Оцінка російської наступальної кампанії – 24 березня
1. У ніч на 23 березня українські сили завдали удари по вузлу зв’язку чорноморського флоту в окупованому Севастополі (Крим); повідомляється також про удар по нафтобазі та принаймні часткове пошкодження двох десантних кораблів.
24 березня Генштаб України повідомив, що українські сили успішно уразили у Севастополі десантні кораблі чорноморського флоту «Ямал» і «Азов» класу «Ropucha», а також вузол зв’язку та декілька неназваних об’єктів флотської інфраструктури. Пов’язаний з кремлем мілблогер заявив, що під час удару ЗСУ випустили понад 40 ракет Storm Shadow і «Нептун», ракет-приманок ADM-160 та дронів. Опубліковані 24 березня геолоковані кадри показують ракетний удар по центру зв'язку чорноморського флоту, а супутникові зображення демонструють значні пошкодження будівлі. Опозиційне російське видання «Астра» опублікувало кадри нібито вибуху на нафтобазі в окупованому Гвардійському (на північний схід від Севастополя) та з посиланням на свої джерела повідомило, що у результаті дронового удару згоріли три цистерни з нафтопродуктами та склад.
Речник ВМС України капітан третього рангу Дмитро Плетенчук заявив, що українські посадовці спочатку підтвердили, що десантні кораблі «Ямал» і «Азов» отримали вогневі пошкодження, але зараз триває оцінка ступеню пошкоджень. Він зазначив, що наразі чорноморський флот має лише п'ять десантних кораблів, і якщо український удар завдасть серйозної шкоди «Ямалу» та «Азову», то боєздатними залишаться три.
Раніше ISW оцінював, що українські удари по активах чорноморського флоту призвели до відведення деяких кораблів від основної бази в Севастополі та перешкоджання діяльності у західній частині Чорного моря. Українські посадовці нещодавно повідомили, що інші бази ЧФ структурно поступаються базі у Севастополі, і що російська армія все ще повинна виконувати на цій базі деякі завдання, – наприклад, перевантаження ракетних систем «Калібр» на кораблі та підводні човни, оскільки іншим базам бракує можливостей для роботи з такими ракетами. Очевидно, нещодавні українські удари по кораблях чорноморського флоту, незалежно від ступеня завданої шкоди, продовжать стримувати росіян від заведення кораблів у Севастополь та західну частину Чорного моря, а також ускладнюватимуть здатність флоту максимізувати свої бойові можливості.
2. У ніч з 23 на 24 лютого російська армія завдали серію ракетно-дронових ударів по українській енергетичній інфраструктурі, в основному на півдні та заході України.
24 березня Військово-повітряні сили України повідомили, що російська армія випустила 29 ракет Х-101/Х-555 зі стратегічних літаків Ту-95МС і 28 дронів «Shahed»-136/131 з приморсько-ахтарська (краснодарський край) та мису Чауда (окупований Крим). Українська ППО збила над Дніпропетровською, Херсонською, Миколаївською, Одеською, Сумською, Київською, Волинською та Львівською областями 18 ракет Х-101/555 і 25 безпілотників «Shahed». Речниця Оперативного командування «Південь» ЗСУ Наталія Гуменюк повідомила, що російська армія запустила дві хвилі дронів «Shahed», удари яких були спрямовані в основному по портовій інфраструктурі на річці Дунай (рукава і дельта якої утворює українсько-румунський кордон) та енергетичним об'єктам у Дніпропетровській області.
ОК «Південь» повідомило, що увечері 23 березня та в ніч з 23 на 24 березня російська армія завдала ударів крилатими та балістичними ракетами неуточненого типу по Миколаївській області. Представники Львівської області повідомили, що уранці 24 березня росіяни завдали удару двома ракетами «Кинджал» по об'єкту критичної інфраструктури; голова правління НАК «Нафтогаз України» Олексій Чернишов заявив, що били по підземному газовому сховищу підприємства у Львівській області, пошкоджено технічне обладнання. Українські посадовці повідомили, що російська армія також завдала ударів чотирма ракетами С-300 по Мирнограду (Донецька область). Удари пошкодили інфраструктуру на заході України, житлові будинки в Мирнограді та енергетичну інфраструктуру в Кривому Розі, Дніпропетровській області та місті Харкові.
Оперативне командування Польщі повідомило, що уранці 24 березня російська крилата ракета на 39 секунд порушила повітряний простір Польщі, після чого повернулася у повітряний простір України.
3. Повідомляється, що російська армія наближається до околиць міста Часів Яр Донецької області, але у найближчі місяці населеному пункту навряд чи загрожує оточення або захоплення.
На основі наявних візуальних доказів ISW оцінює, що росіяни знаходяться за 1,5 кілометри від Часового Яру. 24 березня мілблогери заявили, що російська армія нещодавно просунулася далі до околиць населеного пункту. Міністерство оборони росії 23 березня повідомило, що росіяни захопили Іванівське (на захід від Бахмута та безпосередньо на схід від Часового Яру). ISW не має підтвердження ні захоплення Іванівського, ні просування російської армії до околиць Часів Яру.
У листопаді 2023 року росіяни розпочали локалізовану наступальну операцію на Бахмутському напрямку, метою якої є відвоювання території, звільненої Україною під час контрнаступу улітку 2023 року, та захоплення Часового Яру. Проте за останні чотири місяці російська війська досягли лише незначних тактичних успіхів на північний захід і захід від Бахмута. Окремі російські джерела описують наступальну активність у районі Бахмута в останні місяці як підготовку потенційної посиленої наступальної операції з оточення і захоплення Часового Яру.
Доступні зображення, які ISW наразі не аналізуватиме детально, щоб зберегти оперативну безпеку України, показують, що ЗСУ створили міцні укріплення у формі кільця в районі Часового Яру; імовірно, російська армія намагатиметься прорватися через ці оборонні споруди. Українські та російські джерела повідомляють, що росіяни планували перекинути у район Бахмута війська з Авдіївського напрямку після захоплення Авдіївки у середині лютого, але можливість використовувати тактичні українські вразливі місця безпосередньо на захід від Авдіївки спонукала їх підтримувати темп наступальних дій, що, можливо, перешкодило російському командуванню накопичити додаткові сили на Бахмутському напрямку. Незрозуміло, чи достатньо у росії військ, що діють у районі Бахмута з початку українського контрнаступу 2023 року, для потенційної активізації зусиль із захоплення Часового Яру, чи їй потрібно буде залучити додаткові підрозділи, якщо вони бажають розвивати тактичні успіхи на схід від населеного пункту. Імовірно, російським військам доведеться досягти значних тактичних успіхів на південний схід і північний захід від міста, перш ніж розпочати його охоплення чи оточення. Раніше росіянам було важко провести велике оперативне оточення, але вони продемонстрували здатність здійснювати поступове охоплення або розвороти, які становили тактичну загрозу для ЗСУ, як показує вихід українців з Авдіївки. російське військове командування може вважати, що армія зможе здійснити успішне оперативне оточення, у той час як триваючі затримки західної безпекової допомоги обмежують можливості України
4. Якби російська армія змогла захопити Часів Яр, то це дало б їй обмежені, але не незначні оперативні переваги.
Захоплення Часового Яру та прилеглих територій ще більше убезпечило б південно-західний фланг російської лінії фронту в районі Бахмут-Соледар, який довгий час був широким виступом. Взяття Часового Яру і просування на північ і південь від населеного пункту відштовхнуло б ЗСУ ще далі від російських трас у районі Бахмута. Щоб перекривати логістику по більшій частині траси Т-05-13 (Соледар-Бахмут-Горлівка), Україна змушена була б вийти із зони дії трубної артилерії на ділянці шосе E40 на схід від Бахмута та розгорнути її безпосередньо на лінії фронту. Також Часів Яр відкрив би російським військам шлях просування до Костянтинівки – південного краю великої міської агломерації в Донецькій області, яку росія довгий час розглядала як головну оперативну ціль в Україні. Просування через Часів Яр забезпечило б їй більш прямий шлях, ніж дороги з півдня по трасі Н-20 з Авдіївки або з південного заходу з району Торецька. Навесні 2022 року російська армія вже спробувала і не зуміла провести широкомасштабне оперативне оточення ЗСУ у Донецькій області з метою захоплення українського опорного пункту Слов’янська (одного з найбільших міст цієї міської агломерації). російське командування може мати намір повторно спробувати такий широкомасштабний маневр у 2025 році або пізніше. Просування на захід від Часового Яру створило б додаткові умови для цієї можливої наступальної операції.
Дані спостереження ISW пропонує, щоб представити оцінку того, що захоплення росією міста Часів Яр було б більш значущим з оперативної точки зору, ніж взяття Авдіївки. Повторюємо: ми не прогнозуємо, що російська армія швидко візьме Часів Яр, якщо вона взагалі зможе це зробити.
5. 23 березня інформаційне агентство ісламської держави Amaq опублікувало кадри, нібито зняті камерами бойовиків, причетних до нападу на «Крокус сіті хол» 22 березня.
Відео додатково підтверджує оцінку ISW про те, що, швидше за все, відповідальність за напад на «Крокус сіті хол» несе ІД, незважаючи на постійні спроби кремлівських рупорів безпідставно прив’язати до нападу Україну.
6. У якості реакції на напад на «Крокус сіті хол» російські чиновники пропонують ще більш жорстоку антимігрантську політику.
Депутат держдуми рф від окупованого Криму міхаіл шеремет 24 березня запропонував обмежити в'їзд мігрантів до росії на час війни в Україні та заявив, що західні спецслужби орієнтують мігрантів на теракти і дестабілізацію на росії. Він також заявив, що росія не має достатніх критеріїв, щоб визначити, які мігранти мають «благі наміри», адже всі її зусилля та засоби зосереджені на війні.
Заступник голови держдуми росії та нещодавній кандидат у президенти від партії «Нові люди» владислав даванков виступив з ідеєю запровадити кілька жорсткіших антимігрантських заходів, зокрема політику «нульової толерантності» до мігрантів, які вчинили будь-які правопорушення протягом першого року перебування на росії. Він запропонував запровадити над ними «цифровий контроль» та розширити програму «мігрантозаміщення», у межах якої росія намагається розширити промислову автоматизацію, аби зменшити свою залежність від трудових мігрантів.
Зусилля росії з формування збройних сил та антимігрантська політика, дедалі помітніший ультранаціоналістичний рух з ксенофобною риторикою, дедалі радикальніший кремль, що наголошує на важливості російського православ’я у суспільному житті, – все це, імовірно, ще більше відштовхне спільноти мігрантів і породить ворожнечу, яку салафітсько-джихадистські групи можуть використати для вербування прибічників.
7. Глава чечні рамзан кадиров стурбований реакцією російських ультранаціоналістів на напад на «Крокус сіті хол».
Він заявив, що вплив атаки на «Крокус сіті хол» «набагато більший і глибший», ніж сама атака, адже вороги росії намагаються підірвати її на національному ґрунті. Він заявив, що росія завжди була багатонаціональною та багатоконфесійною країною, але «лжепатріоти» намагаються грати на емоціях людей і «закликають до фашистських методів». Також він погрожував «короткою розмовою» з розпалювачами міжнаціонального конфлікту. Імовірно, кадиров намагається дати відповідь російським ультранаціоналістам, які використали напад на «Крокус сіті хол», щоб висловити ворожість до неетнічних російських меншин та мігрантів. Раніше він вже був у центрі гучних міжетнічних і релігійних скандалів, що, імовірно, заважає його спробам балансувати між ісламськими цінностями чечні та підтримкою все більш радикального кремля.
✅Ключові події
◾️У ніч на 23 березня українські сили завдали удари по вузлу зв’язку чорноморського флоту в окупованому Севастополі (Крим); повідомляється також про удар по нафтобазі та принаймні часткове пошкодження двох десантних кораблів.
◾️У ніч з 23 на 24 лютого російська армія завдали серію ракетно-дронових ударів по українській енергетичній інфраструктурі, в основному на півдні та заході України.
◾️Повідомляється, що російська армія наближається до околиць міста Часів Яр Донецької області, але у найближчі місяці населеному пункту навряд чи загрожує оточення або захоплення.
◾️Якби російська армія змогла захопити Часів Яр, то це дало б їй обмежені, але не незначні оперативні переваги.
◾️23 березня інформаційне агентство ісламської держави Amaq опублікувало кадри, нібито зняті камерами бойовиків, причетних до нападу на «Крокус сіті хол» 22 березня.
◾️У якості реакції на напад на «Крокус сіті хол» російські чиновники пропонують ще більш жорстоку антимігрантську політику.
◾️ Глава чечні рамзан кадиров стурбований реакцією російських ультранаціоналістів на напад на «Крокус сіті хол».
◾️російські війська нещодавно підтвердили просування поблизу Бахмута, Авдіївки та Донецька; позиційні бої по усій лінії зіткнення тривають.
◾️23 березня ррезидент росії владімір путін підписав закон про створення правової основи для зарахування членів всеросійського козачого товариства до мобілізаційного резерву російських військ, – імовірно, це є частиною поточної прихованої мобілізації та військової формалізації.
Натисніть тут, щоб переглянути інтерактивну карту російського вторгнення в Україну від ISW. Ця карта оновлюється щодня разом зі статичними картами, представленими в цьому звіті.
Натисніть тут, щоб переглянути топографічну карту рельєфу України від ISW. Цей інструмент містить багато даних, тож користуватися ним не рекомендується з мобільних пристроїв, лише зі стаціонарних комп’ютерів.
Натисніть тут, щоб отримати доступ до архіву інтерактивних карт ISW щодо російського вторгнення в Україну. Вони доповнюють статичні карти, які ISW створює щодня, та показують динамічну лінію фронту. Архів оновлюється щомісяця.
Примітка: Цей звіт включає дані станом на 13:00 за східним часом 24 березня. Інформацію, що поступила пізніше, ISW охопить у наступному звіті серії «Оцінка російської наступальної кампанії» – 25 березня.
