Оцінка російської наступальної кампанії – 12 березня
12 березня ISW публікує скорочений огляд кампанії. У цьому звіті встановлюємо докладну хронологію протистояння між хазяїном групи «вагнер» євгеном пригожиним і міністерством оборони росії, яке, ймовірно, через події у Бахмуті досягло точки кипіння. У звіті також аналізується ймовірний намір російського МО повністю «покласти» сили «вагнера» у Бахмуті й досліджується, як президент росії володимир путін маніпулює цим конфліктом для підтримки стабільності свого режиму.
1. Конфлікт між міноборони росії та хазяїном групи «вагнер» євгеном пригожиним, імовірно, досяг апогею на фоні битви за Бахмут.
Міністерство оборони росії, зокрема міністр оборони сергій шойгу і начальник генерального штабу збройних сил генерал валерій герасимов, схоже, користується нагодою, щоб навмисно кинути на Бахмут як елітні, так і «зеківські» сили «вагнера» з метою послабити пригожина і зруйнувати його амбіції щодо більшого впливу в кремлі. Міноборони ще більше обмежило можливості пригожина щодо вербування ув'язнених та отримання боєприпасів, і це змусило того публічно визнати свою залежність від міноборони. Так, пригожин публічно скаржився, що написав лист з терміновою вимогою боєприпасів – ймовірно, до шойгу та герасимова, – і намагався передати його через свого представника, але тому не дозволили подати це звернення. Імовірно, у 2022 році, отримавши дозвіл кремля на вербування по в’язницях, пригожин зміг збільшити свої сили на 40 тисяч засуджених, але він втратив цей дозвіл і доступ до цього «кадрового резерву» на початку 2023 року. пригожин погрожував вивести війська «вагнера» з-під Бахмута і натякав, що російське міноборони використало їх, поклавши на них тягар інтенсивної виснажливої міської війни, щоб захопити Бахмут, але зберегти регулярні звичайні сили. Всі ці погрози і скарги свідчать про те, що пригожин усвідомлює всю серйозність свого конфлікту з міноборони рф.
2. Можливо, російське військове керівництво намагається знищити сили «вагнера» – і вплив пригожина – у Бахмуті.
Швидкість просування російських військ у Бахмуті сповільнилася після того, як приблизно 7 березня ЗСУ відступили зі східної частини міста. 6 березня ISW оцінив, що «вагнеру» довелося залучити свої елітні сили для підтримки наступальних дій у Бахмуті, але ці сили можуть закінчитися під час прямих штурмів східної, південної та північної частин міста. На геолокованих кадрах, опублікованих 18 лютого, видно, як 43 автобуси з «вагнерівцями» рухаються з Криму через Мелітополь – імовірно, для посилення позицій у Бахмуті. 5 і 6 березня пригожин скаржився, що «вагнеру» потрібно додаткове підкріплення, а українські військові чиновники помітили, що росіяни зазнають втрат у співвідношенні 7 до 1 порівняно з українськими силами.
Можливо, пригожин передбачав, що через побоювання неминучого оточення ЗСУ повністю відійдуть від Бахмута, і сподівався, що елітних сил «вагнера» буде достатньою для досягнення такого ефекту. Він навіть 3 березня пропонував президенту України Володимиру Зеленському дозволити українським військам вийти з Бахмута за два дні. Обмежена інформація про звернення пригожина, ймовірно, вказує на те, що російське військове командування має намір розмістити сили «вагнера» в межах міста. Речник Східного угруповання військ України Сергій Череватий 11 березня зазначив, що українські війська можуть сильно прорідити сили ПВК «вагнер» і за зиму поклали вже друге формування ув'язнених.
3. Імовірно, російське військове керівництво мститься пригожину за конфлікт, який він ініціював у травні 2022 року.
22 січня і 26 лютого ISW оцінив, що кремль, імовірно, підтримав пригожина, коли володимир путін намагався поповнити російські сили новобранцями-добровольцями, щоб уникнути оголошення вкрай непопулярної мобілізації. Схоже, пригожин переконав путіна, що зможе захопити Бахмут, якщо отримає доступ до боєприпасів російського міноборони і розширить свої наявні ультранаціоналістичні кампанії вербування на звичайних росіян та ув'язнених. путін дав пригожину доступ до цих ресурсів, оскільки, ймовірно, все більше розчаровувався у російському військовому командуванні, яке не змогло захопити Київ і фактично розтратило ресурси, не досягнувши відчутного результату. Імовірно, путін сприйняв заклики російського військового командування до мобілізації як загрозу стабільності свого режиму і довірився пригожину, сили якого вже допомогли захопити Попасну, Сєвєродонецьк і Лисичанськ у Луганській області. Рішення путіна стати на бік пригожина, скоріше за все, розлютило шойгу і герасимова, яким тоді було доручено ділитися певною кількістю техніки та боєприпасів з найманцями «вагнера».
Від травня 2022 року пригожин вів невпинну наклепницьку кампанію проти російського міноборони і військового командування – спочатку таємно, через пов’язані з «вагнером» ультранаціоналістичні платформи в соціальних мережах. Мілблогери почали хвалити успіхи «вагнера» в штурмових операціях і навіть у вересні 2022 року поширювали ідею, що пригожин може замінити шойгу на посаді міністра оборони. Ці мілблогери скористалися зростанням критики серед російських ультранаціоналістичних спільнот на адресу російського регулярного військового командування, яке не змогло зберегти ініціативу після виснажливого захоплення Лисичанська і Сєвєродонецька. Тож «вагнер» зміг використати цю спільноту, оскільки ультранаціоналісти поділяли його мету вдосконалення воєнних зусиль і бачили спільного ворога в російському міноборони та його бюрократії. Ультранаціоналістичне співтовариство було дуже згуртованим протягом багатьох років до повномасштабного російського вторгнення в Україну і спиралося на ті самі пули вербування.
4. пригожин переоцінив залежність путіна від сил «вагнера» і спробував замінити російське військове і політичне керівництво фігурами, близькими до «вагнера».
пригожин використав невдачі російських військ під час масштабних контрнаступів України в Харківській області та Лимані Донецької області, а також бурхливу мобілізацію резерву у вересні-жовтні 2022 року, щоб просунути на місце опальних воєначальників кадри, пов’язані з «вагнером». 14 вересня, лише через три дні після втрати росіянами більшої частини Харківської області, він закинув у російський інформаційний простір відео про вербування ув'язнених. Пізніше, 21 вересня, він піднявся на хвилі внутрішньої критики щодо нездатності російського міноборони належним чином провести призов резервістів і використав цю можливість, щоб просувати вербування у приватну військову компанію «вагнер».
Разом із чеченським лідером рамзаном кадировим пригожин використав падіння Лимана, щоб розхитати, а зрештою повалити командувача центральним військовим округом олександра лапіна, який, як повідомляється, командував Лиманським угрупованням сил. Обидва вони, пригожин і кадиров, воювали разом з лапіним під час боїв за Сєвєродонецьк і Лисичанськ, і лапін 3 липня 2022 року здобув лаври захоплювача Лисичанська разом із пов’язаним з «вагнером» генералом армії сергієм суровікіним.
Представники розвідки США повідомляли, що постійні військові невдачі – можливо, втрата Харківської області та Лиману, невдала мобілізація та анексія чотирьох частково окупованих українських регіонів 30 вересня – викликали хвилю критики в найближчому оточенні путіна. Пізніше розвідка США виявила, що пригожин безпосередньо звертався до путіна щодо цих військових невдач, і наслідком цього, ймовірно, стало до призначення суровікіна командувачем російського угруповання військ в Україні. Українська розвідка пов'язувала суровікіна з «вагнером», а пригожин навіть привітав суровікіна з призначенням. Повідомлення про звільнення лапіна з посади командувача центральним військовим округом з'явилися 1 листопада, незабаром після призначення суровікіна.
5. пригожин намагався просунути пов'язаних з «вагнером» військових посадовців у тому числі й для отримання більш широкого доступу до складів боєприпасів і бюджету російського міноборони.
Здатність пригожина підтримувати і нарощувати сили «вагнера» залежала від його здатності зберегти прихильність путіна, який наказав російському міноборони й іншим федеральним установам підтримувати найманців. Український центр спротиву повідомляв, що пригожин і кадиров намагалися розхитати крісло під шойгу, щоб отримати доступ до бюджету міноборони росії для досягнення політичних цілей через зростання своїх воєнізованих організацій. ISW також помітив, що пригожин активно націлився на губернатора санкт-петербурга олександра бєглова і заявляв, що просунув власних радників до місцевої адміністрації, ймовірно, в надії отримати політичну і комерційну владу в місті. 20 лютого пригожин зізнався, що суровікін допомагав «вагнеру» отримувати боєприпаси, тим самим підтвердивши, що сили «вагнера» скористалися зв’язками в російському військовому керівництві, яке отримало владу за сприяння пригожина.
6. Очевидні військово-політичні амбіції пригожина, ймовірно, насторожили путіна у жовтні, коли його режим був найбільш вразливим для громадського осуду.
5 жовтня 2022 року путін, схоже, непрямо попередив пригожина – наприклад, дивним натяком на повстання Пугачова, яке кинуло виклик владі Катерини ІІ в середині 1770-х років. Повстання сталося через те, зазначив путін, що Пугачов «претендував бути царем», а також через «ослаблення центральної влади». Дивна публічна заява путіна, можливо, була відповіддю на критику пригожиним воєнних дій і спроб посилити власний військовий і політичний вплив.
Посадовці кремля підтвердили, що путін у своєму найближчому оточенні дедалі більше віддає перевагу лояльності над компетентністю; можливо, він сприйняв критику пригожина як форму нелояльності. Швидше за все, пригожин не збирався кидати прямий виклик путіну, але ймовірно, путін побачив загрозу в агресивній саморекламі пригожина за рахунок інших, кому він довіряв. Зрештою, шойгу та герасимов роками були лояльними до путіна та його режиму і, ймовірно, помилилися через надмірну лояльність: не змогли сказати путіну те, чого він не хотів чути – цю рису путін, здається, готовий пробачити.
7. путін – не схильний до ризику і дуже продуманий гравець; імовірно він намагався впоратися з новою загрозою для свого контролю й поступово відновлював впливовість і владу російського міноборони.
Повідомляється, що міноборони росії у жовтні почало вербувати ув'язнених, що, імовірно, завадило діям пригожина. 23 жовтня шойгу отримав дозвіл і зробив гучні звернення до французьких, турецьких, британськимхта американських колег, чим піднявся на рівень влади, недосяжний для пригожина, який не займає офіційної посади в російському уряді. 24 жовтня аналогічні дзвінки своїм колегам у Великій Британії та США зробив герасимов – після того, як він випав з поля зору громадськості навесні 2022 року. Протягом цього періоду путін продовжував заспокоювати пригожина та його ультранаціоналістичну спільноту, адже він, очевидно, визнав, що примусовий призов резервістів не зможе своєчасно ліквідувати розрив між потребами російських військ у живій силі та і її наявною; тож він дозволив «вагнеру» розширити вербування ув’язнених та дії на передовій, допоки мобіки не прибудуть масово. Імовірно, путін зупинив міноборони від прямого нападу на пригожина, але водночас створив умови, за яких російське військове керівництво могло повернути собі більше влади. Очевидно, пригожин відчув загрозу: він посилив критику російського міноборони і ще більше поглибив конфлікт між силами «вагнера» та військовим керівництвом.
8. У січні путін остаточно дозволив міноборони перехопити в пригожина контроль над Бахмутським напрямком, оскільки ПВК «вагнер» не виконав обіцянку взяти Бахмут до кінця 2022 року.
Наприкінці грудня 2022 року путін з’явився на декількох зустрічах із герасимовим і шойгу – імовірно, натякаючи, що він не впевнений, що пригожин зробить обіцяне до кінця року. Можливо, російському військовому керівництву вдалося переконати путіна в тому, що ПВК «вагнер» – не найкраща інвестиція ресурсів, бо приблизно в цей самий час у росії почали закінчуватися снаряди. 11 січня путін показово понизив суровікіна і призначив герасимова командувачем театру воєнних дій в Україні. 10 січня путін призначив лапіна командувачем сухопутних військ росії та змінив російське військове командування в Україні.
13 січня міноборони росії заявило, що це воно взяло Соледар, і навмисно не визнало внесок «вагнера» у цей успіх. Сам путін у неформатному телевізійному інтерв’ю 15 січня приписав заслугу захоплення Соледара російському міноборони та генштабу, а не пригожину. Речник кремля дмитро пєсков побічно звинуватив пригожина у навмисному маніпулюванні інформаційним простором для викриття конфлікту між ПВК «вагнер» і міністерством оборони. 18 січня, у навмисній спробі ще більше маргіналізувати пригожина, путін зустрівся з його давнім ворогом бєгловим. Від початку 2023 року кремль перекрив пригожину доступ до вербування ув’язнених.
9. путін і міноборони росії можуть використати пригожина як цапа відбувайла для виправдання ціни Бахмутської операції, коли наступ досягне кульмінації.
5 лютого ISW оцінив, що путін має групу цапів відбувайлів, які публічно ризикують замість нього і беруть на себе провину за російські військові невдачі і непопулярну політику. Імовірно, путін використає високі втрати «вагнера», звіти про поганий моральний стан і військові злочини його найманців, щоб відволікти суспільство від можливих подібних або ще гірших проблем у російських збройних силах. Пов’язані з кремлем мілблогери підловили пригожина через інтерв’ю, яке викрило кричущу неефективність «вагнера» і погане поводження із засудженими – ймовірно, щоб створити в російському інформаційному просторі умови для дискредитації «вагнера». Російське та західне висвітлення подій у Бахмуті вже в основному зосереджене на великих втратах «вагнера», що дозволяє міноборони приховати або применшити інші втрати російських регулярних сил.
10. пригожин навряд чи зможе повернути прихильність путіна в такій мірі, як це було у період з травня по жовтень 2022 року.
Неназвані чиновники кремля заявили, що путін все більше посилює своє найближче оточення і навряд чи поверне пригожину колишні переваги, незважаючи на серйозність російських військових невдач на передовій. російське міноборони, очевидно, все ще у фаворі в путіна, навіть попри нищівні військові невдачі біля Вугледара на початку лютого. кремль створює нові збройні формування при державних енергетичних компаніях – імовірно, намагаючись замінити ПВК «вагнер» і, можливо, зберегти противагу міноборони. Невдача пригожина, очевидно, стане уроком для інших кремлівських чиновників, таких як кадиров, щоб вони зменшили свої амбіції, аби уникнути його долі. Швидше за все, путін ще не вирішив, чи пощадить він пригожина, і доля «вагнера», схоже, залежить від здатності пригожина переконати кремль у своїй лояльності.
11. пригожин також навряд чи досягне попередніх висот, навіть попри його відновлені спроби вербувати найманців у 42 різних містах росії.
Через ставлення до своїх військ як до гарматного м’яса пригожин заслужив погану репутацію і вичерпав ультранаціоналістичні спільноти як джерело для вербування. Публічні благання пригожина про снаряди і боєприпаси також навряд чи зроблять службу у «вагнері» привабливою для новобранців. Він розколов і поляризував раніше згуртовану ультранаціоналістичну спільноту, яка допомагала йому вербувати людей і під час війни, і в попередніх конфліктах по всьому світу.
12. Конфлікт між міністерством оборони росії та «вагнером» показує, що різні сторони в найближчому оточенні путіна змагаються між собою в іграх з потенційно нульовою сумою, які не сприяють загальним цілям.
Зараз міноборони надає пріоритет ліквідації «вагнера» на полях битв у Бахмуті, що, ймовірно, уповільнює швидкість просування в цьому районі. пригожин бачив у Бахмуті можливість отримати важіль впливу на міноборони і, ймовірно, на кремль для реалізації власних комерційних і політичних устремлінь. путін використав «вагнер», щоб захистити свій режим від згубних для суспільства наслідків мобілізації, яка теж продовжує гальмувати військові дії в Україні.
✅Основні воєнні події за 12 березня
◾️12 березня прес-секретар мзс росії марія захарова заявила, що повідомлення ISW від 11 березня про її коментарі, в яких вона визнає міжусобицю в кремлі, є неправдою та «інформаційною атакою». ISW спирався на дані російських ЗМІ, а також пости російського мілблогера (який стверджував, що був присутній на заході), повідомляючи про слова захарової під час суперечки з IT-підприємцем ігорем ашмановим під час панельної дискусії в москві. Мілблогер, який був присутній на заході, процитував захарову, яка сказала, що кремль не може повторити сталінський підхід до створення сучасного еквівалента радянського інформбюро для централізованого контролю внутрішнього інформаційного простору росії через внутрішню боротьбу між невизначеними кремлівськими «елітами». Цей мілблогер не відреагував на спростування захарової від 12 березня, але прокоментував допис іншого мілблогера у соцмережі, який стверджував, що Захід (імовірно, ISW) спотворив заяви захарової. Однак цей допис також звинувачує захарову і кремль у неспроможності прийняти більш жорстку політику в інформаційному просторі. Декілька інших мілблогерів підтвердили, що ашманов звинуватив органи кремля в неспроможності створити надійну централізовану інформаційну кампанію, але сперечалися про те, як інші учасники намагалися згладити його заяви. Цей дискурс мілблогерів підтверджує не лише, що інцидент стався, але й те, що ультранаціоналістичні фігури в різних варіаціях повторили оцінки ISW, що здатність кремля контролювати російський інформаційний простір зменшується.
◾️11 березня державні ЗМІ ірану оголосили, що країна завершила угоду з купівлі у росії винищувачів Су-35.
◾️російські війська вели обмежені наземні удари на лінії Куп’янськ-Сватове-Кремінна.
◾️російські війська продовжували наступальні дії поблизу Бахмута, але не завершили розворот, обхід та оточення міста. російські мілблогери стверджують, що бойовики «вагнера» захопили частину або всю Оріхово-Василівку (11 км на північний захід від Бахмута), хоча хазяїн «вагнера» євген пригожин заявив, що бойовики не контролюють населений пункт.
◾️російські війська вели наземні удари поблизу Авдіївки та вздовж західної околиці Донецька. російські мілблогери стверджують, що російські війська увійшли в Красногорівку (9 км на північ від Авдіївки), хоча ISW не знайшов візуального підтвердження цих тверджень.
◾️12 березня російський мілблогер заявив, що серед сил спецназу спостерігається високий рівень дезертирства. Він стверджує, що жодний підрозділ спецназу повністю не укомплектований, і що деякі командири покинули свої підрозділи, незважаючи на те, що вони отримували щедрі зарплати протягом останніх десяти років. ISW не має незалежного підтвердження цих заяв. Здається малоймовірним, що більшість командирів втекли з елітних підрозділів.
◾️Міністерство оборони Великої Британії 12 березня повідомило, що в Україні гине в 40 разів більше російських військовослужбовців зі східних регіонів росії, ніж з москви. Міністерство повідомило, що серед втрат російських військових з Астраханської області 75% становлять казахська і татарська меншини.
◾️12 березня віце-прем'єр-міністр України Ірина Верещук заявила, що російські чиновники незаконно депортували до росії 2161 українську дитину-сироту. Верещук сказала, що загальна кількість дітей, депортованих до росії, може становити близько 150 тисяч.
Натисніть тут, щоб переглянути інтерактивну карту російського вторгнення в Україну від ISW. Ця карта оновлюється щодня разом зі статичними картами, представленими в цьому звіті.
Натисніть тут, щоб отримати доступ до архіву інтерактивних карт ISW щодо російського вторгнення в Україну. Вони доповнюють статичні карти, які ISW створює щодня, та показують динамічну лінію фронту. Архів оновлюється щомісяця.
