Оцінка російської наступальної кампанії – 16 липня
1. Міністерство оборони росії почало звільняти командувачів деяких найбільш боєздатних частин та з’єднань російської армії, і, схоже, ці заходи набирають обертів.
Нещодавнє звільнення командувача 58-ї загальновійськової армії генерал-полковника івана попова та повідомлення про звільнення командира 106-ї гвардійської повітряно-десантної дивізії генерал-майора володимира селіверстова спонукають до подальшого обговорення інших імовірних звільнень та арештів.
15 липня російські джерела поширили нібито звернення особового складу 7-ї гвардійської гірської дивізії повітряно-десантних військ, в якому стверджується, що на початку липня російське військове командування звільнило командира цієї дивізії генерал-майора олександра корнєва. Також джерела стверджують, що російська влада заарештувала командувача 90-ї танкової дивізії (східний військовий округ) генерал-майора раміля ібатулліна і двох його неназваних заступників; коли це сталося – невідомо. Популярний мілблогер, пов’язаний з кремлем, припустив, що російське військове командування також планує звільнити командира 31-ї повітряно-десантної бригади; за повідомленнями, це полковник сергій карасьов. Ще російські джерела припустили, що міноборони може готувати арешт командувача повітряно-десантних військ генерал-полковника михайла теплінського.
ISW не має підтвердження ні звільнення селіверстова й корнєва, ні арешту ібатулліна, хоча ці повідомлення схожі на попередні заяви про зміни командування, які пізніше підтвердилися.
Ці з’єднання та частини ведуть оборонні й наступальні дії на ключових ділянках фронту в Україні. 58-ма загальновійськова армія відносно успішно оборонялася від українських контрнаступів у західній частині Запорізькій області, а 106-та дивізія кинута на оборону північного та південного флангів Бахмута. Підрозділи 7-ї повітряно-десантної дивізії ISW спостерігав на східному (лівому) березі Дніпра у Херсонській області біля Антонівського мосту, а також у неуточнених районах на заході Запорізької області. 31-ша повітряно-десантна бригада, як стверджують російські мілблогери, теж обороняється на Бахмутському напрямку, а підрозділи 90-ї танкової дивізії беруть участь у постійних обмежених штурмах на захід від Кремінної (Луганська область).
Повідомлення про звільнення та арешти офіцерів, які командують бойовими частинами і формуваннями, схоже, пов’язані з випадками непокори. попов зухвало намагався обійти начальника генштабу росії й командувача театру бойових дій генерала армії валерія герасимова і напряму донести до президента росії володимира путіна свої скарги щодо ситуації на фронті на заході Запорізької області. Відомий мілблогер, пов’язаний із кремлем, стверджує, що звільнення селіверстова стало результатом подібної непокори, а інші російські джерела заявили, що селіверстов мав репутацію людини, яка виступає від імені своїх солдатів. корнєв, можливо, висловлював критику щодо низки проблем у 7-й повітряно-десантній дивізії – що його війська не були попереджені про підрив росією греблі Каховської ГЕС 6 червня, що вони проводили виснажливі бої поблизу Антонівського мосту і так і не змогли вибити звідти українців, або що умови на заході Запорізькій області жахливі й подібні до тих, на які скаржився попов. Арешт ібатулліна може бути пов’язаний з відновленням 90-тою танковою дивізією наступальних дій у Луганській області, де вона раніше вела широкі наступальні операції, які під час російської зимової наступальної кампанії 2023 року не принесли територіальних здобутків. Незрозуміло, чому ібатулліна заарештували (якщо ця інформація правдива), адже інші командири нібито просто були усунені від виконання своїх обов'язків.
2. Здається, непокора серед командирів поширюється на деяких їх підлеглих.
16 липня російські мілблогери поширили аудіофрагмент, у якому нібито підрозділи 7-ї повітряно-десантної дивізії погрожували, що відступлять зі своїх позицій в окупованій Херсонській області, якщо міноборони росії заарештує теплінського або загрожуватиме його життю. Вони також оголосили, що будуть захищати теплінського від міноборони, та заявили, що вище командування націлено на найбільш боєздатних російських командирів.
Якщо це аудіозвернення правдиве, то воно є погрозою масового дезертирства перед обличчям ворога під іменем теплінського. Дезертирство – карний злочин у багатьох арміях світу. Військовослужбовці 7-ї повітряно-десантної дивізії шантажують міноборони росії, щоб теплінський продовжував командувати військами в Україні, незважаючи на його можливий зв’язок із хазяїном групи «вагнер» євгеном пригожиним, який 24 червня очолив збройний заколот з метою повалення шойгу і герасимова.
3. Прецедент для актів непокори, які нині спостерігаються в російській армії, створив сам теплінський.
У січні-лютому 2023 року міністерство оборони росії спробувало розпочати широкомасштабні кадрові зміни в зс рф з метою усунути деяких командирів, які під час вторгнення не підкорялися шойгу і герасимову. 11 січня міноборони оголосило, що герасимов призначений головнокомандувачем театру бойових дій в Україні, і це засмутило групу командирів та представників нерегулярних формувань, таких як «вагнер», що підтримували попередника герасимова, генерала армії сергія суровікіна. Одним з них був теплінський. Як повідомляють, 12 січня він посварився з герасимовим через те, що той хотів використовувати елітні сили повітряного десанту в атаках «людської хвилі», та пішов у відставку. Пізніше, 23 лютого, теплінський записав відео, в якому підтвердив свою відставку та дав зрозуміти, що російські командири, які керували зимовим наступом, заплатили за захоплені села життями солдатів.
Сама по собі відставка теплінського не була порушенням субординації: відставка є однією із загальноприйнятих дій, які може вжити офіцер, коли вирішує, що більше не може сумлінно виконати законний наказ. Проте оприлюднення відео з критикою командира театру бойових дій – це вже порушення субординації, яке може бути розцінено як поведінка, що шкодить порядку та дисципліні, а це є порушенням військового закону в багатьох арміях. У відео теплінський публічно звинувачує герасимова у втратах росіян під час зимового наступу, намагаючись підірвати його командирський авторитет і закинути в інформаційний простір сигнал президенту росії володимиру путіну про необхідність його заміни.
Пізніше теплінський озброївся підтримкою спільноти ветеранів повітряно-десантних військ і 15 березня таки звернувся безпосередньо до путіна та доповів йому про погане ставлення міноборони до військ «вагнера» і провального ведення російської війни в Україні. Фронда теплінського була винагороджена: замість того, щоб покарати його за публічний підрив авторитету командувача театру бойових дій, путін 1 квітня знову призначив його командувачем повітряно-десантних військ.
Заклики попова на злитому в мережу аудіозаписі демонструють разючу схожість з риторикою теплінського. Він обставляє свою непокору як спробу покращити умови для військовослужбовців 58-ї загальновійськової армії. попов не взяв на себе відповідальність за витік аудіозапису, однак, імовірно, він бажав для себе подібної підтримки серед військовослужбовців і ветеранів 58-ї загальновійськової армії як голосу, що виступає проти російського міноборони.
І теплінський, і попов вимагають радикальних змін у веденні війни росією. Але якими б необхідними не були ці зміни, ані герасимов, ані шойгу не в змозі виконати їх, враховуючи нереалістичні вимоги путіна щодо військових дій, обмеження мобілізації на росії та перманентну некомпетентність російського міноборони.
Повідомляють, що 14 липня путін за рекомендацією герасимова підписав указ про направлення попова в Сирію. 30 квітня ISW повідомляв, що кремль понизив у посаді декількох командирів та перевів їх із зони бойових дій в Україні до Сирії чи Нагірного Карабаху; ми оцінюємо, що попри ці явні пониження, можливість того, що дані командири повернутся у фавор путіна, залишається відкритою.
4. кремль хронічно принижує вище російське військове командування, і це, імовірно, заважає шойгу та герасимову придушити непокору та цілковито контролювати російську армію в Україні.
Протягом усієї війни путін вперто відкидав або ігнорував усталену ланку військового командування в надії на швидкий успіх на полі бою. Це принижувало авторитет шойгу та герасимова – особливо коли їх репутація була підірвана військовими невдачами на фронті. путін випестував середовище, в якому військовослужбовці, чиновники і навіть мілблогери обходять шойгу та герасимова і представляють особисто путіну своє розуміння поточного стану війни та рекомендації щодо того, що робити. Коли головнокомандувач радиться щодо поглядів на війну із зовнішніми експертами – це незвично, але не унікально. Більш проблематично, хоча знову ж таки нічого дивного, – коли головнокомандувач потребує думок підлеглих, які відверто виступають проти вищого військового командування. Але що є надзвичайно незвичайним і сильно руйнує авторитет офіційного військового керівництва – так це дозволити квазівійськовому командиру, такому як пригожин, проводити власну паралельну військову кампанію, не підпорядковуючись формальним ланкам командування.
Також путін регулярно призначає міноборони цапом-відбувайлом за всі російські військові невдачі, і це обдарувало шойгу та герасимова ще й репутацією некомпетентних невдах, і це вони вже навряд чи зможуть виправити.
Раніше ISW писав, що путін вірить у те, що військова доля росії може швидко покращитися, і тому регулярно то наближає до себе, то віддаляє різних командирів, і не завжди робить це формально. Імовірно, шойгу та герасимов, враховуючи їх лояльність після збройного заколоту «вагнера», очікували, що путін відновить повноваження російського військового командування над процесами прийняття рішень в усій повноті. Однак путін цього явно не зробив. Навпаки, поки що він дотримується своєї звичайної моделі: прагне відвести від себе негативну реакцію та тасує командирів замість того, щоб їх прямо звільнити. Посилення непокори та широке обурення триваючою чисткою офіцерів можуть змусити кремль переглянути свою часткову підтримку шойгу та герасимова після заколоту «вагнера».
5. Посилення динаміки непокори серед російських командирів в Україні може спонукати інших командувачів до більш відвертої протидії російському військовому керівництву.
Раніше ISW оцінював, що теплінський і попов створили прецеденти для інших російських військових офіцерів – що можна кидати виклик повноваженням вищого командування та використовувати свою відповідальність на ключових секторах фронту, щоб переконати кремль підтримати їх. Схоже, що непокірні командири все активніше наслідують такий підхід для досягнення своїх цілей та, імовірно, усвідомлюють, що арсенал засобів покарання, що є в розпорядженні міноборони, обмежений. Ці командири позиціонують себе захисниками своїх солдатів, вони піднімають давні проблеми воєнних дій, загострення яких кремль регулярно намагається уникнути, але вирішити їх – не може або не бажає.
Можливо, ставати на шлях непокори рішучих командирів спонукає відносно м’яка реакція кремля на порушення субординації, плюс цей шлях може дати значні вигоди і має достатньо низький ризик. Схоже, що ці командири швиденько взяли за рольову модель поведінку пригожина: у своїх закидах вони теж зосереджуються на своїх солдатах та уникають видимості просування своїх власних амбіцій; саме через це пригожин виглядав загрозою для кремля (до речі, очевидно, вони також уникатимуть походу своїх військ на москву). Оскільки кремль не в змозі адекватно покарати офіцерів, які кидають виклик владі герасимова та шойгу, то для тих, хто хоче (або робить вигляд, що хоче) захистити своїх солдат, ця модель поведінки виглядає більш логічною. Спроби шойгу і герасимова усунути та покарати таких командирів, імовірно, змусять деяких з них посилити свою непокору та привернути увагу громадськості до своїх конфліктів з вищим військовим керівництвом у надії змусити кремль облишити вагання та перестати підтримувати шойгу і герасимова. Це може призвести до того, що люди зі слабкими нервами стануть більш поступливими і, відповідно, менш ефективними на полі бою.
6. Імовірно, командири формують інформаційне підґрунтя, щоб не бути покараними російським міноборони за непокору, та поширюють свої наративи, ризикуючи спричинити повсюдну деморалізацію серед російських військовослужбовців на лінії фронту.
Можливо, теплінський і попов використовували військові та ультранаціоналістичні спільноти, щоб привернути увагу до намірів міноборони росії щодо усунення військових командувачів і в такий спосіб викликати в цих спільнотах негативну реакцію. Такі зусилля можуть змусити кремль скасувати або призупинити заходи зі зміни керівництва міноборони. Попереднє звернення теплінського до ветеранських спільнот дозволило йому повернутися на пост командувача повіряно-десантних військ та відновити контроль над окупованою південною Україною. Тож цілком ймовірно, що ці командири усвідомлюють, що, прикриваючись спробою врятувати свої війська, вони можуть заручитися підтримкою соціальних мереж. ISW оцінює, що деякі з цих командирів, як і багато російських посадовців, імовірно, мають особисті зв’язки з російськими телеграм-каналами та соціальними мережами, які вони використовують для поширення своїх наративів і цілей. російські військовослужбовці регулярно читають мілблогерів, щоб стежити за війною в Україні, тож непокірні командири, імовірно, покладаються на це, щоб заручитися підтримкою в своїй опозиції російському вищому військовому керівництву.
7. Схоже, російські ветеранські та ультранаціоналістичні спільноти охоче захищають непокірних командирів; вони посилюють пораженські дискусії, що можуть мати прямий вплив на моральний стан військовослужбовців.
Погроза 7-ї повітряно-десантної дивізії залишити позиції у відповідь на останні чутки про звільнення та арешти командирів говорить про те, що російські військовослужбовці активно споживають цей контент. Мілблогери також часто поширюють відео та листи від військовослужбовців, що додатково підтверджує існування взаємодії між ними та військами на передовій. Командир батальйону «восток» олександр ходаковський (який зараз воює на сході Запорізької області) заявив, що якщо влада заарештує теплінського, то росія програє війну в Україні. Відомий милблогер, пов’язаний із кремлем, риторично запитав, хто приведе російську армію до перемоги, якщо залишаться тільки ті командири, які не заступаються за своїх солдатів і бояться засмутити генштаб «панічними» звітами про ситуацію на передовій. Інше джерело, яке поширює наративи з симпатією до бунтівних командирів, написало, що ситуація нагадує деморалізацію радянської армії часів розпаду радянського союзу в 1991 році. Один мілблогер зазначив, що така велика кількість припущень і заяв про звільнення та арешти свідчить про широку стурбованість російських військових цією проблемою.
Усі ці наративи загрожують масовою втратою довіри до російського командування та загальним відчуттям поразки – якщо герасимов і шойгу продовжать усувати та/або карати командирів, яких багато хто вважає «героями спеціальної воєнної операції».
8. Очевидно, що російське командування переживає кризу, і її моральні наслідки можуть погіршити можливості російської армії проводити тактичні наступальні операції, які є критично важливими для оборони на півдні України.
російські оборонні операції на півдні України відбуваються за схемою, за якою по мірі того, як один ешелон військ, зустрічаючи атаку українських військ, уповільнюється та деградує, другий ешелон контратакує з підготовлених оборонних позицій, щоб відбити український наступ. Тактичні контратаки з підготовлених (і тому, імовірно, відносно безпечних та придатних для оборони) позицій вимагають певного рівня мотивації і морального духу. Криза ланцюга командування може підірвати його аж до провалу.
Підрозділи 58-ї загальновійськової армії та 7-ї повітряно-десантної дивізії задіяні в обороні районів на заході Запорізької області та, імовірно, у зв’язку з суперечками навколо їх звільнених командирів вже відчувають серйозні проблеми з моральним духом. Схоже, українські атаки відбуваються вздовж швів російської оборони між різними формуваннями та підрозділами, тож проблеми з поганим підпорядкуванням та управлінням військом можуть призвести до відсутності згуртованості між підрозділами, що обороняються. Поки що ISW не спостерігає прямих ознак цього.
9. Очевидна криза російського командування загрожує деморалізувати широкі військові дії росії в Україні.
Малоймовірно, що кремль дозволить конфлікту між командирами-непокорами та російським вищим військовим командуванням дорости до точки, коли особовий склад стане виконувати погрози, подібні до тієї, що була висловлена 7-ю повітряно-десантною дивізією. Але якщо підтримка російського військового керівництва серед польових командирів продовжуватиме падати, то це викличе моральні проблеми по всьому театру бойових дій. Подальші суперечки щодо непокори та зміни командування, імовірно, все активніше ширитимуться вглиб росії, оскільки ультранаціоналістична спільнота мілблогерів продовжує уважно стежити за цими подіями та поширювати їх.
Неспроможність кремля впливати на цих командувачів та їх підлеглих, а також нездатність повністю підтримати шойгу і герасимова може дедалі більше підривати його бажану мету – виставляти себе як ефективного менеджера війни в Україні.
10. ЗСУ проводили контрнаступальні операції щонайменше на трьох ділянках фронту і, як повідомляється, досягли обмежених успіхів.
Геолоковані кадри, опубліковані 15 липня, показують, що українські сили досягли обмежених успіхів на північний захід від Старомайорського (9 км на південь від Великої Новосілки) на заходи Донеччини/сході Запоріжжя. Речник Таврійського угруповання військ ЗСУ майор Валерій Шершень повідомив, що українські війська просунулися на 1 км у неуточненому районі на Бердянському напрямку (західна Донеччина/східне Запоріжжя). У Генштабі України заявили, що ЗСУ продовжують контрнаступальні дії на Мелітопольському напрямку (захід Запорізької області). Заступниця міністра оборони України Ганна Маляр зазначила, що ЗСУ продовжують просування в районі Бахмута і захищають нові позиції на флангах міста від наземних атак росії. Деякі російські джерела написали, що ЗСУ звільнили Залізнянське (13 км на північ від Бахмута), частину висот поблизу Кліщіївки (7 км на південний захід) та укріплений район на захід від Андріївки (10 км на південь).
Президент росії володимир путін заперечив успіхи України в контрнаступі та заявив, що 16 липня українські сили не змогли прорвати російську оборону. Примітно, що він сказав журналісту, що відповість на запитання про подальші воєнні цілі, якщо той вимкне камеру.
Однак українські війська мають просування на півдні України, де російські війська укріплені найкраще. На основі даних власного контролю місцевості ISW підрахував, що з початку контрнаступу українських військ з 4 червня по 9 липня ЗСУ звільнили приблизно 253 квадратних кілометри території. (Офіційні дані України про звільнені території відрізняються від даних ISW, швидше за все тому, що Україна по-іншому розраховує початковий контроль над місцевістю. ISW представляє власну цифру звільненої території, щоб порівняти досягнення росії та України.)
Українські посадовці зазначають, що темпи українського просування в контрнаступі уповільнили великі російські мінні поля та нестача західного обладнання для розмінування. Командувач Таврійського угруповання військ ЗСУ бригадний генерал Олександр Тарнавський в інтерв'ю «CNN», опублікованому 14 липня, визнав, що темп контрнаступальних операцій є повільнішим, ніж очікувалося, через «складні та щільні мінні поля» в районах, через які мають намір просуватися ЗСУ.
«The Washington Post» 15 липня написав, що райони в Запорізькій області сильно звміновані російською армією – від 5 до 16 кілометрів за лінією фронту; це сповільнило українське просування та змусило ЗСУ атакувати піхотою, а не західною технікою. Неназваний український офіцер розповів WP, що російські війська надають перевагу знищенню більш досконалих систем розмінування над танками Leopard. Неназваний високопоставлений український чиновник повідомив WP, що Україна отримала менше 15 відсотків від кількості витратних та інженерних матеріалів, що їх вона запитувала перед контрнаступом, а деяка техніка прибула лише минулого тижня.
11. Імовірно, кремль намагається посилити свій контроль над російськими соцмережами, щоб підготувати інформаційне поле до виборів президента росії у 2024 році.
російське опозиційне видання «Медуза» повідомило, що перший заступник голови адміністрації президента росії сергій кирієнко виступає посередником в угоді щодо придбання російського підрозділу медіа-гіганта «яндекс» від імені інвесторів, тісно пов’язаних з мільярдером юрієм ковальчуком – близьким соратником кирієнка та особистим банкіром президента росії володимира путіна. За даними «Медузи», через деякий час ці інвестори, швидше за все, передадуть свої частки в «яндексі» іншій організації, наприклад, ковальчуку або якомусь з його холдингів. «Медуза» пише, що корпоративний радник «яндекса» олексій кудрін і путін особисто схвалили попередню угоду про продаж «яндекса» інвесторам, що мають не такі прямі зв’язки з федеральним урядом, але угода провалилася після того, як ті відмовилися від покупки через побоювання західних санкцій. кудрін сподівався, що нові покупці «яндекса» матимуть менш явні зв’язки з федеральним урядом, але вплив кирієнка, імовірно, схилив путіна до нової угоди.
російське інсайдерське джерело заявило, що телеграм-канали, пов'язані з кирієнком, звинуватили головного редактора «rt» і російську пропагандистку маргариту симон'ян у поширенні фейкової інформації з метою взяти під контроль телеграм. Також джерело стверджувало, що нещодавнє затримання федеральною службою безпеки росії заступника міністра цифрового розвитку максима паршина, якого пов'язують з деякими інсайдерськими джерелами, є частиною широких федеральних зусиль росії з метою встановлення прямого контролю над соціальними мережами.
12. Роль кирієнка в цих подіях показова, враховуючи його зростаючий вплив у російському федеральному уряді та попередні зв’язки з хазяїном групи «вагнер» євгеном пригожиним.
Нещодавно ISW повідомляв про заяви колишнього російського офіцера та затятого націоналіста ігоря гіркіна, який звинувачує кирієнка та ковальчука у тому, що вони безпосередньо є покровителями пригожина. Проте ступінь цієї підтримки в останні місяці, і особливо після заколоту пригожина 24 червня, наразі незрозумілий. Деякі російські джерела продовжують стверджувати, що кирієнко і ковальчук є твердими прихильниками пригожина. Інші заявляють, що в останні місяці вони дистанціювалися від пригожина через ескалацію його конфлікту з міністерством оборони росії та мером санкт-петербурга олександром бєгловим. За повідомленнями, ковальчук, кирієнко та пригожин сприяли обранню бєглова на посаду у 2019 році, але відносини між пригожиним і бєгловим зіпсувалися. Деякі джерела стверджують, що ковальчук – і, ймовірно, зрештою кирієнко – стали на бік бєглова в його ворожнечі з пригожиним. кирієнко постійно позиціонує себе міцним прихильником путіна, і його зростаюча роль у російському інформаційному просторі відображає як довіру путіна до нього та його роботи, так і його бажання ще більше посилити свій вплив на путіна.
✅Ключові події
◾️Міністерство оборони росії почало звільняти командувачів деяких найбільш боєздатних частин та з’єднань російської армії, і, схоже, ці заходи набирають обертів.
◾️Здається, непокора серед командирів поширюється на деяких їх підлеглих.
◾️Прецедент для актів непокори, які нині спостерігаються в російській армії, створив сам теплінський.
◾️кремль хронічно принижує вище російське військове командування, і це, імовірно, заважає шойгу та герасимову придушити непокору та цілковито контролювати російську армію в Україні.
◾️Посилення динаміки непокори серед російських командирів в Україні може спонукати інших командувачів до більш відвертої протидії російському військовому керівництву.
◾️Імовірно, командири формують інформаційне підґрунтя, щоб не бути покараними російським міноборони за непокору, та поширюють свої наративи, ризикуючи спричинити повсюдну деморалізацію серед російських військовослужбовців на лінії фронту.
◾️Схоже, російські ветеранські та ультранаціоналістичні спільноти охоче захищають непокірних командирів; вони посилюють пораженські дискусії, що можуть мати прямий вплив на моральний стан військовослужбовців.
◾️Очевидно, що російське командування переживає кризу, і її моральні наслідки можуть погіршити можливості російської армії проводити тактичні наступальні операції, які є критично важливими для оборони на півдні України.
◾️Очевидна криза російського командування загрожує деморалізувати широкі військові дії росії в Україні.
◾️ЗСУ проводили контрнаступальні операції щонайменше на трьох ділянках фронту і, як повідомляється, досягли обмежених успіхів.
◾️Імовірно, кремль намагається посилити свій контроль над російськими соцмережами, щоб підготувати інформаційне поле до виборів президента росії у 2024 році. Роль кирієнка в цих подіях показова, враховуючи його зростаючий вплив у російському федеральному уряді та попередні зв’язки з хазяїном групи «вагнер» євгеном пригожиним.
◾️російські війська вели наступальні дії на рубежі Куп'янськ-Сватове і не здійснили жодного підтвердженого наступу.
◾️російські війська продовжили наземні атаки поблизу Кремінної та здійснювали тактичні наступи.
◾️ЗСУ продовжують обстрілювати російські тилові райони в окупованій Луганській області.
◾️ЗСУ продовжують контрнаступальні дії під Бахмутом і, як повідомляється, мають просування.
◾️російські та українські джерела підтвердили, що частина чеченських сил перекинута в район Бахмута.
◾️російські війська продовжили обмежені наземні атаки на лінії Авдіївка-Донецьк, просувань немає.
◾️ЗСУ ведуть контрнаступальні дії на ділянці західної Донеччини/східного Запоріжжя та досягли обмежених успіхів.
◾️ЗСУ ведуть контрнаступальні дії в західній частині Запорізької області, підтверджених наступів у цьому районі не було.
◾️російські джерела заявили, що ЗСУ продовжують діяти на східному (лівому) березі Дніпра у Херсонській області в районі Антонівського мосту, але про будь-які російські або українські наступи в цьому районі не йдеться.
◾️російські чиновники звинуватили ЗСУ у спробі удару із застосуванням повітряних і морських дронів по невизначених цілях у Чорному морі поблизу Севастополя (Крим) у ніч з 15 на 16 липня.
◾️російський виробник безпілотних літальних апаратів «ланцет» «zalo aero group» оголосив про виробництво нового покоління безпілотників з системами автоматичного наведення на ціль і про намір розширити виробництво за кордоном.
◾️В українському звіті зазначено, що російська окупаційна влада продовжує переслідувати релігійні меншини в окупованій Україні в рамках культурного геноциду, спрямованого на викорінення української національної та культурної ідентичності.
◾️Повідомляється, що війська ПВК «вагнер» увійдуть до складу російсько-білоруського регіонального угруповання військ союзної держави.
Натисніть тут, щоб переглянути інтерактивну карту російського вторгнення в Україну від ISW. Ця карта оновлюється щодня разом зі статичними картами, представленими в цьому звіті.
Натисніть тут, щоб отримати доступ до архіву інтерактивних к арт ISW щодо російського вторгнення в Україну. Вони доповнюють статичні карти, які ISW створює щодня, та показують динамічну лінію фронту. Архів оновлюється щомісяця.
Примітка: Цей звіт включає дані станом на 12:30 за східним часом 16 липня. Інформацію, що поступила пізніше, ISW охопить у наступному звіті серії «Оцінка російської наступальної кампанії» – 17 липня.
