Оцінка російської наступальної кампанії – 4 лютого
1. Повідомлення про концентрацію російських резервів в Україні здебільшого збігаються з очевидними пріоритетами росії на фронті, хоча не обов’язково вказують на майбутні операції.
Український військовий оглядач Костянтин Машовець написав, що зараз у російської армії в резерві знаходиться 17 полків, 16 батальйонів і 2 полково-батальйонні тактичні загони. Він повідомив, що загальна кількість російських резервістів – близько 60-62 тисячі чоловік, але озброєні та забезпечені технікою лише близько 20 тисяч осіб у тактичному та оперативно-тактичному резерві.
Машовець зазначив, що найбільші резерви росії зосереджені в оперативному поясі угруповання військ «Південь», далі йдуть угрупування «Захід», «Днєпр», «Запоріжжя», «Схід» і «Центр». Угруповання військ «Південь» відповідає за Бахмутський та Авдіївський напрямки. Машовець зазначив, що зосередження резервів в цьому районі збігається з напрямками наступальних зусиль російської армії. Він зауважив, що не дивно, що угруповання військ «Днєпр», яке діє в окупованій Херсонській області, є третім за чисельністю резервів, адже росіяни можуть перейматися через українську загрозу на східному (лівому) березі Дніпра у Херсонській області. Українські посадовці нещодавно повідомили, що російська армія утримує на східному березі Дніпра у Запорізькій і Херсонській областях понад 70 тисяч військовослужбовців, але багато з них зосереджено глибше у тилу. Резерви угруповання сил «Днєпр» за потреби могли б легко висунутися на Запорізький напрямок. Машовець оцінив, що угруповання військ «Центр», що відповідає за Лиманський напрямок, має найменшу кількість резервів, адже у нього невелика оперативна смуга, що вимагає меншої кількості військ. ISW додатково оцінює, що це через те, що дії росіян на Лиманському напрямку можуть мати на меті підтримку операції угруповання військ «Захід» на лінії Куп’янськ-Сватове. Ці операції ISW незабаром окреслить в оперативному аналізі наступу рф по напрямку Харків-Луганськ.
Доки росія утримує стратегічну ініціативу в театрі бойових дій, її армія може вільно переміщати свої резервні групи між різними ділянками фронту. ISW продовжує оцінювати, що через активну оборону у 2024 році Україна віддає стратегічну ініціативу росії, що дозволяє москві визначати, де, коли та в якому масштабі проводити бойові дії та належним чином розподіляти ресурси, змушуючи Україну відповідати. Україна могла б позбавити росію цієї можливості, повернувши ініціативу.
2. Попри здатність росії підтримувати поточний темп операцій та постійні зусилля щодо розширення оборонно-промислового комплексу, останній навряд чи зможе повністю забезпечити російські резерви.
Машовець зазначає, що оперативно-стратегічні резерви загалом не боєздатні, але російське командування схильне розглядати їх як «бездонну бочку». Він заявив, що російський оборонно-промисловий комплекс здатен виробляти 250-300 «нових і суттєво модернізованих» танків на рік. Ще 250-300 танків на рік, які перебували на довгостроковому зберіганні або отримали бойові пошкодження, вважає він, російська армія може капітально ремонтувати. Машовець заявив, що схожа ситуація і з бойовою бронетехнікою, та припустив, що російський ОПК може хіба що більш-менш покривати щорічні втрати. За його словами, російський ОПК не може виготовити достатньо техніки, щоб, за потреби, оснастити великі російські резерви.
Державний секретар міністерства оборони Латвії Яніс Гарісонс 13 грудня сказав, що росія може «виробляти і ремонтувати» близько 100-150 танків на місяць. Заступник голови ради безпеки росії дмітрій мєдвєдєв у березні 2023 року заявляв, що російський ОПК у 2023 році зможе виготовити 1500 основних бойових танків, тобто, 125 танків на місяць. Але навіть з такими завищеними оцінками російський ОПК навряд чи здатен підтримати ширшу мобілізацію живої сили. А для великих наступальних операцій, що вимагатимуть використання значних резервів живої сили, він взагалі може потребувати суттєвого розширення. ISW продовжує оцінювати, що росія зможе розширити свій ОПК та накопичити ресурси, якщо протягом 2024 року вона збереже ініціативу на всьому театрі бойових дій – хоча, можливо, в обсязі, достатньому лише для забезпечення великої маси мобіків або призовників цього року.
3. 4 лютого Президент України Володимир Зеленський побував на фронті в районі Роботиного (Запорізька область) та відвідав розташування повітряного командування «Схід» ЗСУ в Дніпропетровській області.
Командувач Таврійського угруповання сил ЗСУ бригадний генерал Олександр Тарнавський та командувач угрупування військ «Запоріжжя» бригадний генерал Володимир Горбатюк поінформували Зеленського про оборону України на Авдіївському напрямку, ситуацію під Роботиним і на інших ділянках фронту та облаштування рубежів оборони України. Зеленський також відвідав повітряне командування «Схід» та обговорив заходи щодо посилення мобільних вогневих груп і систем радіоелектронної боротьби для відбиття ударів російських дронів, використання західних і гібридних (західних + українських) систем ППО та перспективи посилення можливостей українських груп ППО на сході.
4. Мілблогери продовжують обсмоктувати нещодавню невдалу російську механізовану атаку поблизу Новомихайлівки (Донецька область) та критикувати російську владу за нездатність належним чином озброїти армію дронами та системами радіоелектронної боротьби.
4 лютого російські мілблогери заявили, що виробництвом дронів на росії погано управляють, і це обмежує її здатність до інновацій. Один милблогер заявив, що погане управління призведе до невиправданих втрат і стане «бичем» перемоги росії над Україною. Раніше депутат московської думи андрєй мєдвєдєв розкритикував масове виробництво дронів на росії, бо було вироблено велику кількість апаратів, які не мають технологічних пристосувань, необхідних для конкуренції на полі бою з українськими безпілотниками. Інший мілблогер відповів на відео від 30 січня, де українські дрони завдають ударів по наступаючій російській бронетехніці та танкам біля Новомихайлівки, й заявив, що російське командування «недбало» дозволило бронетехніці йти в бій без належного обладнання РЕБ. Він заявив, що російська армія повинна «відмовитися» від ідеї глибоких механізованих проривів, доки вона не буде належним чином оснащена системами РЕБ, а поки що має проводити невеликі піхотні атаки за підтримки дронів. Нещодавно мілблогери обговорювали на цю подію як ознаку, того, що для виходу з поточної позиційної війни в Україні російська армія має впроваджувати інновації.
5. Президент росії владімір путін продовжує пожинати плоди свого авторитарного режиму, який систематично перешкоджає йому в отриманні точної інформації про військово-політичні реалії на росії.
Відомий російський мілблогер, який раніше з’являвся в державних ЗМІ та був тимчасово затриманий у березні 2022 року, реагуючи на спроби російських пропагандистів приховати військові невдачі під Новомихайлівкою, опублікував пост, що, мовляв, російська бюрократія та міністерство оборони у навмисно приховують від путіна інформацію. Він заявив, що на росії існує культура тісної співпраці місцевої влади та регіональних ЗМІ, щоб цензурувати й приховувати від кремля будь-які негативні повідомлення. Мілблогер пише, що у 2004 році путін створив консультативний суспільний орган під назвою «російська громадська палата», члени якої мають контролювати діяльність органів місцевого самоврядування й повідомляти «нагору» нехай негативну, але правдиву інформацію. Але палата не робить цього, адже її представники – як і посадовці, наглядати за якими їх обрали – вирішили мовчати. Далі мілблогер розповідає, що у 2011 році путін для вирішення тієї ж проблеми створив всеросійський народний фронт, який був успішним, поки його представники не пішли по стопах російської громадської палати. Він стверджує, що так само діє і міністерство оборони росії: воно приховує від путіна свої невдачі та обурюється, коли їх розкривають. За його словами, міноборони майже унеможливило поїздки на фронт для мілблогерів та чиновників. Він заявив, що ходять чутки про те, що генералів, які починають часто спілкуватися з путіним, відправляють до Сирії. Автор пише, що кремль може побачити чесні дискусії про реалії російської армії на полі бою лише у дописах мілблогерів і волонтерів, які попали в моніторинг ЗМІ, а загалом відсутність прозорості є системною проблемою російських урядових структур. Відповідаючи на зауваження іншого мілблогера про те, що телеграм-канали лишаються єдиним джерелом конструктивної опозиції на росії, цей автор прогнозує, що після виборів президента росії у березні 2024 року бюрократи спробують заблокувати телеграм та заарештувати мілблогерів.
Нещодавні спроби путіна заспокоїти мілблогерів, які розбурхалися через нестачу дронів та нездатність вибити ЗСУ зі східного (лівого) берега Дніпра у Херсонській області, свідчать про те, що він продовжує бачити у мілблогерах цінність конструктивної опозиції, що стримує російський уряд та армію. Створення путіним всеросійського народного фронту та російської громадської палати, а також його відносно м’яке ставлення до мілблогерів під час повномасштабного вторгнення вказують на те, що він навряд чи буде затикати рота мілблогерам і волонтерським спільнотам, адже він може цінувати здатність перевіряти свій уряд. Навряд чи путін самостійно вирішить проводити кампанію масової цензури проти мілблогерів, поки кремлівські фракції не переконають його, що вони становлять безпосередню загрозу стабільності його режиму. Зараз кремлівським чиновникам, схоже, вдалося переконати путіна усунути та нейтралізувати деяких мілблогерів та учасників інформаційного простору, таких як колишній офіцер ігор гіркін та медіа-мережі, пов’язані з хазяїном групи «вагнер» євгенієм пригожиним. Але налаштувати його проти величезної спільноти мілблогерів, які критикують бюрократію та водночас затято підтримують його та його воєнні дії в Україні, поки що не вдалося.
✅Ключові події
◾️Повідомлення про концентрацію російських резервів в Україні здебільшого збігаються з очевидними пріоритетами росії на фронті, хоча не обов’язково вказують на майбутні операції.
◾️Попри здатність росії підтримувати поточний темп операцій та постійні зусилля щодо розширення оборонно-промислового комплексу, останній навряд чи зможе повністю забезпечити російські резерви.
◾️4 лютого Президент України Володимир Зеленський побував на фронті в районі Роботиного (Запорізька область) та відвідав розташування повітряного командування «Схід» ЗСУ в Дніпропетровській області.
◾️Мілблогери продовжують обсмоктувати нещодавню невдалу російську механізовану атаку поблизу Новомихайлівки (Донецька область) та критикувати російську владу за нездатність належним чином озброїти армію дронами та системами радіоелектронної боротьби.
◾️Президент росії владімір путін продовжує пожинати плоди свого авторитарного режиму, який систематично перешкоджає йому в отриманні точної інформації про військово-політичні реалії на росії.
◾️Підтверджено наступ російських військ у районі Бахмута, Авдіївки та Мар’їнки; позиційні бої по всій лінії фронту тривають.
◾️4 лютого кремлівське інформаційне агентство «ТАСС» повідомило, що володимирська область стане патроном нового атомного підводного човна класу «Борей-А» «Князь Пожарський».
◾️Українські посадовці продовжують міжнародні заходи, спрямовані на повернення громадян України, яких російська влада незаконно вивезла до росії.
Натисніть тут, щоб переглянути інтерактивну карту російського вторгнення в Україну від ISW. Ця карта оновлюється щодня разом зі статичними картами, представленими в цьому звіті.
Натисніть тут, щоб переглянути топографічну карту рельєфу України від ISW. Цей інструмент містить багато даних, тож користуватися ним не рекомендується з мобільних пристроїв, лише зі стаціонарних комп’ютерів.
Натисніть тут, щоб отримати доступ до архіву інтерактивних карт ISW щодо російського вторгнення в Україну. Вони доповнюють статичні карти, які ISW створює щодня, та показують динамічну лінію фронту. Архів оновлюється щомісяця.
Примітка: Цей звіт включає дані станом на 13:30 за східним часом 4 лютого. Інформацію, що поступила пізніше, ISW охопить у наступному звіті серії «Оцінка російської наступальної кампанії» – 5 лютого.
