Оцінка російської наступальної кампанії – 26 грудня
1. Можливе захоплення Мар’їнки (Донецька область) є обмеженим тактичним здобутком росії та не віщує будь-якого значущого в оперативному плані прогресу. Хіба що російська армія продемонструє суттєве покращення своєї здатності виконувати швидкі механізовані рухи вперед, але жодних однак цього немає.
25 грудня міністр оборони росії сєргєй шойгу під час зустрічі з президентом владіміром путіним заявив, що російська армія повністю захопила Мар'їнку (безпосередньо на захід від Донецька).
26 грудня Головнокомандувач ЗСУ генерал Валерій Залужний заявив, що в результаті бойових дій Мар’їнка фактично знищена, та визнав, що українські сили частково відступили від міста. Він додав, що ЗСУ все ще діють на північних околицях Мар’їнки та підготували оборонну лінію за межами населеного пункту. Геолоковані кадри, опубліковані 25 грудня, показують, що російська армія просунулася у північних районах Мар’їнки. ISW оцінює, що росіяни можуть контролювати більшу частину Мар’їнки, якщо не все місто, попри відсутність станом на 26 грудня візуального підтвердження повного її захоплення.
путін заявив, що взяття Мар’їнки дозволить російській армії відтіснити українські бойові підрозділи від окупованого міста Донецька та створити для себе ширший оперативний простір. Багато російських мілблогерів називають взяття Мар’їнки тактичною перемогою та стверджують, що це дозволить російським військам у найближчі тижні та місяці проводити наступальні операції в напрямку населених пунктів до 15 км на захід від міста, загрожуючи українським наземним шляхам.
росія намагалася захопити Мар’їнку з 2014 року. Від початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року вона проводила тут щоденні фронтальні наступи, які посилилися на початку жовтня 2023 року. Як російські, так і українські посадовці визнали, що бойові дії повністю знищили Мар’їнку – невелике місто, у якому до вторгнення проживало близько 9000 осіб.
Невеликий і повністю зруйнований населений пункт не надасть російській армії надійний оперативний плацдарм для подальших наступальних дій. Мар’їнка розташована менш ніж за кілометр від лінії фронту станом до вторгнення. ЗСУ давно вже укріпили багато навколишніх населених пунктів, захопити які російські війська теж намагалися. З 24 лютого 2022 року росіяни просунулися вглиб Мар’їнки приблизно на три кілометри. Немає жодних ознак того, що швидкість їх руху до наступних населених пунктів, визначених як тактичні цілі, буде більшою, особливо враховуючи поточні темпи виснаження військ. Наразі росії вдалося захопити невелике поселення безпосередньо на кордоні території, яку вона контролює з 2014 року.
Захоплення росією Мар’їнки відбулося після декількох місяців незначних, але дуже виснажливих просувань і не є результатом раптового швидкого механізованого наступу. Починаючи з весни 2022 року, російська армія не проводила жодної наступальної операції, що призвела б до швидкого механізованого просування; можливості росії для проведення механізованих маневрів, необхідних для такого просування, серйозно погіршені. У нещодавніх невдалих хвилях масових механізованих штурмів з метою захоплення Авдіївки (Донецька область) росія продемонструвала відсутність цих можливостей: згадані наступальні операції призвели до втрат бронетехніки, що спонукало російське командування перейти до наземних атак з використанням важкої піхоти. Швидка маневрена війна потребує також боєздатних механізованих підрозділів. А російські підрозділи, що брали участь у спробах захоплення Мар’їнки, здебільшого були частинами погано підготовлених і малоефективних формувань «ДНР».
російська армія навряд чи здійснить швидке оперативне просування з Мар’їнки. Максимум, що можливе після захоплення цього населеного пункту, – це обмежені тактичні здобутки.
2. Локалізовані наступальні операції росії продовжують чинити тиск на ЗСУ в багатьох місцях по лінії фронту на сході України та можуть мати наслідком поступове тактичне просування.
Залужний заявив, що утримувати українську територію важливо, але ЗСУ надають пріоритет збереженню своїх людей. Він додав, що вважає, що у найближчі два-три місяці російська армія може повторити в Авдіївці «те, що сталося в Бахмуті» (фронтальні атаки з великими втратами протягом тривалого періоду часу для досягнення тактичних переваг), що змусить українські сили відступити та зберегти бійців, щоб відновити свої позиції пізніше.
росіяни захопили Бахмут у травні 2023 року після декількох місяців поступових тактичних успіхів. Наступальна операція важкої піхоти групи «вагнер» із захоплення міста мала наслідком приголомшливі втрати росіян – включаючи фактичне знищення групи «вагнер», наслідком чого став невдалий збройний заколот. Такі самі виснажливі наземні атаки – хоча і не в такому масштабі, як «вагнер» під час битви за Бахмут, – російська армія проводить у локальних наступальних операціях по всьому сходу України. Ці операції й надалі чинитимуть тиск на ЗСУ в обороні та можуть принести росії обмежені тактичні переваги. Сукупність незначних успіхів на фоні триваючих важких боїв може мати результатом такі тактичні сценарії, за яких українське командування може вибрати відведення сил із загрозливих позицій обмеженого оперативного значення, якщо воно визначить, що збереження особового складу є більш доцільним.
3. 26 грудня ЗСУ завдали успішного ракетного удару, який знищив в окупованій Феодосії (Крим) судно чорноморського флоту росії та міг пошкодити портову інфраструктуру.
Українські військові посадовці повідомили, що авіація ВПС України завдала удару неуточненими крилатими ракетами по десантному кораблю «Новочеркаськ» (чорноморський флот, клас «Ropucha») в окупованій Феодосії. Геолоковані кадри показують, що внаслідок удару по «Новочеркаську» судно майже повністю згоріло та затонуло.
Міністерство оборони росії заявило, що «Новочеркаськ» зазнав «пошкоджень» під час «відбиття» українського удару.
26 грудня речник ВПС України полковник Юрій Ігнат заявив, що український удар міг також завдати шкоди оточуючій портовій інфраструктурі та іншим російським допоміжним суднам, що знаходилися поблизу. Він зазначив, що єдиними ракетами, які мають ЗСУ та які здатні наносити удари на велику відстань, є ракети SCALP і Storm Shadow – натяк на те, що під час удару використовувався один з цих типів ракет. Також Ігнат зауважив, що російська армія продовжує застосовувати різноманітні системи протиповітряної оборони малої, середньої та великої дальності, але українські пілоти володіють спеціальними тактичними прийомами, щоб забезпечити максимальну кількість ударів по цілях.
російський мілблогер заявив, що підрозділи 31-ї дивізії ППО у Феодосії, на озброєнні яких є ЗРК С-400, не змогли ідентифікувати дві українські крилаті ракети.
Міністр оборони Великої Британії Грант Шаппс зазначив, що ЗСУ знищили 20% чорноморського флоту тільки за останні чотири місяці. ISW продовжує оцінювати, що українські удари по активах флоту змусили російську армію перемістити їх на довгостроковій основі у східну частину Чорного моря.
4. 26 грудня російські війська завдали удару по залізничному вокзалу в місті Херсон, у той час коли цивільні особи чекали на евакуацію.
Президент України Володимир Зеленський у своєму вечірньому зверненні 26 грудня заявив, що росіяни завдали удару по залізничному вокзалу в місті Херсон. Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко уточнив, що російська армія обстріляла вокзал, коли 140 мирних жителів чекали на відправлення евакуаційного поїзду. Українські ЗМІ опублікували кадри, на яких показані руйнування після удару, та повідомили, що в результаті обстрілу загинула щонайменше одна людина та четверо отримали поранення.
5. У ніч з 24 на 25 та з 25 на 26 грудня російська армія завдала чергових хвиль ракетно-дронових ударів по Україні.
Українські військові джерела повідомили, що в ніч з 24 на 25 грудня російська армія випустила по Україні 31 безпілотник «Shahed»-131/136 з мису Чауда та Балаклави (окупований Крим), ракету Х-59 з окупованої Запорізької області та протирадарну ракету Х-31П з напрямку Чорного моря. ЗСУ знищили 28 «Shahed»-ів та обидві ракети.
26 грудня українські військові джерела повідомили, що у ніч з 25 на 26 грудня росіяни запустили по Україні 19 дронів «Shahed» з Балаклави та приморсько-ахтарська (краснодарський край), 13 з яких були збиті в Одеській, Херсонській, Миколаївській та Хмельницькій областях. В Оперативному командуванні «Південь» ЗСУ зазначили, що росіяни уразили об’єкт інфраструктури в Одеській області та промисловий об’єкт у Миколаївській області.
6. російська армія знизила темп операцій на східному (лівому) березі Дніпра у Херсонській області – імовірно, у зв’язку зі зменшенням активності авіації після збиття українськими силами кількох російських літаків.
Українські військові повідомили, що, на додаток до збитих 21-22 грудня на півдні України трьох російських літаків Су-34, 24-25 грудня ЗСУ збили Су-34 на Маріупольському напрямку та Су-30СМ над Чорним морем. 26 грудня речниця Оперативного командування «Південь» ЗСУ капітан першого рангу Наталія Гуменюк зазначила, що російські сили на лівобережній Херсонщині проводять удвічі менше щоденних наземних атак на українські позиції, порівняно із попереднім середнім показником у 30 штурмів на день. Вона повідомила, що знищення декількох літаків послабило здатність російських військ завдавати ударів плануючими бомбами, і для того, щоб компенсувати відсутність авіаційної підтримки, росіяни розгорнули на східному березі Дніпра великокаліберну артилерію та реактивні системи залпового вогню (РСЗВ). 25 грудня речник ВПС України полковник Юрій Ігнат сказав, що після збиття трьох літаків Су-34 на півдні України російська армія припинила ведення активних бойових дій на Херсонському напрямку.
25 грудня один російський мілблогер заявив, що в останні три дні унаслідок знищення літаків Су-34 російська авіація не працює по Херсонській області.
26 грудня український військовий оглядач Костянтин Машовець написав, що росіяни не змогли відновити кількість літаків Су-34/34М до рівня перед повномасштабним вторгненням і тепер мають долучати до їх бойових місій старіший літак Су-24. Машовець зазначив, що російська армія рідко розгортає Су-34/34М на базах в окупованому Криму, намагаючись тримати їх подалі від радіусу українських ударів.
ISW оцінював, що російські сили нещодавно активізували використання плануючих бомб проти українських сил на західному (правому) березі Дніпра у Херсонської області – частково через успішне придушення українцями російської далекобійної артилерії. Однак, можливо, наразі росіяни вважають за краще підвести далекобійну артилерію ближче до берегової лінії Дніпра, ніж ризикувати знищенням ще більшої кількості літаків. Можливе розгортання російської далекобійної артилерії ближче до лінії фронту може дати українським силам можливість легше вражати її та більш вільно і безпечно діяти на узбережжі Дніпра та в тилових районах на лівобережній Херсонщині.
7. Український уряд продовжує роботу із систематизації та підвищення стійкості української мобілізації в довгостроковій перспективі.
25 грудня Кабінет міністрів України вніс пакет змін до законів України про мобілізацію, військовий облік і військову службу, якими передбачено зниження призовного віку за мобілізацією з 27 до 25 років, демобілізацію після 36 місяців служби за умови, що немає великої кризи живої сили або значної ескалації на полі бою, а також дозволити військовослужбовцям змінюватись з фронту кожні шість місяців.
Головнокомандувач ЗСУ генерал Валерій Залужний 26 грудня відзначив складність законодавчого оформлення мобілізаційних і службових вимог у воєнний час, та зауважив, що війна розвивається за своїми законами, а ситуація на фронті залежить від дій російських військ. Залужний додав, що Україна не може передбачити, якою буде війна через 5-6 місяців.
8. Президент росії владімір путін продовжує виставляти себе добрим головнокомандувачем російської армії та протиставляє свою явну увагу до нерегулярних сил некомпетентності російського міністерства оборони.
25 грудня путін демонстративно наказав міністру оборони росії сєргєю шойгу присвоїти звання майора російському добровольцю, старшому лейтенанту алєксандру трошину за його дії в боях за Мар’їнку (на захід від Донецька), в обхід звання капітана. Перед цим наказом путін запитав у шойгу, чи має той пропозиції щодо того, як краще нагородити трошина. На це шойгу відповів, що, незважаючи на те, що трошин є командиром танкового батальйону (позицію, яку зазвичай займають підполковники), єдине звання, яке він може йому запропонувати, – це звання капітана. Він заявив, що, незважаючи на те, що трошин успішний солдат і пішов на війну не офіцером, а добровольцем, військове командування не може присвоїти йому звання через указ президента, який забороняє таке підвищення. Тоді путін сказав, що обізнаний з положеннями про військову службу і про звання, та зазначив, що «це положення затверджено указом президента, тому президент має право змінювати його». Примітно, що путін проігнорував постанову – він порушив її, а не не вніс до неї поправки. Це це свідчить про те, що він вважає себе не просто законодавцем, а й поставив себе над законом. путін завершив цю дискусію заявою, що російське військове командування має підтримувати таких військових, як трошин, які хочуть стати професійними військовослужбовцями, – імовірно, маючи на увазі тих, хто хоче стати контрактниками в російській армії.
Діалог путіна із шойгу створив враження, ніби путін звинувачує шойгу в тому, що той не змінив структуру російських збройних сил, щоб адаптувати такий клас російських військовослужбовців, як добровольці. російські мілблогери постійно скаржаться на те, що командування не дає добровольцям вищі звання, незважаючи на їхній бойовий досвід, а залишає ці звання за професійними військовими.
Заява путіна може бути частиною заходів із звинувачення російського міноборони та генштабу в тому, що вони не враховують внесок добровольців, і водночас представляти путіна активним лідером воєнного часу, який активно працює над усуненням цих розбіжностей. Увага путіна до відзначення нерегулярних добровольчих формувань та їх взаємодії з кадровою армією може свідчити про зусилля росії із формалізації та можливої інтеграції добровольців як нового окремого класу сил в російській армії.
9. 25 і 26 грудня в санкт-петербурзі відбулася низка зустрічей країн-учасниць євразійського економічного союзу та «СНД».
25 грудня ЄАЕС підписав повномасштабну торговельну угоду з Іраном, яка замінила тимчасову угоду, укладену у 2019 році.
Президент Вірменії Нікол Пашинян долучився до цих подій після того, як протягом останніх декількох місяців утримувався від участі в аналогічних заходах організації договору про колективну безпеку на фоні погіршення російсько-вірменських відносин. Речник кремля дмітрій пєсков заявив, що Пашинян та президент росії владімір путін матимуть «чудову можливість» поспілкуватися під час зустрічей; 26 грудня з’явилися кадри, як путін спілкується з Пашиняном.
10. російські діячі використовують триваючі протести в Сербії проти президента Олександра Вучича, щоб звинуватити Захід у розгойдуванні нестабільності в країні, яку росія визначає як довгострокового європейського союзника.
Речник кремля дмітрій пєсков заявив, що якісь «треті сторони», у тому числі з-за кордону, намагаються спровокувати заворушення в Сербії. Деякі російські джерела, зокрема посол росії в Сербії алєксандр бокан-харченко, звинуватили Захід у спробі повалити уряд Сербії та реалізації «сценарію Майдану» (мається на увазі Революція Гідності в Україні 2014 року, яка призвела до усунення прокремлівського президента Віктора Януковича та яку кремль постійно хибно назває гібридною війною Заходу проти росії).
Швидше за все, російський інформаційний простір продовжить використовувати протести в Сербії, щоб вбити клин між цією країною та Заходом.
11. Відомий російський мілблогер, пов’язаний із кремлем, заявив, що Фінляндія стає «другою Україною»; риторична паралель між російськими наративами про Україну та Фінляндію наштовхує на думку, що росія зберігає ідеологічні та територіальні цілі, які значно перевищують війну в Україні.
26 грудня цей мілблогер заявив, що США нині мають доступ до 35 військових баз у Фінляндії, Швеції та Данії, серед яких – фінська база, що знаходиться у 137 км від кордону з росією. Нещодавно США підписали угоди про співпрацю в галузі оборони з Фінляндією та Швецією, які надають американським військам доступ до 15 військових об’єктів у Фінляндії та 17 у Швеції. Мілблогер зазначив, що Фінляндія стає «другою Україною» через нібито відомість фінських неонацистських організацій та можливе посилення націоналістичних рухів, таких як Карельський національний батальйон.
Акцент мілблогера на концепції неонацизму та націоналізму перегукується з деякими основними ідеологічними наративами, які кремль використовував для підтримки свого вторгнення в Україну, про які раніше писав ISW. Нещодавно росія вжила низку заходів щодо військової позиції проти Фінляндії, а саме – відновлення ленінградського військового округу, зона відповідальності якого знаходитиметься в основному вздовж російсько-фінського кордону.
ISW неодноразово оцінював, що росія дотримується максималістських цілей в Україні. Дедалі агресивніша російська риторика та військова позиція щодо Фінляндії свідчить про те, що вона зберігає експансіоністські цілі за межами поля бою в Україні, що є особливо актуальним через нещодавній вступ Фінляндії до НАТО. ISW не оцінює, що росія наразі має потенціал або намір загрожувати у військовому плані Фінляндії чи будь-якому члену НАТО. Але риторика, яка обґрунтовує майбутні загрози та напруженість із членами НАТО, викликає занепокоєння щодо довгострокових цілей росії.
✅Ключові події
◾️Можливе захоплення Мар’їнки (Донецька область) є обмеженим тактичним здобутком росії та не віщує будь-якого значущого в оперативному плані прогресу. Хіба що російська армія продемонструє суттєве покращення своєї здатності виконувати швидкі механізовані рухи вперед, але жодних однак цього немає.
◾️Локалізовані наступальні операції росії продовжують чинити тиск на ЗСУ в багатьох місцях по лінії фронту на сході України та можуть мати наслідком поступове тактичне просування.
◾️26 грудня ЗСУ завдали успішного ракетного удару, який знищив в окупованій Феодосії (Крим) судно чорноморського флоту росії та міг пошкодити портову інфраструктуру.
◾️26 грудня російські війська завдали удару по залізничному вокзалу в місті Херсон, у той час коли цивільні особи чекали на евакуацію.
◾️російська армія знизила темп операцій на східному (лівому) березі Дніпра у Херсонській області – імовірно, у зв’язку зі зменшенням активності авіації після збиття українськими силами кількох російських літаків.
◾️Український уряд продовжує роботу із систематизації та підвищення стійкості української мобілізації в довгостроковій перспективі.
◾️Президент росії владімір путін продовжує виставляти себе добрим головнокомандувачем російської армії та протиставляє свою явну увагу до нерегулярних сил некомпетентності російського міністерства оборони.
◾️25 і 26 грудня в санкт-петербурзі відбулася низка зустрічей країн-учасниць євразійського економічного союзу та «СНД».
◾️російські діячі використовують триваючі протести в Сербії проти президента Олександра Вучича, щоб звинуватити Захід у розгойдуванні нестабільності в країні, яку росія визначає як довгострокового європейського союзника.
◾️Відомий російський мілблогер, пов’язаний із кремлем, заявив, що Фінляндія стає «другою Україною»; риторична паралель між російськими наративами про Україну та Фінляндію наштовхує на думку, що росія зберігає ідеологічні та територіальні цілі, які значно перевищують війну в Україні.
◾️Російські війська мають підтверджений наступ у районі Куп’янська, Авдіївки, Мар’їнки та Роботиного; позиційні бойові дії тривали по всій лінії зіткнення.
◾️25 грудня президент росії владімір путін підписав низку законів, спрямованих на подальше посилення потенціалу формування російської армії.
◾️кремль продовжує формалізовувати примус жителів окупованої України до отримання російських паспортів за рахунок виплат материнського капіталу.
Натисніть тут, щоб переглянути інтерактивну карту російського вторгнення в Україну від ISW. Ця карта оновлюється щодня разом зі статичними картами, представленими в цьому звіті.
Натисніть тут, щоб переглянути топографічну карту рельєфу України від ISW. Цей інструмент містить багато даних, тож користуватися ним не рекомендується з мобільних пристроїв, лише зі стаціонарних комп’ютерів.
Натисніть тут, щоб отримати доступ до архіву інтерактивних к арт ISW щодо російського вторгнення в Україну. Вони доповнюють статичні карти, які ISW створює щодня, та показують динамічну лінію фронту. Архів оновлюється щомісяця.
Примітка: Цей звіт включає дані станом на 15:15 за східним часом 26 грудня. Інформацію, що поступила пізніше, ISW охопить у наступному звіті серії «Оцінка російської наступальної кампанії» – 27 грудня.
