Оцінка російської наступальної кампанії – 24 травня
1. Провоєнний інформаційний простір росії переповняють дискусії про втрати росіян у Бахмуті, які заглушають будь-який позитивний інформаційний ефект від захоплення міста.
23 травня хазяїн групи «вагнер» євген пригожин в інтерв’ю російському політтехнологу костянтину долгову заявив, що в ході битви за Бахмут «вагнер» втратив убитими 10 тисяч найманців та 10 тисяч професійних бойовиків. Також пригожин зазначив, що із завербованих «вагнером» 50 тисяч ув'язнених в боях за Бахмут загинули 20% – 10 тисяч.
російські мілблогери негайно вхопилися за ці заяви і змістили загальний інформаційний фокус з дискусій про значення взяття Бахмута на спекуляції навколо оголошених втрат. Представники націоналістичної провоєнної фракції, прикладом якої є погляди колишнього російського офіцера ігоря гіркіна, прокоментували величезний масштаб зареєстрованих втрат і припустили, що реальні втрати можуть бути набагато вищими. Політик віктор алксніс просто повідомив, що втрати радянської армії за дев'ять років війни в Афганістані були значно меншими – 15 051 солдат.
гіркін вважає, що фактичні втрати «вагнера» можуть бути у понад 1,5 рази вищими, ніж заявлені пригожиним. Він звернув увагу, що з 50 тисяч рекрутів, яких «вагнер» пригнав з в'язниць, 10 тисяч загинули, 26 тисяч отримали помилування і повернулися до росії, тож получається, що 14 тисяч пропали безвісти. гіркін припустив, що значна частина з цих 14 тисяч також могла бути вбита в боях, та заявив, що «вагнер», імовірно, загалом втратив убитими понад 40 тисяч чоловік. Він порадив пригожину «тримати язик за зубами» і припинити говорити про «дикі втрати за дуже незначний результат». Інший російський мілблогер, навпаки, похвалив пригожина за відкритість щодо масштабів втрат і заявив, що міністерство оборони росії приховало б такі цифри.
2. Загальна реакція російського інформаційного простору на захоплення Бахмута зосередилася на «бійці» за те, чия це заслуга, та на спекуляціях навколо пов’язаних з цим втрат, позбавивши таким чином міноборони росії «кисню», необхідного для створення позитивного флеру навколо взяття міста.
Як ISW повідомляв 22 травня, між фракціями в провоєнному інформаційному просторі одразу ж почалися сварки щодо того, хто має отримувати медалі та подяки за операції в Бахмуті – ПВК «вагнер» чи регулярні російські підрозділи і командири. Заяви пригожина про втрати «вагнера» в Бахмуті також стали яскравою точкою напруги в інформаційному просторі та визначили домінуючий дискурс щодо всієї російської кампанії в Бахмуті. Спрямувавши дискусію на оголошені втрати «вагнера», пригожин зумів ще більше позбавити російське міноборони можливості розповідати про свою перемогу в Бахмуті. Імовірно, він і надалі зможе продовжувати формувати та очолювати дискурси щодо Бахмута, але ціною висвітлення величезних втрат, яких зазнали його власні сили за незначну вигоду.
3. Імовірно, пригожин використовує свій підвищений авторитет після захоплення Бахмута, щоб посилити свої атаки проти російського військового істеблішменту та еліт.
В інтерв’ю долгову 23 травня пригожин заявив, що російське військове керівництво поки що не досягло основних цілей війни в Україні. Він напав на свої звичні цілі – міністра оборони росії сергія шойгу та начальника генштабу генерала армії валерія герасимова – і звинуватив їх у тому, що вони є головною проблемою міністерства оборони, бо блокують підтримку й постачання «вагнеру». Також пригожин розкритикував зятя і доньку шойгу за те, що вони стереотипні діти російської еліти, життєвий досвід яких різко протилежний тим, хто воює в Україні. Він попередив, що російська еліта нагнітає ситуацію, і що це може закінчитися, як революція 1917 року, коли солдати та їх близькі виступили проти російської влади. Громадськість може виступити проти російських еліт, погрожує пригожин і нагадує про натовп з вилами, натякаючи на різанину в ніч Святого Варфоломія – серію політично вмотивованих вбивств у Франції в 1572 році. Дещо витончені й навмисно завуальовані погрози насильства з боку пригожина знаменують перелом у його давній ворожнечі з російським військовим істеблішментом та деякими представниками еліт.
4. Також пригожин використовує ідею про те, що захоплення Бахмута – це виключно заслуга «вагнера», щоб мати недосяжний рівень впливу на російські військові дії в Україні.
пригожин повторив, що група «вагнер» є найкращою армією в світі, а регулярна російська армія – друга після «вагнера». Він сказав що кожен із 6 тисяч найманців «вагнера» може керувати своїм власним загоном, тож «вагнер» може командувати силами чисельністю в 600 тисяч осіб, що приблизно вдвічі більше, ніж кількість воюючих в Україні російських військовослужбовців. За словами пригожина, він був просив 200 тисяч солдатів під своє командування в Україні; якби він мав такі сили, то «вагнер» міг би просунутися у різних напрямках від 50 до 150 км. Але він не отримав цю силу через побоювання, що з нею він зможе диктувати умови та теоретично «заїхати в москву на танках». Також пригожин виступє за те, щоб генерал-полковник михайло мізінцев – екс-заступник міністра оборони росії з матеріально-технічного забезпечення, який став заступником командувача групи «вагнер» – замінив шойгу на посаді міністра оборони, а колишній командувач театра бойових дій та імовірний союзник «вагнера», генерал армії сергій суровікін замінив герасимова на посаді начальника генштабу.
5. Імовірно, пригожин посилює свої спроби утвердитися в росії як тоталітарна фігура, яка може досягти військової перемоги в Україні.
пригожин переконаний, що для порятунку росії потрібно ввести повний воєнний стан, зробити декілька хвиль мобілізації та здійснити широкомасштабну економічну мобілізацію промисловості. Також він припустив, що для перемоги в Україні росія має стати тоталітарним режимом на кшталт Північної Кореї та закрити всі кордони на певну кількість років.
пригожин регулярно використовує образи радянської брутальної сили та сталінського тоталітарного контролю, щоб резонувати з виборцями, зацікавленими в ідеології національної вищості росії. Імовірно, він виступає за дуже радикальні політичні підходи до війни в Україні, щоб протиставити себе відносно млявому підходу путіна. Раніше ISW оцінював, що пригожин має серйозні політичні амбіції та має намір закріпити себе як центральну фігуру в російській ультранаціоналістичній спільноті. Взяття Бахмута, імовірно, додало йому сміливості проявити ці амбіції, незважаючи потенційні на внутрішні потрясіння або небезпеку, яку це може створити у його відносинах з кремлем.
6. кремль продовжує демонстративні потуги показати, що росія має потужні дипломатичні партнерства.
24 травня президент росії володимир путін виступив в москві перед учасниками 11 міжнародної зустрічі високих представників з питань безпеки. Він виголосив шаблонні тези – звинуватив Захід у створенні глобальної нестабільності та закликав країни Азії, Африки та Латинської Америки до створення багатополярного світового порядку. Пізніше путін разом із президентами білорусі олександром лукашенком, Казахстану Касимом-Жомартом Токаєвим, Киргизії Садиром Джапаровим та віце-прем’єр-міністром Вірменії Мгером Григоряном відвідав євразійський економічний форум у москві.
Також путін зустрівся з Мілорадом Додіком, президентом Республіки Сербської (сербського політичного утворення в Боснії та Герцеговині), і той демонстративно підтримав російський наратив про війну в Україні: заявив, що росія була змушена розпочати «спеціальну воєнну операцію», і що війна – це зіткнення із Заходом. Раніше кремль використовував енергетичну та військову співпрацю з Республікою Сербською, щоб спробувати поширити російський вплив на Балканах, при тому, що її вплив на іншого помітного партнера в регіоні – Сербію – схоже, слабшає.
Попередні міжнародні форуми та зустрічі з главами держав кремль також використовував, щоб демонструвати, що росія має міцне міжнародне партнерство, і виступати за формування потенційної антизахідної коаліції. Так, наприкінці березня путін спробував, але не зміг забезпечити необмежене двостороннє партнерство з головою Китаю Сі Цзіньпіном та об’єднати Китай та росію в існуючому в уяві путіна геополітичному конфлікті із Заходом.
Номінальна підтримка декількох пострадянських держав та явна підтримка одного невеликого суб’єкта – ось і все, чого кремль досягнув цими широкими дипломатичними зусиллями; це, імовірно, набагато менше, ніж те, чого він прагнув.
7. російські джерела продовжують реагувати на обмежений рейд всеросійського проукраїнського «російського добровольчого корпусу» і легіону «Свобода росії» в білгородську область.
Міністр оборони росії сергій шойгу на засіданні колегії міноборони заявив, що прикордонники західного військового округу витіснили всі проукраїнські сили з білгородської області, при цьому убили 70 чоловік особового складу та знищили невказану кількість техніки й бронемашин. Деякі мілблогери розкритикували російських прикордонників за неефективність та поставити питання, чому вони два дні дозволяють РДК і ЛСР прорватися на територію росії та мінувати прикордонні райони. Інші мілблогери закидають російській армії те, що вона не підтримувала «нормальний зв’язок і взаємодію» з прикордонниками, що створювало труднощі у відсічі силам РДК та ЛСР. Один похвалив губернатора білгородської області в’ячеслава гладкова і заявив, що під час рейду той виявився на висоті у вирішенні проблем, якими зазвичай не займаються цивільні чиновники. При цьому гладков сказав, що він має «багато питань до міноборони», і що з помилок у білгородській області потрібно винести уроки. Ще один мілблогер розкритикував цивільну владу білгородської області за те, що вона дозволила мирним мешканцям проживати за один кілометр від «лінії фронту», і запитав, чому влада вирішила не переселяти цивільних осіб до покращення ситуації.
8. 24 травня «The New York Times», посилаючись на неназваних чиновників США, повідомила, що розвідувальна спільнота Сполучених Штатів оцінює як низьку вірогідність того, що за атаками безпілотників на кремль 3 травня стоять якісь українські особи із невстановленими зв’язками з керівництвом України.
Як і раніше, ISW вважає, що атака 3 травня була операцією росії під фальшивим прапором. Іншої інформації про цей інцидент ми не маємо.
✅Ключові події
◾️Провоєнний інформаційний простір росії переповняють дискусії про втрати росіян у Бахмуті, які заглушають будь-який позитивний інформаційний ефект від захоплення міста.
◾️Загальна реакція російського інформаційного простору на захоплення Бахмута зосередилася на «бійці» за те, чия це заслуга, та на спекуляціях навколо пов’язаних з цим втрат, позбавивши таким чином міноборони росії «кисню», необхідного для створення позитивного флеру навколо взяття міста.
◾️Імовірно, пригожин використовує свій підвищений авторитет після захоплення Бахмута, щоб посилити свої атаки проти російського військового істеблішменту та еліт. Також він використовує ідею про те, що захоплення Бахмута – це виключно заслуга «вагнера», щоб мати недосяжний рівень впливу на російські військові дії в Україні.
◾️кремль продовжує демонстративні потуги показати, що росія має потужні дипломатичні партнерства.
◾️російські джерела продовжують реагувати на обмежений рейд всеросійського проукраїнського «російського добровольчого корпусу» і легіону «Свобода росії» в білгородську область.
◾️російські війська здійснили обмежені наземні атаки на північний схід від Куп’янська та вздовж лінії Сватове-Кремінна.
◾️російські війська продовжили обмежені наземні удари по околицях Бахмута та на лінії Авдіївка-Донецьк.
◾️російські війська продовжують обстрілювати українські позиції на півдні України авіаційними бомбами ФАБ-500.
◾️24 травня міністр оборони росії сергій шойгу заявив, що від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну підготовку пройшли понад 120 тисяч російських солдатів.
◾️Рада федерації рф схвалила закон про проведення виборів на територіях, де діє воєнний стан.
Натисніть тут, щоб переглянути інтерактивну карту російського вторгнення в Україну від ISW. Ця карта оновлюється щодня разом зі статичними картами, представленими в цьому звіті.
Натисніть тут, щоб отримати доступ до архіву інтерактивних карт ISW щодо російського вторгнення в Україну. Вони доповнюють статичні карти, які ISW створює щодня, та показують динамічну лінію фронту. Архів оновлюється щомісяця.
