Оцінка російської наступальної кампанії – 10 липня
1. 10 липня українські посадовці заявили, що Бахмут та російські канали постачання навколо міста знаходиться під вогневим контролем ЗСУ.
Заступниця міністра оборони України Ганна Маляр сказала, що ЗСУ захопили невказані висоти навколо Бахмута, що дозволило їм встановити вогневий контроль над самим містом. Нещодавно українські офіційні особи натякнули, що Україна прагне влаштувати пастку для російських сил в Бахмуті, і схоже, що українські операції в цьому районі останніми днями мали на меті повільне охоплення росіян у самому місті та на його флангах.
ISW був консервативним у своїх оцінках заяв росіян про встановлення вогневого контролю та загальне перерізання українських каналів постачання у Бахмуті та навколо нього, адже російські війська брали населений пункт під свій контроль поступово. Заяви України про встановлення вогневого контролю над росіянами можуть бути більш достовірними.
Останніми днями українські та російські джерела зазначали, що Україна захоплює позиції в районі Бахмута та на його південно-західних флангах, у тому числі важливі місцевості, які можуть дати ЗСУ вогневу перевагу. У російському інформаційному просторі панує страх перед українським вогнем та неминучою загрозою втрати Бахмута; російські мілблогери неодноразово висловлювали побоювання щодо того, що ЗСУ оточать російську армію в Бахмуті. Щонайменше з лютого російські джерела писали, що росіяни тримають під вогневим контролем критично важливі українські траси навколо Бахмута. В той же час українські посадовці та джерела не висловлювали жодного занепокоєння з цього приводу; навпаки – коли «вагнер» розпочав свої «м'ясні штурми», відвели свої сили у належному порядку.
Постійні сигнали українських чиновників про оперативні наміри України в Бахмуті, плюс явне занепокоєння російських мілблогерів щодо того, якими саме можуть бути ці наміри, свідчить про те, що українські контрнаступальні дії в цьому напрямку можуть серйозно загрожувати російському контролю над Бахмутом. Хоча прогнозувати звільнення міста ще зарано.
2. 10 липня ЗСУ проводили контрнаступальні дії щонайменше на трьох ділянках фронту.
Українські військові заявили, що ЗСУ продовжують наступальні дії на Бахмутському, Бердянському (західна Донеччина/східне Запоріжжя) та Мелітопольському (захід Запорізької області) напрямках. У Генштабі України повідомили, що на Бахмутському напрямку за минулий тиждень українські сили звільнили чотири квадратні кілометри території, а загалом з початку контрнаступальних дій (ймовірно, приблизно на початку червня) на цьому напрямку звільнено 24 квадратних кілометри. Також у Генштабі зазначили, що на Бердянському і Мелітопольському напрямках ЗСУ просунулися до одного кілометра, а загалом від початку контрнаступальних дій українські сили мають на цих напрямках просування на 8,6 кілометра.
ISW на основі власних даних про рельєф місцевості підрахував, що від початку українського контрнаступу 4 червня ЗСУ відвоювали приблизно 253 квадратних кілометри території. (NB: Українські офіційні звіти про звільнену територію відрізняються від оцінки ISW, швидше за все тому, що Україна по-іншому розрахувала свій початковий контроль над місцевістю. ISW пропонує власний підрахунок звільнених територій, щоб порівняти російські та українські здобутки).
З 1 січня російська армія захопила загалом по всьому театрі бойових дій 282 квадратних кілометри території. ЗСУ за п’ять тижнів звільнили майже таку саму площу територій, скільки росіяни захопили за шість місяців.
3. Перша після заколоту «вагнера» поява на публіці начальника генерального штабу росії та головнокомандувача театру бойових дій генерала армії валерія герасимова підтверджує попередню оцінку ISW про те, що він, імовірно, збереже свою офіційну посаду в російській армії.
10 липня міністерство оборони росії опублікувало кадри, на яких герасимов приймає звіти про нібито спроби українців завдати ударів по російських військових об'єктах в окупованому Криму, ростовській і калузькій областях. Раніше ISW оцінював, що герасимов і раніше довго перебував в тіні, і це не було показником зміни його офіційної посади у російському військовому керівництві. Імовірно, путін не зніме герасимова з посади головнокомандувача театру бойових дій або начальника генерального штабу, оскільки це б дуже зашкодило репутації кремля та міноборони. У попередні рази кремль відповідав на спекуляції щодо публічної відсутності герасимова підтвердженням його ролі начальника генерального штабу. Схоже, оприлюднення участі герасимова в цій зустрічі – це реакція на нову хвилю чуток про його відсутність після заколоту «вагнера» 24 червня.
ISW раніше спостерігав за російськими плітками щодо того, що командувач повітряно-десантних військ росії генерал-полковник михайло теплінський нещодавно перебрав на себе обов’язки герасимова щодо російських операцій в Україні, хоча підтверджень цьому й досі немає. Перша публічна поява герасимова після заколоту, очевидно, була зосереджена на питаннях внутрішньої безпеки росії, а не конкретно на російських операціях в Україні, якими керує командувач театру бойових дій.
4. кремль і представники західної розвідки повідомили, що президент росії володимир путін зустрічався з хазяїном «вагнера» євгеном пригожиним вже після збройного заколоту «вагнера» – 29 червня та/або 1 липня.
Речник кремля дмитро пєсков заявив, що путін мав з пригожиним та усіма командирами «вагнера» (загалом 35 осіб) тригодинну зустріч у кремлі. Він заявив, що путін оцінив дії «вагнерівців» під час «спецоперації», насварив їх за збройний заколот та вислухав пояснення. Повідомляється, що путін запропонував командирам «вагнера» «подальші варіанти працевлаштування», а ті запевнили путіна, що вони є його вірними прихильниками та солдатами його і держави. пєсков відмовився відповідати на запитання, чи були присутні на зустрічі представники міноборони росії.
7 липня французьке видання «Liberation» з посиланням на представників західної розвідки повідомило, що 1 липня пригожин і вище командування «вагнера» зустрілися з путіним, головою росгвардії віктором золотовим та головою служби зовнішньої розвідки сергієм наришкіним. Яку зустріч має на увазі «Liberation» – ту, що відбулася 29 червня і про яку повідомив кремль, чи якусь іншу – незрозуміло.
5. Рішення путіна зустрітися з пригожиним йде урозріз з попередньою риторикою кремля щодо пригожина та його ролі в ПВК «вагнер».
29 червня пєсков казав, що не володіє інформацією про місцезнаходження пригожина. 27 червня путін у своєму виступі заявив, що «власник компанії «конкорд» (це материнська компанія фірми пригожина з доставки продуктів) надавав послуги з харчування для російської армії, а російська держава повністю утримувала й оснащувала сили «вагнера». Очевидно, що путін мав на увазі пригожина (враховуючи, що той є власником компанії «конкорд», а раніше працював постачальником путіна) і навмисно намагався позбавити його «звання» хазяїна «вагнера» та применшити його роль у групі. Зустріч путіна з пригожиним та її підтвердження зводять нанівець ці зусилля і суперечать тому, як путін засуджував організаторів повстання. Не виключено, що кремль намагався зробити публічною цю зустріч, щоб відповісти на низку питань щодо відсутності судових дій відносно пригожина та його можливості вільно пересуватися по росії.
6. Пов’язаний з кремлем мілблогер охарактеризував зустріч путіна і пригожина як спробу кремля «м’яко» замінити пригожина й реструктуризувати «вагнер».
Мілблогер заявив, що кремль дуже структурно залежить від очолюваної пригожиним ПВК «вагнер», і її знищення завдало б «вагнеру» серйозної шкоди – тим самим підтвердивши попередню оцінку ISW про те, що кремль поступово намагається відокремити «вагнер» від пригожина. Раніше ISW також оцінив, що кремль покладався на нерегулярні збройні формування та їх покровителів для паралельного вербування добровольців і збору коштів, що теж можна назвати однією з форм структурної залежності. Мілблогер пише, що зустріч мала на меті закрити питання, що не обговорювалися під час переговорів за участі президента білорусі олександра лукашенка та директора фсб росії олександра бортнікова, що забезпечували гарантії безпеки пригожина. Деякі з цих питань, зазначив мілблогер, стосуються долі групи «вагнер», а також бізнесу й особистих справ пригожина. Він додав, що пригожину все ще дозволено керувати своїм бізнесом, йому не висувають звинувачення в росії, але, як вже оцінював ISW, він втратив доступ до своїх медіаактивів та стикається з наклепницькою кампанією в державних ЗМІ.
7. Поява на публіці герасимова та визнання зустрічі путіна зі пригожиним, ймовірно, є частиною наративних зусиль кремля з метою, з одного боку подати справу так, ніби кремль повністю контролює ситуацію після заколоту «вагнера», а з іншого – загравати з тими, хто схиляється до «вагнера», особливо із самим пригожиним.
Кадри з герасимовим були опубліковані міністерством оборони в той самий день, коли кремль визнав, що 29 червня відбулася зустріч путіна і пригожина. Імовірно, це все має сигналізувати про відмову заколотників (принаймні офіційно) від заклику до зміни вищого російського військового керівництва. Відомий російський мілблогер зазначив, що виступи герасимова та російського міністра оборони сергія шойгу в ЗМІ свідчать про те, що кадрових перестановок не буде. Він додав, що путін ніколи не звільняє людей під зовнішнім тиском.
Мовчазна згода на вимоги пригожина з усунення шойгу і герасимова, скоріше, зашкодила б безпеці режиму путіна. Адже вона створює прецедент, згідно з яким опір і відвертий бунт получаються законними засобами для досягнення бажаних цілей. Публічна підтримка шойгу і герасимова та визнання зустрічі путіна з пригожиним вказують на те, що кремль, імовірно, прагне зобразити заколот і його потенційні наслідки із закликами замінити дискредитованих діячів міноборони як вирішену справу. Можливо, кремль хоче продемонструвати, ніби саме він зараз вирішує цю проблему, адже лукашенко 6 липня зробив очевидну спробу дистанціюватися від угоди, в якій він виступив посередником.
Зустріч і публічна підтримка шойгу з герасимовим цілком вкладаються в оцінку ISW про те, що кремль намагається врівноважити бажання пом’якшити поширену зневагу до діячів міноборони, що розпалила бунт «вагнера», та прагнення відсторонити тих, хто симпатизував чи підтримав заколот.
8. Наразі незрозуміло, чи спонукають якісь домовленості між кремлем і пригожиним велику кількість «вагнерівців» погодитися на підписання контрактів з міноборони.
10 липня один російський мілблогер поспілкувався з командиром десантно-штурмової групи «вагнера» та заявив, що цей командир сказав, що ніхто з особового складу його підрозділу не підписав контракт з міноборони. Цей командир заявив, що «вагнер» об’єднаний навколо пригожина та спільної ідеології боротьби за батьківщину, а не навколо військового контракту, і сам він або продовжить службу у «вагнері», або демобілізується.
Незрозуміло, чи багато бойовиків мають таку саму глибоку ідеологічну лояльність до пригожина та «вагнера» як незалежної організації, бо вона може стати суттєвою перешкодою для міноборони та його спроб підпорядкувати «вагнер». У березні цього року пригожин активізував зусилля з поширення мілітаризму та ідеології «вагнера» по всій росії. Можливо, подібним чином він водночас посилив внутрішні ідеологічні меседжі в самому «вагнері».
9. Глава чеченської республіки рамзан кадиров заявив, що чеченський спецназ «ахмат» було перекинуто на Бахмутський напрямок. Але український командир, який перебуває в цій зоні, заперечив, що стикався з чеченськими силами. Тож припускаємо, що вони не роблять значного внеску в операції росії на фронті в Україні.
9 липня кадиров заявив, що командир спецназу «ахмат» апті алаудінов нещодавно відвідав «ахматівців» поблизу Кліщіївки (7 км на південний захід від Бахмута), і що нещодавнє рішення російської армії перекинути «ахмат» на Бахмутський напрямок є проявом довіри генштабу до бойових можливостей чеченського спецназу.
Командир українського батальйону, який діє на Бахмутському напрямку, 10 липня заявив, що українські бійці поки що не зустрічали підрозділів «ахмата» поблизу Бахмута.
6 липня російське джерело стверджувало, що «бородаті горяни» фотографувалися біля вітального знаку Бахмутського району – імовірно, натякаючи на те, що чеченські сили прибули в район Бахмута з пропагандистською метою.
31 травня кадиров заявив, що спецназ «ахмат» взяв на себе відповідальність за російський наступ із захоплення Мар’їнки (південний захід від Донецька). А ще він розгорнув спецназ «ахмат» у прикордонних районах білгородської області, щоб здійснювати захист від усіх обмежених рейдів російських проукраїнських сил через кордон. А ISW спостерігав, що підрозділи «ахмату» воюють біля Білогорівки, що на південь від Кремінної, та діють у Запорізькій області. Раніше Кадиров казав, що в Україні діють 7000 чеченських військовослужбовців, але російська армія налічує 70 тисяч активних чеченців.
Як бачимо, сили «ахмата» розгорнуті на п’яти різних ділянках фронту. Цілком імовірно, що кожному з цих угруповань не вистачає значної кількості живої сили, а їх бойові можливості для поточних російських операцій на кожній з ділянок обмежені. Сили «ахмата» нібито ведуть бої в Мар'їнці більше місяця, але досі не досягли обіцяних значних проривів. Сили «ахмата» брали участь у наступальних операціях на південь від Кремінної принаймні з лютого 2023 року, і російське просування в цьому районі було аналогічним. Таким чином, видається малоймовірним, що заявлене розгортання спецназу «ахмат» в районі Бахмута матиме навіть тактично значний вплив.
Імовірно, кадиров просуває «ахмат» як активного учасника бойових дій в Україні, щоб заслужити прихильність міноборони та путіна. Незрозуміло, яким є ступінь залученості сил «ахмата» до російських операцій у кожному секторі, де заявлене їх розгортання. Можливо, кадиров навмисно захищає їх від боїв та виснаження, намагаючись зберегти вплив, який дають йому ці воєнізовані структури.
10. Колишній російський офіцер і відомий мілблогер-націоналіст ігор гіркін 10 липня заявив, що йому вдалося виступити в санкт-петербурзі – попри спроби правоохоронних органів цензурувати його та зірвати проведення його заходу.
Раніше гіркін звинуватив фсб росії у фабрикації загрози вибуху в книгарні «Листва» у санкт-петербурзі, щоб не дати йому висловитися щодо заколоту групи «вагнер». Але 10 липня він опублікував пост, в якому заявив, що все ж таки мав виступ. Книгарня «Листва» теж повідомила, що гіркін виступав у заздалегідь підготовленій вільній кімнаті, поки тривав рейд правоохоронних органів.
За словами гіркіна, єдине, чого вдалося досягти правоохоронцям під час рейду, – це те, що він висловився про них ще жорсткіше, ніж міг. гіркін продовжує нити, що він готується переїхати з санкт-петербурга до москви, бо зрозумів, що тут йому більше не раді. Раніше ISW оцінював, що сфабрикована фсб загроза вибуху на заході гіркіна, імовірно, є частиною давньої ворожнечі між фсб та ним і ширшою ультранаціоналістичною спільнотою. Той факт, що гіркін нібито зміг виступити попри спробу цензури, імовірно, загострює цю ворожнечу.
✅Ключові події
◾️10 липня українські посадовці заявили, що Бахмут та російські канали постачання навколо міста знаходиться під вогневим контролем ЗСУ.
◾️10 липня ЗСУ проводили контрнаступальні дії щонайменше на трьох ділянках фронту.
◾️Перша після заколоту «вагнера» поява на публіці начальника генерального штабу росії та головнокомандувача театру бойових дій генерала армії валерія герасимова підтверджує попередню оцінку ISW про те, що він, імовірно, збереже свою офіційну посаду в російській армії.
◾️кремль і представники західної розвідки повідомили, що президент росії володимир путін зустрічався з хазяїном «вагнера» євгеном пригожиним вже після збройного заколоту «вагнера» – 29 червня та/або 1 липня.
◾️Рішення путіна зустрітися з пригожиним йде урозріз з попередньою риторикою кремля щодо пригожина та його ролі в ПВК «вагнер».
◾️Пов’язаний з кремлем мілблогер охарактеризував зустріч путіна і пригожина як спробу кремля «м’яко» замінити пригожина й реструктуризувати «вагнер».
◾️Поява на публіці герасимова та визнання зустрічі путіна зі пригожиним, ймовірно, є частиною наративних зусиль кремля з метою, з одного боку подати справу так, ніби кремль повністю контролює ситуацію після заколоту «вагнера», а з іншого – загравати з тими, хто схиляється до «вагнера», особливо із самим пригожиним.
◾️Наразі незрозуміло, чи спонукають якісь домовленості між кремлем і пригожиним велику кількість «вагнерівців» погодитися на підписання контрактів з міноборони.
◾️Глава чеченської республіки рамзан кадиров заявив, що чеченський спецназ «ахмат» було перекинуто на Бахмутський напрямок. Але український командир, який перебуває в цій зоні, заперечив, що стикався з чеченськими силами. Тож припускаємо, що вони не роблять значного внеску в операції росії на фронті в Україні.
◾️Колишній російський офіцер і відомий мілблогер-націоналіст ігор гіркін 10 липня заявив, що йому вдалося виступити в санкт-петербурзі – попри спроби правоохоронних органів цензурувати його та зірвати проведення його заходу.
◾️російські та українські війська вели наземні атаки на лінії Куп’янськ-Сватове-Кремінна та на Бахмутському напрямку.
◾️російські війська вели наземні атаки на лінії Авдіївка-Донецьк.
◾️10 липня ЗСУ провели контрнаступ на південь від Оріхова на заході Запорізької області.
◾️російські війська продовжують зазнавати значних втрат на полі бою.
◾️російська окупаційна влада визнала масштабні перебої з комунальними послугами в окупованій Донецькій області.
Натисніть тут, щоб переглянути інтерактивну карту російського вторгнення в Україну від ISW. Ця карта оновлюється щодня разом зі статичними картами, представленими в цьому звіті.
Натисніть тут, щоб отримати доступ до архіву інтерактивних к арт ISW щодо російського вторгнення в Україну. Вони доповнюють статичні карти, які ISW створює щодня, та показують динамічну лінію фронту. Архів оновлюється щомісяця.
Примітка: Цей звіт включає дані станом на 13:00 за східним часом 10 липня. Інформацію, що поступила пізніше, ISW охопить у наступному звіті серії «Оцінка російської наступальної кампанії» – 11 липня.
