Оцінка російської наступальної кампанії – 18 жовтня
1. російські джерела заявляють, що 17-18 жовтня декілька підрозділів рівня роти двох українських бригад морської піхоти здійснили рейд через Дніпро на східний берег, на Лівобережну Херсонщину.
Геолоковані кадри, опубліковані 18 жовтня, показують, що українські сили просунулися від району північніше Піщанівки (14 км на схід від Херсона, 3 км від річки Дніпро) до Пойми (11 км на схід від Херсона, 4 км від річки Дніпро). Відомий російський мілблогер заявив, що вдень 17 жовтня дві українські «штурмові групи» висадилися на східному березі Дніпра, прорвали перший шар російської оборони і тимчасово зайняли всю Пойму та позиції на північній околиці Піщанівки. Пізніше він написав, що російські війська витіснили українців з цих позицій у бік Дніпра. Він каже, що станом на полудень 18 жовтня в Піщанівці продовжує діяти українська диверсійна група, водночас припускаючи, що російська армія утримує лише позиції на південній її околиці.
Міністерство оборони росії визнало українські операції та заявило, що російські сили зупинили чотири українські диверсійно-розвідувальні групи поблизу Підстепного (16 км на схід від Херсона) та Пойми. Інший відомий російський мілблогер теж написав, що в ніч з 17 на 18 жовтня українські сили зайняли Пойму.
2. російські джерела занепокоєні триваючою українською діяльністю на Лівобережній Херсонщині та вважають її частиною потенційної ширшої української операції.
Більшість російських заяв про події на східному березі Дніпра здебільшого походять з одного джерела – від відомого російського мілблогера, який віднедавна приділяє багато уваги цій ділянці фронту. Вони характеризують ці штурми як спробу України розширити «плацдарм» на східному березі та початкові етапи ширшої наступальної операції через річку Дніпро. Президент росії владімір путін теж назвав українську діяльність у Херсонській області «черговим контрнаступом»; він вперто продовжує гнути свою лінію, називаючи всі українські наступальні операції невдалими.
Відомий російський мілблогер, який став першоджерелом для багатьох повідомлень, весь 2023-й рік висловлював стурбованість щодо українського наступу через річку Дніпро, а наприкінці вересня 2023 року посилив свої застереження. Він відреагував на повідомлення про штурм у ніч з 17 на 18 жовтня та звинуватив міноборони росії в тому, що воно не поставилося серйозно до загрози перетину Україною річки Дніпро.
Занепокоєння щодо того, чи здатні російські війська відбити можливу українську наступальну операцію через Дніпро, може бути частково пов’язане зі станом угруповання сил на лівому березі. Протягом останніх місяців російське командування перекинуло багато «елітних» підрозділів з Херсонського напрямку на захід Запорізькій області, для підтримки оборонних операцій. Імовірно, воно вважає Херсонщину спокійним сектором, тож теперішній склад сил у цьому районі, швидше за все, відносно менш боєздатний.
17 жовтня речниця Оперативного командування «Південь» ЗСУ капітан першого рангу Наталія Гуменюк заявила, що російська армія продовжує передислокувати підготовлені підрозділи з Херсонського на Запорізький та Східний напрямки. росія могла нещодавно перекинути на Херсонський напрямок частини 41-ї загальновійськової армії (центральний військовий округ) та 810-ї окремої бригади морської піхоти (чорноморський флот). Незрозуміло, де саме у Херсонській області розгорнуті підрозділи 41-ї загальновійськової армії. 810-та окрема бригада морської піхоти, за повідомленнями, станом на 22 вересня унаслідок українських контрнаступальних операцій втратила боєздатність.
ISW не робитиме припущень щодо масштабів та перспектив української діяльності на східному березі Дніпра у Херсонській області, але не вважає, що наразі ЗСУ створили тут плацдарм, придатний для подальших великих маневрів механізованих сил. При цьому варто відзначити, що відомі та загалом надійні російські джерела обговорюють діяльність України на східному березі як таку, що має більший масштаб, ніж раніше задокументовані тактичні рейди через річку. ISW і надалі уважно стежитиме за цією територією й оцінюватиме зміну контролю над місцевістю та реакцію росії відповідно до своєї незмінної політики – не прогнозувати дій України.
3. ЗСУ продовжують контрнаступальні операції на сході й півдні України та, за повідомленнями, просунулися поблизу Бахмута і на заході Запорізької області.
Генштаб України повідомив, що ЗСУ продовжують наступальні дії південніше Бахмута, а також мають частковий успіх на південь від Роботиного. російські мілблогери заявили, що українські сили просунулися в районі Кліщіївки (5 км на південний захід від Бахмута).
4. Західні ЗМІ повідомили, що наразі США надали Україні обмежену кількість ракет ATACMS.
17 жовтня «Associated Press» з посиланням на анонімного американського чиновника повідомила, що США «протягом останніх кількох днів» надали Україні «менше десятка» ракет. 18 жовтня «The New York Times» з посиланням на двох анонімних західних чиновників написала, що Сполучені Штати направили в Україну «близько 20» ATACMS.
Президент росії владімір путін на прес-конференції в Пекіні 18 жовтня заявив, що ATACMS «принципово не здатні змінити ситуацію на фронті». Отже, кремль не розглядає надання Україні ATACMS як ескалаційний крок, і Сполучені Штати не перетнули російську «червону лінію», надавши Україні ці ракети.
Щоб підтримувати оперативні наслідки використання ATACMS по скупченнях російських авіаційних активів і логістичних центрах, Україні знадобиться більше цих ракет.
5. Супутникові знімки від 17 жовтня свідчать про те, що український удар ATACMS по аеродрому Бердянськ міг серйозно пошкодити російські літаки та аеродромну інфраструктуру, але ISW поки що не може підтвердити масштаб збитків.
Декілька OSINT-аналітиків поширили супутникові зображення аеродрому Бердянськ і припустили, що на них видно щонайменше сім вигорілих ділянок, на яких раніше знаходилися різні російські вертольоти. Вони зауважили, що за час, який минув між різними супутниковими знімками, багато гелікоптерів перемістилися. Український офіцер запасу заявив, що до удару російські війська тримали на цьому аеродромі вертольоти Мі-28, Мі-24 і Ка-52. Він припускає, що масштаби руйнувань можуть бути більшими, ніж показано на супутникових знімках.
Раніше українські військові джерела повідомляли, що український удар знищив дев'ять гелікоптерів, одну зенітно-ракетну установку, спецобладнання, склади боєприпасів та інфраструктуру злітно-посадкової смуги. ISW поки що не може повністю підтвердити ці втрати, базуючись на наявних зображеннях.
6. 18 жовтня президент росії владімір путін перебував у Пекіні (Китай), на міжнародному форумі «Один пояс, один шлях». Він заявив про бажання поглибити російсько-китайські економічні та політичні зв'язки, але не оголосив жодних практичних змін.
путін заявив, що тісна координація зовнішньої політики росії та Китаю є особливо необхідною в «поточних складних умовах». Він підкреслив співпрацю росії та Китаю в багатосторонніх форматах, включаючи ініціативу «Один пояс, один шлях», Шанхайську організацію співробітництва (ШОС), Асоціацію держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) та Євразійський економічний союз (ЄАЕС). Економічне співробітництво між росією та Китаєм, стверджує путін, є невід’ємною частиною зміцнення економічного, технологічного та фінансового суверенітету росії. При цьому він не акцентував увагу на російсько-китайській співпраці в галузі безпеки – можливо, як раніше оцінював ISW, через стриманість Китаю відносно так бажаного росією «безмежного партнерства».
Також путін провів двосторонні переговори з головою компартії Китаю Сі Цзіньпіном; оприлюднена кремлем інформація щодо цієї зустрічі так само підкреслює економічні зв’язки між росією та Китаєм.
Візит путіна до Китаю його та зустріч із Сі, схоже, не призведе до суттєвих змін щодо стриманості Китаю у встановленні такого рівня двосторонніх відносин, якого бажає кремль, чи якихось проривів у ступені китайської військової підтримки росії. Зокрема, 18 жовтня міністр фінансів росії антон силуанов заявив, що майже всі російські цивільні безпілотники подвійного призначення надходять з Китаю, та сказав, що російський уряд прагне збільшити внутрішнє виробництво цивільних безпілотників до 41% до 2025 року. Раніше ISW бачив повідомлення про те, що Китай експортує до росії багато обладнання подвійного призначення, у тому числі цивільні безпілотники, які російські сили можуть використовувати на полі бою в Україні.
✅Ключові події
◾️російські джерела заявляють, що 17-18 жовтня декілька підрозділів рівня роти двох українських бригад морської піхоти здійснили рейд через Дніпро на східний берег, на Лівобережну Херсонщину.
◾️російські джерела занепокоєні триваючою українською діяльністю на Лівобережній Херсонщині та вважають її частиною потенційної ширшої української операції.
◾️ISW не робитиме припущень щодо масштабів та перспектив української діяльності на східному березі Дніпра у Херсонській області, але не вважає, що наразі ЗСУ створили тут плацдарм, придатний для подальших великих маневрів механізованих сил.
◾️ЗСУ продовжують контрнаступальні операції на сході й півдні України та, за повідомленнями, просунулися поблизу Бахмута і на заході Запорізької області.
◾️Західні ЗМІ повідомили, що наразі США надали Україні обмежену кількість ракет ATACMS.
◾️Супутникові знімки від 17 жовтня свідчать про те, що український удар ATACMS по аеродрому Бердянськ міг серйозно пошкодити російські літаки та аеродромну інфраструктуру, але ISW поки що не може підтвердити масштаб збитків.
◾️18 жовтня президент росії владімір путін перебував у Пекіні (Китай), на міжнародному форумі «Один пояс, один шлях». Він заявив про бажання поглибити російсько-китайські економічні та політичні зв'язки, але не оголосив жодних практичних змін.
◾️російські війська вели наступальні дії на лінії Куп’янськ-Сватове-Кремінна, поблизу Бахмута, на Авдіївському напрямку, на південний захід від Донецька, в районі адміністративного кордону Донецької та Запорізької областей, а також на заході Запорізької області; мають просування південніше Авдіївки.
Натисніть тут, щоб переглянути інтерактивну карту російського вторгнення в Україну від ISW. Ця карта оновлюється щодня разом зі статичними картами, представленими в цьому звіті.
Натисніть тут, щоб отримати доступ до архіву інтерактивних к арт ISW щодо російського вторгнення в Україну. Вони доповнюють статичні карти, які ISW створює щодня, та показують динамічну лінію фронту. Архів оновлюється щомісяця.
Примітка: Цей звіт включає дані станом на 13:00 за східним часом 18 жовтня. Інформацію, що поступила пізніше, ISW охопить у наступному звіті серії «Оцінка російської наступальної кампанії» – 19 жовтня.
