Оцінка російської наступальної кампанії – 20 лютого
1. 10 років українського спротиву незаконній рашистській військовій навалі та агресії.
росія порушила свої зобов’язання щодо поваги суверенітету та територіальної цілісності України. 20 лютого 2014 року вона почала своє десятирічне військове вторгнення в Україну. Тоді російські військові без розпізнавальних знаків (відомі у просторіччі як «зелені чоловічки», а згідно з міжнародним правом – учасники незаконних бойових дій) були перекинуті у Крим. Розгортанню цих «знеособлених» російських солдатів передували місяці протестів в Україні проти проросійського президента віктора януковича, який відмовився підписати угоду про асоціацію з Європейським Союзом, схвалену Верховною Радою України. Уряд януковича вбивав та у різний спосіб знущався над мирними протестувальниками, і це призвело до організованого руху протесту, вимогою якого була відставка януковича. Кульмінацією цього українського руху – Євромайдану – стала Революція Гідності, під час якої Верховна Рада проголосувала за усунення януковича; потім він за допомогою кремля втік до росії.
Президент росії владімір путін вважав ці події нестерпними, і поки тривав Євромайдан, він розпочав гібридну війну проти України з метою відновлення російського контролю над усією її територією.
Військова інтервенція росії 2014 року в Криму та на Донбасі порушила її численні міжнародні зобов’язання щодо поваги суверенітету та територіальної цілісності України, включаючи визнання України як незалежної держави у 1991 році та Будапештський меморандум 1994 року, де росія взяла на себе конкретні зобов’язання не порушувати суверенітет чи територіальну цілісність України.
2. Велика стратегічна мета росії – відновити контроль над Україною – залишається незмінною все це десятиліття, від початку незаконного вторгнення в Україну.
Головна стратегічна метою росії в Україні вперше проявилася під час вторгнення в Крим і на Донбас у 2014 році. Вона була і залишається незмінною: знищення суверенітету України та відновлення проросійського уряду, що виконував би вказівки москви. У Криму росія негайно розпочала демонтаж та викорінення української ідентичності, консолідацію своєї військової присутності та насильницьку інтеграцію півострову в російську федерацію декількома шляхами, й паралельно проводила підривну політичну кампанію, щоб знищити здатність України протистояти домінуючому російському впливу.
3. У період з 2014 року до початку повномасштабного вторгнення в 2022 році росія робила все можливе, щоб приховати свої глобальні стратегічні цілі щодо відновлення контролю над Україною.
кремль успішно провадив дезінформаційні кампанії, щоб приховати цілі росії в Україні від багатьох західних лідерів. путін виніс цінні уроки з того, як Захід відреагував на перше вторгнення росії в Україну, і у роки, що передували повномасштабному вторгненню 2022-го, налаштував російські інформаційні операції так, щоб замаскувати свої великі стратегічні наміри щодо України. Йому вдалося переконати багатьох західних лідерів, що росія має в Україні обмежені цілі – наприклад, що москва прагне лише контролювати Крим, або ж що росії потрібно тільки окупувати частину Східної України. Так само росія приховала свої справжні наміри в Україні, поширюючи брехню про те, що її дії були спрямовані на запобігання розширенню НАТО. Євромайдан і Революція Гідності ніколи не були пов’язані з НАТО – вони були про бажання України підписати асоціацію з ЄС. Однак у період між 2014 і 2022 роками росії вдалося забруднити глобальний інформаційний простір хибними вкидами про те, що пронатовська політика України загрожує росії.
З часом механізми, що їх росія використовує протягом останнього десятиліття, щоб приховати свої наміри в Україні, адаптувалися та еволюціонували. Але глобальні стратегічні цілі росії – контролювати Україну та позбавити українців їх права обирати власне майбутнє – збереглися і, схоже, залишаться незмінними, доки росія не зазнає поразки.
кремль продовжує інформаційні операції й намагається переконати західну аудиторію та лідерів у тому, що росія має обмежені цілі в Україні. Це робиться для того, щоб розпалити заклики до переговорів на умовах, які зруйнують незалежність України та завдадуть шкоди Заходу.
4. Повідомляється, що російська військова розвідка винесла уроки зі своїх помилок останніх років та відновила діяльність проти країн НАТО.
20 лютого Королівський інститут об’єднаних служб (RUSI) опублікував звіт, в якому стверджується, що російські спецслужби мають на меті розширити свій потенціал, що становить стратегічну загрозу для членів НАТО, у декілька способів. Це, зокрема, перебудова апарату вербування, навчання й підтримки для кращого проникнення в країни Європи, наслідування функцій, покладених на групу «вагнер», з метою розвитку агресивних партнерських відносин з країнами Африки та витіснення західного партнерства, використання глави чеченської республіки рамзана кадирова для суттєвого розширення російського впливу серед чеченського та мусульманського населення в Європі й на Близькому Сході, щоб остаточно підірвати інтереси Заходу.
RUSI зазначає, що за останні кілька років російські спецслужби зазнали низки невдач розвідки. Це, зокрема, невдале отруєння федеральною службою безпеки росії нині покійного опозиціонера алєксєя навального, занадто самовпевнена оцінка фсб російського військового потенціалу напередодні вторгнення в Україну у 2022 році, масове видворення співробітників служби зовнішньої розвідки росії з посольств по всьому світу та розслідування Bellingcat щодо невдалого отруєння підрозділом 29155 гру російського офіцера-розвідника і втікача сєргєя скрипаля. RUSI пише, що гру реформувало підрозділ 29155 та сформувало «службу спеціальної діяльності» для підвищення оперативної безпеки та безпеки даних, і що воно почало вербувати осіб без військового досвіду, щоб Заходу було важче ідентифікувати їх.
Відповідає за створення «спеціальних комітетів» для проведення інформаційних операцій проти Заходу, за даними RUSI, заступник глави адміністрації президента росії сєргєй кірієнко. Ця оцінка узгоджується з нещодавніми повідомленнями «The Washington Post» про нібито кремлівські документи, в яких описується роль кірієнка в широкомасштабні дезінформаційній кампанії.
20 лютого Український центр протидії дезінформації повідомив, що російські спецслужби значно активізували свої операції в країнах-членах НАТО та Україні; вони провадять масштабну дезінформаційну діяльність, спрямовану на деморалізацію українських військових. Так, безпекова поліція Естонії повідомила, що у період з грудня 2023 року по лютий 2024 року служби безпеки Естонії затримали 10 осіб за можливу участь у роботі російських спецслужб.
Така підривна тактика може підтримувати коротко- і середньострокові цілі із зупинки західної військової допомоги Україні та мати на меті відновлення розвідувального потенціалу для підтримки довгострокових цілей проти країн НАТО.
5. Президент росії владімір путін і міністр оборони рф сєргєй шойгу похизувалися захопленням Авдіївки.
На зустрічі 20 лютого шойгу поінформував путіна про захоплення Авдіївки та ширші військові дії росії в Україні. путін і шойгу повторили розпочату міністерством оборони 19 лютого інформаційну операцію з метою посіяти гнів та недовіру до українського командування за нібито хаотичний відхід ЗСУ з Авдіївки.
шойгу використав цю зустріч та інтерв’ю, яке він потім дав кремлівській інформаційній стрічці «ТАСС», щоб представити виснажливу п’ятимісячну наступальну операцію із захоплення Авдіївки як вражаючий успіх з мінімальними втратами; при цьому і українські, і російські оцінки вказують на те, що втрати росії в боях за Авдіївку становлять від 16 до 47 тисяч осіб. Операція із захоплення Авдіївки, заявив шойгу, була оперативним успіхом, адже українські сили довго укріплювали цей населений пункт. Але він не сказав нічого про те, що захоплення Авдіївки принесе якісь конкретні оперативні переваги, як він нещодавно розповідав про взяття інших невеликих населених пунктів Донецької області. Також шойгу заявив, що протягом останніх днів російських спроб захопити Авдіївку росіяни завдавали до 450 високоточних авіаударів на день. ISW оцінює, що в цей час російські сили могли встановити тимчасову обмежену та локалізовану перевагу у повітрі, і шойгу, швидше за все, намагається зобразити цей тимчасовий період як постійний потенціал.
Спроби путіна та шойгу видати захоплення Авдіївки в російському інформаційному просторі за велику воєнну перемогу можуть бути спрямовані на те, щоб змалювати російські військові дії в Україні дедалі успішнішими, а путіна, напередодні його впевненого переобрання у березні 2024 року, зобразити компетентним президентом війни. Зусилля кремля підкреслити успіх росії в Авдіївці також взаємно підтримують посилення заходів з поширення паніки в українському інформаційному просторі й пригнічення морального стану українців.
6. Також шойгу заявив, що російська армія повністю захопила Кринки, що на східному (лівому березі) Дніпра у Херсонської області. При цьому наявні візуальні докази з відкритих джерел, а також українські та російські звіти свідчать про те, що ЗСУ зберігають свій обмежений плацдарм у цьому районі.
Під час зустрічі з путіним шойгу заявив, що російська армія зачистила Кринки. Той відповів, що командувач повітряно-десантних військ та угруповання військ «Днєпр» генерал-полковник міхаіл теплінський повідомив йому, що в населеному пункті залишилася жменька українських військових. Тоді шойгу спростував заяву теплінського: він окреслив заходи росії з ліквідації плацдарму як успішно завершені та похвалив неконкретизовані підрозділи повітряного десанту і 810-ту бригаду морської піхоти за видатну роль в цій операції – це типова похвала кремля після досягнення росією тактичної мети.
На момент виходу цієї публікації ISW не спостерігає жодних візуальних доказів нещодавнього помітного просування росії біля обмеженого українського плацдарму в Кринках або в районі нього. Речниця оперативного командування «Південь» ЗСУ Наталія Гуменюк повідомила, що українські сили продовжують поступово розширювати плацдарм у цьому районі. російські мілблогери заявили, що 19 і 20 лютого під Кринками тривали регулярні позиційні бої, але не відзначали успіхів росіян.
7. кремль міг передчасно заявити про захоплення росією Кринок, щоб підсилити бажаний інформаційний ефект перед президентськими виборами у березні 2024 року; при цьому кремль може побоюватися, що російська армія не впорається з цим.
Гуменюк назвала російські заяви про ліквідацію українського плацдарму спробою досягти інформаційної мети напередодні президентських виборів; шойгу же проголосив потуги росії на Лівобережній Херсонщині подібними до взяття Авдіївки. Він заявив, що від початку ширших наземних операцій України у цьому районі у жовтні 2023 року російська армія знищила тут до 3500 українських воїнів. шойгу назвав нібито захоплення росією Кринок офіційним завершенням українського контрнаступу 2023 року.
кремль зволікав із визнанням перехоплення росією ініціативи у театрі бойових дій в Україні – імовірно, через потенційні побоювання щодо можливостей росії рухатися вперед. Можливо, шойгу офіційно оголосив про «кінець» українського контрнаступу, щоб публічно підкреслити, що росія перебрала ініціативу.
Готовність кремля розповідати про темпи та ініціативу наступальних операцій в Україні може бути зумовлена зростанням його впевненості щодо російських перспектив та свідомої підтримки наративів про війну з наближенням президентських виборів. кремль може дедалі частіше заявляти про перемоги на полі бою в Україні – без повних гарантій тактичного та оперативного успіху, просто для інформаційних операцій, які одночасно прославляють путіна та деморалізують Україну. При цьому така зростаюча риторична впевненість може створити в російському інформаційному просторі очікування, яких російська армія не зможе виправдати.
Командувач чеченського спецназу «ахмат» апті алаудінов заявив, що очікує, що російська армія успішно завершить «спеціальну воєнну операцію» путіна до вересня 2024 року – цей прогноз є вкрай неправдоподібним.
8. «The New York Times» повідомила, що унаслідок виведення українських військ з Авдіївки сотні українських воїнів могли «зникнути безвісти».
20 лютого NYT з посиланням на двох українських солдатів повідомила, що після виведення українських військ з Авдіївки від 850 до 1000 українських воїнів, «схоже, потрапили в полон або зникли безвісти». Анонімні західні високопосадовці, пише видання, заявили, що діапазон очевидних втрат українських сил «виглядає точним». NYT пише, що деякі анонімні західні офіційні особи сказали, що ЗСУ не змогли 16 і 17 лютого провести впорядкований вихід з Авдіївки, що, очевидної, призвело до того, що «значна кількість солдатів були захоплені у полон».
До осіб, які вважаються «зниклими безвісти», відносять загиблих у бою, поранених у бою, зниклих безвісти та захоплених у полон. ISW не спостерігав у відкритих джерелах візуальних доказів масових втрат українського особового складу чи захоплення росіянами українських полонених у такому масштабі. Зазвичай якщо такі докази є, то російський інформаційний простір охоче демонструє їх. Проте відсутність доказів у відкритих джерелах не говорить про те, що повідомлення NYT є неправдивим. ISW продовжує моніторити інформаційний простір у пошуках доказів, на яких могла б базуватися оцінка результатів виведення українських сил.
20 лютого «Kyiv Independent» повідомила, що деякі українські підрозділи безладно відступили з опорного пункту «Зеніт» південніше Авдіївки та зазнали великих втрат. ISW зауважує, що позиція «Зеніт» була єдиною позицією, що на момент відходу українських військ з Авдіївки була визначена як тактично оточена.
9. Українські посадовці розпочали розслідування ще низки явних порушень росією Женевської конвенції щодо військовополонених у Запорізькій області.
20 лютого Генеральна прокуратура України заявила, що розпочала розслідування щодо опублікованих 20 лютого відеозаписів від 18 лютого, на яких російські військові страчують трьох українських військовополонених поблизу Роботиного. Вбивство полонених є порушенням статті III Женевської конвенції про поводження з військовополоненими.
Раніше Генеральна прокуратура України розпочала розслідування кадрів розстрілу українських військовополонених та використання росіяними полонених українських воїнів як живого щита поблизу Роботиного у грудні 2023 року. Нещодавно ISW повідомив про декілька подібних явних військових злочинів у Запорізькій та Донецькій областях.
20 лютого президент росії владімір путін прокоментував поводження росії з українськими військовополоненими. Він оголосив, що росія утримує військовополонених відповідно до міжнародних конвенцій, та заявив, що російська армія повинна діяти так само в Авдіївці – імовірно, це була спроба зняти з себе відповідальність за резонансні й очевидні російські військові злочини.
Можливо, путін стурбований міжнародними наслідками дій своїх підлеглих. У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд видав ордер на його арешт; це звузило його можливості виїжджати за кордон. Тому він прямо використовує тему українських військовополонених – враховуючи нещодавню увагу міжнародної спільноти до російських звірств в Україні, – щоб убезпечити себе від ще одного подібного міжнародного правового рішення.
✅Ключові події
◾️10 років українського спротиву незаконній рашистській військовій навалі та агресії.
◾️Велика стратегічна мета росії – відновити контроль над Україною – залишається незмінною все це десятиліття, від початку незаконного вторгнення в Україну.
◾️У період з 2014 року до початку повномасштабного вторгнення в 2022 році росія робила все можливе, щоб приховати свої глобальні стратегічні цілі щодо відновлення контролю над Україною.
◾️Повідомляється, що російська військова розвідка винесла уроки зі своїх помилок останніх років та відновила діяльність проти країн НАТО.
◾️Президент росії владімір путін і міністр оборони рф сєргєй шойгу похизувалися захопленням Авдіївки.
◾️Також шойгу заявив, що російська армія повністю захопила Кринки, що на східному (лівому березі) Дніпра у Херсонської області. При цьому наявні візуальні докази з відкритих джерел, а також українські та російські звіти свідчать про те, що ЗСУ зберігають свій обмежений плацдарм у цьому районі.
◾️кремль міг передчасно заявити про захоплення росією Кринок, щоб підсилити бажаний інформаційний ефект перед президентськими виборами у березні 2024 року; при цьому кремль може побоюватися, що російська армія не впорається з цим.
◾️«The New York Times» повідомила, що унаслідок виведення українських військ з Авдіївки сотні українських воїнів могли «зникнути безвісти».
◾️Українські посадовці розпочали розслідування ще низки явних порушень росією Женевської конвенції щодо військовополонених у Запорізькій області.
◾️російські війська здійснили підтверджене просування на захід від Авдіївки; позиційні бої по всій лінії фронту тривають.
◾️кремль продовжує підтримувати заходи росії з розширення оборонно-промислового комплексу.
◾️Окупаційна влада Запорізької області розширює коло державних послуг в окупованих районах області, щоб консолідувати бюрократичний контроль та створити залежність від окупаційної адміністрації.
Натисніть тут, щоб переглянути інтерактивну карту російського вторгнення в Україну від ISW. Ця карта оновлюється щодня разом зі статичними картами, представленими в цьому звіті.
Натисніть тут, щоб переглянути топографічну карту рельєфу України від ISW. Цей інструмент містить багато даних, тож користуватися ним не рекомендується з мобільних пристроїв, лише зі стаціонарних комп’ютерів.
Натисніть тут, щоб отримати доступ до архіву інтерактивних карт ISW щодо російського вторгнення в Україну. Вони доповнюють статичні карти, які ISW створює щодня, та показують динамічну лінію фронту. Архів оновлюється щомісяця.
Примітка: Цей звіт включає дані станом на 14:00 за східним часом 20 лютого. Інформацію, що поступила пізніше, ISW охопить у наступному звіті серії «Оцінка російської наступальної кампанії» – 21 лютого.
