Оцінка російської наступальної кампанії – 22 квітня
1. російські мілблогери надали достатньо геолокованих кадрів і текстових звітів, щоб підтвердити, що станом на 22 квітня ЗСУ зайняли позиції у східній (лівобережній) Херсонщині; поки незрозуміло, в якому масштабі та з якими намірами.
Геолоковані кадри, опубліковані російським мілблогером 22 квітня, показують, що ЗСУ зайняли позиції на березі Дніпра північніше Олешок (7 км на південний захід від міста Херсона) – вони просунулися до північної околиці цього населеного пункту по трасі E97, а також на захід від населеного пункту Дачі (10 км на південь від Херсона).
Ці кадри також вказують на те, що російські війська можуть не контролювати острови на річках Конка та Чайка, що менш ніж за півкілометра північніше від геолокованих українських позицій біля Антонівського мосту.
20 і 22 квітня російські мілблогери заявили, що ЗСУ вже декілька тижнів утримують позиції на лівобережній Херсонщині, встановлюють стабільні лінії постачання до цих позицій та регулярно здійснюють бойові вильоти, що вказує на відсутність російського контролю над цим районом. Карта бойових дій іншого мілблогера показує, що станом на 22 квітня російські війська не контролюють деякі острови в дельті річки Дніпро на південний захід від Херсона, що свідчить про можливе українське просування на цих островах. Деякі мілблогери скаржаться, що військова російська артилерія, через те, що військове командування надмірно централізувало її, діє дуже повільно, що дозволило українським силам висадитися на східному березі. Можливо, російська армія віддає перевагу підтримці оборони в таких містах, як Олешки та Нова Каховка, залишаючи острови в дельті Дніпра без нагляду.
Ступінь і наміри цих дій ЗСУ залишаються незрозумілими, як і те, чи мають вони здатність та збираються надалі підтримувати стійкі позиції в цьому районі. ISW лише зараз позначає територію на східному березі річки Дніпро як контрольовану Україною, оскільки це перший випадок, коли ми спостерігаємо надійні геолоковані зображення українських позицій на східному березі Дніпра та багато російських повідомлень з різних джерел про постійну присутність там українців.
2. Хазяїн групи «вагнер» євген пригожин, схоже, намагається напередодні очікуваного українського контрнаступу переконати президента росії володимира путіна перейти до оборони.
21 квітня пригожин заявив, що росія повинна «закріпитися таким чином, супротивник міг вирвати [російські війська з їхніх позицій] лише пазурами». Коментар пригожина з'явився після обговорення результатів зустрічі в Рамштайні і зобов’язань Заходу щодо підготовки більшої кількості українських бійців та постійної військової підтримки України. Також пригожин зазначив, що ЗСУ намагатимуться «порвати» російські війська, і що росії потрібно протистояти цим атакам.
Віднедавна риторика пригожина стала все більш панічною, він робить подібні заяви і про невизначене майбутнє російських наступальних операцій на Донбасі. Примітними є його заклики до зміцнення російської оборони на окупованих територіях і часті обговорення перспектив українського контрнаступу – вони свідчать про те, що він намагається посилити дискусію у російському внутрішньому інформаційному просторі. Однак росія продовжує вести наступальні операції в Донецькій і Луганській областях.
3. пригожин також виступає за те, щоб росія зосередилася на утриманні нинішньої лінії фронту, а не намагалася захопити більше земель, – щоб армія могла відновити свою боєздатність для подальших наступальних операцій.
ISW вже зазначав, що пригожин, всупереч повідомленням деяких російських та західних джерел, не стверджує, що росія має припинити війну та вести переговори з Україною і Заходом. Навпаки, він засуджує фракцію всередині кремля, яка сподівається завершити війну шляхом переговорів. Фактично він стверджує, що росії необхідно на повну силу зустріти майбутній український контрнаступ і спробувати утримати нинішні лінії фронту, не припиняючи війну і не вступаючи в мирні переговори. Він заявляє, що навіть у разі поразки посткульмінаційна пауза після української атаки дозволить росії відновити бойову міць і згуртувати підтримку націоналістів у суспільстві для відновлення боротьби.
Також пригожин намагається переосмислити та розвінчати деякі з ключових максималістських цілей путіна в Україні, а саме – «денацифікацію» і «демілітаризацію»; це робиться для того, щоб мінімізувати інформаційний вплив, який може виникнути в результаті переходу до оборони та відмови від зусиль отримати більше земель.
Ультраправе російське воєнізоване формування «русич» (диверсійно-штурмова розвідувальна група), що сприяє рекрутингу російських ультранаціоналістичних та нерегулярних сил, підтримало пригожинські слова про відмову від цілей «денацифікації» та «демілітаризації». Там заявили, що росія мститься Україні за Донбас і здобуває життєвий простір та бойовий досвід, а не воює із заявленими українськими «фашизмом» і «нацизмом».
Переосмислюючи цілі путіна, пригожин і деякі фракції всередині ультранаціоналістичної спільноти, можливо, намагаються підготувати російський внутрішній інформаційний простір до перспективи замороження ліній фронту – скоріше за все, на рівні початкових рубежів 23 лютого 2022 року.
4. Імовірно, російське військове командування також намагається переконати путіна перейти до оборонних операцій, але, можливо, не в змозі прямо донести до нього цей меседж.
Деякі ультранаціоналістичні фігури заявляють, що міністерство оборони росії повідомило про спроби залучити 400 тисяч добровольців для того, щоб переконатися, що росія має достатньо військових юнітів, щоб захищати існуючі лінії фронту в Україні та ефективно заморозити їх. Повідомляють, що російське військове командування перекидає для утримання російських позицій у Криму призовників; можливо, воно планує підготувати й інші ресурси, щоб переконатися, що росія зможе утримати деякі лінії, коли потенційний український контрнаступ досягне кульмінації. Міністр оборони росії сергій шойгу та начальник генштабу генерал армії валерій герасимов, імовірно, розуміють загрозу українського контрнаступу, але за наполяганням путіна продовжують кидати контрактників для посилення безглуздих наступальних операцій.
Раніше джерела в кремлі казали, що путін віддає перевагу лояльності, а не компетентності. Це, імовірно, заважає шойгу та герасимову зосередитися на створенні оптимальних умов для ефективної оборони, перестати витрачати елітні підрозділи на виснажливі битви за незначний профіт. ISW вже оцінював, що в травні 2022 року шойгу і герасимов, схоже, не змогли переконати путіна провести мобілізацію, попри той факт, що такий захід був потрібен росії для відновлення сил, необхідних для ведення наступальних операцій в Україні.
5. Можливо, російське військове командування частково налагодило відносини з пригожиним, які були напруженими, щоб через російський інформаційний простір переконати путіна припинити наступальні операції.
Від початку квітня ISW спостерігає раптове покращення відносин між пригожиним і російським міноборони та кремлем. Так, міноборони у своїх щоденних звітах про обстановку почало напряму визнавати участь сил групи «вагнера», а на початку квітня 2023 року надало їй в якості підкріплення боєприпаси і мобіків. пригожин і пов’язані з кремлем мілблогери поширили новини про те, що син прес-секретаря кремля дмитра пєскова микола нібито служить у ПВК «вагнер» в Україні – скоріше за все, це інформаційна операція з метою публічного налагодження стосунків і, можливо, підвищення лояльності пригожина до кремля.
Раніше пригожин міг впливати на прийняття рішень путіним, організовуючи призначення пов’язаних з «вагнером» командувачів і звільнення невмілих військових чиновників та прориваючись через близьке оточення путіна своєю критикою прогресу війни. Один російський політичний експерт зауважив, що історично різні чиновники кремля озвучують свої плани та проєкти публічно, щоб переконати путіна здійснити зміни, тож цілком імовірно, що пригожин дотримується тієї ж моделі впливу. Можливо, російське військове командування та окремі кремлівські чиновники, які виступають за замороження війни, знову звернулися до пригожина, щоб ще раз вплинути на путіна.
6. Те, що путін постійно наполягає на тому, щоб росія наступала на сході України, свідчить про те, що група, яка хоче заморозити війну по нинішньій лінії фронту, ще не повністю переконала його.
Попри зростаючі побоювання росії щодо загрози неминучого українського контрнаступу, російська армія продовжує виснажливі наступальні дії із захоплення Бахмута, Авдіївки та Мар’їнки в Донецькій області, а також обмежені наступи в Луганській та західній частині Донецької області. Зимовий наступ росії не зміг досягти амбітних цілей кремля із виходу на адміністративні кордони Донецької та Луганської областей до 31 березня.
Але, схоже, російські війська у своїх операціях продовжують робити акцент на тактичні досягнення, незалежно від їх значення та ціни, яку треба за них заплатити. Під час зимової наступальної кампанії російська армія зазнала величезних втрат у живій силі та техніці. Наразі це обмежує її здатність вести наступальні операції більш ніж на одному напрямку. А надалі це, імовірно, обмежить її здатність реагувати на можливі українські контрнаступальні операції.
російські збройні сили ніяк не реагують на ці обмеження. Віддали б перевагу одному напрямку, або зробили б на будь-якому напрямку оперативну паузу – і це вже дозволило б російській армії поповнитися та відновитися для рішучих оборонних зусиль. Але вони продовжують кидати контрактників і залишки боєздатних підрозділів для підтримки наступальних операцій на сході України замість того, щоб зберегти цю критично важливу бойову силу для відповіді на український контрнаступ.
Бахмут, Авдіївка та Мар’їнка не дають російській армії значних оперативних переваг. Взагалі, будь-які незначні тактичні переваги на будь-якій вісі навряд чи покращать здатність російських військ захищатися від українського контрнаступу.
7. путін може вагатися щодо припинення вогню через вплив певних провоєнних діячів або через занепокоєння щодо наслідків цього рішення для стабільності його режиму.
Наполягання на тактичних успіхах свідчить про те, що провоєнний табір, який виступає за продовження наступу будь-якою ціною, ймовірно, все ще впливає на путіна і його рішення щодо війни. Перехід до підготовки до оборонних операцій напередодні потенційного українського контрнаступу може означати, що путін позбувається впливу провоєнного табору на користь більш прагматичної групи. Можливий успіх майбутнього українського контрнаступу може визначити результат боротьби за вплив на рішення путіна.
8. російська окупаційна влада продовжує переслідувати римо-католиків в окупованій Україні, – імовірно, намагаючись придушити українські релігійні інституції, непідконтрольні москві.
22 квітня голова української Бердянської міської військової адміністрації Вікторія Галіцина повідомила, що російські війська захопили в окупованому місті церкву Різдва Пресвятої Богородиці. Галіцина заявила, що російські пропагандисти звинуватили священнослужителів у приховуванні зброї та співпраці з українськими військами, бо у 2015 році вони служили капеланами ЗСУ. ISW повідомляло про два інших випадки переслідування російською окупаційною владою римо-католиків в окупованій Україні, а також про використання російською владою релігії на окупованих територіях у межах триваючого культурного геноциду.
9. російська влада продовжує заарештовувати людей, пов’язаних із оборонно-промисловим комплексом, – ймовірно, щоб виправдати репресії та ще більше приховати діяльність ОПК.
22 квітня федеральна служба безпеки росії заявила про затримання заступника начальника експериментальної лабораторії збройового заводу «Промтехнологія» в москві за підозрою в державній зраді. Без додаткових подробиць.
Завод «Промтехнологія» бере участь у розробці та модернізації високотехнологічної зброї. Там заявили, що затриманий не працював на підприємстві з березня 2021 року.
ISW повідомляв про інші нещодавні арешти, які є частиною поточних репресій під приводом погроз російському ОПК.
10. 21 квітня російський винищувач-бомбардувальник випадково атакував білгород двома бомбами ФАБ-500, одна з яких, ймовірно, вийшла з ладу.
22 квітня російська влада оголосила, що в білгороді виявлено другу бомбу, яка не здетонувала. Влада евакуювала з міста 3000 мирних жителів, а сапери витягли та згодом підірвали бомбу.
Наразі російська влада не надала додаткових пояснень щодо причини випадкового вибуху. російський винищувач-бомбардувальник або мав намір скинути бомби на іншу ціль, і одна не здетонувала, або ж не мав наміру скидати бомби, і одна неправильно здетонувала.
✅Ключові події
◾️російські мілблогери надали достатньо геолокованих кадрів і текстових звітів, щоб підтвердити, що станом на 22 квітня ЗСУ зайняли позиції у східній (лівобережній) Херсонщині; поки незрозуміло, в якому масштабі та з якими намірами.
◾️Хазяїн групи «вагнер» євген пригожин, схоже, намагається напередодні очікуваного українського контрнаступу переконати президента росії володимира путіна перейти до оборони.
◾️Імовірно, російське військове командування також намагається переконати путіна перейти до оборонних операцій, але, можливо, не в змозі прямо донести до нього цей меседж.
◾️Те, що путін постійно наполягає на тому, щоб росія наступала на сході України, свідчить про те, що група, яка хоче заморозити війну по нинішньій лінії фронту, ще не повністю переконала його.
◾️російська окупаційна влада продовжує переслідувати римо-католиків в окупованій Україні, – імовірно, намагаючись придушити українські релігійні інституції, непідконтрольні москві.
◾️ 21 квітня російський винищувач-бомбардувальник випадково атакував білгород двома бомбами ФАБ-500, одна з яких, ймовірно, вийшла з ладу.
◾️російські війська завдали обмежених наземних ударів на лінії Куп’янськ-Сватове-Кремінна та поблизу Сіверська.
◾️22 квітня російські війська продовжили наступ навколо Бахмута, хоча і не завершили розворот навколо міста.
◾️російські війська продовжили вести наступальні дії на ділянці фронту Авдіївка-Донецьк і здійснили обмежений наземний удар на заході Донецької області.
◾️російська влада досягла успіху у своїх спробах домогтися міжнародного визнання права власності росії на Запорізьку атомну електростанцію.
◾️Тривале блокування росією евакуації поранених солдатів, – імовірно, щоб не дати їм покинути зону бойових дій, – призвело до загибелі деяких з них.
◾️російські окупаційні чиновники розширюють мережу патронажу на окупованих територіях.
Натисніть тут, щоб переглянути інтерактивну карту російського вторгнення в Україну від ISW. Ця карта оновлюється щодня разом зі статичними картами, представленими в цьому звіті.
Натисніть тут, щоб отримати доступ до архіву інтерактивних карт ISW щодо російського вторгнення в Україну. Вони доповнюють статичні карти, які ISW створює щодня, та показують динамічну лінію фронту. Архів оновлюється щомісяця.
