Оцінка російської наступальної кампанії – 26 лютого

Переклад – ISW Українською

26 лютого ISW публікує скорочений звіт кампанії. Сьогодні аналізуємо спробу президента росії володимира путіна уникнути примусової мобілізації наприкінці травня 2022 року і наслідки цієї спроби. Тоді, намагаючись закрити дефіцит особового складу після розгрому росії під Києвом, путін здійснив серію нерегулярних хвиль добровільної мобілізації за моделлю існуючих кампаній, що проводяться квазіофіційними ультранаціоналістичними угрупованнями, такими як «ДНР» та «ЛНР» або група «вагнер». Влітку він безуспішно намагався створити нові добровольчі загони, які б конкурували з іншими існуючими квазіофіційними формуваннями. Зрештою, після того, як українські війська звільнили більшу частину Харківської області (між 6 та 11 вересня), путін відмовився від кампанії із залучення добровольців та 21 вересня віддав наказ про часткову мобілізацію резерву.

1. Наприкінці травня 2022 року росія, схоже, почала вичерпувати боєздатні сили. Це змусило президента володимира путіна робити вибір між запуском кампанії з набору добровольців та оголошенням непопулярного примусового призову резервістів.

ISW спостерігав за деількома показниками, які свідчать про те, що у травні 2022 року російське військове командування почало відчувати значну нестачу живої сили. У середині травня російські війська масово відступили зі своїх позицій навколо Харкова, і ISW оцінив, що росіяни припиняють наступ на лінії Ізюм-Слов'янськ, щоб зосередити сили для взяття Сєвєродонецька-Лисичанська. Нездатність російських військ одночасно продовжувати наступ на Сєвєродонецьк-Лисичанськ і Слов’янськ сигналізувала про серйозні обмеження бойової потужності. Мабуть, російські ветеранські спільноти дійшли такого ж висновку і в травні 2022 року закликали путіна та міноборони росії негайно оголосити часткову мобілізацію та одночасно вдосконалити призовну систему для наступних хвиль мобілізації. Зі свого боку, міністерство оборони росії, можливо, повідомило путіну, що потрібно якнайшвидше оголосити мобілізацію, щоб забезпечити достатню бойову потужність для продовження наступальних операцій після захоплення лінії Сєвєродонецьк-Лисичанськ.

2. Імовірно, путін відхилив пораду російських військових щодо призову резервістів через такі мотиви: непопулярність цього кроку, той факт, що для нього не було сформовано інформаційних умов, а також, можливо, через зростання недовіри путіна до російського міноборони, яке в той час демонструвало вражаючі воєнні невдачі.

Замість цього путін вирішив змавпувати моделі вербування добровольців, що їх провадили ультранаціоналістичні групи, і наказав створити нові добровольчі формування. Сигналом для цього рішення стало скасування 28 травня 2022 року верхнього вікового обмеження для служби за контрактом – це розширювало пул добровольців, хоч не настільки, щоб залучити багато солдатів, придатних для бойових дій на передовій. Також путін «прибрав» з громадського простору планувальників і виконавців плану вторгнення – начальника російського генштабу валерія герасимова та міністра оборони сергія шойгу, через що багато хто припустив, що обох було звільнено або понижено в посаді.

путін почав безпосередньо взаємодіяти з російською ультранаціоналістичною спільнотою мілблогерів, яка очолювала кампанію добровільного вербування, навіть провів з ними офіційну зустріч 17 червня. Мілблогери все частіше критикували російське міноборони за те, що воно не змогло досягнути значних перемог і зазнало великих втрат, а також за повторні воєнні невдачі; імовірно, вони висловили подібні скарги путіну.

путін та його рупори продовжували проштовхувати наратив про те, що російська «спеціальна воєнна операція» в Україні – це обмежена кампанія, яка не вплине на широку російську громадськість, тим самим встановлюючи інформаційні умови для запобігання, а не сприяння мобілізації.

3. кремль і раніше постійно делегував ультранаціоналістичним групам набір добровольців для підтримки своїх операцій за кордоном і під час повномасштабного вторгнення в Україну; імовірно, він дозволив цим мережам розширити такі кампанії протягом літа.

The New America Foundation виявила, що кремль роками покладався на російські ультранаціоналістичні мережі, такі як оперативна група «русич» і «російський імперський рух», щоб вербувати активних резервістів, ветеранів і військовослужбовців за контрактом для таємних операцій росії за кордоном. Дані рухи взаємопов’язані як у реальному світі, так і в інтернеті, причому «русич» і «російський імперський рух» сприяють вербуванню командирів групи «вагнер». The New America Foundation також помітила, що ці групи використовують онлайн-платформи, такі як VK і Telegram, для полегшення вербування, краудфандингу та поширення пропаганди. Вербування до військ «ДНР»/«ЛНР» та окремих регіональних добровольчих формувань, таких як батальйон «аланія» в північній осетії, чеченські підрозділи та козачі воєнізовані формування, відбувається за допомогою схожих онлайн-інструментів. Такі кампанії продовжують залучати російських націоналістів через фінансові стимули та апеляцію до їх ідеологічних переконань.

4. Звертаючись до цих існуючих мереж, кремль, схоже, сподівався, що вони негайно залучать добровольців, які розділяють його ідеологію та підтримують війну.

ISW неодноразово спостерігав, як російські провоєнні націоналістичні мілблогери просували кампанії з вербування та краудфандингу. Ці квазіофіційні ультранаціоналістичні групи почали звертатися до все ширших кіл громадськості і залучати не лише резервістів, які закінчили строкову службу, ветеранів та контрактників. Деякі групи закликали стати під рушницю чоловіків віком від 18 до 50 або 60 років, незалежно від того, мали вони попередній військовий досвід чи ні. ISW повідомляв про численні випадки таких дій, серед яких – розсилка від офіційних осіб «ДНР» SMS-повідомлень жителям Маріуполя про вербування і навіть рекламний щит групи «вагнер» «Оркестр w» у єкатеринбурзі. Приблизно у липні 2022 року кремль дозволив хазяїну групи вагнер євгену пригожину розпочати вербування в’язнів – кампанію, яку той не зміг би провести без підтримки російського уряду.

ISW також зазначав, що путін був готовий терпіти ультранаціоналістичних мілблогерів, які з травня 2022 року стали основними джерелами інформації з фронту, навіть попри їх різку критику російського військового командування та ведення війни. Імовірно, він цінував мілблогерів за здатність вербувати добровольців, а не за підтримку чи не підтримку пропагандистських зусиль російського міноборони або збереження репутації шойгу, герасимова чи інших воєначальників-невдах. Наприклад, кремль терпів і продовжує терпіти колишнього російського офіцера ігоря гіркіна, який прямо критикує путіна та його адміністрацію – імовірно, через зв’язки гіркіна з формуваннями «ДНР» та «ЛНР», які змогли додатково набрати добровольців для війни. Мілблогери звинувачували міноборони росії у намаганні цензурувати їх, але жодна з цих спроб не була успішною – ймовірно, через те, що путін не дозволив їх розвинути.

5. Імовірно, путін наказав російському міноборони сформувати регіональні добровольчі батальйони за вербовочною моделлю ультранаціоналістичних груп, замість того, щоб віддати наказ про призов резервістів – як, скоріше за все, рекомендувало міноборони.

У період з кінця травня до початку вересня ISW спостерігав широку кампанію серед суб’єктів російської федерації (провінційні та регіональні органи влади) щодо вербування добровольців без попереднього військового досвіду до регіональних добровольчих батальйонів. Терміни формування більшості з цих батальйонів є незрозумілими, місцеві російські ЗМІ регулярно публікують суперечливі дані про дату про їх початку та завершення. Одними з перших добровольчі загони сформували пермська область, республіка башкортостан і чечня – набір до них розпочався наприкінці травня 2022 року. Станом на 15 вересня, за оцінками ISW, щонайменше 47 суб'єктів федерації сформували добровольчі загони.

Міністерство оборони росії відповідало за спорядження та виплату добровольцям зарплати, а суб’єкти федерації надавали їм одноразові виплати. За рекламу набору, спільно із керівниками регіональних органів влади, відповідали російські військові центри, які підпорядковуються міноборони росії. Проте міноборони, здається, значною мірою делегувало повноваження із залучення добровольців регіональній владі; за повідомленнями, воно споряджало і не навчало їх належним чином, а також затримувало виплати. Імовірно, воно не долучалося активно до цієї кампанії, тому що лобіювало ідею призову резервістів. Плюс добровольці для міноборони вербувалися, по суті, з того самого пулу, звідки їх брали ультранаціоналістичні групи, що ще більше ускладнило відносини між цими двома інституціями, які, по факту, змагалися за тих самих людей.

6. Міністерство оборони росії історично вдавалося до формування добровольчих сил, але все одно залишалося залежним від призову.

Вперше російське міноборони спробувало сформувати повномасштабний добровольчий військовий резерв у лютому 2018 року – воно запропонувало особам, які залишили військову службу, підписати контракти. Незрозуміло, скільки солдатів зібрала ця кампанія, але спроби міноборони росії у серпні 2021 року сформувати бойовий армійський резерв (БАРС-2021), який мав набрати 100 тисяч добровольців для трирічної служби за контрактом, – провалилися. Це свідчить про те, що міноборони, ймовірно, ще тоді не вдавалося заохотити колишніх військовослужбовців вступати до його лав. Українські посадовці повідомляли, що російське військове командування залучило до бойових дій лише близько 7 тисяч військовослужбовців БАРС, тож міноборони, імовірно, не змогло набрати бажану кількість резервістів перед війною. Міноборони широко рекламувало вербування в БАРС на своєму офіційному сайті та сайтах регіональних військових центрів призову. Але ця спроба була явно менш ефективною, ніж реклама від ультранаціоналістичних онлайн-спільнот і мілблогерів, які претендувати на ті самі кадри. Міністерство оборони росії та військові центри мають погану репутацію. Пункти вербування, що залучали добровольців, – це ті самі, що проводять піврічний призов, а російське міноборони не встигло здобути бойову славу в перші місяці війни. Тож міноборони, ймовірно, скоріше покладалося на стимулювання або примус відносно поточних призовників як основної бази для вербування на контрактну службу.

7. Схоже, в дійсності російське міноборони відмовилося від набору до БАРС, делегувавши це завдання ультранаціоналістичній спільноті.

У березні 2022 року українська розвідка повідомила, що кремль використовував програму БАРС для таємного вербування ув’язнених. Імовірно, міноборони росії делегувало вербування для БАРС квазіофіційній мережі «союз добровольців донбасу», яка залучала чоловіків з невеликою військовою підготовкою або без неї для служби на Ізюмському фронті. російське незалежне видання «Новая газета» також зазначало, що до складу БАРС входили «русич» та «імперський легіон», які брали участь у російських операціях на Донбасі в 2014-2015 роках. Загони БАРС технічно все ще підпорядковані російському міноборони, але діють також як іррегулярні збройні групи під керівництвом довірених командувачів. російські та українські джерела повідомляли, що військовослужбовці БАРС офіційно не підписують контракти з міноборони і часто опиняються в бюрократичному тупику, адже їх формально не сприймають як частину зс рф.

8. Масштабний контрнаступ України в Харківській області (6-11 вересня), імовірно, шокував путіна, і тоді він зрозумів, що треба було віддавати наказ про призов резервістів.

путін оголосив часткову мобілізацію 21 вересня, невдовзі після українського контрнаступу. Імовірно, він зрозумів, що іррегулярних формувань добровольців недостатньо для захисту російських позицій чи проведення успішних наступальних операцій. Підрозділи БАРС, наприклад, після втрати позицій в Ізюмі відповідали за утримання нової лінії фронту в Кремінній, і кремль негайно посилив ці позиції щойно мобілізованими солдатами. «Bloomberg» повідомляв, що путін навіть консультувався з пов'язаними із кремлем мілблогерами щодо ситуації на місцях, і, можливо, останні висловлювали стурбованість здатністю добровольчих сил утримувати фронт.

9. Схоже, путін визнав, що призов резервістів не зможе своєчасно усунути розрив між потрібною та наявною живою силою, тому дав групі «вагнер» більше простору для вербування полонених та операцій на лінії фронту, поки мобіки не прибудуть масово.

путін продовжував терпіти російське ультранаціоналістичне співтовариство, яке лише посилювало свій суспільний вплив на фоні військових невдач в Україні. Повідомляли, що путін навіть прислухався до пригожинської критики російського військового командування, що, імовірно, призвело до призначення 8 жовтня генерала армії сергія суровікіна (якого пов’язують з «вагнером») командувачем театру воєнних дій в Україні. «вагнеру» дозволили відповідати за наступальні операції на Бахмутському напрямку; міноборони в той час ще не намагалося об’єднати 1-й і 2-й армійські корпуси «ДНР» і «ЛНР». Путін не давав міноборони дозволу відновити контроль над усіма російськими силами в Україні аж до грудня – імовірно, щоб зберегти прихильність єдиних ефективних сил, які він мав у своєму розпорядженні.

10. Після того, як основна частина з 300 тисяч мобілізованих резервістів прибула в Україну, путін почав дозволяти російському міноборони відновлювати свою першість над усіма російськими силами.

11 січня путін призначив герасимова головнокомандувачем театру воєнних дій і підпорядкував йому суровікіна. Міністерство оборони росії почало активну інтеграцію 1-го та 2-го армійських корпусів «ДНР» і «ЛНР» у регулярну російську армію і, як кажуть, стало усувати довірених командувачів, що викликає негативну реакцію в ультранаціоналістичній спільноті. Також міноборони намагається обмежити отримання армійських боєприпасів «вагнером» та припинило його дії з вербування ув’язнених, зайнявшись цим самостійно. герасимов зняв з «вагнера» відповідальність за Бахмут, почав вводити в цей район регулярні військові підрозділи та наказав офіційним російським каналам використовувати евфемізми на позначення військ «вагнера». Повідомляється, що міноборони виношує ідеї щодо обмеження діяльності мілблогерів на передовій та запроваджує нові правила оперативної безпеки і дисципліни. Усі ці суперечливі заходи є частиною поспішних спроб подолати наслідки відмови путіна віддати наказ про мобілізацію у травні 2022 року.

11. Явні намагання путіна підготувати російський народ до тривалої та болісної війни свідчать про те, що він усвідомив, що лише міноборони може фактично підтримувати великі механізовані сили, які потрібні йому, щоб мати надію на досягнення своїх амбіцій в Україні.

Мабуть, путін досі вагається віддати наказ про додаткову мобілізацію резервістів, який, як повідомляється, російські чиновники підготували ще на початку 2023 року. Він не повернувся до вербування добровольців і навряд чи зробить це. Але, здається, його продовжує непокоїти питання, скількома своїми людьми він ще може пожертвувати.

12. Потреба путіна в ультранаціоналістичній спільноті змінилася, але не зникла.

Сьогодні путіну більше не потрібна ця спільнота для уникнення примусової мобілізації та залучення добровольців. Але вона все ще потрібна як найнадійніший прокремлівський голос, що підтримує військові зусилля. Тому путін навряд чи дозволить міністерству оборони повністю цензурувати мілблогерів. Але він може дозволити герасимову відсторонити або заткнути деяких з них, хто надто різкий у своїй критиці – тепер, коли їхні послуги як активних рекрутерів більше не потрібні.

13. Після однієї чи двох чергових хвиль призову путін може опинитися перед іншою дилемою, адже кількість резервістів, які підходять для бойових дій на передовій, обмежена.

Російська система призову щороку генерує приблизно 260 тисяч нових солдатів, яких призивають два рази на рік з інтервалом у півроку. Довоєнний призов, вербування добровольців, що залучили певну кількість резервістів, та часткова мобілізація у вересні, ймовірно, суттєво вичерпали наявний резерв живої сили у певних вікових групах та з досвідом, достатнім для поповнення втрат у передових бойових частинах. Можливо, путіну доведеться розглянути питання про розширення терміну строкової служби і щороку залучати більше російських молодих чоловіків на військову службу проти їх волі. Але демографія не сприяє такому підходу. Щороку в росії приблизно 800 тисячам молодих чоловіків виповнюється 18 років. Призов на строкову службу додаткових людей, окрім тих 260 тисяч, які вже змушені проходити військову службу, ризикує залучити не лише юнаків, чий фізичний стан робить їх непридатних для війни, а й почне витягувати багато молоді з російської економіки, яку путін одночасно намагається переставити на воєнні рейки.

14. Лякачка, що людські ресурси росії ніколи не закінчаться, – це міф.

путін уже був змушений зробити складний і неоптимальний вибір, щоб компенсувати жахливі втрати, які його війна завдала російській армії. Він зіткнеться з таким самим важким вибором і в 2023 році, якщо рішуче наполягатиме нав’язати свою волю Україні й Заходу за допомогою військової сили. росія може мобілізувати більше робітників – і путін, імовірно, зробить це, аби не здаватися. Але ціна цих заходів, до яких путіну та росії, ймовірно, доведеться вдатися на цьому етапі, почне швидко зростати.

✅Основні воєнні події за 26 лютого

◾️Заступник начальника Головного управління розвідки України Вадим Скібіцький заявив, що українські війська будуть готові до контрнаступу прийдешньої весни, а однією зі стратегічних цілей буде вбити клин у російський фронт на півдні України – між Кримом та материковою росією. 

◾️Президент росії володимир путін брехливо заявив, що Захід намагається розколоти російську федерацію, та припустив, що безпекова допомога Україні робить Захід учасником війни. Він озвучив давню риторику на посилення внутрішньої підтримки війни, бовкнувши, що Захід загрожує виживанню російського народу як єдиної етнічної групи.

◾️Міністр оборони росії сергій шойгу заявив, що типи систем, що їх Захід надає Україні, визначатимуть, наскільки далеко російським силам потрібно буде відсунути загрози від кордонів росії; ймовірно, в такий спосіб він підтримує поточну російську ІПСО, спрямовану на перешкоджання постачанню Заходом конкретних систем до України.

◾️Директор Центрального розвідувального управління США Вільям Бернс 25 лютого заявив, що ЦРУ впевнене в тому, що керівництво Китаю розглядає можливість надання росії летальної зброї, але поки не прийняло остаточного рішення.

◾️російські війська продовжують вести безуспішні дії на північний захід від Сватового та поблизу Кремінної.

◾️російські війська продовжують наступальні операції навколо Бахмута; відомий російський мілблогер стверджує, що російські війська просунулися далі на північ від міста.

◾️російські війська продовжують наступальні дії вздовж західних околиць міста Донецька та на заході Донецької області.

◾️Представник об'єднаного пресцентру Сил оборони Таврійського напрямку Олексій Дмитрашківський повідомив, що російські війська скупчують велику кількість особового складу і техніки поблизу Василівки та Гуляйполя у Запорізькій області.

◾️Речниця Сил оборони Півдня Наталія Гуменюк заявила, що російські війська продовжують будівництво оборонних укріплень в Криму. Вона також повідомила, що російські війська здійснили невдалі спроби мінування островів у дельті річки Дніпро та мінують східний (лівий) берег Дніпра в Херсонській області.

◾️Український військовий офіцер повідомив, що російські сили, через невдачі з їх поточною тактикою штурму, замінюють батальйонні тактичні групи новим формуванням під назвою «десантно-штурмовий підрозділ». Він заявив, що росіяни переходять від великих структур до менших, більш спритних штурмових підрозділів, які значною мірою покладаються на артилерійську підтримку, адаптовану до конкретних вимог місії.

◾️російські військовослужбовці 1439-го полку з іркутської області оприлюднили відео, в якому скаржаться, що вони в Україні підпорядковані командуванняю «ДНР»; це вказує на те, що міноборони росії, схоже, продовжує інтегрувати формування «ДНР» до зс рф через підпорядкування їм мобіків.

◾️Незалежне російське видання «Дождь» повідомило, що виявило комунікацію між міністерством просвіти росії та регіональними органами опіки та піклування щодо примусової депортації 400 українських дітей на територію росії в серпні 2022 року. За даними «Дождя» станом на середину січня 2023 року під опіку передано 36 дітей, а інтернати отримали вказівки не влаштовувати дітей до сімей, що не мають російське громадянство. «Дождь» також заявив, що російські чиновники змушують дітей брати участь у російській програмі військово-патріотичного виховання.

Оригінал

Натисніть тут, щоб переглянути інтерактивну карту російського вторгнення в Україну від ISW. Ця карта оновлюється щодня разом зі статичними картами, представленими в цьому звіті.


Популярні дописи з цього блогу

Оцінка російської наступальної кампанії – 6 серпня

Оцінка російської наступальної кампанії – 28 серпня

Оцінка російської наступальної кампанії – 26 червня