Оцінка російської наступальної кампанії – 2 січня
1. Президент росії владімір путін назвав Захід «ворогом» росії та дав зрозуміти, що в Україні вона воює, щоб перемогти Захід.
1 січня, відповідаючи на запитання російського солдата щодо західної допомоги Україні під час зустрічі у військовому шпиталі в московській області, путін заявив, що проблема не стільки в тому, що Захід допомагає Україні, скільки у тому, що Захід є «ворогом» росії. Він додав, що «сама по собі Україна не є ворогом для [росії]», але західні актори, «які хочуть знищити російську державність» і досягти «стратегічної поразки росії на полі бою», є її ворогами. Західні еліти намагаються розділити росію на п’ять частин, стверджує путін, і роблять вони це за допомогою України. Але ситуація на фронті змінюється, і росія в Україні «впорається [із Заходом] швидше», ніж Захід із нею. Він додав, що питання не в постачанні західної допомоги Україні, та зазначив, що Україна вже «повністю знищена», від неї «нічого не залишилося», вона «існує лише на подачках».
путін натякнув, що війна проти Заходу в Україні для росії є екзистенційною. Він зазначив, що останнім часом західна риторика переорієнтувалася на те, як «пошвидше припинити конфлікт». Ця фраза означає, що путін бачить конфлікт і потенційні переговори між росією і Заходом, а не між росією та Україною. Він додав, що росія теж хоче припинити цей конфлікт, але лише на умовах кремля, та підкреслив, що росія не здасть своїх позицій.
путін не розглядає Україну як незалежного актора, тому зображує повномасштабне вторгнення як протистояння між росією та Заходом. Він навмисно спотворює той факт, що росія вторглася в Україну, щоб знищити її суверенітет і територіальну цілісність. Те, що путін акцентував зміну наративів на Заході, може вказувати на те, що він сприйматиме та/або представлятиме будь-які коливання в західній підтримці України і будь-які українські поразки на полі бою як перемогу росії в цьому уявному протистоянні із Заходом.
2. Те, що путін розглядає свою війну в Україні як боротьбу росії проти Заходу, а не проти України, свідчить про те, що він не має наміру вести чесних переговорів з Україною та висуває інформаційні умови для того, щоб схилити Захід до переговорів і зради України.
Схоже, путін навмисно і брехливо представляє Україну пішаком у конфлікті між росією та Заходом, щоб замаскувати експансіоністські та максималістські цілі росії із встановлення повного ефективного контролю над Україною. Розвиток теми переговорів 1 січня показує бажання путіна вести переговори про майбутнє України виключно із Заходом, у російській сфері впливу і тільки в контексті відмови Заходу від України. Це означає, що путін не зацікавлений у переговорах з Україною як з автономним гравцем. Він і раніше дотримувався подібної лінії: у грудні 2021 року він висунув два ультиматуми Сполученим Штатам і НАТО з метою змусити Захід визнати сферу впливу росії в Східній Європі й відмовитися від підтримки суверенітету України заради деескалації розпалюваного ним конфлікту між Заходом і росією.
Будь-яка заява Заходу щодо ведення переговорів про майбутнє України без України буде сигналом для росії, що вона може нав’язати свою волю країнам, які, на її думку, перебувають у сфері її впливу, потенційно включаючи Фінляндію та Молдову, де різні проросійські діячі почали створювати інформаційне підґрунтя для можливих кампаній.
3. Можливо, путін розширює свої військові цілі в Україні та включає до них конфронтацію із Заходом, щоб обґрунтувати постійне залучення людей до російської армії та виправдати великі жертви на полі бою.
У 2023 році росія поклала на полі бою дуже багато людей, але майже не здобула значних позицій, – незважаючи на абсурдні заяви путіна 1 січня про те, що він наказує російським солдатам ходити лише у наступи, які не призведуть до великих втрат. Однак міністерство оборони Великої Британії 30 грудня оцінило, що «середньодобова кількість втрат росіян в Україні протягом 2023 року зросла майже на 300 осіб», і що до кінця 2024 року ці втрати можуть перевищити півмільйона. У розсекреченому звіті розвідки США, наданому Конгресу 12 грудня, йдеться про те, що з початку повномасштабного вторгнення в Україну російська армія втратила 315 тисяч військовослужбовців. Такі великі втрати за малі територіальні здобутки можуть спонукати путіна робити сильне ідеологічне обґрунтування для продовження тривалої війни, яку він розпочав. Україні не потрібні такі спотворені виправдання значних втрат і страждань, яких завдає її народу вторгнення путіна, навіть якщо військові операції України не дають бажаних результатів. У дійсності ця війна екзистенційна для України, а не для росії.
Примітно, що путін закінчив свої роздуми щодо російсько-західного конфлікту, сказавши одному пораненому солдату у шпиталі, що той був поранений не для того, щоб росія все кинула і здалася. Він також порушив кілька внутрішніх проблем – відсутність житла та компенсації військовослужбовцям, які отримали поранення на полі бою, намагаючись представити себе чуйним і уважним лідером воєнного часу; здавалося б, підвищуючи ставки, він мав би говорити про збільшення жертв з боку свого народу.
Заяви путіна можуть свідчити про те, що він готує довгостроковий наратив, щоб мобілізовувати війська і укидати їх у бій буцімто для перманентного захисту суверенітету росії від Заходу.
4. Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю журналу «The Economist», опублікованому 1 січня, наголосив на необхідності термінової західної підтримки для захисту як України, так і всієї Європи.
Зеленський зазначив, що Захід втратив відчуття терміновості допомоги, тож деякі українці втратили відчуття екзистенційної загрози, яку росія становить для України. Він наголосив, що Європа має підтримувати Україну не лише для її захисту, а й для захисту всієї Європи, адже якщо Україна програє, то президент росії владімір путін продовжить війну далі на захід. Зеленський додав, що швидкість українських успіхів залежить від західної військової допомоги. Він зауважив, що думка про те, що путін «перемагає» у війні, є хибною, а також що немає жодних ознак того, що росія готова брати участь у змістовних мирних переговорах. Він навів приклад нещодавніх масованих ракетно-дронових ударів по українській цивільній інфраструктурі як доказ того, що путін продовжує переслідувати свої максималістські цілі. На думку Зеленського центром воєнних дій у 2024 році будуть Крим і Чорне море. Він зазначив, що успішна українська операція в Криму, зокрема така, що ізолювала б півострів і обмежила там військові дії росіян, мала б значний вплив на росію.
5. У період між 31 грудня та 2 січня російська армія завдала ще одну масовану серію ракетно-дронових ударів по глибокому тилу України; в одному з них було застосовано алгоритм ударів, схожий на той, що був використаний 29 грудня і до якого ЗСУ, схоже, адаптуються.
Українські військові заявили, що у ніч з 31 грудня на 1 січня російська армія запустила 90 безпілотників «Shahed»-136/131 з мису Чауда та Балаклави (окупований Крим), курської області та приморсько-ахтарська (краснодарський край). ЗСУ збили 87 з них. Українські посадовці заявили, що 1 січня росіяни також випустили чотири ракети С-300, три ракети Х-31П та одну ракету Х-59 з окупованих Херсонської та Запорізької областей. Генштаб України повідомив, що пізніше 1 січня російські війська запустили ще 10 дронів «Shahed» та одну ракету Х-59. ЗСУ збили дев'ять дронів і одну ракету. Українські офіційні особи заявили, що унаслідок російських ударів пошкоджено музей та будівлю Львівського національного аграрного університету у Львові, житлові будинки в Одесі та місті Есмі Сумської області.
Міністерство оборони росії стверджує, що удари 31 грудня були націлені на якісь українські аеродроми, хоча ISW не може підтвердити, чи були здійснені удари по аеродромній інфраструктурі. 1 січня президент росії владімір путін заявив, що удари 2 січня, як і 1-го, будуть спрямовані по військовій інфраструктурі в Україні.
А потім, у ніч з 1 на 2 січня та вдень 2 січня, російська армія завдала ще одну масовану серію ракетно-дронових ударів. Українські ВПС повідомили, що росіяни запустили по Україні 35 дронів «Shahed», 10 гіперзвукових ракет Х-47 «Кинджал», 70 ракет Х-101/555/55, 12 балістичних ракет «Іскандер-М», С-300 та С-400, чотири протирадіолокаційні ракети Х-31П і три ракети «Калібр». ЗСУ збили 59 ракет Х-101/555/55, всі безпілотники, всі ракети «Кинджал» і ракети «Калібр». Головнокомандувач Збройних Сил України генерал Валерій Залужний 2 січня заявив, що ЗСУ збили рекордну кількість гіперзвукових ракет «Кинджал» – 10 – із західних систем Patriot. Українські посадовці повідомили, що російські удари завдали шкоди містам Києву та Харкову.
Міноборони росії стверджує, що удари уразили в Києві та його передмістях українські склади зброї та підприємства оборонно-промислового комплексу, у тому числі ті, що виробляють ракети і дрони, а також ремонтують військову техніку. Залужний підтвердив, що були влучання в об’єкти цивільної, критичної та військової інфраструктури.
6. Постачання західних систем ППО та ракет Україні залишається вирішальним для неї, адже російська армія, імовірно, намагатиметься адаптуватися до можливостей української протиповітряної оборони.
Українські військові посадовці переважно характеризують комбінацію і склад використаних росіянами 1-2 січня боєприпасів та кількість ударів як порівняні з ударами 29 грудня 2023 року. Так, 1 січня українські сили збили більше дронів «Shahed» і ракет «Кинджал», що свідчить про те, що ЗСУ змогли адаптуватися до того типу ударів, які російська армія застосувала 29 грудня і яким, швидше за все, передували місяці експериментів та випробувань української ППО з використанням різних снарядів, маршрутів і тактик виснаження.
російські удари по Україні є частиною триваючої тактичної і технологічної гонки «наступ-оборона», де обидві сторони постійно експериментують і адаптуються, особливо у сфері дальніх ударів і протиповітряної оборони. Західна допомога Україні залишається надзвичайно важливою, оскільки російська армія, скоріше за все, продовжить експериментувати і шукати нові способи обходу української ППО.
ISW оцінює, що припинення західної допомоги Україні може призвести до розширення російської повітряної кампанії в Україні і зрештою – до значного просування росії далі на захід, аж до західного кордону України з країнами-членами НАТО. Британське видання «The Telegraph» 1 січня цитувало аналітиків, які заявили, що Україні, можливо, доведеться адаптувати свої системи протиповітряної оборони в умовах зменшення західної допомоги, щоб захистити цілі, які вона вважає найважливішими, і якщо Україна буде змушена відвести системи ППО з фронту для прикриття критичних населених пунктів, то це може призвести до відкриття критичних фронтових районів. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав країни Заходу прискорити постачання в Україну систем ППО та боєприпасів, а також надати Україні бойові безпілотники та ракети дальньої дії.
Декілька західних чиновників засудили російські удари 2 січня та акцентувати потребу України в протиповітряній обороні.
7. російські чиновники публічно визначили цілі головування росії в 2024 році у БРІКС та «СНД», сформулювавши їх так, що кремль може використовувати ці організації для досягнення своїх цілей у зовнішній політиці.
Президент росії владімір путін під час виступу 1 січня заявив, що під час свого головування в БРІКС росія сприятиме політичному, економічному і культурному співробітництву та надасть пріоритет «зміцненню багатосторонності для рівноправного глобального розвитку й безпеки». Він заявив, що приєднання до БРІКС Єгипту, Ірану, Об’єднаних Арабських Еміратів, Саудівської Аравії та Ефіопії демонструє «зростаючий авторитет» організації у світі та те, що БРІКС залучає країни-«однодумців», які поважають суверенну рівність і бажають багатополярного світового порядку.
Також уряд росії 1 січня оприлюднив список пріоритетів головування в «СНД», де йдеться про посилення військового співробітництва, ухилення від санкцій, спільне «військово-патріотичне виховання та популяризацію спільних духовно-моральних цінностей». Через величезний вплив росії в «СНД» ротаційне головування в організації є чисто формальним. Акцент росії на неконкретизованих «спільних духовних і моральних цінностях» у «СНД» слідує за акцентом путіна в його новорічному зверненні 31 грудня 2023 року на ідеологічних концепціях, таких як російський «багатонаціоналізм» і сімейні цінності, що вписуються в його широку ідеологію«рускава міра». Раніше ISW оцінював, що путін намагається встановити концепцію «рускава міра» в основу російської внутрішньої та зовнішньої політики, а через такі організації, як БРІКС та «СНД», працює над створенням міжнародного порядку, що готовий приймати російські принципи, у тому числі заявлене кремлем право володіти Україною.
8. 1 січня уряд Норвегії оголосив, що дозволяє норвезьким оборонним компаніям продавати зброю та оборонну продукцію безпосередньо українському уряду.
Нова політика, що набула чинності 1 січня, дозволяє норвезьким оборонно-промисловим підприємствам звертатися до міністерства закордонних справ Норвегії за експортними ліцензіями на продаж своєї продукції в Україну, а МЗС розглядатиме кожну заявку. Міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде повторив необхідність постійної підтримки України для захисту від агресивної війни росії.
9. 2 січня уряд Туреччини оголосив, що не дозволить Великій Британії транспортувати в Україну два мінно-пошукові кораблі через турецькі протоки, «поки триває війна».
Туреччина посилається на статтю 19 Конвенції Монтре з регулювання режиму турецьких проток, яка передбачає, що «військові судна, що належать воюючим державам, не повинні... проходити через протоки». 28 лютого 2022 року Туреччина застосувала Конвенцію Монтре для заборони проходу російських військових кораблів через протоки Босфор і Дарданелли. Міністр оборони Великої Британії Грант Шаппс 11 грудня оголосив, що його країна передала Україні два мінні тральники типу Sandown в рамках плану, який передував повномасштабному вторгненню росії в Україну.
10. російське суспільство продовжує відчувати наслідки посилення антимігрантських настроїв на фоні постійних зусиль російської влади систематично позбавляти мігрантів громадянських прав.
1 січня декілька російських мілблогерів і джерел поширили кадри, на яких видно невелику групу явно нетверезих підлітків – за повідомленнями, дітей середньоазіатських мігрантів, – в Челябінську, які лаються, а потім б’ються з демобілізованими російськими ветеранами «спеціальної воєнної операції». Пізніше слідчий комітет росії затримав трьох підозрюваних – двох 18-річних і 17-річного, – яких назвав «іноземними громадянами». Мілблогери підхопили цей інцидент та закликали до суворого покарання підлітків, орієнтуючись на їхню національність і на те, чи є вони та їхні батьки громадянами Росії.
1 січня російське видання «Фонтанка» також повідомило, що під час перевірки документів напередодні Нового року правоохоронні органи затримали в центрі санкт-петербурга майже 3000 мігрантів; 600 з них, за повідомленням, проживали на росії, порушуючи міграційне законодавство, і 100 людям наразі загрожує депортація. Опозиційне російське видання «Новая газета» стверджує, що до 1500 затриманих вже примусили підписати контракти з міноборони росії, що узгоджується із загальним збільшенням мобілізаційних рейдів проти мігрантських спільнот на росії, про що раніше казав ISW.
Діячі російського інформаційного простору, зокрема ультранаціоналістичне мілблогерське співтовариство, схильні зосереджуватися на окремих інцидентах, що втягують мігрантські спільноти в акти насильства чи опору, щоб використовувати ксенофобну та антимігрантську риторику як зброю, часто для того, щоб заявити, що до спільнот мігрантів мають бути застосовані вищі темпи мобілізації на війну в Україні.
✅Ключові події
◾️Президент росії владімір путін назвав Захід «ворогом» росії та дав зрозуміти, що в Україні вона воює, щоб перемогти Захід.
◾️Те, що путін розглядає свою війну в Україні як боротьбу росії проти Заходу, а не проти України, свідчить про те, що він не має наміру вести чесних переговорів з Україною та висуває інформаційні умови для того, щоб схилити Захід до переговорів і зради України.
◾️Можливо, путін розширює свої військові цілі в Україні та включає до них конфронтацію із Заходом, щоб обґрунтувати постійне залучення людей до російської армії та виправдати великі жертви на полі бою.
◾️Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю журналу «The Economist», опублікованому 1 січня, наголосив на необхідності термінової західної підтримки для захисту як України, так і всієї Європи.
◾️У період між 31 грудня та 2 січня російська армія завдала ще одну масовану серію ракетно-дронових ударів по глибокому тилу України; в одному з них було застосовано алгоритм ударів, схожий на той, що був використаний 29 грудня і до якого ЗСУ, схоже, адаптуються.
◾️Постачання західних систем ППО та ракет Україні залишається вирішальним для неї, адже російська армія, імовірно, намагатиметься адаптуватися до можливостей української протиповітряної оборони.
◾️російські чиновники публічно визначили цілі головування росії в 2024 році у БРІКС та «СНД», сформулювавши їх так, що кремль може використовувати ці організації для досягнення своїх цілей у зовнішній політиці.
◾️1 січня уряд Норвегії оголосив, що дозволяє норвезьким оборонним компаніям продавати зброю та оборонну продукцію безпосередньо українському уряду.
◾️2 січня уряд Туреччини оголосив, що не дозволить Великій Британії транспортувати в Україну два мінно-пошукові кораблі через турецькі протоки, «поки триває війна».
◾️російське суспільство продовжує відчувати наслідки посилення антимігрантських настроїв на фоні постійних зусиль російської влади систематично позбавляти мігрантів громадянських прав.
◾️російські війська зробили незначне просування на лінії Сватове-Кремінна, на північний захід і південний захід від Бахмута, на північний захід від Авдіївки та на південний захід від міста Донецьк.
◾️російське військове командування може шукати шляхи повторного помилування рецидивістів, які раніше воювали в Україні, – очевидно, намагаючись зберегти здатність росії використовувати їх як кадровий ресурс.
◾️російська окупаційна влада обмежує та, ймовірно, контролює інтернет-комунікації напередодні президентських виборів у березні 2024 року.
Натисніть тут, щоб переглянути інтерактивну карту російського вторгнення в Україну від ISW. Ця карта оновлюється щодня разом зі статичними картами, представленими в цьому звіті.
Натисніть тут, щоб переглянути топографічну карту рельєфу України від ISW. Цей інструмент містить багато даних, тож користуватися ним не рекомендується з мобільних пристроїв, лише зі стаціонарних комп’ютерів.
Натисніть тут, щоб отримати доступ до архіву інтерактивних к арт ISW щодо російського вторгнення в Україну. Вони доповнюють статичні карти, які ISW створює щодня, та показують динамічну лінію фронту. Архів оновлюється щомісяця.
Примітка: Цей звіт включає дані станом на 14:30 за східним часом 2 січня. Інформацію, що поступила пізніше, ISW охопить у наступному звіті серії «Оцінка російської наступальної кампанії» – 3 січня.
