Оцінка російської наступальної кампанії – 14 листопада
1. Схоже, російська армія намагається відновити ініціативу у театрі бойових дій в Україні, проводячи декілька одночасних наступальних операцій на сході України. При цьому залишається незрозумілим, чи зможе вона відновити ініціативу повністю, адже ЗСУ продовжують тиск на критичних ділянках фронту.
Декілька українських посадовців відзначили, що ситуація на фронті є складною, але ЗСУ зберігають контроль над бойовим простором. 13 листопада, під час розмови з головою Об’єднаного комітету начальників штабів США генералом Чарльзом Брауном, Головнокомандувач Збройних сил України генерал Валерій Залужний заявив, що найбільш інтенсивними є Авдіївський, Куп’янський і Мар’їнський напрямки. При цьому Залужний зазначив, що на деяких ділянках фронту українські сили продовжують наступальні дії. Командувач Сухопутних військ ЗСУ генерал-полковник Олександр Сирський підкреслив, що російська армія веде одночасні наступи на декількох напрямках та, зокрема, намагається відновити ініціативу північніше і південніше Бахмута. Президент України Володимир Зеленський заявив, що ЗСУ повідомляють про посилення російських обстрілів на Куп'янському, Авдіївському та Донецькому напрямках.
Заяви українських офіційних осіб щодо темпів російських операцій узгоджуються з тим, як ISW оцінює триваючі наступальних дії росіян, зокрема на Куп’янському, Бахмутському та Авдіївському напрямках. Однак російській армії, швидше за все, буде важко повністю відновити ініціативу у театрі бойових дій. Плюс ЗСУ продовжують власні наступальні операції на фронті – зокрема, на заході Запорізької області й на східному (лівому) Дніпра у Херсонській області – та досягають успіхів на тактичному рівні.
Імовірно, російському військовому командуванню доведеться вирішувати: зберігати якісь підрозділи на окремих ділянках фронту для захисту від українських наступальних операцій або ж передислокувати їх для підтримки власних наступів в інших місцях (які, імовірно, завершаться без підкріплення). Ці рішення можуть перешкодити здатності росії повністю відновити ініціативу в найближчі тижні.
2. 13 листопада глава офісу президента України Андрій Єрмак заявив, що ЗСУ закріпилися на Лівобережній Херсонщині.
Виступаючи в Інституті Гудзона у Вашингтоні, Єрмак підкреслив, що, попри складну бойову обстановку, ЗСУ «закріпилися на лівому березі Дніпра» та продовжують контрнаступальні дії на певних ділянках фронту.
ISW продовжує оцінювати, що із середини жовтня 2023 року українські сили проводять більш масштабні, ніж раніше, наземні операції на східному березі Дніпра у Херсонської області, і що ЗСУ, схоже, зможуть утримувати та забезпечувати свої поточні позиції на контрольованому росією березі річки. Геолоковані кадри, опубліковані 13 листопада, показують, що українські сили нещодавно просунулися до Кринок (30 км на північний схід від Херсонської області, 2 км від Дніпра).
3. 14 листопада президент росії владімір путін, напередодні президентських виборів 2024 року, схвалив поправки до федерального закону про вибори, які посилюють контроль кремля за виборчим процесом та знижують прозорість виборів.
Поправки дозволяють центральній виборчій комісії росії контролювати перебіг та особливості виборів на територіях із воєнним станом, зокрема в окупованих Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областях. Вони передбачають, що голосування на цих територіях буде відбуватися лише після узгодження між місцевими окупаційними адміністраціями, ЦВК, міністерством оборони та федеральною службою безпеки. Також поправки обмежують ЗМІ, у тому числі акредитованим на росії журналістам, доступ на виборчі дільниці та засідання виборчих комісій. Від акредитованих журналістів, які бажають потрапити на виборчі дільниці, що знаходяться під юрисдикцією російських військових частин, будуть вимагати дозвіл командира частини. Поправки також передбачають, щоб будь-який суб’єкт, юридично визначений як «іноземний агент», що має виступ під час агітаційного заходу, оголошував про це на початку виступу. Ще вони забороняють проведення президентських кампаній на заблокованих онлайн-платформах, таких як опозиційні «Meduza» та «Важливі історії».
Дані поправки дозволяють російському федеральному уряду посилити контроль за передвиборчою агітацією та висвітленням опитувань у ЗМІ, щоб дати кремлю додатковий контроль над виборами та допомогти переобранню путіна у 2024 році. Також російський уряд може відкласти або скасувати президентські вибори на окупованих територіях України, залежно від прифронтової ситуації та здатності переконливо зобразити путіна кандидатом-переможцем у цих регіонах.
4. У ніч з 13 на 14 листопада російська армія завдала чергову хвилю ракетно-дронових ударів по українських тилах.
14 листопада «ВВС Україна» повідомило, що вночі російська армія запустила дев'ять безпілотників «Shahed»-131/-136 з напрямку приморсько-ахтарська (краснодарський край), балістичну ракету «Іскандер-М» з Джанкоя (окупований Крим) та крилаті ракети Х-35 з напрямку окупованої Запорізької області. Українські сили збили сім із дев’яти «Shahed»-ів.
В Оперативному командуванні «Південь» ЗСУ уточнили, що балістична ракета, імовірно «Іскандер-М», вразила відкриту місцевість поблизу Чорнобаївки (Херсонська область), а Х-59 російські сили випустили по Миколаївській та Херсонській областях. Речник ВПС України полковник Юрій Ігнат зазначив, що російські війська частіше використовують балістичні ракети, тому що українській ППО їх перехопити складніше.
російські джерела стверджують, що були уражені військові об’єкти та критична інфраструктура в Черкаській, Вінницькій, Миколаївській, Херсонській та Кіровоградській областях, а також Шебелінський газопереробний завод у Харківській області. ISW не бачив візуальних доказів усіх цих ударів.
5. Західні партнери України заявили про нові заходи для продовження надання Україні військової та фінансової допомоги.
13 листопада Німеччина оголосила про новий пакет допомоги Україні, який включає 10 танків Leopard, 14 гусеничних всюдиходів Bandvagn 206, а також 1020 155-міліметрових снарядів. 12 листопада «Reuters» повідомило, що урядова коаліція канцлера Німеччини Олафа Шольца принципово погодилася наступного року подвоїти військову допомогу Німеччини Україні – до 8 мільярдів євро. Президент України Володимир Зеленський 13 листопада заявив, що українські пілоти почали тренування в навчальному центрі F-16 у Румунії. 14 листопада генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг підкреслив, що постійна підтримка НАТО для України є важливою, оскільки нинішня ситуація на полі бою складна. Представник ЄС у закордонних справах Жозеп Боррель 13 листопада заявив, що Україна є головним пріоритетом ЄС, і що зобов’язання ЄС непохитні.
13 листопада міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба під час зустрічі з Радою міністрів закордонних справ ЄС наголосив на важливості прискорення плану ЄС щодо постачання Україні 1 мільйона снарядів до березня 2024 року. Але 14 листопада «Politico» повідомило, що міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус висловив сумнів, що ЄС зможе досягти цієї мети. Також «Politico» пише, що Боррель заявив, що європейська оборонна промисловість експортує близько 40 відсотків своєї поточної продукції в треті країни, та закликав європейські країни перевести експорт в Україну як «пріоритетний». За словами Борреля, здатність ЄС передати Україні 1 мільйон снарядів «залежить від того, наскільки швидко надійдуть замовлення і як швидко відреагує промисловість». Столтенберг 14 листопада також повторив, що НАТО уклало рамкові контракти на суму 2,4 мільярда євро, у тому числі 1 мільярд євро твердих замовлень, і заявив, що країни НАТО збільшують виробництво, щоб досягти мети в 1 мільйон снарядів до березня 2024 року. Раніше «Politico» повідомляло, що міністр оборони Естонії Ханно Певкур оголосив, що Естонія запропонувала п'яти європейським компаніям закупити в них 155-міліметрові артилерійські боєприпаси на суму 280 мільйонів євро.
6. Схоже, російський уряд намагається змусити Google припинити роботу на росії.
14 листопада мировий суд москви оштрафував компанію Google на 15 мільйонів рублів (приблизно $165 745) за чергове непроведення локалізації персональних даних російських громадян.
Державний цензор роскомнагляд з 1 липня 2021 року вимагає від іноземних інтернет-сервісів локалізовувати бази даних російських користувачів. У червні 2022 року суди вже штрафували Google на 15 мільйонів рублів за недотримання цього закону. Раніше за недотримання законів щодо розкриття персональних даних користувачів уряду було оштрафовано російського інтернет-гіганта «яндекс» – що, імовірно, змусило останнього відокремити свою російську юридичну особу від міжнародної, щоб мати змогу дотримуватися російських законів та дозволити уряду здійснювати посилений контроль і нагляд за використанням росіянами «яндекса».
Раніше російський уряд заборонив певні західні соціальні мережі, а на початку 2022 року вимагав від Google видалити «неправдиву інформацію» про російську війну в Україні. Імовірно, уряд прагне змусити росіян використовувати пошукові системи та інші інтернет-сервіси російських компаній, які він може контролювати краще, ніж міжнародні організації, такі як Google.
7. Вірменія продовжує дистанціюватися від росії, відносини між двома країнами погіршуються.
14 листопада прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян повідомив президентові білорусі алєксандру лукашенку, що 23 листопада він не братиме участі в очолюваній росією зустрічі організації колективного договору безпеки у мінську. Речник кремля дмітрій пєсков відреагував на заяву Пашиняна й заявив, що в кремлі розуміють, що у глав держав є свої заходи в робочому графіку, але це прикро, оскільки зустрічі на зразок ОДКБ є «дуже хорошим приводом для обміну думками» та узгодження ідей. Заступник міністра закордонних справ Вірменії Ваан Костанян 9 листопада заявив журналістам, що Вірменія наразі не обговорює юридичний процес виходу з ОДКБ.
8. Заступник голови російської держдуми пьотр толстой запропонував захід, який обмежить можливості роботи для мігрантів з країн, що не визнали російську мову державною, – можливо, це частина спроб примусити мігрантів служити в російській армії.
На засіданні ради федерації 14 листопада, присвяченому державній політиці у сфері збереження, захисту та розвитку російської мови, толстой запропонував заборонити працювати в сфері обслуговування мігрантам, які не є громадянами країни, де російська мова визнана державною. Він заявив, що в пострадянських країнах переходять на англійську мову й «намагаються витіснити російську зі своїх національних мов».
Якщо пропозиція толстого буде офіційно погоджена і прийнята, то це дозволить російській владі обмежити трудові можливості для мігрантів із Середньої Азії та південного Кавказу, що потенційно полегшує примушувати їх служити в російській армії через відсутність інших альтернатив праці. Казахстан і Киргизстан, поряд із своїми титульними мовами, визнали російську мову державною. Таджицьке законодавство визначає російську мовою «міжнаціонального спілкування». Законодавчо визначеного статусу російська мова не має в Узбекистані, Туркменістані, Азербайджані, Грузії та Вірменії.
Можливо, російська влада намагається прийняти закони, що обмежують роботу мігрантів на росії, щоб заспокоїти ультранаціоналістів, які часто критикують працівників-мігрантів напередодні президентських виборів у 2024 році.
✅Ключові події
◾️Схоже, російська армія намагається відновити ініціативу у театрі бойових дій в Україні, проводячи декілька одночасних наступальних операцій на сході України. При цьому залишається незрозумілим, чи зможе вона відновити ініціативу повністю, адже ЗСУ продовжують тиск на критичних ділянках фронту.
◾️13 листопада глава офісу президента України Андрій Єрмак заявив, що ЗСУ закріпилися на Лівобережній Херсонщині.
◾️14 листопада президент росії владімір путін, напередодні президентських виборів 2024 року, схвалив поправки до федерального закону про вибори, які посилюють контроль кремля за виборчим процесом та знижують прозорість виборів.
◾️У ніч з 13 на 14 листопада російська армія завдала чергову хвилю ракетно-дронових ударів по українських тилах.
◾️Західні партнери України заявили про нові заходи для продовження надання Україні військової та фінансової допомоги.
◾️Схоже, російський уряд намагається змусити Google припинити роботу на росії.
◾️Вірменія продовжує дистанціюватися від росії, відносини між двома країнами погіршуються.
◾️Заступник голови російської держдуми пьотр толстой запропонував захід, який обмежить можливості роботи для мігрантів з країн, що не визнали російську мову державною, – можливо, це частина спроб примусити мігрантів служити в російській армії.
◾️російські війська 14 листопада вели наступальні дії на лінії Куп’янськ-Сватове-Кремінна, поблизу Бахмута, поблизу Авдіївки, на захід і південний захід від Донецька, в районі адміністративного кордону Донецької та Запорізької областей і на заході Запорізької області; на окремих ділянках просунулися вперед.
◾️Уряд росії обговорив поправки, що передбачають суворіше покарання для тих, хто ухиляється від мобілізації, а також військовослужбовців-добровольців, які «неналежним чином» виконують свої обов’язки.
◾️російські окупаційні чиновники починають заявляти, що на окупованих територіях України з міркувань безпеки великі публічні святкування Різдва та Нового року проводитися не будуть.
Натисніть тут, щоб переглянути інтерактивну карту російського вторгнення в Україну від ISW. Ця карта оновлюється щодня разом зі статичними картами, представленими в цьому звіті.
Натисніть тут, щоб переглянути топографічну карту рельєфу України від ISW. Цей інструмент містить багато даних, тож користуватися ним не рекомендується з мобільних пристроїв, лише зі стаціонарних комп’ютерів.
Натисніть тут, щоб отримати доступ до архіву інтерактивних к арт ISW щодо російського вторгнення в Україну. Вони доповнюють статичні карти, які ISW створює щодня, та показують динамічну лінію фронту. Архів оновлюється щомісяця.
Примітка: Цей звіт включає дані станом на 12:30 за східним часом 14 листопада. Інформацію, що поступила пізніше, ISW охопить у наступному звіті серії «Оцінка російської наступальної кампанії» – 15 листопада.
