму. Голова держдуми рф в’ячеслав володін заявив, що мораторій можна скасувати і без референдуму – це може зробити конституційний суд. Останній, у свою чергу, заявив, що не коментуватиме питання про смертну кару, оскільки воно має «стати предметом уважного розгляду». При цьому речник кремля дмітрій пєсков 25 березня заявив, що кремль не обговорює скасування мораторію на смертну кару, незважаючи на постійні заклики щодо цього різних політичних лідерів.
Імовірно, після нападу на «Крокус сіті хол» російські чиновники намагаються знайти переконливу відповідь на внутрішній запит на помсту, і це змушує різні політичні фракції намагатися вирішити ситуацію різними шляхами. Навряд чи росія запровадить візовий режим з країнами Центральної Азії, адже вона сильно розраховує на мігрантів, щоб компенсувати нестачу внутрішньої робочої сили та залучити їх в армію шляхом прихованої мобілізації. Навряд чи також російський уряд скасує мораторій на смертну кару, встановлений у 1996 році – у тому ж році було офіційно виконано останній смертний вирок.
4. 26 березня конституційний суд Молдови скасував рішення про заборону пов’язаної з кремлем партії «Шор» – це може дозволити проросійським молдавським діячам знову об’єднатися навколо цієї партії й усунути наслідки її попередньої заборони.
Ілан Шор – прокремлівський молдовський політик, який перебуває під санкціями США, засновник партії «Шор», заочно засуджений молдовською владою за шахрайство у великих розмірах та відмивання грошей.
19 липня 2023 року парламент Молдови визнав партію «Шор» неконституційною, а 31 липня 2023 року вніс до виборчого кодексу зміни, які забороняють членам визнаних неконституційними політичних партій балотуватися на виборах протягом п’яти років. 3 жовтня 2023 року конституційний суд Молдови визнав ці зміни неконституційними. 4 жовтня 2023 року парламент Молдови відреагував на це, внісши до виборчого кодексу додаткові зміни, які передбачають, що особи, підозрювані або звинувачені у злочинах, серед яких участь у неконституційній політичній партії, не можуть брати участь у виборах. 26 березня 2024 року конституційний суд Молдови визнав неконституційними і ці поправки. Це дозволяє політикам партії «Шор» балотуватися на майбутніх президентських виборах у Молдові наприкінці 2024 року та парламентських виборах улітку 2025 року.
Імовірно, кремль змінить свої гібридні операції в Молдові й більш активно використовуватиме і просуватиме партію «Шор» перед майбутніми виборами, щоб, як докладно розповідав ISW, провадити ширшу гібридну кампанію, спрямованої на внутрішню дестабілізацію Молдови.
Діячі, пов’язані з «Шором», постійно підкреслюють свою близькість до російської влади. 26 березня лідер «лдпр» леонід слуцькой зустрівся у москві з молдавськими політиками з «Партії відродження» Василем Болею та Олександром Суходольським. слуцькой заявив, що він готовий до активнішої співпраці з «Партією відродження» та повторив давні кремлівські наративи про те, що нинішня урядова політика Молдови суперечить інтересам населення країни. Раніше слуцькой мав зв'язки з іншими молдавськими діячами, пов'язаними з «Шором»: у середині вересня 2022 року він зустрівся з декількома політиками з цієї партії, а також прокремлівським представником соціалістичної партії Молдови; це сталося якраз перед початком організованих партією «Шор» протестів у Молдові, що вимагали відставки нинішнього прозахідного уряду на фоні зростання цін на енергоносії. Також слуцькой підтримував кандидатуру нинішньої губернаторки Гагаузії Євгенії Гуцул, яка у 2023 році балотувалася на цю посаду як кандидат від партії «Шор» до її заборони.
Боля та Суходольський мають зв’язки і з іншими кремлівськими чиновниками й проросійськими гагаузькими політиками. Суходольський спільно з Віктором Петровим, який балотувався на виборах губернатора Гагаузії у 2023 році і зараз є заступником Гуцул, 17 квітня 2023 року запросили главу республіки татарстан рустама мінніханова до Гагаузії на форум «Дружба народів», а раніше, за повідомленнями, обидва діячі відвідали мінніханова у казані. Однак влада Молдови відмовила мінніханову у в’їзді в країну. Гуцул перемогла на виборах губернатора Гагаузії 14 травня 2023 року, а вже 17 травня Суходольський, Боля і Петров вилетіли до Ізраїлю, щоб зустрітися з Шором. 22 травня 2023 року Суходольський і Боля оголосили, що вони приєднуються до «Партії відродження», яка на той час ледь жевріла. У липні 2023 року з цією партією об’єднався проросійський політичний рух Петрова «Народний союз Гагаузії», який Суходольський і Боля підтримували з моменту заснування у липні 2022 року.
5. 26 березня українські посадовці заявили, що у ніч з 23 на 24 березня ЗСУ успішно уразили захоплений росіянами у 2014 році український корабель.
Речник ВМС України капітан третього рангу Дмитро Плетенчук повідомив, що українські сили завдали удару ракетами «Нептун» по десантному кораблю «Костянтин Ольшанський» класу «Ropucha», який російські сили захопили під час незаконної анексії Криму у 2014 році. Плетенчук заявив, що росіяни розбирали «Костянтин Ольшанський» на запчастини у порту Севастополя, але у 2024 році, після того, як стало зрозуміло, що у чорноморського флоту закінчуються великі десантні кораблі, було вирішено розпочати його відновлення. Раніше українські військові заявляли, що у ніч з 23 на 24 березня ЗСУ завдали успішних ударів у Севастополі по десантних кораблях «Ямал» і «Азов» класу «Ropucha», розвідувальному кораблю «Іван Хурс» класу «Юрій Іванов», вузлу зв'язку чорноморського флоту та ще декількох об'єктах флотської інфраструктури. Супутникові знімки від 23 і 24 березня показують пошкодження кормової частини «Івана Хурса», пришвартованого в окупованому Севастополі. ISW продовжує оцінювати, що українські удари по кораблях та інфраструктурі чорноморського флоту й надалі стримуватимуть російську армію від заведення кораблів у Севастополь та активності у західній частині Чорного моря, а також ускладнюватимуть здатність чорноморського флоту максимізувати свої бойові можливості.
26 березня голова СБУ Василь Малюк заявив, що після двох успішних українських операцій на Керченському мосту російська армія не використовує його для перекидання зброї та інших матеріальних засобів – імовірно, маються на увазі вибух у жовтні 2022 року та удар у липні 2023 року.
6. Незалежні розслідування, проведені західними ЗМІ, показали, що російська армія може використовувати в Україні термінали Starlink.
26 березня CNN повідомила, що ЗСУ на передовій все частіше спостерігають, як російська армія використовує пристрої Starlink, – незважаючи на санкції США, які це прямо забороняють. CNN зазначає, що українські спостереження збігаються із заявами добровільних постачальників російської армії про те, що вони успішно придбали технологію Starlink у третіх країнах. Також українські військові повідомили CNN, що за останні кілька місяців швидкість з’єднання Starlink знизилася, а проблеми з підключенням зросли. ISW бачив заяви, що росіяни використовують Starlink в окупованій Україні, ще у лютому.
У свою чергу, агентство «Bloomberg» 26 березня видало власне розслідування, яке встановило, що існують «багато» анонімних кейсів незаконної торгівлі й продажу комплектів Starlink на чорному ринку. Анонімний продавець розповів агентству, що нещодавні санкції уряду Казахстану проти «чорних» терміналів Starlink «трошки» зменшили їх незаконне використання. Оператор Starlink SpaceX, пише «Bloomberg», повинен мати можливість перешкодити росії використовувати Starlink в окупованій Україні, адже, очевидно, компанія може ідентифікувати кожен передавач. ISW не може незалежно перевірити жодне з цих розслідувань.
✅Ключові події
◾️Президент білорусі алєксандр лукашенко заявив, що нападники з «Крокус сіті хол» спочатку утікали убік білорусі, а не в Україну, що прямо підриває наратив кремля про причетність України; можливо, він сказав це, щоб уникнути питань про те, що бойовики взагалі-то прямували до білорусі.
◾️Схоже, президент росії владімір путін та інші кремлівські високопосадовці не цілковито дотримуються послідовної риторичної лінії щодо нападу на «Крокус сіті хол». Це вказує на те, що кремль не до кінця розуміє, як узгодити свої інформаційні операції з реальним провалом своєї розвідки та правоохоронних органів.
◾️російські чиновники пропонують гучні, але непрактичні рішення, роблячи емоційні заклики до помсти у відповідь на напад на «Крокус сіті хол».
◾️ 26 березня конституційний суд Молдови скасував рішення про заборону пов’язаної з кремлем партії «Шор» – це може дозволити проросійським молдавським діячам знову об’єднатися навколо цієї партії й усунути наслідки її попередньої заборони.
◾️26 березня українські посадовці заявили, що у ніч з 23 на 24 березня ЗСУ успішно уразили захоплений росіянами у 2014 році український корабель.
◾️Незалежні розслідування, проведені західними ЗМІ, показали, що російська армія може використовувати в Україні термінали Starlink.
◾️26 березня російські війська підтвердили просування поблизу Кремінної та Бахмута.
◾️Повідомляється, що російська армія почала набір особового складу до підрозділів нещодавно реформованого ленінградського військового округу.
Натисніть тут, щоб переглянути інтерактивну карту російського вторгнення в Україну від ISW. Ця карта оновлюється щодня разом зі статичними картами, представленими в цьому звіті.
Натисніть тут, щоб переглянути топографічну карту рельєфу України від ISW. Цей інструмент містить багато даних, тож користуватися ним не рекомендується з мобільних пристроїв, лише зі стаціонарних комп’ютерів.
Натисніть тут, щоб отримати доступ до архіву інтерактивних карт ISW щодо російського вторгнення в Україну. Вони доповнюють статичні карти, які ISW створює щодня, та показують динамічну лінію фронту. Архів оновлюється щомісяця.
Примітка: Цей звіт включає дані станом на 14:30 за східним часом 26 березня. Інформацію, що поступила пізніше, ISW охопить у наступному звіті серії «Оцінка російської наступальної кампанії» – 27 березня.
