Оцінка російської наступальної кампанії – СПЕЦВИПУСК: Ударна кампанія України по Криму
Ударна кампанія по Криму спрямована на знищення російської оборони на півдні України та проводиться на підтримку українських контрнаступальних операцій. Звіт публікується на додаток до регулярного щоденного оновлення за 8 жовтня.
Ключові тези:
✅З червня 2023 року ЗСУ провадять ударну кампанію по російській військовій інфраструктурі, штабам і логістичній інфраструктурі в Криму з метою знизити здатність російської армії використовувати Крим як плацдарм і тил для своїх оборонних операцій на Півдні України.
✅Українські удари по логістичних маршрутах зривають російські поставки в Херсонську та Запорізьку області.
✅Удари по активах чорноморського флоту зменшують його роль як загальновійськового штабу, але не завдають йому поразки як військово-морській силі.
✅Українські удари викликають велику паніку серед російського командування та в інформаційному просторі.
✅Постачання Україні ракет дальнього радіусу дії з боку Заходом посилить цю триваючу, важливу та своєчасну кампанію, яка послаблює спроможність росії утримувати південь України.
1. Улітку 2023 року ЗСУ розпочали і нині успішно продовжують кампанію ударів по російській військовій інфраструктурі в Криму. Вона спрямована на те, щоб знизити спроможність росії використовувати Крим як ключовий плацдарм і тиловий район для своїх операцій на Півдні України.
На перших етапах контрнаступу, в червні 2023 року, українські сили завдали серію ударів по російських наземних лініях комунікацій в Криму, у тому числі Чонгарському й Генічеському мостах та, імовірно, мосту через Керченську протоку – щоб перешкодити росії транспортування особового складу і матеріально-технічного забезпечення до оборонних операцій на Півдні України. Відтоді ЗСУ постійно обстрілюють російські аеродроми, системи протиповітряної оборони, командні пункти й склади постачання в Криму та на маршруті Крим-Мелітополь-ростов-на-дону.
Українські військові посадовці, у тому числі головнокомандувач генерал Валерій Залужний, заявили, що ізоляційна кампанія України успішно погіршує логістику й оборонні системи росії. Україна дедалі більше розширює свою ударну кампанію й цілить по російських військово-морських активах.
2. У лютому 2022 року російська армія використовувала Крим як плацдарм для свого повномасштабного вторгнення в Україну; він і нині залишається ключовим плацдармом росіян.
Міністерство оборони росії вважає Крим «плацдармом». Це російський військовий термін, який приблизно відповідає натівському «bridgehead», але має ширше значення: територія, на якій військові можуть зосереджувати сили та використовувати її як відправну точку для військових операцій. Ще у 2021 році російська армія, насамперед її чорноморський флот та формування південного військового округу, почали зосереджувати особовий склад і техніку в Криму й проводити навчання у межах підготовки до вторгнення в лютому 2022 року. Вісь просування росіян на північ від Криму протягом перших тижнів повномасштабного вторгнення досягла більших успіхів, ніж інші численні напрямки. ISW раніше оцінював, що російські сили, які просувалися з Криму, у тому числі формування південного військового округу, 7-ма повітряно-десантна дивізія та чорноморський флот, мали вищу готовність та діяли ефективніше, ніж війська, що сунули на півночі і сході України.
3. Нині російська армія продовжує використовувати Крим як головний тил для своїх сил, що обороняються від контрнаступальних операцій на півдні України, і буде надалі його використовувати для підтримки будь-яких майбутніх наступальних операцій у цьому регіоні.
російська армія продовжує використовувати залізничні колії та траси в Криму для транзиту живої сили, техніки, паливно-мастильних матеріалів, призначених для фронтових операцій на півдні України, на підтримку більш довгого логістичного маршруту з ростовської області (росія) через окуповану Південну Україну. Постійнодіючі військові логістичні центри російської армії були створені у великих кримських містах, таких як Севастополь, Армянськ і Джанкой. У квітні 2023 року Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода повідомило, що російська армія взяла під свій контроль декілька військових шпиталів у Севастополі, Сімферополі та Феодосії (загалом 1250 ліжок), які за три місяці до повномасштабного вторгнення росії в Україну були закриті для цивільних пацієнтів. Протягом усієї війни росія використовувала ці шпиталі для лікування поранених російських військових.
4. Збройні сили України, на додаток до ударів по російських логістичних маршрутах і вузлах, завдають високоточних ударів по активах чорноморського флоту. Це може порушувати його роль як загальновійськового штабу (не лише військово-морських сил), що координує російські наземні операції на півдні України.
Незважаючи на свою назву, чорноморський флот є загальновійськовим формуванням, приблизно еквівалентним російським сухопутним загальновійськовим арміям. Окрім координації бойових дій військово-морських сил – надводних і підводних – він формально контролює декілька ракетних батарей класу «земля-земля» та систем протиповітряної оборони, розгорнутих на окупованому Півдні України, а також 22-й армійський корпус та підрозділи морської піхоти. Штаб флоту призначений для гнучкого командування і контролю над даними формуваннями. Також під началом чорноморського флоту перебуває частина російських добровольчих формувань та інших нерегулярних підрозділів на півдні України. Ще він, імовірно, відповідає за підтримку російської логістики між краснодарським краєм і Кримом в інтересах південного угруповання сил – адже він є єдиною офіційною російською військовою структурою, що має довготривалу присутність в окупованій Україні.
Супутникові знімки, опубліковані 22 вересня, свідчать про те, що ЗСУ завдали точного удару по штабу чорноморського флоту – обійшовши всі російські засоби протиповітряної оборони та радіоелектронної боротьби. Українські військові повідомили, що удар 22 вересня стався під час наради вищого керівництва чорноморського флоту. За повідомленнями, було ліквідовано 34 офіцери і поранено 105 російських військовослужбовців, у тому числі командувач російським угрупованням сил на Запорізькому напрямку генерал-полковник алєксандр романчук.
Речник ВМС України капітан третього рангу Дмитро Плетенчук заявив, що втрата певної кількості керівників чорноморського флоту може викликали великі проблеми з командуванням і контролем, адже молодші командири безініціативні й не приймають індивідуальних рішень. Також Плетенчук повідомив, що через високий ступінь централізації управління чорноморським флотом втрачені деякі його механізми командної вертикалі.
5. Українські удари по військово-морських активах і ремонтних об’єктах чорноморського флоту в Криму можуть перешкоджати військово-морським підрозділам виконувати свої бажані місії в повному обсязі. Але росіяни все ще можуть проводити більшість операцій військового часу, тому твердження про те, що Україна витіснила або перемогла чорноморський флот, передчасні.
Український ракетний удар по Севастополю 13 вересня пошкодив російський десантний корабель, підводний човен класу «Кіло» та судноремонтний завод «Севморзавод». Супутникові знімки, опубліковані 1 і 3 жовтня, показують, що росіяни перекинули не менше 10 суден із Севастополя до новоросійська (краснодарський край) – імовірно, щоб захистити їх від подальших українських ударів. Але наступні супутникові знімки, зроблені 6 жовтня, підтверджують, що в Севастополі залишаються як мінімум тринадцять суден, у тому числі щонайменше один бойовий корабель з ракетами «Калібр». Тож передчасно стверджувати, що Україна перемогла або витіснила чорноморський флот.
Загроза українських ударів по суднах чорноморського флоту може спонукати російське командування відвести частину кораблів від берегів окупованого Півдня України. Відхід росії від узбережжя може частково перешкодити її можливостям здійснювати регулярне патрулювання та прямий супровід оборонних операцій. Але це не є повним позбавленням росії можливості наносити удари з моря. російські кораблі можуть продовжувати бити по Україні крилатими ракетами «Калібр» та іншими системами, навіть якщо командування вирішать перевести кораблі із Севастополя до новоросійська. Так, вони завдали декількох ударів «Калібрами» після того, як українські військові офіційно підтвердили проведення ізоляційної кампанії.
Проте українські удари по російських суднах і рішення росії вивести флот із західної частини Чорного моря могли обмежити здатність чорноморського флоту загрожувати українському «зерновому коридору». Імовірно, росія після виходу з Чорноморської зернової ініціативи мала намір запровадити блокаду, але без юридичного оголошення та офіційного залучення військових кораблів. З липня 2023 року щонайменше шість комерційних суден успішно пройшли в Україну через неофіційний коридор. Міністерство оборони Великої Британії 26 вересня повідомило, що українські удари зменшили здатність чорноморського флоту здійснювати широке безпекове патрулювання, проводити регулярне технічне обслуговування та блокувати українські порти; при цьому основні можливості флоту збережені.
6. Українські удари успішно нищать російську протиповітряну оборону – це може уможливити майбутні удари по ключових російських об’єктах.
21 вересня «Суспільне Крим» повідомило, що його джерела в Службі безпеки України заявили, що СБУ та Військово-морські сили України організували успішний удар ракетою «Нептун» по російському аеродрому поблизу міста Саки, якому передував запуск дронів з метою подолання російської ППО. Джерела каналу в СБУ заявили, що внаслідок ракетного удару аеродром зазнав неконкретизованих серйозних пошкоджень.
У вересні українські сили вдарили по російській системі протиповітряної оборони – імовірно, С-400 – поблизу Євпаторії, а у серпні завдали удару по іншій системі С-400 поблизу Оленівки. російські джерела стурбовані тим, що під час цих ударів Україна керувала безпілотниками над Кримом.
Послідовні українські удари по російській інфраструктурі ППО можуть свідчити про ширші системні проблеми з російською протиповітряною обороною в Криму.
7. Українські удари по російських військових об’єктах в Криму часто викликають на росії паніку, непропорційну їх кінетичному ефекту, та негативно впливають на моральний стан росіян.
Українські удари по російських тилах стабільно викликають паніку в російському інформаційному просторі й породжують розчарування та критику військового командування. При цьому деякі російські мілблогери помилково сприймають будь-які дії України проти Криму як передумови для неминучої української операції зі звільнення півострова. Так, мілблогери запанікували від того, що ЗСУ можуть керувати дроном у Криму, приблизно за 120 км за нинішньою лінією фронту, та вести запис удару по російській системі протиповітряної оборони С-400.
Перманентний острах українських ударів може змусити російські сили відвести військові активи далі в тил. Приклад цього – виведення росією у травні-вересні 2022 року авіації та іншої військової техніки з бази в Чорнобаївці після того, як Захід надав Україні HIMARS. Ще один приклад – нещодавнє виведення деяких суден чорноморського флоту із Криму.
Інші мілблогери звинувачують мілблогерів, які публікували зображення нібито наслідків українських ударів у Криму наприкінці липня 2023 року, у поширенні паніки. 14 серпня окупаційний глава Криму сєргєй аксьонов заявив, що окупаційні чиновники запропонують на федеральному рівні поправки щодо посилення відповідальності за поширення фото- та відеоматеріалів, які демонструють розташування і роботу систем ППО, інших систем, військово-стратегічних засобів – це вказує на підвищене занепокоєння з приводу ударних можливостей України.
8. Триваюча та зростаюча українська ударна кампанія по російських військових об’єктах у Криму, схоже, погіршує можливості росії захищатися від українських контрнаступальних операцій на Півдні України.
Українські удари по російській військовій інфраструктурі на окупованому півдні України часто призводять до того, що окупаційні чиновники тимчасово мусять призупиняти транзит – на періоди від кількох годин до кількох місяців, – і тим самим порушуються ключові наземні лінії комунікацій, що з’єднують Крим з окупованою Херсонською областю. Збої в роботі південних ліній комунікацій призвели до «вузьких місць» і серйозних затримок у матеріально-технічному забезпеченні, оскільки єдиними маршрутами, що з’єднують Крим з окупованою Херсонською областю або росією, є обмежена кількість мостів. Придушення російської протиповітряної оборони на півдні України, або ж її знищення збільшить вразливість цих трас, які обслуговують наземні операції росії в Херсонській та Запорізькій областях.
Постійні далекобійні удари по російських військових цілях у Криму можуть також змусити російську армію перемістити військову техніку та командні центри далі від лінії фронту, порушивши структуру командування. Мілблогери визнали, що саме надані Заходом HIMARS змусили російську армію розробити та виконати план виведення техніки з військової бази в Херсонському міжнародному аеропорту Чорнобаївка (1 км на північний захід від міста Херсона), який завершився у вересні 2022 року. ISW також бачив повідомлення про те, що після літа 2022 року російська армія виводила штаб-квартири за межі дії українських сил, намагаючись захистити командні центри від ударів HIMARS та інших ракет великої дальності. Тривала й успішна українська ударна кампанія по Криму може мати подібні наслідки.
9. Постачання Заходом Україні ракет дальнього радіусу дії посилить цю триваючу, важливу та своєчасну кампанію, яка послаблює спроможність росії утримувати південь України.
Жодна окрема надана Заходом система не дасть Україні вирішальної переваги чи безпосередньо забезпечить її перемогу. Ми не стверджуємо, що ATACMS чи інші системи стануть для України «зброєю перемоги». Проте Україна послідовно нищить в Криму російські сили і логістику, а надання Заходом ракет великої дальності дало б змогу завдавати подальших ударів по російському тилу. Четверо неназваних урядовців США підтвердили «NBC News» (матеріал опублікованій 22 вересня), що президент США Джо Байден сказав президенту України Володимиру Зеленському, що США нададуть Україні «невелику кількість ракет великої дальності». Повідомляють, що адміністрація Байдена планує надати Україні версію ATACMS, озброєну касетними боєприпасами, а не однією (унітарною) боєголовкою.
Використання Україною високоточної зброї дозволить їй продовжувати контрнаступальні операції проти окупованих Херсонської та Запорізької областей. Воно не стосується виключно гіпотетичного майбутнього наземного наступу на Крим. Тож потреба в ATACMS та подібних системах є своєчасною вимогою для підтримки триваючих українських операцій.
