Оцінка російської наступальної кампанії – 18 лютого
1. Імовірно, ЗСУ зможуть створити нові рубежі оборони неподалік Авдіївки, що призведе до кульмінації російського наступу в цьому районі.
18 лютого міноборони росії заявило, що частини угруповання військ «Центр» повністю захопили Авдіївку та просунулися у цьому районі на 8,6 кілометра в глибину, і що російські війська продовжують наступальні операції з метою захоплення більшої території Донецької області.
Декілька російських мілблогерів 18 лютого заявили, що ЗСУ не мають добре підготовлених оборонних позицій на захід від Авдіївки, тож російська армія зможе просунутися далі на захід Донецької області, у тил «панікуючих» і «дезорганізованих» українських сил, які відступають з Авдіївки. ISW і досі не бачив кадрів безладного виведення українських військ, які б підтверджували ці російські заяви – при тому, що якби виведення було масовим і неорганізованим та враховуючи типові інформаційні моделі російських джерел, що мають доступ до візуальних матеріалів, такі кадри неодмінно з’явилися б. Один мілблогер заявив, що масштабний крах Авдіївського фронту «малоймовірний», адже ЗСУ відходять на підготовлені оборонні рубежі. Але він зазначив, що російське розуміння (або уявлення) про українські оборонні можливості на цій ділянці фронту у кожного джерела різне.
Наявні зображення, які ISW наразі детально не репрезентуватиме з метою збереження оперативної безпеки України, не підтверджують заяв, що ЗСУ не мають підготовлених оборонних позицій на захід від Авдіївки. Українське командування нещодавно направило на фронт до Авдіївки нові підрозділи з метою контратаки наступаючих російських військ і забезпечення евакуаційного коридору для частин ЗСУ, які відступають. Ці підрозділи, імовірно, зможуть організувати й утримувати оборонні позиції проти російських сил, деградованих атаками на захід від Авдіївки.
Імовірно, російські війська, що зазнали великих втрат в особовому складі та техніці під час взяття Авдіївки, досягнуть кульмінації, коли стикнуться із відносно свіжими українськими підрозділами, які займають підготовлені оборонні позиції.
2. Затримки західної безпекової допомоги Україні можуть сприяти початку російських опортуністичних наступальних операцій на кількох ділянках лінії фронту, щоб чинити тиск на українські війська на багатьох напрямках.
Зараз російська армія здійснює щонайменше три наступальні операції – на адміністративному кордоні Харківської та Луганської областей, зокрема у напрямках Куп’янська та Лимана, в Авдіївці й навколо неї та поблизу Роботиного на заході Запорізької області. Після виведення українських військ з Авдіївки та подальших заяв росії про контроль над усім містом ISW та низка українських і західних джерел оцінили, що запобігти наступу росії в Авдіївці українським силам завадили затримки із західною безпековою допомогою, а саме – артилерійськими боєприпасами та надважливими системами ППО. Критична нестача у України західного обладнання та побоювання щодо повного припинення військової допомоги США змусили ЗСУ розтягувати активи по всьому фронту. І це, імовірно, дало можливість російській армії використати ситуацію й розпочати обмежені наступальні операції за межами Авдіївки – на ділянці адмінмежі Харківської та Луганської областей, де вони сунуть від початку січня 2024 року, та на заході Запорізької області, ще розпочалося в останні 48 годин. Ці наступальні зусилля можуть завадити українським силам підготувати особовий склад і техніку для відновлення контрнаступальних операцій; вони підкреслюють оперативні недоліки, яких Україна зазнає, якщо вона просто окопається й до кінця 2024 року намагатиметься захищатися, як стверджують деякі західні держави та аналітики.
3. Імовірно, розпочавши одночасні наступальні операції, російська армія прагне скористатися двома вікнами можливостей – періодом до весняної відлиги та нюансованою динамікою надання західної допомоги.
Україна наближається до «сезону багнюки» – весняного періоду, коли промерзла зимою земля відтає й ускладнює механізоване пересування по всьому театру бойових, уповільнюючи (але не припиняючи повністю) наступальні операції на лінії фронту. Деякі російські мілблогери вже повідомляють, що бруд на півдні України заважає ЗСУ перекинути нові резерви у Запорізьку область для протистояння наступальним зусиллям росії; ці умови, імовірно, так само уповільнять російський наступальний імпульс, оскільки погода дедалі теплішає. Поки рельєф і погода загалом сприяють наступальним рухам, російські війська можуть намагатися зробити тактичне просування по всьому театру бойових дій, щоб виснажити українські сили в обороні, а також забезпечити сприятливі позиції для майбутніх операцій до того, як розпочнеться серйозна відлига.
Окрім того, російське військове командування, імовірно, усвідомлює, що безпекова допомога з боку європейських партнерів України, зокрема обіцяні європейські поставки артилерійських боєприпасів, почне давати результати лише у середньостроковій перспективі, найімовірніше до осені 2024 року, та намагається скористатися нинішнім снарядним голодом України й тиснути на ЗСУ по всьому театру бойових дій, поки Україна відчуває відносну (але, ймовірно, тимчасову) невигідність артилерії. При цьому можливе надання Україні більшої кількості безпекової допомоги з Європи не заповнить прогалину в критично важливому обладнанні, яку створило б повне припинення військової допомоги від США, зокрема із передовими системами протиповітряної оборони, такими як ракетні системи «земля-повітря» Patriot. Розширення європейської допомоги є необхідним, але недостатнім для того, щоб українські сили стабілізували фронт, не кажучи вже про те, щоб відновити ініціативу в районах, де російська армія чинить тиск.
4. Захоплення Авдіївки після чотирьох місяців інтенсивних наступальних операцій є прикладом того, як російська армія проводить наступи, що не обов’язково стають передумовами для ширших оперативних успіхів, але все ж таки змушують Україну залучати до оборони живу силу та техніку.
російська армія вела бої поблизу Авдіївки протягом більшої частини повномасштабного вторгнення; операції із захоплення міста активізувалися у середині жовтня 2023 року. За наступні чотири місяці, за оцінками росіян, їм вдалося просунутися в Авдіївці майже на дев’ять кілометрів. 18 лютого командувач Таврійського угруповання військ ЗСУ бригадний генерал Олександр Тарнавський заявив, що за ці чотири місяці російські війська втратили понад 47 тисяч осіб особового складу, 364 танки, 248 артилерійських систем, 748 бойових броньованих машин і 5 літаків. Також протягом цього чотиримісячного вікна російська армія не спромоглася завершити повне оперативне оточення Авдіївки, і українські сили, схоже, змогли відійти переважно у хорошому порядку.
Один російський мілблогер та волонтер 4-ї мотострілецької бригади (2-й армійський корпус «ЛНР») написав про обсяг російських втрат порівняно із захопленою 17 лютого територією й зазначив, що деякі джерела знають, як дорого коштували росії ці обмежені здобутки. Він заявив, що з жовтня 2023 року на Авдіївському напрямку російська армія зазнала 16 тисяч «безповоротних втрат» (імовірно, це тільки загиблі, тоді як оцінка Тарнавського могла включати й поранених). Мілблогер сардонічно зазначив, що під Авдіївкою «відзначилися» танкові полки і дивізії, які, просунувшись за чотири місяці на кілька кілометрів, зазнали величезних втрат в особовому складі. ЗСУ, за словами мілблогера, мають набагато менші втрати і змогли відійти на підготовлені оборонні позиції здебільшого на власних умовах. А це означає, що потрощеним і виснаженим російським військам тепер доведеться знову битися з українськими силами на нових рубежах.
російська армія змогла витіснити українські сили з Авдіївки та подалі від інших ділянок фронту і змусити їх використати і без того обмежені запаси критично важливого обладнання. Але зробила вона це без значних оперативних успіхів. Такий результат, імовірно, матимуть й інші наступальні операції, що тривають на лінії адмінкордону Харківщини та Луганщини і на заході Запорізької області.
5. російська армія не продемонструвала спроможності здобути значну оперативну перевагу або провести швидкий механізований маневр на великій території, і взяття Авдіївки не слід сприймати як демонстрацію такої спроможності.
ISW розрізняє тактичні переваги, важливі на тактичному рівні війни в безпосередній близькості від бойових дій, та оперативні переваги, що є значними на оперативному рівні війни та впливають на великі сектори на всій лінії фронту. Коли ISW оцінює, що дана дія принесла або не принесла «оперативно значних» переваг, ми маємо на увазі цю відмінність. З моменту активізації наступальних зусиль в Авдіївці у жовтні 2023 року російська армія змогла подолати менше 10 кілометрів через місто та навколо нього. Але Авдіївка знаходиться майже за 60 кілометрів від межі Донецької області. Щоб не досягати межі області роками, російській армії потрібно буде провести широкомасштабні та компетентні маневри по пересіченій місцевості. А далі, щоб досягти району Слов’янськ-Краматорськ на півночі Донецької області, їй доведеться йти через ще більш укріплену територію. російська армія не демонструє спроможності провести такі маневри ні під Авдіївкою, ні на будь-якій іншій ділянці фронту.
Наступальні зусилля росії із взяття Куп’янська могли б змусити українців перейти на лівий берег річки Оскіл, але на Куп’янському напрямку російські війська протягом місяців залишаються здебільшого на невеликих тактичних позиціях. Наступальні зусилля на південь від Оріхова навряд чи завершаться просуванням через сам Оріхів або навіть швидким підходом до міста, враховуючи погодні умови, про які йшлося вище.
6. Українські посадовці розслідують два факти явних порушень росією Женевської конвенції про військовополонених в окупованій Донецькій області.
Генеральна прокуратура України повідомила, що розслідує оприлюднені 18 лютого кадри, на яких видно, як російські війська біля Авдіївки страчують шістьох поранених українських військовополонених, а також кадри, на яких видно, як російські війська розстрілюють двох українських військовополонених поблизу Веселого (на північний захід від Бахмута). Вбивство військовополонених порушує статтю III Женевської конвенції про поводження з військовополоненими.
7. російські мілблогери розкритикували міноборони росії за те, що воно не відзначило командувача 1-го корпусу армії «ДНР» генерал-лейтенанта сєргєя мільчакова та десантно-штурмову бригаду (добровольчий корпус) «ветерани» за сприяння росіянам у захопленні Авдіївки; напруга між російськими регулярними та нерегулярними силами триває.
Відомий російський мілблогер поскаржився, що президент росії владімір путін привітав із захопленням Авдіївки командувача центрального військового округу рф генерал-полковника андрєя мордвічева, але не мільчакова, який, як стверджує мілблогер, командує 1-м армійським корпусом «ДНР» після загибелі попереднього командувача у Попасній (Луганська область). Також мілблогери скаржаться, що путін і міністр оборони росії сєргєй шойгу не відзначають за взяття Авдіївки десантно-штурмову бригаду «ветерани». Пізніше міноборони відредагувало своє повідомлення, додавши «ветеранів». Можливо, це було зроблено, щоб запобігти поширенню претензій у російському ультранаціоналістичному інформаційному просторі та заспокоїти добровольців.
Напруженість між російськими регулярними та нерегулярними силами, особливо 1-м армійським корпусом «ДНР» та пов’язаними з ДНР формуваннями, триває протягом усієї війни, попри постійні спроби росії офіційно кооптувати до армії нерегулярні формування (та, імовірно, частково через це).
8. «The Washington Post» повідомила, що з січня 2023 року кремль проводить масштабну роботу з поширення дезінформації в українських ЗМІ; це підтверджує нещодавні українські офіційні повідомлення про російські інформаційні операції, які використовують для проникнення в український інформаційний простір фейкові телеграм-канали.
16 лютого «The Washington Post» написала, що отримала доступ до понад 100 документів кремля, отриманих неназваними європейськими спецслужбами. Ці документи свідчать про те, що кремль контролює ферми тролів, що використовують соціальні медіа та фейкові канали в телеграм, Twitter, Facebook та Instagram, щоб проникнути в українські ЗМІ та просувати різні кремлівські наративи. Серед іншого, вони включають заяви про перебільшені українські втрати та те, що Захід збирається замінити президента України Володимира Зеленського. Повідомляється, що у січні 2023 року перший заступник глави адміністрації президента росії сєргєй кірієнко доручив контролювати ці заходи команді кремлівських чиновників і політтехнологів, включаючи свого заступника алєксандра харічева (відомого «підтасовуванням» вибори на росії для досягнення бажаного кремлем результату). Видання пише, що до березня 2023 року російські тролі щотижня створювали понад 1300 повідомлень і 37 тисяч коментарів в українських соціальних мережах.
Згідно з документами, у січні 2023 року кірієнко визначив чотири ключові цілі: дискредитація українського військового та політичного керівництва, розкол української еліти, деморалізації українського війська та дезорієнтації населення України. Документи показують, що під час майже щотижневих зустрічей чиновники обговорювали деякі фейкові дописи в українських ЗМІ, які зібрали велику кількість переглядів, – зокрема, допис про те, що українська держава не допомагає сім’ям загиблих військових, який набрав два мільйони переглядів, а також пост про те, що колишній головком України генерал Валерій Залужний може стати наступним президентом України, який набрав 4,3 млн переглядів. Повідомляється також, що кірієнко доручив іншій своїй заступниці, татьяні матвєєвій, контролювати аналогічну роботу, спрямовану на поширення дезінформації та фейкових новин, у європейських інформаційних просторах, зокрема у Франції та Німеччині. Команда, що контролювала інформаційні операції в українських ЗМІ, повторно поширювала дезінформацію з європейських джерел, зокрема звинувачення, що Зеленський причетний до корупційних схем військових закупівель.
21 грудня 2023 року Український центр протидії дезінформації повідомив, що росія планує ініціювати декілька інформаційних операцій, спрямованих на деморалізацію українців, через мережу фейкових телеграм-каналів, замаскованих під офіційні акаунти українських регіональних чиновників та військових бригад; ці джерела просуватимуть декілька наративів, у тому числі про можливі розбіжності між українським політичним і військовим керівництвом та звинувачення українського уряду в корупції.
9. 18 лютого прем'єр-міністр Данії Метте Фредеріксен оголосила, що Данія передає Україні «всю артилерію».
На момент виходу цього звіту уряд Данії не оприлюднив офіційної заяви з деталями цього оголошення. Незрозуміло, передає Данія Україні всі артилерійські гармати, усі запаси артилерійських боєприпасів, або те й інше.
10. Повідомляється, що США зверталися до Індії та Китаю, аби вони вплинути на росію у зв’язку з інформацією про її намір запустити в космос неконкретизовану протисупутникову ядерну зброю.
17 лютого газета «The New York Times» повідомила, що на Мюнхенській безпековій конференції держсекретар США Ентоні Блінкен говорив з міністрами закордонних справ Китаю Ван І та Індії Субрахманьямом Джайшанкаром щодо можливості розміщення росією ядерної зброї в космосі, яка у разі підриву могла б порушити роботу американських, китайських та індійських супутників і вплинути на глобальні системи зв’язку. Блінкен закликав голову компартії Китаю Сі Цзіньпіна та прем’єр-міністра Індії Нарендру Моді переговорити з президентом росії владіміром путіним з цього приводу. Ван І підтвердив важливість мирного використання космічного простору для Китаю.
Офіційні особи США погоджуються з тим, що якби росія розгорнула ядерну зброю на орбіті в космосі, то вона, імовірно, не підірвала б її, а залишила на низькій орбіті як захід стримування, пише «The New York Times». Проте агентство «Reuters» 15 лютого повідомило, що аналітики, які слідкують за російськими космічними програмами, зазначають, що росія може розгорнути не зброю з ядерною боєголовкою, а ядерний пристрій для здійснення атак на супутники.
17 лютого міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба зустрівся з Ваном І, щоб обговорити китайсько-українську торгівлю та необхідність стабільного миру в Україні. Як продовжує оцінювати ISW, Китай не наважується підтримувати війну росії в Україні на тому рівні, якого хоче росія.
✅Ключові події
◾️Імовірно, ЗСУ зможуть створити нові рубежі оборони неподалік Авдіївки, що призведе до кульмінації російського наступу в цьому районі.
◾️Затримки західної безпекової допомоги Україні можуть сприяти початку російських опортуністичних наступальних операцій на кількох ділянках лінії фронту, щоб чинити тиск на українські війська на багатьох напрямках.
◾️Імовірно, розпочавши одночасні наступальні операції, російська армія прагне скористатися двома вікнами можливостей – періодом до весняної відлиги та нюансованою динамікою надання західної допомоги.
◾️Захоплення Авдіївки після чотирьох місяців інтенсивних наступальних операцій є прикладом того, як російська армія проводить наступи, що не обов’язково стають передумовами для ширших оперативних успіхів, але все ж таки змушують Україну залучати до оборони живу силу та техніку.
◾️російська армія не продемонструвала спроможності здобути значну оперативну перевагу або провести швидкий механізований маневр на великій території, і взяття Авдіївки не слід сприймати як демонстрацію такої спроможності.
◾️Українські посадовці розслідують два факти явних порушень росією Женевської конвенції про військовополонених в окупованій Донецькій області.
◾️російські мілблогери розкритикували міноборони росії за те, що воно не відзначило командувача 1-го корпусу армії «ДНР» генерал-лейтенанта сєргєя мільчакова та десантно-штурмову бригаду (добровольчий корпус) «ветерани» за сприяння росіянам у захопленні Авдіївки; напруга між російськими регулярними та нерегулярними силами триває.
◾️«The Washington Post» повідомила, що з січня 2023 року кремль проводить масштабну роботу з поширення дезінформації в українських ЗМІ; це підтверджує нещодавні українські офіційні повідомлення про російські інформаційні операції, які використовують для проникнення в український інформаційний простір фейкові телеграм-канали.
◾️18 лютого прем'єр-міністр Данії Метте Фредеріксен оголосила, що Данія передає Україні «всю артилерію».
◾️Повідомляється, що США зверталися до Індії та Китаю, аби вони вплинути на росію у зв’язку з інформацією про її намір запустити в космос неконкретизовану протисупутникову ядерну зброю.
◾️російські війська нещодавно підтвердили наступ на заході Запорізької; позиційні бої на всій лінії зіткнення тривають.
◾️російські окупаційні чиновники продовжують використовувати освітні програми як засіб русифікації окупованої України.
Натисніть тут, щоб переглянути інтерактивну карту російського вторгнення в Україну від ISW. Ця карта оновлюється щодня разом зі статичними картами, представленими в цьому звіті.
Натисніть тут, щоб переглянути топографічну карту рельєфу України від ISW. Цей інструмент містить багато даних, тож користуватися ним не рекомендується з мобільних пристроїв, лише зі стаціонарних комп’ютерів.
Натисніть тут, щоб отримати доступ до архіву інтерактивних карт ISW щодо російського вторгнення в Україну. Вони доповнюють статичні карти, які ISW створює щодня, та показують динамічну лінію фронту. Архів оновлюється щомісяця.
Примітка: Цей звіт включає дані станом на 14:00 за східним часом 18 лютого. Інформацію, що поступила пізніше, ISW охопить у наступному звіті серії «Оцінка російської наступальної кампанії» – 19 лютого.
