Оцінка російської наступальної кампанії – 27 лютого

Переклад – ISW Українською

1. російська армія намагається скористатися тактичними можливостями, що їх відкрило захоплення Авдіївки, та, схоже, зберігає відносно високий темп наступальних операцій, щоб просунутися якомога далі в цьому районі – перш ніж українські сили стануть більш згуртованими, і проникнути за оборонні рубежі буде важче.

російська армія тимчасово знизила темп, коли зачищала Авдіївку після захоплення 17 лютого, але потім відновила відносно високу швидкість наступів на захід і північний захід від населеного пункту. Речник оперативно-стратегічного угрупування військ «Таврія» Дмитро Лиховій 27 лютого заявив, що російські війська нещодавно збільшили чисельність своїх ударних груп на Таврійському напрямку (від Авдіївки до заходу Запорізької області) із невеликих груп до взводів і навіть рот.

Наразі росіяни зосереджують наступ на західному від Авдіївки напрямку убік Бердичів, Орлівки й Тоненького, де ЗСУ зайняли безпосередні оборонні позиції, щоб прикрити свій відхід з міста і стримати наступальні операції росії. Лиховій та командувач ОСУВ «Таврія» Олександр Тарнавський заявили, що станом на 27 лютого ЗСУ стабілізували оборону на лінії Тоненьке-Орлівка-Бердичі.

Українські військові оглядачі охарактеризували українські укріплення на захід від Авдіївки як «невтішні» й «проблематичні». російські мілблогери стверджують, що ЗСУ намагаються утримувати оборонні позиції безпосередньо на захід від Авдіївки, та прогнозують, що українські сили сконцентруються на оборонній лінії далі на захід, яку почали будувати в листопаді 2023 року.

Можливо, російська армія продовжує наступати, щоб не дати ЗСУ перепочинок, що дозволив би створити більш цілісну та важкопроникну лінію оборони у безпосередній близькості від Авдіївки. Захоплення міста дозволило їй натиснути на позиції, які ЗСУ займали менше часу, ніж в самій Авдіївці чи далі на захід, тож, імовірно, росіяни зберігають високий оперативний темп, щоб спробувати використати цю тактичну можливість.

У найближчі тижні російські війська можуть захопити населені пункти безпосередньо на захід і північний захід від Авдіївки, але місцевість і водні об’єкти далі на захід, зокрема річка, яка протікає між Бердичами-Семенівкою-Орлівкою, можуть знизити і без того відносно повільний рух просування у цьому регіоні. Імовірно, цей складний рельєф обмежить подальші тактичні досягнення росії та дозволить ЗСУ створити підготовлені оборонні позиції, – що, швидше за все, призведе до остаточної кульмінації наступальних зусиль росії в цьому районі, принаймні доти, доки росіяни не посилять атакуючі елементи.

2. Можливо, російська армія намагається створити оперативно-маневрені сили, щоб розвинути успіх нещодавнього просування на Авдіївському напрямку.

27 лютого український військовий оглядач Костянтин Машовець заявив, що російське командування офіційно передало відповідальність за напрямок Донецьк-Авдіївка угрупуванню військ «Центр», а стару смугу його відповідальності на Лиманському напрямку віддало угрупуванню військ «Захід». Останнє (що, швидше за все, майже повністю складається з частин західного військового округу) ще наприкінці осені – початку зими 2023 року взяло на себе відповідальність принаймні за частину Лиманського напрямку, відтоді, коли у жовтні 2023 року російське командування перекинуло основну частину формувань угруповання військ «Центр» (складається переважно з підрозділів центрального військового округу) на наступ з метою захоплення Авдіївки. Нещодавно російські чиновники відзначили угруповання військ «Центр» за взяття Авдіївки, особливо виділивши командувача центрального військового округу генерал-полковника андрєя мордвічова; Авдіївський напрямок дедалі частіше відносять до зони оборони угруповання військ «Центр». Можливо, російське командування вирішило формалізувати структуру командування, яка де-факто існувала в районі Авдіївки з кінця осені 2023 року, щоб чітко визначити маневрені сили, які використовуються для просування у цьому районі. Вісь Авдіївка-Донецьк відносно вужча, порівняно із зоною активності інших угруповань російських військ в Україні. Така концентрація відповідальності свідчить про те, що російське військове командування може мати намір продовжувати наступальні зусилля силами центрального військового округу у ближньо- та середньостроковій перспективі.

3. Можливо також, що російське командування сподівається, що реорганізація командних структур створить більш згуртовані угруповання військ по всьому театру бойових дій в Україні.

Нещодавно російська армія реорганізувала командну структуру угруповання військ на півдні України: розформувала угруповання без назви, яке оборонялося від українського контрнаступу влітку 2023 року, й розподілила його частини між угрупованнями військ «Днєпр» (зона відповідальності – Херсонська область та захід Запорізької області) та «Восток» (зона відповідальності – адмінкордон Донецької та Запорізької областей і захід Донецької області). Угруповання військ «Захід» розпочало багатовекторну наступальну операцію на межі Харківської та Луганської областей, деталі якої розроблені на основі контролю над згуртованим угрупованням сил по всій широкої зоні руху. Машовець пише, що передача напряму Авдіївка-Донецьк до угруповання військ «Центр» ділить навпіл угруповання військ «Південь», яке раніше відповідало за лінію фронту від Бахмутського до Мар’їнського напрямку. Незрозуміло, чи створить цей розподіл, на додачу до поширених труднощів із командуванням і контролем, з якими стикаються російські війська в Україні, додаткові проблеми поблизу Бахмута та на заході й південному заході від Донецька.

Очевидні заходи з реорганізації армії дають підстави припустити, що російське командування може намагатися застосувати уроки, винесені від організації командних структур, у областях, де воно має намір продовжувати наступальні зусилля, адже у більш злагоджених чи широких наступальних діях беруть участь згуртовані російські угруповання військ.

4. Нещодавні події у «придністров’ї» – проросійському сепаратистському регіоні Молдови – навряд чи становлять військову загрозу для України, але, швидше за все, вплинуть на перспективи інтеграції Молдови в Європейський Союз.

Українські посадовці повідомили, що у ніч з 26 на 27 лютого, під час серії російських ударів по українських тилах, російські дрони залетіли у повітряний простір Молдови. При цьому міністерство оборони Молдови заперечило, що над територією країни літали якісь безпілотники. 

ISW продовжує оцінювати, що російські сили, які зараз перебувають у «придністров’ї», не здатні створити серйозну військову загрозу Україні без підкріплення, доставити яке швидко або у великій кількості росія не має можливості. ISW не спостерігає жодних чітких ознак підготовки російських військ до вторгнення в «придністров'я» чи у Молдову загалом. Проліт дрона у повітряному просторі Молдови має більше прямих наслідків для її суверенітету, аніж для безпеки України.

5. Зважаючи на постійні заяви влади «придністров’я» про те, що майбутній з’їзд депутатів обговорюватиме економічну політику Молдови й пов’язаний, скоріше за все, зі змінами до митного кодексу Молдови, які набули чинності 1 січня 2024 року, ISW змінює свій попереджувальний прогноз.

22 лютого ISW опублікував попереджувальний прогноз, в якому оцінив, що під час з’їзду депутатів 28 лютого влада «придністров’я» може закликати до проведення референдуму про приєднання до росії, щоб підтримати російські гібридні операції, спрямовані на політичну та соціальну дестабілізацію Молдови. Останній з’їзд депутатів «придністров’я» відбувся у березні 2006 року, на ньому депутати прийняли рішення про проведення референдуму щодо незалежності «придністров’я» та його подальшого приєднання до росії. Цей з’їзд так само було проведено через декілька тижнів після того, як Україна запровадила нові митні правила для «придністров’я». Хоча на референдумі переважна частина населення висловилася за приєднання, ні росія, ні «придністров'я» не розробили правових механізмів для анексії.

Змінити митний кодекс вимагав від Молдови шлях до членства в ЄС – з метою узгодити його з європейськими правилами. Раніше придністровські підприємства були звільнені від сплати мита уряду Молдови за імпорт та експорт до ЄС, вони сплачувати мито лише уряду «придністров’я». Реакцією на зміни у січні 2024 року, що вимагають сплачувати обов’язкові збори уряду Молдови, стало збільшення податків для близько 2000 молдовських підприємств у «придністров’ї», але його президент вадим красносельський 24 лютого заявив, що з початку 2024 року митні платежі до бюджету «придністров’я» все одно зменшилися на 18%.

Основні гравці «придністров'я» мають різні економічні та політичні інтереси. Проєкт критичних загроз Американського інституту підприємництва (CTP) оцінив, що «придністров'я» є мафіозною державою, керує нею Віктор Гушан, чия компанія Sheriff Enterprises контролює більшу частину її економіки та отримує значні частини її витрат. Після того, як Молдова підписала у 2014 році торговельну угоду з ЄС, що гарантувала безмитний доступ до європейських ринків, підприємства Гушана були значною мірою переорієнтовані на ЄС. Він виграв би і від відновлення хороших відносин з Україною, оскільки до закриття кордонів у 2022 році через повномасштабне вторгнення росії саме через неї «придністров’я» імпортувало та експортувало більшість своїх товарів. Ці факти дають Гушану вагомі підстави та економічні причини протистояти приєднанню «придністров'я» до росії.

Представники Європейського Союзу зазначають, що Молдова може приєднатися до нього і без «придністров'я». Гушан може віддати перевагу західноорієнтованій Молдові, в якій «придністров’я» користується спеціальними податковими пільгами, а не російській анексії чи членству Молдови в ЄС без «придністров’я». Однак Молдова навряд чи скасує зміни до митного кодексу, враховуючи її зобов’язання перед ЄС. Отже, Гушан опинився перед складним вибором, і куди він схилиться, наразі неясно. Після з’їзду депутатів 28 лютого ISW дасть точніший аналіз.

росія може спробувати використати цю гібридну гру. Гушан може конкурувати з міністерством державної безпеки «придністров’я», яке, за повідомленнями є «відділом» російської федеральної служби безпеки та отримує накази від кремля. Громадяни обох регіонів Молдови, що перебувають під впливом росії – це «придністров’я» та Гагаузія – нещодавно сильно протестували проти нового митного кодексу. росія може спробувати використати цю внутрішню опозицію, щоб посіяти нестабільність у Молдові та затримати її вступ до ЄС.

6. Міністр оборони росії сєргєй шойгу продовжує виставляти нещодавні тактичні успіхи в Україні як великі бойові перемоги – це робиться у політичних цілях напередодні майбутніх виборів президента росії.

27 лютого шойгу, виступаючи на колегії міноборони росії, повідомив, що російська армія продовжує посилювати позиції на Донецькому (Авдіївка) та Куп'янському (межа Харківської та Луганської областей) напрямках. Він повідомив, що російські війська витіснили українців з Ласточкиного та Сєверного (обидва на захід від Авдіївки) та Побєди (на південний захід від Донецька), та заявив, що з початку 2024 року російська армія захопила близько 327 квадратних кілометрів території. ISW оцінює, що з 1 січня 2024 року російська армія захопили близько 205 квадратних кілометрів. Імовірно, шойгу навмисно перебільшив територіальні здобутки росіян.

Те, що шойгу так роздуває взяття дуже маленьких населених пунктів обмеженого тактичного значення, свідчить про те, що міноборони намагається використати навіть такі незначні досягнення для створення образу російської армії як такої, що постійно просувається вперед. Усі три населені пункти, виділені шойгу, складаються з маленьких житлових районів, по декілька кварталів, тож їх захоплення було дуже тактичною дією. Нещодавно ISW оцінив, що міноборони росії може використовувати тактичні досягнення, щоб створити позитивний інформаційний ефект перед президентськими виборами в березні 2024 року.

7. Також шойгу наголосив, що центральний і східний військові округи росії повинні виступати проти можливих антиросійських дій у Центральній Азії та Індо-Тихоокеанському регіоні.

шойгу обговорив безпекові виклики, що виходять із Центральної Азії, особливо виділивши загрози з боку Афганістану, можливе збільшення кількості бойовиків «Ісламської держави» в регіоні та поширення «радикальної ідеології та підривної діяльності», націленої на південні кордони очолюваної росією організації договору про колективну безпеку. Він заявив, що центральний військовий округ зосередить зусилля на реагуванні на різні «кризові ситуації» в Центрально-Азіатському регіоні шляхом військових навчань з країнами-членами «ОДКБ». Він підкреслив, що цей округ має на озброєнні балістичні ракети «Іскандер-М» і системи РСЗВ «Торнадо-Г». Обидві не дуже придатні для реагування на терористичні загрози. Швидше за все, шойгу просто хотів наголосити на можливості створити враження про російську військову міць у цьому регіоні та мовчазно погрожувати відповіддю у випадку будь-якої антиросійської діяльності.

Також шойгу звинуватив США в розпалюванні напруженості в Індо-Тихоокеанському регіоні. Він заявив, що східний військовий округ нарощує свої бойові можливості у відповідь на зростання напруженості на Корейському півострові та навколо Тайваню. Можливо, він теж хотів створити враження російської військової міці в Індо-Тихоокеанському регіоні і натякнути на мовчазні погрози США за їхні зусилля в цьому регіоні, а також показати, що росія – рівноправний безпековий партнер Китаю.

Основна частина особового складу обох військових округів, їх командування та військові засоби рівня округів наразі активно задіяні в Україні. російське військове командування може відчути вразливість у здатності росії захищати південні та східні фланги, аби відіграти бажану кремлем роль у геополітиці обох регіонів.

8. Повідомляється, що 27 лютого українські сили збили два російські Су-34; таким чином, за 10 днів українці збили 10 російських військових літаків.

У Генштабі України повідомили, що 27 лютого українські сили збили два російські винищувачі Су-34, принаймні один з них був збитий на сході України.

21 лютого речник ВПС України полковник Юрій Ігнат заявив, що з 16 лютого українські війська збили сім російських винищувачів Су-34 і Су-35. Збиття Су-34 27 лютого, ймовірно, пов’язане з завданням ударів плануючими бомбами по Донецькій області, зокрема поблизу Авдіївки; цей район росія закидує важкими плануючими бомбами, намагаючись розвинути свій успіх. Можливості російської стратегічної розвідки, імовірно, обмежило збиття Україною літака дальнього радіолокаційного виявлення А-50 23 лютого. Ігнат заявив, що після цього збиття росіяни не розгортали над Азовським морем новий А-50, але, щоб компенсувати це, збільшили використання дронів для повітряної розвідки.

9. 27 лютого Служба безпеки України повідомила, що у березні-травні 2024 року посилиться російська інформаційна кампанія з деморалізації українського суспільства.

СБУ повідомила, що інформаційна кампанія, яку вони називають «Майдан-3», має на меті посіяти паніку та невдоволення серед українців та вбити клин між цивільним населенням та військово-політичним керівництвом. Комітет з питань розвідки при президентові України зазначив, що на цю інформаційну кампанію росія витратила загалом $1,5 мільярда, у тому числі $250 мільйонів на інформаційні операції в телеграм. У СБУ зазначили, що з березня по 20 травня 2024 року інформаційна кампанія посилюватиметься, щоб використати політичну ситуацію в Україні та розпалити недовіру та невдоволення серед українців. Визначений часовий проміжок невипадковий: якби росія незаконно не вторглася в Україну, 31 березня 2024 року мали б відбутися вибори президента України, а 20 травня 2024 року – п’ята річниця інавгурації Зеленського. Схоже, росія проводить цю надзвичайно коштовну інформаційну кампанію, щоб підірвати довіру до українського керівництва та поширити невдоволення з метою послаблення українського суспільства.

10. Схоже, 27 лютого росія випробувала свій суверенний інтернет, намагаючись посилити контроль над окремими аспектами російського інформаційного простору.

27 лютого російські джерела повідомили про декілька масових збоїв у роботі відомих соціальних медіа-платформ, у тому числі телеграм, YouTube, «вконтакте», Viber, WhatsApp і Zoom; пізніше з’явилися повідомлення, що їх робота відновлена. Також джерела зазначили, що під час збою росіяни мали доступ до деяких заблокованих соціальних мереж, таких як Instagram, Facebook і Twitter.

Заступник голови комітету держдуми рф з інформаційної політики антон ткачов заявив, що збій відбувся через дії російського федерального цензору «роскомнадзор» під час тестування і переналаштування шлюзів для виявлення й закриття «вузьких місць» проникнення забороненого контенту. російська служба BBC цитує організацію «Мережеві свободи», яка заявила, що «роскомнадзор», можливо, застосовував налаштування, пов’язані з «технічними засобами протидії загрозам» – набором інструментів, володіти якими російські федеральні закони зобов’язують провайдерів зв’язку. «Мережеві свободи» повідомили, що, з метою централізованого керування російським інтернетом, «роскомнадзор» виписує процедури та навчає спеціалістів використовувати ці «технічні засоби», а також розробляє сервіс у державній соціальній мережі «вконтакте» для кращої цензури контенту. Імовірно, росія намагатиметься поширити цю централізацію на інші соціальні мережі, враховуючи напружене відношення кремля до інших соціальних платформ. Так, росія оголосила Meta – материнську компанію Facebook, Instagram і WhatsApp – «терористичною» організацією, а телеграм відмовився виконувати деякі з найбільш поширених заходів цензури кремля.

✅Ключові події

◾️російська армія намагається скористатися тактичними можливостями, що їх відкрило захоплення Авдіївки, та, схоже, зберігає відносно високий темп наступальних операцій, щоб просунутися якомога далі в цьому районі – перш ніж українські сили стануть більш згуртованими, і проникнути за оборонні рубежі буде важче.

◾️Можливо, російська армія намагається створити оперативно-маневрені сили, щоб розвинути успіх нещодавнього просування на Авдіївському напрямку.

◾️Можливо також, що російське командування сподівається, що реорганізація командних структур створить більш згуртовані угруповання військ по всьому театру бойових дій в Україні.

◾️Нещодавні події у «придністров’ї» – проросійському сепаратистському регіоні Молдови – навряд чи становлять військову загрозу для України, але, швидше за все, вплинуть на перспективи інтеграції Молдови в Європейський Союз. Зважаючи на постійні заяви влади «придністров’я» про те, що майбутній з’їзд депутатів обговорюватиме економічну політику Молдови й пов’язаний, скоріше за все, зі змінами до митного кодексу Молдови, які набули чинності 1 січня 2024 року, ISW змінює свій попереджувальний прогноз.

◾️Міністр оборони росії сєргєй шойгу продовжує виставляти нещодавні тактичні успіхи в Україні як великі бойові перемоги – це робиться у політичних цілях напередодні майбутніх виборів президента росії. Також шойгу наголосив, що центральний і східний військові округи росії повинні виступати проти можливих антиросійських дій у Центральній Азії та Індо-Тихоокеанському регіоні.

◾️Повідомляється, що 27 лютого українські сили збили два російські Су-34; таким чином, за 10 днів українці збили 10 російських військових літаків.

◾️27 лютого Служба безпеки України повідомила, що у березні-травні 2024 року посилиться російська інформаційна кампанія з деморалізації українського суспільства.

◾️Схоже, 27 лютого росія випробувала свій суверенний інтернет, намагаючись посилити контроль над окремими аспектами російського інформаційного простору.

◾️російські війська просунулися на захід від Авдіївки; позиційні бої по всьому театру бойових дій тривають.

◾️Український посадовець попередив, що після офіційного входження до російського південного військового округу територій України – окупованих і тих, на які вона претендує, – росія хоче посилити на них заходи з формування збройних сил.

◾️Повідомляється, що російська влада систематизує усиновлення депортованих українських дітей на росії.

Оригінал

Натисніть тут, щоб переглянути інтерактивну карту російського вторгнення в Україну від ISW. Ця карта оновлюється щодня разом зі статичними картами, представленими в цьому звіті.

Натисніть тут, щоб переглянути топографічну карту рельєфу України від ISW. Цей інструмент містить багато даних, тож користуватися ним не рекомендується з мобільних пристроїв, лише зі стаціонарних комп’ютерів.

Натисніть тут, щоб отримати доступ до архіву інтерактивних карт ISW щодо російського вторгнення в Україну. Вони доповнюють статичні карти, які ISW створює щодня, та показують динамічну лінію фронту. Архів оновлюється щомісяця.

Примітка: Цей звіт включає дані станом на 13:30 за східним часом 27 лютого. Інформацію, що поступила пізніше, ISW охопить у наступному звіті серії «Оцінка російської наступальної кампанії» – 28 лютого.

Популярні дописи з цього блогу

Оцінка російської наступальної кампанії – 6 серпня

Оцінка російської наступальної кампанії – 28 серпня

Оцінка російської наступальної кампанії – 26 червня