Оцінка російської наступальної кампанії – 26 липня
1. 26 липня ЗСУ розпочали велику механізовану контрнаступальну операцію на заході Запорізької області та, здається, прорвали деякі підготовлені російські оборонні позиції на південь від Оріхова.
російські джерела, у тому числі міноборони та декілька відомих мілблогерів, заявили, що ЗСУ розпочали інтенсивний фронтальний наступ на Роботине (10 км на південь від Оріхова) і прорвали російські оборонні позиції на північний схід від цього населеного пункту. Геолоковані кадри вказують на те, що українські сили здійснили атаку та, імовірно, просунулися на 2,5 км прямо на схід від Роботиного, перш ніж росіяни застосували стандартну тактику еластичної оборони і дещо відсунули їх назад, хоч і не на вихідні позиції.
2. російські джерела видали широкий спектр розбіжних тверджень щодо масштабу атаки та українських втрат, тож її фактичні результати залишаються неясними.
російське міноборони заявило, що участь у «масованому штурмі» біля Оріхова брали до трьох батальйонів, але ISW поки не спостерігав візуальних доказів того, що до атаки була залучена така велика кількість особового складу (повна бригада). Один відомий російський мілблогер стверджує, що ЗСУ використовували понад 80 одиниць бронетехніки; інші, більш консервативні, називають цифру ближче до 30-40. Також різні мілблогери видали неоднозначні дані щодо того, скільки одиниць бронетехніки було знищено росіянами. ISW ще не спостерігав велику кількість теплових аномалій від датчиків NASA FIRMS/VIIRs у цій зоні передової – вони історично супроводжують великі механізовані зрушення.
Розбіжності між кількома відомими російськими джерелами, які при попередніх українських атаках, як правило, були схильні давати більш узгоджені дані щодо кількості та втрат, вказують на те, що ситуація все ще залишається неясною, і що ЗСУ, можливо, були більш успішними ніж оцінюють російські коментатори.
3. Геометрія поля бою навколо Роботиного, а також склад сил російських підрозділів, які там обороняються, надають важливий акцент припущенням навколо української атаки та перемог.
На геолокованому відео від 27 липня видно дві українські БМП «Бредлі» та танк Т-72, виведені з ладу або покинуті, десь за 2,5 км на схід від Роботиного, і ця точка знаходиться приблизно у 2,5 км південніше поточної лінії фронту. Вона лежить за межами передових заздалегідь підготовлених російських оборонних укріплень у цьому районі. І це свідчить про те, що ЗСУ вдалося прорватися і пройти через тактично складні оборонні позиції. Як раніше оцінював ISW, такий тип проходу стане одним з найскладніших завдань для українських сил у прагненні глибших проникнень. Лінії оборони, що проходять далі на південь від Роботиного, імовірно, гірше укомплектовані, ніж передові позиції, тому що росіянам, схоже, довелося залучити значну частину своїх наявних сил для укомплектування першої лінії оборонних позицій на півночі та сході від Роботиного.
4. Схоже, для проведення операції українці спрямували в цей район свіжі сили, тоді як росіяни в цьому секторі залишаються притиснутими до лінії фронту– швидше за все, без ротації, допомоги чи значного підкріплення.
російські мілблогери та неназвані офіційні особи Пентагону зазначили, що українські підрозділи, які брали участь в атаці 26 липня, є резервними і належать до старих і більш відомих українських бригад. Ці дані свідчать про те, що нині Україна, можливо, використовує у бою свіжі і загалом більш досвідчені підрозділи, тоді як військові російської 58-ї загальновійськової армії (зокрема, 71-й мотострілецький полк 42-ї мотострілецької дивізії) – ті самі, що постійно, без підкріплення брали участь в оборонних операціях у цьому районі від початку українського контрнаступу (початок червня). Введення ЗМУ у дію свіжих резервів, плюс геометрія російських оборонних ліній та, швидше за все, погіршений загальний стан російських сил у цьому районі можуть дозволити Україні найближчими тижнями розпочати більш успішне просування на південь від Оріхова.
5. Західні та українські посадовці припускають, що атаки при Роботиному знаменують перелом у контрнаступальних зусиллях України.
27 липня «The New York Times» із посиланням на двох анонімних чиновників Пентагону повідомила, що «основний удар» українського контрнаступу розпочався всерйоз. Західні посадовці відзначили, що для українських зусиль це сприятливий момент – враховуючи попередні поступові українські операції із зачищення російських оборонних позицій, зміни у російському командуванні після звільнення командувача 58-ї загальновійськової армії генерал-майора івана попова та продовження українських артилерійських ударів по місцях концентрації росіян на півдні України. Всі ці елементи узгоджуються з оцінкою ISW щодо поточного стану справ на півдні України.
Президент України Володимир Зеленський у своєму вечірньому зверненні 27 липня теж загадково заявив, що ЗСУ «мають дуже хороші результати сьогодні», і що більш детальну інформацію він надасть пізніше.
6. Якщо чиновники США мають рацію, то нинішні дії при Роботиному є швидше початком будь-якого «основного удару», який могли б здійснити ЗСУ, а його підсумком.
Навіть якщо прийняти перебільшену оцінку міноборони росії щодо участі в атаці трьох українських батальйонів (що дорівнює складу однієї бригади), то, як відомо, Україна має у резерві де декілька незадіяних бригад, готових до контрнаступу.
7. Західні посадовці безпідставно завищують очікування щодо швидкого та різкого просування України, яким українські сили навряд чи зможуть відповідати, а також прогнозують імовірні шляхи просування України, і цього радше не треба було оприлюднювати.
ISW продовжує оцінювати, що ЗСУ можуть досягти значних успіхів у своїх контрнаступальних операціях, але для таких успіхів, імовірно, знадобиться багато часу, і вони чергуватимуться з періодами затишшями та повільніших і більш важких зусиль. Ідже українці підходять до мережі російських оборонних укріплень і самі потребують допомоги та ротації.
8. Увечері 26 липня російська армія завдала широкомасштабного ракетного удару, здебільшого по тилових районах України.
У Генштабі України повідомили, що російські війська випустили 40 ракет, у тому числі три крилаті ракети «Калібр» і чотири балістичні ракети авіаційного базування Х-47 «Кинджал». Українська ППО збила щонайменше 36 ракет, у тому числі всі три ракети «Калібр». Наразі немає підтвердження, чи збила українська ППО чотири «Кинджали». Командування ВПС України повідомило, що ракети були зафіксовані над Харківською, Полтавською, Кіровоградською, Вінницькою, Миколаївською, Одеською, Тернопільською, Львівською, Київською, Житомирською та Хмельницькою областями.
Різні російські джерела заявили, що було завдано ударів по авіабазі Старокостянтинів у Хмельницькій області.
9. російський чорноморський флот посилює військові позиції в Чорному морі – імовірно, намагаючись створити підґрунтя для примусової зупинки й обшуку цивільних суден і посилення контролю в цьому районі.
Український Мілітарі Медіа Центр та Міністерство оборони Великої Британії повідомили, що російські війська готують судна в Чорному морі для «здійснення блокади України». Мілітарі Медіа Центр заявив, що чорноморський флот посилює бойову підготовку надводних військ і морської авіації. Однак, незважаючи на посилення заходів проти цивільних суден, чорноморський флот навряд чи спробує повністю блокувати Україну. Це означало б, що російська армія може обстрілювати всі судна, які намагаються дістатися до України. Але навряд чи росія зробить це без провокування військового конфлікту з іншими причорноморськими країнами, включаючи членів НАТО Румунію, Болгарію і Туреччину, – а цього кремль досі намагався максимально уникати. Поточна позиція росії в Чорному морі, швидше за все, свідчить про те, що вона готує підґрунтя для обшуку цивільних і комерційних суден і водночас використовує погрозу блокадою як засіб отримання додаткового впливу.
Міністерство оборони Великої Британії написало, що судноплавний шлях між протокою Босфор та Одеською областю патрулює російський корвет «сергій котов», і що він може бути частиною оперативної групи з перехоплення комерційних суден, які, як вважають росіяни, прямують до України.
20 липня міноборони росії заявило, що російська армія буде розглядати всі судна на шляху до України як потенційних перевізників військових вантажів. 24 липня російське опозиційне видання «Astra» повідомило, що фсб росії відзвітувалося про обшук іноземного вантажного судна, яке прямувало з Туреччини до ростова-на-дону, та не дозволило йому прохід через Керченську протоку. фсб заявило, що судно могло доставляти вибухівку в Україну, оскільки в екіпажі судна було 12 громадян України, та оголосило, що обшукуватиме й інші судна, які перетинають Керченську протоку.
10. Міністерство оборони США 26 липня оголосило про санкціонування чергового «президентського вилучення», щоб надати Україні додаткові $400 мільйонів на безпекову допомогу.
Міністерство оборони заявило, що пакет включатиме боєприпаси для HIMARS, систем протиповітряної оборони Patriot та ракетних систем NASAMS, а також інше важливе військове обладнання.
11. Члени «клубу розгніваних патріотів», можливо, прагнуть розширити свою аудиторію та намагаються поєднати свій рух за звільнення колишнього російського офіцера та відомого ультранаціоналіста-мілблогера ігоря гіркіна з обуренням щодо арешту антивоєнного соціолога.
26 липня російське опозиційне видання «Медуза» повідомило, що російська влада заарештувала директора інституту глобалізації та суспільних рухів (який міністерство юстиції рф у 2018 році визнало іноземним агентом) та професора московської школи соціально-економічних наук бориса кагарлицького за звинуваченням у «виправданні тероризму» за допис в телеграм про український удар по Керченському мосту в жовтні 2022 року. «Клуб розгніваних патріотів» опублікував допис, у якому висловив солідарність із кагарлицьким і заявив, що арешти гіркіна та кагарлицького є політично вмотивованими. «Розгнівані патріоти» визнали, що гіркін і Кагарлицький мають різні політичні погляди, але закликали звільнити політв’язнів.
Можливо, прихильники гіркіна намагаються представити його арешт в контексті боротьби з політичними репресіями, щоб розширити рамки, створені ультранаціоналістичною ідеологією гіркіна та складною особистістю, й активізувати його підтримку. ISW продовжує оцінювати, що рух «клуб розгніваних патріотів» є відносно ізольованим в російському ультранаціоналістичному інформаційному просторі, тому, можливо, він намагається представити гіркіна більш привабливим для широкої аудиторії, щоб збільшити підтримку руху за його звільнення.
12. росія все ще знаходить способи нагадати Вірменії та Азербайджану про необхідність військової і дипломатичної присутності москви на Південному Кавказі.
Міністри закордонних справ росії сергій лавров, Вірменії Арарат Мірзоян та Азербайджану Джейхун Байрамов 25 липня зустрілися в москві для двосторонніх і тристоронніх переговорів щодо Нагірного Карабаху. Під час тристоронніх переговорів лавров дотримувався ретельного балансу між посередником і учасником, сигналізуючи про підтримку росією позицій і Вірменії, і Азербайджану та продовжуючи відкладати будь-яке реальне обговорення довгострокової ефективної мирної угоди. Пов’язаний з кремлем російський мілблогер навмисно підкреслив зауваження помічника лаврова, якого підловив живий мікрофон на тому, що він каже лаврову не називати Нагірний Карабах «колишньою Нагірно-Карабахською автономною областю», оскільки азербайджанці цього не оцінять. Мілблогер зазначив, що це була проста, але ефективна тактика маніпулювання, яка сигналізує Вірменії про бажання росії догодити Азербайджану. Але лаврову вдалося задовольнити і Вірменію, заявивши про важливість «прямого діалогу між Степанакертом і Баку» та «гарантування прав і безпеки вірмен Нагірного Карабаху» – так само останнім часом висловлюється щодо цих питань і прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян. Цілком імовірно, що під час тристоронніх переговорів 25 липня лавров також домігся схвалення з боку Азербайджану відправки урядом Вірменії через російських миротворців 400 тонн гуманітарної допомоги жителям Нагірного Карабаху.
13. Можливо, російський уряд хотів провести тристоронню зустріч росія-Вірменія-Азербайджан, щоб зменшити можливі зусилля Ірану зменшити російський вплив на Вірменію через надання Єревану безпілотників «Shahed».
Ізраїльський «i24News» 16 липня заявив, що Вірменія у декількох останніх зіткненнях з Азербайджаном використовувала іранські безпілотники «Shahed». Проєкт критичних загроз Американського інституту підприємництва раніше оцінював, що Іран, дивлячись на «недбалість» росії щодо Кавказу, може розширити свою військову підтримку Вірменії. Тристороння зустріч могла бути спробою відновити вплив росії на Вірменію (напротивагу Ірану), який став особливо крихким після передислокації російських підрозділів «миротворчих сил» з Нагірного Карабаху до України у березні 2023 року.
14. Відомий мілблогер, пов’язаний з кремлем, висловив здивування, чому США ще не надали Україні винищувачі F-16, не оцінюючи фактор російського стримування чи динаміку циклу ескалації.
Мілблогер заявив, що «не зовсім зрозуміло, чому Вашингтон зволікає». Він детально розібрав декілька гіпотез і потенційних пояснень, чому в затвердженні остаточної політики щодо надання Україні F-16 відсутній прогрес. У його переліку гіпотез про те, чому західні політики досі не відправили бойовики в Україну, зокрема, немає загрози російської ядерної ескалації чи інших факторів стримування. ISW продовжує оцінювати, що ризик ядерної ескалації залишається надзвичайно низьким.
✅Ключові події
◾️26 липня ЗСУ розпочали велику механізовану контрнаступальну операцію на заході Запорізької області та, здається, прорвали деякі підготовлені російські оборонні позиції на південь від Оріхова.
◾️російські джерела видали широкий спектр розбіжних тверджень щодо масштабу атаки та українських втрат, тож її фактичні результати залишаються неясними.
◾️Геометрія поля бою навколо Роботиного, а також склад сил російських підрозділів, які там обороняються, надають важливий акцент припущенням навколо української атаки та перемог.
◾️Західні та українські посадовці припускають, що атаки при Роботиному знаменують перелом у контрнаступальних зусиллях України. Якщо чиновники США мають рацію, то нинішні дії при Роботиному є швидше початком будь-якого «основного удару», який могли б здійснити ЗСУ, а його підсумком.
◾️Увечері 26 липня російська армія завдала широкомасштабного ракетного удару, здебільшого по тилових районах України.
◾️російський чорноморський флот посилює військові позиції в Чорному морі – імовірно, намагаючись створити підґрунтя для примусової зупинки й обшуку цивільних суден і посилення контролю в цьому районі.
◾️Міністерство оборони США 26 липня оголосило про санкціонування чергового «президентського вилучення», щоб надати Україні додаткові $400 мільйонів на безпекову допомогу.
◾️росія все ще знаходить способи нагадати Вірменії та Азербайджану про необхідність військової і дипломатичної присутності москви на Південному Кавказі. Можливо, російський уряд хотів провести тристоронню зустріч росія-Вірменія-Азербайджан, щоб зменшити можливі зусилля Ірану зменшити російський вплив на Вірменію через надання Єревану безпілотників «Shahed».
◾️Відомий мілблогер, пов’язаний з кремлем, висловив здивування, чому США ще не надали Україні винищувачі F-16, не оцінюючи фактор російського стримування чи динаміку циклу ескалації.
◾️26 липня російські війська вели наступальні операції на лінії Куп’янськ-Сватове-Кремінна, у Бахмуті, на лінії Авдіївка-Донецьк, на заході Донецької області та на заході Запорізької області; на окремих напрямках просунулися.
◾️26 липня ЗСУ продовжували контрнаступальні дії щонайменше на трьох ділянках фронту та на окремих ділянках просунулися вперед.
◾️Українські військові джерела повідомили, що російські війська почали використовувати проти України безпілотники «Shahed» російського виробництва.
◾️російська окупаційна влада продовжує реалізацію інфраструктурних проєктів на окупованих територіях, щоб сприяти економічній інтеграції окупованої України в російську систему.
Натисніть тут, щоб переглянути інтерактивну карту російського вторгнення в Україну від ISW. Ця карта оновлюється щодня разом зі статичними картами, представленими в цьому звіті.
Натисніть тут, щоб отримати доступ до архіву інтерактивних к арт ISW щодо російського вторгнення в Україну. Вони доповнюють статичні карти, які ISW створює щодня, та показують динамічну лінію фронту. Архів оновлюється щомісяця.
Примітка: Цей звіт включає дані станом на 12:30 за східним часом 26 липня. Інформацію, що поступила пізніше, ISW охопить у наступному звіті серії «Оцінка російської наступальної кампанії» – 27 липня.
