Оцінка російської наступальної кампанії – 22 лютого
1. Заступник голови ради безпеки росії дмітрій мєдвєдєв заявив, що росії рано чи пізно доведеться захопити Київ, що може вказувати на можливі подальші територіальні цілі росії в Україні.
В інтерв’ю, опублікованому 22 лютого, відповідаючи на запитання про те, чи «залишиться якась частина України, яку [росія] визнає легітимною державою і кордони якої буде готова признати», мєдвєдєв заявив, що росія повинна «забезпечити свої інтереси», досягнувши цілей «спеціальної воєнної операції», озвучених президентом владіміром путіним як «демілітаризація», «денацифікація» та нейтралітет України. Він підтвердив намір росії змінити владу в Україні й заявив, що український уряд «має пасти, його треба знищити, він не повинен залишитися на цьому світі». мєдвєдєв заявив, що росія має створити «захисний кордон» для захисту від «зазіхань на [російські] землі», маючи на увазі обстріли та активні наступальні дії. Він сказав, що не знає, де росії варто «зупинитися», але вона, «імовірно», повинна захопити й окупувати Київ – «якщо не зараз, то через деякий час». мєдвєдєв заявив, що Київ історично є «російським» містом, звідки зараз виходять «міжнародні» загрози існуванню росії. Ще одним історичним «російським» містом він назвав Одесу.
путін 31 січня теж наголосив на ідеї «демілітаризованої» або «санітарної» зони в Україні. Раніше ISW оцінювало, що заяви путіна про створення «захисної» зони – яка визначена як фактичні території росії та ті, на які вона претендує, що знаходяться поза зоною обстрілу України, – насправді означає, що росія не може прийняти існування будь-якої незалежної України, здатної захищати себе. Водночас мєдвєдєв заявив, що «якщо... щось залишиться і від України», то вона, «імовірно», матиме низькі шанси на виживання, та повторив свої попередні слова про можливу Українську державу у межах Львівській області – натякаючи на те, що раніше в історії це була польська територія.
Заяви мєдвєдєва продовжують вказувати на те, що кремль повернувся до внутрішнього наративу про те, що росія веде війну за «звільнення своїх історичних земель».
2. На натяк мєдвєдєва про можливі наміри росії окупувати Одесу варто поглянути в світлі останніх подій у проросійській сепаратистській республіці «придністров’я» в Молдові, південний край якої знаходиться приблизно за 50 кілометрів від міста.
Нещодавно влада «придністров’я» оголосила, що з’їзд її депутатів запланований на 28 лютого. ISW прогнозує, що депутати можуть ініціювати новий референдум щодо анексії ПМР росією або вимагати дій щодо референдуму 2006 року, який закликав до такої анексії.
ISW не помічає чітких ознак підготовки російських військ до втручання в «придністров’я» чи Молдову загалом. Таке втручання було б складним для москви, оскільки Молдова та «придністров’я» не мають виходу до моря й доступні лише через територію Румунії чи України.
3. Також мєдвєдєв розповів про плани росії вдаватися до репресій українських громадян в окупованій Україні.
Він заявив, що українські громадяни на окупованих територіях, які «шкодять» росії, мають бути «викриті та покарані, зіслані до Сибіру... для перевиховання у трудових таборах». Показові процеси та репресії сталінської доби, починаючи з 1920-х і 1930-х років, теж були націлені на диверсантів («шкідників»), зокрема у сільськогосподарській сфері. Примітно те, що мєдвєдєв вдався до риторики сталінських чисток. Окупаційний губернатор Запорізької області євгеній балицький теж відкрито визнав – і намагався захистити – незаконну російську окупаційну політику, у тому числі примусову депортацію українських громадян, які виступають проти вторгнення росії в Україну; можливо, навіть натякнув на страти українських громадян російськими окупаційними силами без суду і слідства.
4. 21 і 22 лютого президент росії владімір путін зустрівся з лідерами «СНД» та главою республіки татарстан рустамом мінніхановим.
Разом з президентами білорусі алєксандром лукашенком, Казахстану Касим-Жомартом Токаєвим, Киргизстану Садиром Джапаровим, Узбекистану Шавкатом Мірзійоєвим та Таджикистану Емомалі Рахмоном путін відвідав «Ігри майбутнього» в казані. Він також зустрівся з мінніхановим та колишнім главою татарстану мінтімером шамаєвим, щоб обговорити будівництво нового науково-дослідного центру в сибурі (татарстан). Раніше CTP-ISW повідомляв, що мінніханов відвідав Іран – імовірно, для обговорення російсько-іранського оборонно-промислового та військового співробітництва. Цей візит заслуговує на особливу увагу, адже він був до провінції Ісфахан, де розташовані декілька відомих іранських оборонних промислових і військових об’єктів; плюс Іран допомагає будувати виробничі потужності для виробництва військових безпілотників у спеціальній економічній зоні «алабуга» в татарстані. Також мінніханов мав попередні переговори з владою Гагаузії – проросійського автономного регіону Молдови (хоча і відокремленого від «придністров’я»). Це примітно, враховуючи попереджувальний прогноз ISW від 22 лютого про можливу російську гібридну операцію проти Молдови.
5. 21 лютого ЗСУ завдали чергового успішного удару по російському полігону в окупованій Херсонській області та, імовірно, завдали росіянам значних втрат.
22 лютого речниця Оперативного командування «Південь» ЗСУ полковник Наталія Гуменюк повідомила, що в результаті українського удару по російському полігону в окупованій Подо-Калинівці (Херсонська область) загинуло близько 60 російських військовослужбовців. Гуменюк заявила, що дані російські штурмові групи тренуються для ведення бойових дій під Кринками. Кадри, опубліковані 21 лютого, показують удар, під час якого, за повідомленнями, загинули військовослужбовці російського 328-го десантно-штурмового полку (104-та повітряно-десантна дивізія), 810-ї бригади морської піхоти (чорноморський флот) та 81-го самохідно-артилерійського полку (імовірно, відновленого з радянських часів).
російські мілблогери розкритикували військове командування за проведення навчань у межах дії українських дронів та систем HIMARS. Вони виступали за оновлення політики навчань, яка б враховувала загрозу українських ударних систем і краще захищала російських солдатів. Деякі мілблогери зауважили, що цьому удару передував український удар HIMARS 20 лютого по російському полігону біля Волновахи (Донецька область), в результаті якого загинули «десятки» російських військових.
6. Європейські та західні союзники продовжують нарощувати підтримку України.
22 лютого міністерство оборони Данії оголосило про новий пакет військової допомоги Україні вартістю 1,7 мільярда датських крон ($228 мільйонів). Цей пакет включає 15 тисяч 155-міліметрових снарядів спільного виробництва з Чехією, засоби ППО та боєприпаси, обладнання для розмінування, безпілотники, радари і засоби зв’язку. Також Данія підписала 10-річну двосторонню безпекову угоду з Україною.
Міністр оборони Великої Британії Грант Шаппс повідомив, що його країна надсилає Україні 200 протитанкових ракет Brimstone. Нова Зеландія теж оголосила про новий пакет допомоги Україні вартістю 25,9 мільйонів новозеландських доларів ($15,4 мільйона), куди увійшли гуманітарна допомога та внески до інших міжнародних фондів, які підтримують Україну в придбанні, ремонті та виробництві зброї. Німецький Бундестаг схвалив додаткову військову підтримку України, яка включає системи озброєння великої дальності та боєприпаси, але відхилив законопроєкт, який закликав Німеччину надати Україні крилаті ракети Taurus.
7. Опозиційне російське видання «Проект» 22 лютого повідомило, що від початку четвертого терміну президентства владіміра путіна у 2018 році уряд притягнув до кримінальної та адміністративної відповідальності щонайменше 116 тисяч росіян.
«Проект» пише, що у 2018-2023 роках російська влада висунула кримінальні звинувачення за політичними мотивами проти 11 442 осіб; вони, зокрема, звинувачуються в екстремізмі, виправданні тероризму, дискредитації російської армії та поширенні «брехливої» інформації про війну росії в Україні. Видання зазначило, що до адміністративної відповідальності російська влада притягнула ще 105 тисяч осіб – за звинуваченнями, пов’язаними зі свободою слова, совісті та зібрань, у тому числі через акції протесту. За цей період, повідомляє «Проект», російська влада порушила 5829 справ за антидержавні злочини, зокрема шпигунство, розголошення державної таємниці, співпрацю з іноземними організаціями та відмову брати участь у війні в Україні. Партнер «Проекту», агентство «Новості», зазначає, що з 2018 року російська влада засудила за розголошення державної таємниці 329 осіб – більше, ніж радянський союз за всю холодну війну.
За даними «Проекту», понад 13 тисяч осіб російська влада засудила за кримінальними статтями, запровадженими через війну в Україні, у тому числі за поширення фейкової інформації та дискредитацію російської армії; близько 4 500 військовослужбовців покарано за новими статтями, пов’язаними з поведінкою у війську або на полі бою.
Видання повідомляє, що за цей період російська влада також відкрила понад 600 тисяч справ за опір, образи та насильство щодо російських урядовців і понад 159 тисяч справ – за порушення пандемічних обмежень. При цьому цілком може бути, що деякі або навіть багато з цих випадків є законними.
кремль дедалі більше використовує систему кримінального правосуддя для придушення внутрішнього інакомислення проти війни та підтримки автократичного правління путіна, щоб консолідувати контроль над внутрішньоросійським суспільством. «Проект» зазначає, що з 2022 року кількість порушених справ з ознаками політичних репресій різко зросла; багато з них є сумнівними або через замовчування чиновниками суті справи, або через те, що людей переслідують за фіктивні або роздуті злочин для прикриття інших злочинів.
8. 22 лютого, на наступний день після після самогубства відомого російського мілблогера, речник кремля дмітрій пєсков заявив, що кремль не розглядає російських військових кореспондентів («воєнкорів») та мілблогерів учасниками повномасштабного вторгнення росії в Україну.
пєсков заявив, що було б неправильно прирівнювати «воєнкорів» до військовослужбовців, які воюють в Україні, оскільки ті не носять зброї. Він натякнув, що президент росії владімір путін теж так думає, і зазначив, що внесок російських військових кореспондентів у воєнні дії слід класифікувати окремо. При цьому багато мілблогерів носять зброю і дійсно беруть участь у бойових діях та виконують інші завдання як військовослужбовці.
Заява пєскова стала продовженням широкого обговорення в російському інформаційному просторі самогубства військовослужбовця і незалежного мілблогера андрєя морозова (псевдонім «бойцовий кіт мурз»). Він служив у російській 4-й окремій мотострілецькій бригаді (2-й армійський корпус «ЛНР») і вів телеграм-канал із понад 100 тисячами підписників, де завзято критикував російське військове командування та політичних діячів і координував надання допомоги російським військам на фронті. Він звинуватив російське військове командування і пропагандистів в підштовхуванні до самогубства, коли воєначальник наказав йому видалити повідомлення про великі втрати російських військ навколо Авдіївки.
Те, що пєсков виступив з коментарем саме зараз, є примітним і може відображати ширшу кампанію кремля щодо консолідації монополії на військових кореспондентів і спільноту мілблогерів та все активнішу співпрацю з «воєнкорами», які працюють як фронтові кореспонденти. ISW спостерігає зростання кількості повідомлень про переслідування мілблогерів, які, окрім дописування в телегркм-канал, беруть участь у гуманітарних чи воєнних кампаніях. Раніше російські чиновники погрожували заборонити певним мілблогерам публікувати репортажі з фронту, якщо вони не мають спеціального допуску для преси, виданого кремлем. Можливо, кремль намагається ліквідувати незалежних мілблогерів і замінити їх прикормленими «воєнкорами».
✅Ключові події
◾️Заступник голови ради безпеки росії дмітрій мєдвєдєв заявив, що росії рано чи пізно доведеться захопити Київ, що може вказувати на можливі подальші територіальні цілі росії в Україні.
◾️На натяк мєдвєдєва про можливі наміри росії окупувати Одесу варто поглянути в світлі останніх подій у проросійській сепаратистській республіці «придністров’я» в Молдові, південний край якої знаходиться приблизно за 50 кілометрів від міста.
◾️Також мєдвєдєв розповів про плани росії вдаватися до репресій українських громадян в окупованій Україні.
◾️21 і 22 лютого президент росії владімір путін зустрівся з лідерами «СНД» та главою республіки татарстан рустамом мінніхановим.
◾️21 лютого ЗСУ завдали чергового успішного удару по російському полігону в окупованій Херсонській області та, імовірно, завдали росіянам значних втрат.
◾️Європейські та західні союзники продовжують нарощувати підтримку України.
◾️Опозиційне російське видання «Проект» 22 лютого повідомило, що від початку четвертого терміну президентства владіміра путіна у 2018 році уряд притягнув до кримінальної та адміністративної відповідальності щонайменше 116 тисяч росіян.
◾️22 лютого, на наступний день після після самогубства відомого російського мілблогера, речник кремля дмітрій пєсков заявив, що кремль не розглядає російських військових кореспондентів («воєнкорів») та мілблогерів учасниками повномасштабного вторгнення росії в Україну.
◾️російські війська нещодавно підтвердили просування поблизу Бахмута та Авдіївки.
◾️російське інсайдерське джерело заявило, що чиновники відклали створення 1-го добровольчого корпусу росгвардії з рештків групи «вагнер» через триваючу ротацію екс-«вагнерівців» в Африці.
◾️росія продовжує насаджувати свою державну політику щодо системного переслідування на релігійному ґрунті на окуповану Україну.
Натисніть тут, щоб переглянути інтерактивну карту російського вторгнення в Україну від ISW. Ця карта оновлюється щодня разом зі статичними картами, представленими в цьому звіті.
Натисніть тут, щоб переглянути топографічну карту рельєфу України від ISW. Цей інструмент містить багато даних, тож користуватися ним не рекомендується з мобільних пристроїв, лише зі стаціонарних комп’ютерів.
Натисніть тут, щоб отримати доступ до архіву інтерактивних карт ISW щодо російського вторгнення в Україну. Вони доповнюють статичні карти, які ISW створює щодня, та показують динамічну лінію фронту. Архів оновлюється щомісяця.
Примітка: Цей звіт включає дані станом на 14:00 за східним часом 22 лютого. Інформацію, що поступила пізніше, ISW охопить у наступному звіті серії «Оцінка російської наступальної кампанії» – 23 лютого.
