Оцінка російської наступальної кампанії – 4 квітня
1. Імовірно, під час зустрічі президентів росії та білорусі володимира путіна й олександра лукашенка 5 і 6 квітня в москві кремль спробує змусити білорусь до подальшої інтеграції в союзну державу.
4 квітня кремль оголосив, що 5 квітня путін і лукашенко зустрінуться для двосторонніх переговорів у закритому режимі, а 6 квітня візьмуть участь у засіданні вищої державної ради союзної держави. У кремлі заявили, що на засіданні держради розглядатимуться питання плану реалізації союзного договору на 2021-2023 роки через 28 різних союзних програм – імовірно, це пакет із 28 інтеграційних дорожніх карт, які лукашенко ратифікував у листопаді 2021 року. російські та білоруські офіційні особи, повідомили в кремлі, планують також домовитися про інші невизначені «практичні питання подальшої інтеграції». Можливо, у сфері обміну розвідданими, адже 4 квітня директор служби зовнішньої розвідки росії сергій наришкін зустрівся з лукашенком у мінську та обговорив обмін даними між російською та білоруською розвідками.
кремль може тиснути на білорусь, щоб вона пішла на додаткові інтеграційні поступки під прикриттям захисту союзної держави від уявних західних військових та/або терористичних загроз.
2. кремль продовжує вдаватися до ядерних погроз, щоб стримати військову допомогу Заходу Україні перед запланованим українським контрнаступом.
Міністр оборони росії сергій шойгу вдався до виправдань рішення росії розмістити тактичну ядерну зброю в білорусі. Він звинуватив НАТО в активізації бойової підготовки та розвідки біля кордонів росії й білорусі, а Захід – в ескалації війни в Україні через надання у квітні додаткової військової допомоги. шойгу посилив постійні російські ядерні погрози й заявив, що білорусь має штурмовики, здатні нести ядерну зброю, та ядерні ракети «Іскандер-М». Також шойгу заявив, що 3 квітня білоруські ракетні війська розпочали навчання в росії по роботі з комплексами «Іскандер-М», у тому числі із застосуванням тактичної ядерної зброї.
Висловлювання шойгу не містять нової інформації та, імовірно, є частиною інформаційної операції. Раніше ISW повідомляв, що у лютому 2023 року білоруські військовослужбовці тренувалися в росії з комплексами «Іскандер». Пожвавлення риторики ядерного шантажу збігається з приєднанням Фінляндії до НАТО та новим пакетом допомоги Україні від США. ISW продовжує оцінювати, що ризик ядерної ескалації залишається надзвичайно низьким, і що розміщення російської тактичної ядерної зброї в білорусі навряд чи вплине на реалії бойових дій в Україні. Крім того, розгорнута в білорусі ядерна зброя майже напевно залишиться під контролем росіян, які постійно дислокуються в цій країні.
3. Показова відповідь хазяїна групи «вагнер» євгена пригожина на вбивство російського мілблогера максима фоміна (владлена татарського) вказує на те, що пригожин, схоже, вважає, що напад був частково спрямований проти нього самого.
4 квітня пригожин провів акцію біля залишків ресторану, де 2 квітня фомін був убитий із застосуванням саморобного вибухового пристрою. Він заявив, що негайно прибув на місце події з Бахмутської передової, щоб вшанувати пам'ять фоміна. пригожин оголосив, що має намір розширити «кібер фронт z» – пов’язану з «вагнером» ультранаціоналістичну групу, яка організувала фатальну подію – у громадський рух для боротьби із зовнішньою загрозою. Група «вагнер», заявив він, із 2014 року попереджала чиїсь неконкретизовані спроби ліквідувати її. Також пригожин зазначив, що запропонує учасникам заходу матеріальну компенсацію.
Публічна демонстративна відповідь та розпливчасті звинувачення в анти-«вагнерівській» діяльності дозволяють припустити, що пригожин, схоже, намагається побічно представити інцидент як напад на нього самого. Його відповідь також показує, що він має намір утримати центральну позицію в російській провоєнній ультранаціоналістичній спільноті, незважаючи на загрозу насильства та спротиву.
4. кремль продовжує намагатися (хибно) запевнити російське суспільство у тому, що війна в Україні не матиме значних довгострокових економічних наслідків.
4 квітня президент росії володимир путін відвідав тульський завод залізничного машинобудування і спробував вирішити економічні проблеми працівників. Пізніше він провів засідання президії державної ради для обговорення розвитку російської промисловості в умовах санкційного тиску. Під час засідання він заявив, що санкції мають позитивні наслідки, змушуючи російські компанії переходити на імпортозаміщення – аргумент, який кремль спорадично наводить після анексії Криму у 2014 році.
На обох зустрічах путін припустив, що російська промисловість в цілому зможе розвиватися так само, як аграрний сектор після введення санкцій Заходу в 2014 році. Він і раніше наводив приклад зростання російського сільського господарства після 2014 року, щоб заспокоїти економічні тривоги росіян, але досі не зробив конкретних пропозицій щодо того, як у такий самий спосіб збільшити внутрішнє виробництво у російській промисловості.
Раніше ISW оцінював, що кремлю, напевно, буде важко заспокоїти економічні побоювання росіян і одночасно обґрунтовувати тривалу війну в Україні й мобілізовувати більшу частину російського оборонно-промислового комплексу.
5. Імовірно, кремль намагається перекласти відповідальність за зростання російської промисловості на регіональну владу, щоб уникнути можливої критики щодо погіршення економічної ситуації в росії.
путін підкреслив необхідність того, щоб регіональні фонди промислового розвитку відігравали більшу роль у підтримці російської промисловості. Він заявив, що задля цього уряд повинен розглянути рефінансування регіональних фондів, у тому числі з федеральних резервних фондів.
Міністр фінансів рф антон силуанов також спробував заспокоїти російську громадськість. 3 квітня він сказав, що проблем з фінансуванням бюджетних зобов'язань не буде, а резерви покриють падіння нафтогазових надходжень до федерального бюджету. силуанов заявив, що російська влада навряд чи поповнить резерви фонду національного добробуту у 2023 році. Зростаюча надмірна залежність росії від фінансування через резерви може призвести до подальшої економічної нестабільності.
✅Ключові події
◾️Імовірно, під час зустрічі президентів росії та білорусі володимира путіна й олександра лукашенка 5 і 6 квітня в москві кремль спробує змусити білорусь до подальшої інтеграції в союзну державу.
◾️кремль продовжує вдаватися до ядерних погроз, щоб стримати військову допомогу Заходу Україні перед запланованим українським контрнаступом.
◾️Показова відповідь хазяїна групи «вагнер» євгена пригожина на вбивство російського мілблогера максима фоміна (владлена татарського) вказує на те, що пригожин, схоже, вважає, що напад був частково спрямований проти нього самого.
◾️кремль продовжує намагатися (хибно) запевнити російське суспільство у тому, що війна в Україні не матиме значних довгострокових економічних наслідків.
◾️Імовірно, кремль намагається перекласти відповідальність за зростання російської промисловості на регіональну владу, щоб уникнути можливої критики щодо погіршення економічної ситуації в росії.
◾️російські війська вели обмежені наземні атаки на лінії Сватове-Кремінна.
◾️російські війська продовжили наступальні дії в районі Бахмута та на лінії фронту Авдіївка-Донецьк.
◾️Є чутки, що Україна контрнаступатиме на південному напрямку, тож російські війська продовжують готуватися до цього.
◾️Міністр оборони росії сергій шойгу заявив, що поточний цикл весняного призову проходить за планом, відбувається із передбаченою швидкістю та завершив первинний військовий облік.
◾️російська окупаційна влада спростувала українську інформацію про те, що вона готує плани евакуації з окупованих регіонів України.
◾️білоруські державні ЗМІ повідомили, що білоруський комітет державної безпеки заарештував двох чоловіків за підозрою у спробі теракту в гродно.
Натисніть тут, щоб переглянути інтерактивну карту російського вторгнення в Україну від ISW. Ця карта оновлюється щодня разом зі статичними картами, представленими в цьому звіті.
Натисніть тут, щоб отримати доступ до архіву інтерактивних карт ISW щодо російського вторгнення в Україну. Вони доповнюють статичні карти, які ISW створює щодня, та показують динамічну лінію фронту. Архів оновлюється щомісяця.
